|
Отже, не тільки проведений аналіз, а й, перш за все, підсумки розвитку суспільства в останні 100 -150 років показують, що ні притаманні ринковій економіці анархія і тенденція до монополізації, ні наявність соціального і класового розшарування, ні классо-вая боротьба, взята сама по собі, у відриві від фундаментальних економічних процесів, не можуть розглядатися в якості факторів, в осяжній історичній перспективі загрожують існуванню капіталізму. Не доводиться дивуватися, що соціалізм спочатку в інтерпретації соціал-демократов14, а в останні роки і комуністів втратив своє економічне обгрунтування. Причина такого становища полягає в НЕ-правильному визначенні основоположниками марксизму тенденції розвитку буржуазно-го способу виробництва, яку вони помилково пов'язали з прогресуючим огосударст-вою власності. Це дозволило їм розглядати соціалізм як першу, нижчу стадію комунізму і представити його економіку у вигляді нетоварной, неринковою форми при тотальному пануванні загальнонародної власності на засоби виробництва. Одна-ко впродовж ХХ в. всі ці ознаки соціалізму поступово один за одним були поставлені під сумнів.
Разом з тим корінне протиріччя капіталізму проявилося в новій, оригиналь-ної формі. Цей факт з'явився результатом розвитку буржуазного суспільства і способу про-виробництва. Тому, продовжуючи аналіз зазначеного протиріччя, слід насамперед звернути увагу на принципові відмінності сучасного капіталізму від того, що існував при Марксі.
Джерело сталася з буржуазним суспільством еволюції, як завжди, слід шукати в змінився характері продуктивних сил. Рівень складності применяе-екпортувати машин і технологічних процесів незмірно зріс порівняно навіть з першою половиною ХХ в. Наука стала новою складовою продуктивних сил. Дедалі більшого поширення набувають інформаційні технології.
Якісні зміни в продуктивних силах, що відбулися в кінці XIX? XX ст., Мали своїм природним наслідком зміна характеру праці. Тепер чоло-вік не є простим придатком машини, як це було в період роботи Маркса над «Капіталом». Навпаки, продуктивність і ефективність роботи верстатів, машин і технологічного обладнання залежать від кваліфікації, уміння, досвіду і відповідально-го відносини працівника до своєї справи.
Надзвичайно зросло значення творчого, ін-теллектуального праці. Постійно підвищується роль висококваліфікованої праці, що вимагає особливо складного і тривалого навчання - інженерного, наукового, кон-рукторської і т. п. Внаслідок ускладнення процесу виробництва посилився вплив на нього з боку управлінців і службовців. Таким чином, обличчя сучасної армії найманої праці визначає навчений, найчастіше високоосвічений, кваліфікований-ний і досвідчений працівник. Тільки такий працівник здатний приводити в рух сучас-менниє засоби виробництва.
Людина стала найціннішою для капіталіста складової продуктивних сил. Нині витрати на навчання працівника в 2? 3 рази вище інвестицій в основний капі-тал. Ця обставина принциповим чином змінило відносини між працею і капіталом. Капіталізм минулого з його системою надексплуатації некваліфікований-ного праці не зміг би впоратися з сучасними продуктивними силами. Вся суще-ствующая нині система соціальних прав і гарантій буржуазного суспільства в кінцевому рахунку відбиває збільшений рівень розвитку продуктивних сил і змінився ха-рактер праці.
|
- 4.2. Ефект самопрограмування
В умовах розмивання реальності суттєвою рисою процесу формування свідомості стає його неминуче двосторонній, обопільний характер: формуючи чуже свідомість, ви тим самим абсолютно неминуче міняєте і своє. Створюючи «штучну реальність» для когось іншого, ви в той же самий час мимоволі, а часто і непомітно для себе, і самі поселяєтеся в ній. У цьому відношенні формування
- Класова боротьба
Наступна форма прояву корінного протиріччя капіталізму - класова боротьба: «протиріччя між суспільним виробництвом і капіталістичним при-присвоєнні виступає назовні як антагонізм між пролетаріатом і буржуазією »12. Ні-прімірімость інтересів робітничого класу і буржуазії - один з доводів, висунутих марксистами в обгрунтування неминучості загибелі капіталізму. Дійсно,
- Проблема трудової мотивації
Внаслідок надзвичайного зростання ролі людини, працівника в процесі праці перед сучасним капіталізмом у весь зріст постала та ж проблема, яку так і не зумів до кінця вирішити соціалізм радянського зразка, - проблема трудової мотивації. Саме вона, потіснивши протиріччя, пов'язані з ринковою формою організації еконо-міки, вийшла в даний час на перший план і стала головним фактором,
- 4. Принцип методологічного індивідуалізму
Праксиология займається діяльністю окремих людей. І лише в процесі її досліджень з'являється знання про людський співпрацю, а соціальна діяльність трактується як особливий випадок більш загальної категорії людської діяльності як такої. Цей методологічний індивідуалізм завжди піддавався лютої критики різних метафізичних шкіл і зневажливо називався
- 4. Виробництво
Успішно здійснена діяльність досягає шуканого результату. Вона виробляє продукт. Виробництво не акт творіння; воно не дає нічого, що б не існувало раніше. Воно являє собою трансформацію даних елементів шляхом упорядкування і поєднання. Виробник не творець. Людина творить тільки в думках і в світі уяви. У світі зовнішніх явищ він лише перетворювач. Він може
- 2. Світогляд і ідеологія
Теорії, направляючі діяльність, часто недосконалі і незадовільні. Вони можуть бути суперечливими і непридатними для вбудовування у всеосяжну і логічно струнку систему. Якщо ми представимо всі теореми і теорії, направляючі поведінка окремих індивідів і груп, у вигляді логічно зв'язного комплексу і спробуємо, наскільки це можливо, привести їх у систему, тобто під
- 10. Промоутери, керуючі, фахівці та бюрократи
Підприємці наймають фахівців, тобто людей, які володіють здібностями і навичками виконання певного виду та кількості роботи. Клас фахівців включає в себе великих винахідників, кращих представників прикладної науки, конструкторів і проектувальників, а також людей, що виконують найпростіші завдання. Підприємець зараховується до них, якщо сам бере участь у
- 11. Процес відбору
Процес відбору на ринку приводиться в рух спільними зусиллями всіх суб'єктів ринкової економіки. Рухомий спонуканням у максимально можливій мірі усунути незручність, кожен індивід сповнений рішучості, з одного боку, домогтися такого положення, при якому він міг би максимально задовольнити когось іншого, і з іншого боку, витягти максимальні вигоди з послуг, пропонованих кимось
- 3. Ціни на товари вищих порядків
Ринковий процес цілісний і неподільний. Це нераспутиваемое сплетіння дій і реакцій, рухів і контрдвіженій. Але недостатність наших розумових здібностей змушує нас розділити його на частини і аналізувати кожну з цих частин окремо. Вдаючись до такого розщепленню, ми ніколи не повинні забувати, що позірна автономне існування цих частин є ідеальним паліативом нашого
- 4. Облік витрат виробництва
У розрахунках підприємця витратами є сума грошей, яка потрібна для придбання факторів виробництва. Підприємець намагається займатися тими проектами, від яких очікує найбільшого перевищення виручки над витратами, і уникати проектів, від яких він очікує більш низького рівня прибутку або навіть збитків. Роблячи таким чином, він погоджує свої зусилля з максимально можливим
|