| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.5. Методи прогнозування і планування роздрібного товарообігу |
||
|
Прогноз продажів включає як суб'єктивний (думка фахівців), так і об'єктивний (економіко-математичні розрахунки) елементи. Процеси планування - визначення ключових факторів економічної ситуації (зовнішні та внутрішні фактори), підбір вихідної інформації, аналіз розвитку товарообігу (продажів) у минулому періоді. Складовими елементами плану продажів в свою чергу є: концепція основного н альтернативного плану (на випадок непередбачених обставин), стратегія досягнення цілей, розробка організаційних заходів щодо здійснення стратегії; розрахунок витрат, валових доходів і прибутку, доведення планових завдань до конкретних виконавців, перевірка плану на реальність (контроль прогнозу). У практичній діяльності поєднуються довго-, середньо-і короткостроковий прогнози. Довго-, середньостроковий прогноз стосується стратегічних рішень: виходу на новий ринок, інвестування, планів грошових потоків та ін Короткостроковий прогноз - тактика фірми. Вона стосується I плану товарообігу, фінансів, обсягу закупівлі товарів. План роздрібного товарообігу торговельного підприємства со-I варто з наступних розділів: реалізація (продаж) товарів за 'загальним обсягом і окремих товарних групах, (структура товарообігу); товарні запаси і товарооборачиваемости; надходження товарів (товарне забезпечення). Всі розділи плану товарообігу взаємопов'язані, між ні-I ми існує балансова зв'язок: Пф=Т? Рт, де Пф - купівельні фонди; Т - обсяг товарообороту; Рт, - товарні ресурси. Обсяг і структура роздрібного товарообігу повинні забезпечити, з одного боку, задоволення потреб населення в товарах відповідно до його попитом, а з іншого - Необхідний для подальшого розвитку підприємства розмір Прибутки. Прогнози бувають двох видів: «від загального до конкретного» (від Обсягу до структури) і «від часткового до загального». Підхід «від ланцюгового до загального» більш ефективний для невеликих і середніх підприємств. I Методи прогнозування можуть бути розділені на три групи: кількісні, якісні і комбінації з цих двох методів. Вибір методу залежить від періоду, на який необхідно скласти прогноз, можливості отримати відповідні вихідні дані, вимог до точності прогнозу, досвіду та рекомендацій експертів, наявності комп'ютерної техніки, необхідних витрат. При розробці прогнозу використовується комплекс простих і складних методів прогнозування, щоб вирішувати завдання різного рівня складності і підвищити точність розрахунків, оскільки ніякий з методів не може повною мірою врахувати всe параметри і аспекти розвитку ринку. Для планування роздрібного товарообігу можуть бути застосовані такі методики його розрахунку: з урахуванням отримання необхідних доходів, розташування торгового підприємства, виходячи з передбачуваних ресурсів, включаючи товарні, змін в зоні обслуговування, нормативів, на основі платоспроможного попиту . Одним з основних способів подолання невизначеності та досягнення високих економічних результатів є розробка плану товарообігу на короткостроковий період (місяць, квартал) виходячи з потреби в прибутку. Зарубіжні фірми поряд зі стратегічним широко використовують короткострокове планування продажів. При цьому детальні плани розробляються часто не тільки на місяць, а й на тиждень. Методика планування товарообігу з урахуванням потреби в прибутку. Дана методика побудована на ідеї досягнення такс го обсягу роздрібного товарообігу, який забезпечить необхідний для самофінансування розмір прибутку, що залишається у підприємства після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з його функціонуванням, сплати податків та здійснення інших обов'язкових платежів. При такому підході до розрахунку прогнозного обсягу роздрібного товарообігу дотримується, як показує досвід країн з високорозвиненою ринковою економікою, економічний інтерес і власника підприємства і його господарюючого суб'єкта. При цьому основним показником роботи підприємства залишається маса одержуваного прибутку, що визначає розмір і рівень інших показників