|
Характерною рисою розвитку Китаю після 1949 г.являлся швидке зростання економіки (особливо про-мисловості) в умовах часто повторявшихся еко-номічного провалів. На відміну від Рад, кото-які, встановивши контроль над всією терріторіейстрани і прийнявши рішення про стратегію розвитку В1928 г, залишилися вірні цієї стратегії до настою-ного часу, китайці неодноразово змінювали своівзгляди на методи розвитку економіки. На протя-жении усього цього часу їх економіка бистроразвівающейся - середньорічний темп приросту за1949-1984 рр.. склав 6%. Темпи зростання ВНП на ду-шу населення перевищували 4% на рік.
У 1949 р. економіка була майже повністю аг-рарной. І сьогодні 80% робочої сили зайнято в сель-ському господарстві, хоча на його частку припадає лішьоколо однієї третини ВНП. У 1949 р. цей показательсоставлял приблизно 60%.
Перший п'ятирічний план був прийнятий в 1953 р. його структура і зміст відповідали рада-ської стратегії планування з упором на індуст-ріалізацію. Великі інвестиції намічалося вло-жити в промисловість і не особливо значитель-ні - в сільське господарство. Фермерським госпо-ствам належало стати колективними. У теченіе1953-1958 рр.. темпи зростання реального ВНП складаючи-Чи 7%, в тому числі випуску промислової продук-ції - 13% на рік, а сільськогосподарської продук-ції - 5% Це був період співпраці междуСоветскім Союзом і Китаєм, і природно билопредположіть, що і в майбутньому Китай буде слідів-вать радянської стратегії індустріалізації.
Незабаром стався один з двох драматіческіхепізодов китайського комуністичного розвитку-Великий стрибок Голова Мао вирішив попи-таться прискорити процес розвитку за рахунок вико-вання в якості базису найбільш очевидного естест-венного ресурсу Китаю - його гігантського населення.
Взаємини стратегії концентрації на одній лише важкої промисловості було висунуто завдання раз-розвитку дрібного трудомісткого виробництва. СімволомБольшого стрибка стала домашня доменна піч. Вів же час сільське господарство повинно було статьполностью колективним і складатися з коммунчісленностью до 50 тис осіб. І все це намічено-лось зробити в найкоротші терміни.
Стратегія Великого стрибка провалилася. У 1961 г.ВНП був на 35% нижче рівня 1958 Домашніедоменние печі не є ефективним способомполученія металу навіть в умовах достатку рабо-чий сили. Найбільш серйозну невдачу Большойскачок зазнав у сільському господарстві В впродовж трьох років поспіль погодні умови поглиблювалися пло-хой роботою сільськогосподарських коммун.Крестьяне, які раніше працювали або на себе, або в невеликих колективних господарствах, де за-висимость між працею і рівнем доходів билаочевідной, вже не трудилися настільки ж виробляй-кові у великих господарствах. Стратегія Большогоскачка була відкинута, але не відкинуто було самаідея про те, що Китай повинен слідувати своєму соб-ственному шляху розвитку.
Період 1961-1965 рр.. став періодом повернення кболее ортодоксальної соціалістичної стратегііразвітія промисловості поряд з відмовою открупномасштабной колективізації сільського госпо-дарства. До 1966 р. обсяг ВНП на 75% превисілуровень 1961 р. і знову здавалося, що все йде хоро-шо: Китай узяв курс на швидкий економічний роз-виток з висуненням промисловості на первийплан.
Але потім настав другий драматичний пери-од * культурна революція. Голова Мао ре-шив, що країна, занадто загрузла в бюрократіз-ме, потребує струсу.
Школи та універсітетибилі закриті. Молодих людей збирали в загони, які називалися Червоною гвардією і були упов-жень вимагати звіту про діяльність від всехсуществовавшіх інститутів влади та окремих еепредставітелей. Жителі міст, особливо интелли-Гьонц і службовці, посилалися в села, щоб працюва-ти там зі «справжніми» людьми. У теченіе1966-1968 рр.. обсяг ВНП скорочувався; він началвновь рости лише в 1969 г, коли культурна рево-люція закінчилася.
І знову економіка повернулася до більш нормаль-ному процесу планування. Знову випуск продук-ції почав рости швидкими темпами, достігшімісреднегодового рівня в 6% в 70-і роки. У цей пе-ріод Китай знову змінив свій підхід до развітію.Теперь він торгує з іншими країнами, позволяясвоім громадянам встановлювати контакти з зовн-ним світом і всіляко залучаючи закордонний тих-нічний досвід і ресурси.