господарської діяльності (приріст основних і оборотних фондів, розмір позикових коштів і т. п.), а в кінцевому рахунку - кількісний показник його діяльності - обсяг товарообігу. Таким чином соизмеряются результати з витратами, підвищується ефективність роботи підприємства (підприємця). Технологія розрахунку прогнозного розміру роздрібного товарообігу (обсягу продажів) включає три етапи: На першому етапі визначається необхідна величина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства і спрямовується для реалізації програми виробничого і соціального розвитку підприємства та задоволення інтересів власника. Відповідно до нині діючого порядку найважливішими напрямами розподілу чистого прибутку є (прогнозний розрахунок проводиться експертним шляхом з урахуванням реальної потреби підприємства в цих витратах): - фінансування приросту основного капіталу (розвиток матеріально-технічної бази); - фінансування приросту власного оборотного капіталу (при власних оборотних коштах, у тому числі вкладених у товарні запаси); - створення фінансових резервів; - погашення довгострокових і середньострокових кредитів банків та інших позикодавців і сплата відсотків по них; придбання цінних паперів; - сплата податків та інших відрахувань, вироблених з чистого прибутку; - здійснення соціального розвитку та заохочення трудового колективу та ін На другому етапі здійснюється ув'язка розрахованої потреби в прибутку з можливостями її отримання при планованому обсязі діяльності. У цих цілях визначається необхідний розмір валового доходу та допустимий рівень витрат обігу з використанням для розрахунків даних про сформовані розмірах за попередній базовий період з урахуванням експертної оцінки їх достовірності та оптимальності. Крім того, ці розрахунки доцільно доповнити перевіркою отриманих результатів шляхом зіставлення їх з прогнозної величиною обсягу продажів, визначеної іншими методами (на основі купівельних фондів населення, розміру попиту на реалізовані товари, товарних ресурсів та ін.) При отриманні нереально високого для підприємства результату, що вимагає різкого зростання товарообігу, збалансованість між обсягом продажів і валовими доходами, між необхідною і можливим прибутком може бути забезпечена управлінням структурою товарообігу, розмірами торговельних надбавок, витратами обігу, досягненням оптимальних відносин з власниками кредитних ресурсів, випуском і придбанням цінних паперів і т. п. Якщо ж розрахований обсяг товарообігу, виходячи з потреби в прибутку, виявиться нижче можливостей підприємства, то необхідно зробити рішучі кроки щодо збільшення обсягів реалізації, з диверсифікації його діяльності. В іншому випадку, може скластися ситуація, що веде до банкрутства, оскільки зацікавленість у розвитку підприємства, співробітництво з ним падає і у його контрагентів (банки, постачальники, працівники) і у власників. На третьому етапі, після необхідних коригувань обсягу товарообігу, приведення його структури у відповідність з купівельними фондами і попитом населення розраховуються всі інші показники господарсько-фінансової діяльності підприємства (обсяг і структура товарного забезпечення, валові доходи, витрати звернення, фінансовий план, необхідна чисельність працівників, потреба в кредитах і т. д.). Розрахунок місячного (березень або інший місяць) обсягу товарообігу по вищенаведеного методикою при нинішньому порядку оподаткування та ціноутворення показаний на прикладі приватизованого торгового підприємства з колективною формою власності: Методика розрахунку товарообігу виходячи з передбачуваних ресурсів. Великі у вирішенні проблеми вибору оптимального варіанту плану роздрібного товарообігу закладені у використанні економіко-математичних оптимізаційних моделей. Рішення моделей здійснюється на ЕОМ по пакету прикладних програм лінійного програмування автоматизованої системи управління (ППП АП АСУ). В основі оптимізації планового обсягу роздрібного товарообігу лежить визначення його максимальної величини при заданих обмеженнях за окремими видами ресурсів: площі торгового залу, товарних запасів, трудових, фінансових ресурсів. У модель можуть бути включені і інші фактори. Для побудови економіко-математичної моделі з оптимізації товарообігу торгового підприємства з урахуванням обмежень щодо використання площ, трудових, фінансових і товарних ресурсів вводяться такі позначення: ai - норматив витрат праці працівників у плановому періоді (j=); bj - норм_атів товарних запасів на одиницю товарообороту (Запасоемкость) в плановому періоді (j=); Cj - норматив торгової площі на одиницю товарообігу в плановому періоді (j=); dj - норматив фінансових ресурсів на одиницю товарообігу; А - обсяг трудових ресурсів торговельного підприємства в планованому періоді ; В - загальний обсяг товарних зад асів торгового підприємства в планованому періоді; С - загальна торгова площа підприємства в планованому періоді; D - загальний обсяг фінансових ресурсів у плановому періоді; Xj - планований товарообіг (/ j=). Економіко-математична модель має наступний вигляд: max F (x)= за умови: 1)? А, 2)? B, 3)? C, 4)? D, Xj? 0; j=. Умови 1-4 відображають вимоги щодо використання наявних обмежених трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Умова 4 є умовою невід'ємності. Метод техніко-економічних розрахунків (нормативний метод). Для магазинів, що використовують прогресивні методи продажу товарів, колишнім Міністерством торгівлі СРСР були рекомендовані для практичного керівництва групові техніко-економічні нормативи товарообігу на 1 м2 торгової площі. Такі нормативи мають всі обласні управління торгівлі. При практичному застосуванні нормативного методу необхідно враховувати особливості роботи торгового підприємства, специфіку торгово-технологічного процесу і обслуговується контингенту населення, інтенсивність купівельного потоку, кон'юнктурні коливання, властиві району діяльності даного магазину. Коригування нормативу з урахуванням зазначених особливостей проводиться за такими коефіцієнтами: на середню вартість покупки, на інтенсивність потоку покупців, на завершеність покупки. Поправочний коефіцієнт на середню вартість покупки (КСП) розраховується як відношення фактичної середньої вартості покупки по магазину даної спеціалізації (Сф) до середньої вартості покупки, прийнятої при розрахунку нормативу (Сп): КСП=Сф / Сп. Фактичну вартість однієї покупки можна визначити діленням суми реалізації на кількість скоєних покупок за період, найбільш точно відображає умови торгівлі. Коефіцієнт, що відображає інтенсивність купівельного потоку (Кіп), розраховується як відношення фактичної кількості відвідувачів (Іф) до твору питомої нормованої кількості відвідувачів, прийнятого при розрахунку нормативу при роботі магазину в одну зміну (І), на фактичну торго-Єгу площа (Пф): Кіп=Іф / (І * Пф). При тривалості роботи магазину більше однієї зміни поправочний коефіцієнт на інтенсивність потоку відвідувачів необхідно скоригувати на показник змінності (Ч / 8), де Ч - фактичне число годин роботи магазину): Кіп=Іф / (І * Пф * Ч / 8). Поправочний коефіцієнт на завершеність покупок (КЗП) розраховується за формулою: де Кеф - фактичний коефіцієнт завершеності покупки; КЗП - коефіцієнт завершеності покупки, прийнятий при розрахунку нормативу; 3 - кількість скоєних покупок. Зведений коригувальний коефіцієнт (В) визначається як добуток трьох поправочних коефіцієнтів: В=КСП * Кіп * КЗП. Норматив, який буде застосований при розрахунку плану роздрібного товарообігу (Нт), визначається як добуток встановленого групового нормативу на зведений коефіцієнт (Н * В). Плановий розмір обсягу товарообігу в цьому випадку визначається множенням нормативу на торгову площу магазину: Тп=Нт * ПТ Методи, засновані на обліку купівельного попиту. Задоволення купівельного попиту населення є найважливішою функцією торгового підприємства. У зв'язку з цим доцільно використовувати для прогнозування роздрібного товарообігу метод, заснований на застосуванні коефіцієнта еластичності, який показує, наскільки зміниться товарообіг при зміні купівельних фондів населення на 1%. Коефіцієнт еластичності (Е) можна розрахувати за формулою Е= де I т - індекс (темп) зростання роздрібного