Відмінною рисою китайської революції пішли за цим початкового етапу развітіябило наполеглива вимога про рівність і небажаних ня використовувати матеріальні стимули в целяхразвітія виробництва. Вважалося, що люди должниработать тільки для користі суспільства, а не для поліп-шення свого власного життя. Перехід до відкритості економіки Китаю в 70-х роках обусловілсдвіг в бік використання індивідуальних сти-мулів.
|
- 1. Інформаційна організація Рейтер (Reuters)
історичних, так і поточних в електронні таблиці Excel, де до неї додається інформація із зовнішніх та інших джерел і потім пересилається в Reuter Graphics для наступного аналізу. Reuter Graphics входить в стандартний пакет комплектації Reuter Terminal. Reuter Graphics забезпечує: 1. Побудова графіків трьох типів: лінійних, гістограм, японських свічок. 2. Розгляд графіків в
- Динаміка кінцевого використання ВВП
історичні корені Росії і її традиції. Незрозуміло, як у держави, позбавленого історичного минулого, з'явилися такі видатні діячі та вчені, як Корольов і Туполєв. Подвиг Гагаріна став величезним стимулом для повороту американської держави до освіти й науки, до їх фінансування. Керівництво ж нашої країни, забувши про свій борг перед великим народом і його наукою, прирекло нас на
- 1. Економічна теорія і праксиология
історичного досвіду. Але всі були абсолютно переконані, що в подіях суспільного життя відсутні такі ж регулярність і стійкість явищ, які вже були виявлені в способі людських міркувань і в послідовності природних явищ. Вони не шукали законів суспільного співробітництва, бо вважали, що людина здатна організувати суспільство як йому захочеться. Якщо соціальні
- 2. Епістемологічні [4] проблеми загальної теорії людської діяльності
історичною школою [6], називає себе інтелектуальними охоронцями Будинку Гогенцоллернів, і в дискусіях школи Джона Бейтса Кларка з американським інституціоналізмом [7] на карту було поставлено значно більше , чому питання про те, який підхід плідніше. Насправді предметом розбіжностей були епістемологічні підстави науки про людську діяльність і її логічна законність.
- 6. Інша Я
історичні науки про людську діяльність, має справу з цілеспрямованою людською діяльністю. Коли згадуються цілі, то мова йде про цілі, які переслідує діюча людина. Коли говорять про сенс, то мають на увазі сенс, який чинний людина надає своїм діям. Праксиология та історія суть прояви людського розуму і в цій якості обумовлені розумовими
- 1. Праксиология та історія
історичними явищами, які не цікавлять дескриптивную економіку; вона в деякій мірі перетинається зі сферами інтересів етнографії та антропології. Загальна соціологія підходить до історичного досвіду з більш універсальною точки зору, ніж інші галузі історії. Власне історія, наприклад, досліджує індивідуальний місто, або місто в певний період, або певний народ, або
- 2. Формальний і апріорний характер праксиологии
історичної еволюції, властивості духу і матерії і закони, що керують фізичними, хімічними та психологічними подіями. Їх невловимі спекуляції безтурботно ігнорували повсякденне знання. Вони були переконані, що і без звернення до досвіду розум здатний все пояснити і дати відповіді на всі питання. Сучасні природничі науки своїми успіхами зобов'язані методам спостереження і експерименту. Безсумнівно,
- 3. Апріорі і реальність
історичним дослідженням. Стверджуючи апріорний характер праксиологии, ми не намічаємо план майбутньої нової науки, відмінній від традиційних наук про людську діяльність. Ми доводимо не те, що теоретичні науки про людську діяльність повинні бути апріорними, а те, що вони завжди були такими. Будь-яка спроба розгляду проблем людської діяльності необхідно пов'язана з апріорним
- 7. Предмет і особливий метод історії
історичні події арсеналом засобів для ведення партійних сутичок, не є істориками, а пропагандистами і апологетами. Вони прагнуть не придбати знання, а виправдати програму своїх партій. Такі вчені б'ються за метафізичні, релігійні, національні, політичні та соціальні доктрини. Вони незаконно використовують звання історії для своїх робіт як виверт з метою обдурити
- 8. Концептуалізація і розуміння
історичне розуміння залежить від історично суб'єктивних оцінок. Розуміння, говорять нам, всього лише евфемізм довільності. Роботи істориків завжди однобічні і партійністю; вони не повідомляють факти; вони їх спотворюють. Очевидно, що історичні дослідження пишуться з різних точок зору. Одні роботи по Реформації написані з позиції католицької церкви, інші з позиції протестантів.
|