товарообігу; Iпф - індекс (темп) зростання купівельних фондів населення . Наприклад, індекс купівельних фондів населення склав 1,1; а роздрібного товарообігу - 1,02. Тоді коефіцієнт еластичності буде дорівнює 5 (). В майбутньому періоді купівельні фонди зростуть на 6%. Якщо не відбудуться інші зміни, то зі збільшенням купівельних фондів обсяг роздрібного товарообігу зросте на 30% (5-6), тобто розрахунковий товарообіг для магазину «Меркурій» складе 3177,6 млн. р.. (2444,3 * 1,3). Крім того, при розрахунку плану товарообігу слід враховувати дрібнооптовий оборот. У нашому прикладі він приймається на рівні досягнутого: 109400000 р. Тоді товарообіг дорівнюватиме 3287 млн р.. (3177,6 +109,4). Як відомо, попит може бути виражений у вигляді формули C=N * M * B * Kn, де N - число покупців, М - місце; В - час; Кn - середній коефіцієнт здійснення покупки. Наприклад, за вибірковими спостереженнями зафіксовано, що товар А щомісяця купує 500 чол. по 2 одиниці, тоді їх сукупний місячний попит складе 1000 од. Середня роздрібна ціна одиниці дорівнює 500 р., Тоді планований обсяг продажів товару А складе 500 тис. р.. (500 р. - 1000). Обсяг товарообігу на основі платоспроможного попиту можна розрахувати і іншим способом: до обсягу товарообігу за | місяць у кварталі попереднього періоду додати розмір незадоволеного попиту і приріст товарообігу у зв'язку зростанням грошових доходів у планованому періоді. Важливою передумовою для розвитку роздрібного товарообігу є зона обслуговування або місце розташування торгового підприємства. Зона торговельного обслуговування - територія (її називають також «полем попиту»), де знаходяться потенційні споживачі, відвідувачі даного магазину. Розмір зони обслуговування даного магазину залежить від розмірів підприємства, його обороту, розмірів населеного пункту, в якому розташований цей магазин. Чим більше місто, тим менше розміри зон обслуговування розташованих в ньому магазинів. Величина зони обслуговування знаходиться в прямій залежності від відстані до конкуруючого магазину і в зворотній залежності від величини цього магазина-конкурента. Прийнято вважати, що, коли сукупність зон обслуговування являє собою безліч щільно зімкнутих шестикутників, досягається приблизно оптимальний рівень конкуренції. Відстань межі зони обслуговування від одного міста до іншого, від і / того мікрорайону до іншого, від одного магазину до іншим> розраховується за формулою Рейлі: Д=, де Д - відстань межі зони обслуговування від «меншого» міста (меншого торгового підприємства), км; d - відстань між містами (районами, магазинами), км; Рк - чисельність населення більшого міста (району); Рм - чисельність населенні меншого міста (району). Приклад. Відстань між містом «Б» і містом «К» дорівнює 50 км. Чисельність населення міста «Б» становить 20 тис. чол., А міста «К» - 111 тис. чол. Тоді зона обслуговування (кордон) від меншого до більшого буде дорівнює: Д==11,1 км. Крім відстані і чисельності населення на проложение кордону зони обслуговування впливає рельєф місцевості, структура транспортних комунікацій, різні адміністративні, політичні, законодавчі та т. п. обмеження. Обриси зон обслуговування весь час змінюються, вони текучі і нестабільні. Кожна зона обслуговування має свою специфіку. І це не означає, що покупці не можуть купувати товари в магазинах, розташованих в інших зонах обслуговування, особливо якщо ця зона проміжна. Частку потенційної ємності ринку в проміжному районі, яку можуть освоїти покупці з інших районів, можна визначити, використовуючи можливості гравітаційних моделей: * (Відстань між «Б» і «К» / відстань між «Б» і «О») де О - третій район, розташований трохи осторонь від міста «Б», кількість жителів у якому 10 тис. чол. Тоді обсяг покупок, що здійснюються жителями району «К» між роздрібними підприємствами районів «Б» і «О», розподілиться таким чином: . Таким чином, на кожні 8 р., Витрачених жителями району «К» в районі «Б», доведеться 10 р., Витрачених ними в районі «О». Наведені раніше формули аналізу меж зон обслуговування застосовні і до аналізу меж зон обслуговування великих торгових центрів, розташованих в межах міста. Необхідно в цьому випадку підставити у формулу замість чисельності населення торгову площу цих центрів, а замість відстані - час їзди до торгових точок. Основні торгові райони в межах великого міста приваблюють покупців з житлових кварталів у масштабах, приблизно прямо пропорційних розмірах (величиною) цих торгових районів 1 і назад пропорційних квадрату часу їзди від кожного'' житлового кварталу до торгових районів. Важливе значення для розвитку роздрібного товарообігу має сумісність магазинів. Сумісними вважаються магазини, товарообіг яких збільшується завдяки сусідству один з одним: V=I * (Vi + Vs) *, де V - збільшення сумарного обороту обох магазинів; Vi - оборот більш великого магазину з розглянутої пари; Pi - частка обороту, отримана більш великим магазином від продажу товарів, які споживачі заздалегідь намічали придбати; Vs - оборот меншого магазину з розглянутої пари; Ps - частка обороту, отримана меншим магазином від продажу товарів, які споживачі заздалегідь намічали придбати; i-ступінь взаємного обміну покупцями між магазинами (відсоток споживачів, які роблять покупки в обох магазинах). Облік змін в зоні обслуговування. При плануванні роздрібного товарообігу магазину необхідно враховувати зміни, що відбуваються в зоні обслуговування: відкриття або закриття магазинів, введення в дію нового житлового фонду та ін Наприклад, в планованому році будуть заселені 3 нових будинки по 150 квартир кожен із середнім числом проживають в одній квартирі 4 чол., Тобто чисельність потенційних покупців збільшиться на 1800 чол. Крім того, в зоні обслуговування відкриється новий спеціалізований магазин «Культтовари», який знаходиться поблизу 8 житлових будинків, раніше обслуговуються магазином «Д» (загальна кількість будинків, раніше обслуговуються магазином «Д», становило 80 з 3000 покупців). Відкриття спеціалізованого магазину призведе до скорочення покупців магазину «Д». Необхідно визначити, як зміна числа покупців вплине на розмір товарообороту магазину «Д». У першому випадку слід знати, в якому місяці станеться заселення, і виходячи з кількості місяців, що залишилися до кінця року, визначити зростання середньорічної кількості відвідувачів даного мікрорайону. Потім на основі даних про середньодушове товарообігу по окремих товарних групах для даного району розрахувати можливий зростання або зниження товарообігу магазину «Д». Приклад. Середньодушовий річний обсяг продажів має такі умовні величини: одяг - 5918,9:3000=1973 тис. р..; взуття - 4809:3000=1603 тис. р..; культурно-побутові товари - 2271:3000=757 тис. р..; господарські товари - 2000:3000=666 тис. імпортні - 5090:300=1697 тис. р..;, продовольчі товари - 6404:3000=2135 тис. р.. При цьому слід враховувати, що не всі новосели вироблятимуть покупки в цьому магазині. Припустимо, що 50% новоселів будуть здійснювати покупки в даному магазині. Тоді товарообіг збільшиться на 7947900000 р. 1973 * (1800:2) + 1603 * (1800:2) +757 * (1800:2) +666 * (1800:2) + 1697 * (1800:2) + 2135 * (1800:2)=7947, 9. Це зажадає певної реорганізації магазину: збільшення торговельної площі, впровадження прогресивних методів обслуговування покупців, здійснення додаткових послуг, механізації праці, зміни режиму роботи підприємства. У зв'язку з відкриттям нового магазину «Культтовари» товарообіг магазину «Д» може зменшитися. Мешканці 8 з 30 будинків можуть переключитися на відвідування спеціалізованого магазину. Таким чином, товарообіг зменшиться на 26,7% (8:30-100) по групі культурно-побутових і господарських товарів. У цілому з урахуванням впливу цих двох факторів товарообіг по магазину «Д» складе: 26494 + 7947,9-1140,4=33 301,6 млн р.. Крім тог, слід врахувати темп приросту грошових доходів, який складе 18%. Грунтуючись на спостереженнях минулого року, коли з кожного рубля грошових доходів на покупку товарів було витрачено 0,9 ьр., Можна зробити висновок, що з ростом грошових доходів на 18% товарообіг зросте на 16,2% (18 * 0,9) і складе в планованому році 38696,5 млн. руб. або зросте в порівнянні з минулим роком на 46,1%. Після визначення місячного, квартального або річного товарообігу необхідно розробити планове завдання по товарообігу кожному відділу, секції (структурному підрозділу). Розроблено кілька методів прогнозування товарообігу по структурних підрозділах: - з урахуванням питомої ваги відділу (секції) у загальному обсязі торговельного підприємства; - виходячи з торговельної площі; - на основі проведення техніко-економічних розрахунків (за методологією планування загального обсягу товарообігу магазину); - з використанням економіко-математичних моделей. За першим варіантом планове завдання для відділу № 1 «Одяг, взуття» магазину «Меркурій> складе 1086 млн. р.. (2681,6-4 &, 5:100); для відділу «Господарочка» - 431,7 млн. р..; Для відділу № 3 «Імпорт» - 514,9 млн. р..; Для відділу № 4 «Продтовари» - 649 млн. р.. Всього по магазину - 2681,6 млн. р.. За другим варіантом торгова площа відділу № 1 буде дорівнює 1155 м.кв., відділу № 2 - 660 м.кв., відділу № 3 - 660 м.кв; відділу № 4 - 825 м.кв. Середньомісячний товарооборот у розрахунку на 1 м.кв. торгової площі в минулому році склав по відділу № 1 - 774 тис. р..; № 2 - 573 тис. р..; № 3 - | 643 тис. р..; № 4 - 647 тис. р.. З різних інформаційних джерел, наприклад, було встановлено, що для магазинів подібного типу товарообіг на 1 м.кв. з реалізації одягу і взуття склав 892 тис. р.. культурно-побутових і господарських товарів - 1033 тис. р.., імпортних - 792 тис. р.., продовольчих - 768 тис. р.. Якщо виходити з кращих-результатів, то відділу № 1 планове завдання з роздрібного товарообігу має бути визначено в 1030,3 млн. р.., Відділу № 2 - 681,8 млн. р.., Відділу № 3 - 522,7 млн. р. ., відділу № 4 - 632,8 млн. р. У цілому ж по торговому підприємству товарообіг дорівнюватиме 2867,6 млн. р.. Різниця між результатами розрахунків по першому і другому варіанту пояснюється відмінностями в показниках фактичного товарообігу і товарообігу на 1 м.кв. по відділу «Господарочка», сформованого у конкурентів (інших магазинах). У цьому зв'язку керівництву торгового підприємства доцільно прийняти рішення або про перерозподіл зайвої площі в розмірі 242 м.кв. (660-418) на користь 3-го і 4-го відділів, які минулого року працювали стабільніше, або про розробку спеціальних заходів, що забезпечують пожвавлення реалізації товарів культурно-побутового і господарського призначення. Важливе значення при плануванні роздрібного товарообігу відводиться визначенню його структури. Співвідношення окремих товарних груп у роздрібному товарообігу пов'язано з їх значимістю у формуванні доходів підприємства, в задоволенні потреб населення, зі ступенем доповнюваності і заменяемости товарів у процесі реалізації та споживання. Залежно від ступеня деталізації виділяють макроструктуру, загальну товарно-групову, товарну і асортиментну структуру роздрібного товарообігу. Макроструктуру відображає співвідношення продовольчих і непродовольчих товарів в обсязі роздрібного товарообігу. Загальна товарно-групова структура охоплює більше 90 груп, включених у форму № 3 торг. Товарна і асортиментна структури представлені більш ніж 800 товарними позиціями, які об'єднані в групи. Планування структури товарообігу здійснюється з урахуванням проектів планів торгових підприємств, сформованої структури товарів за попередні роки, стану товарних запасів, можливостей закупити товари у постачальників, зміни чисельності покупців, динаміки купівельних фондів населення, що обслуговується, середньодушового споживання по товарних групах, переваг покупців і особливостей конкретного сегмента ринку. Розрахунок структури роздрібного товарообігу починається з визначення частки продовольчих і непродовольчих товарів. Для цього необхідно побудувати динамічні ряди, що відображають зміну їх частки за ряд попередніх років, а потім, використовуючи метод ковзної середньої, визначити її значення на плановий період. Для більш точного визначення обсягів продажу продовольчих і непродовольчих товарів поряд з їх часткою вивчаються і враховуються темпи зростання і абсолютні величини зміни за попередні періоди. При визначенні передбачуваного продажу за товарними групами враховується ступінь задоволення попиту населення, обсяг товарних ресурсів, рівень фізіологічних і раціональних норм споживання, можливості взаємозамінності товарів. "При плануванні продажів за товарними групами використовуються такі методи прогнозування. По товарах, по яких повністю задовольняється попит, обсяг продажів визначається як добуток досягнутого рівня реалізації в розрахунку на душу населення на чисельність обслуговуваних споживачів з урахуванням передбачуваних змін у ній. Якщо ж ресурси товарів обмежені, тоді для планування обсягу продажів використовується метод, що враховує ресурсну забезпеченість, стан товарних запасів, можливості закупівель товарів за рахунок нетрадиційних джерел надходження (консигнація тощо), обсяг незадоволеного попиту, можливість перемикання незадоволеного попиту на інші взаємозамінні товари (коло взаємозамінних товарів визначається виходячи зі сформованих умов за допомогою вибіркових обстежень, опитування покупців, експертних оцінок). По товарах, продаж яких розвивається за тими ж тенденціям, що і загальний обсяг роздрібного товарообігу або грошових доходів, для визначення прогнозованого обсягу реалізації використовується коефіцієнт еластичності товарообігу в залежності від купівельних фондів населення або залежно від загального товарообігу торгового підприємства. Коефіцієнт еластичності показує відносне збільшення або зменшення товарообігу за групами товарів при зміні купівельних фондів або загального обсягу товарообігу на 1% (методика застосування коефіцієнта еластичності показана вище). Більш точне уявлення про відносне зміну товарообігу в залежності від купівельних фондів або загального товарообігу дає коефіцієнт еластичності, розрахований за показниками на душу населення: Еi=, де Е, - коефіцієнт еластичності за i-му товару; Птi, - середньорічний приріст товарообігу i-го товару на душу населення; Па - середньорічний приріст купівельних фондів у розрахунку на душу населення. При плануванні продажу товарів культурно-побутового призначення тривалого користування доцільно виходити з частки купівельних фондів (сімейного бюджету), що використовуються на придбання зазначених виробів, та необхідності підвищення ступеня забезпеченості населення цими товарами. Для цих розрахунків необхідно мати відомості про розмір купівельних фондів, що спрямовуються на купівлю товарів культурно-побутового призначення, кількості сімей, фактичної забезпеченості цими товарами, індексі зміни кількості сімей, індексі середньорічної зміни забезпеченості сімей даним товаром, вибутті їх із споживання, середніх цінах. По ряду товарів, які найменшою мірою схильні до коливань попиту населення, структуру товарообігу можна розрахувати з використанням методу тимчасового моделювання, і зокрема кореляційно-регресійного методу. Вищевикладені методи прогнозування структури товарообігу найбільш прості у вжитку і засновані на логіці розвитку подій. Однак у багатьох випадках необхідно для підвищення обгрунтованості планових розрахунків використовувати й інші, більш складні економіко-математичні методи і моделі, що враховують специфіку поведінки споживача, ієрархію розвитку потреб, можливість максимізації прибутку. У сучасній же ситуації, яка характеризується обмеженістю товарних ресурсів, розривом господарських зв'язків, низькою забезпеченістю товарами під укладені договори, деформованістю структури споживання, структура роздрібного товарообігу торговельного підприємства часто являє собою випадкову величину, яка складається з можливостей комерційних служб та ефективності їх роботи по закупівлі товарів. Тому на деяких підприємствах відмовилися від розробки планової структури товарообігу, що завдає непоправної шкоди їх прибутковості. Досвід зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що ненасичений ринок вимагає більш детального прогнозування. Загальний обсяг роздрібного товарообороту по відділу є плановим завданням, під яке вишукуються відповідні ресурси. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3.5. Методи прогнозування і планування роздрібного товарообігу" |
||
|
||