| Головна |
| « Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
|---|
? інфляція - довгострокове зниження купівельної спроможності грошей. Розрізняють відкриту і приховану, або пригнічену, інфляцію. Відкрита інфляція проявляється в тривалому зростанні рівня цін, прихована - в появі товарного дефіциту.
Відкриту форму інфляція приймає в умовах вільних, рухливих цін, приховану - в умовах жорсткого державного контролю за ними. Від інфляції як процесу слід відрізняти стрибок рівня цін - одноразове його підвищення, яке може стати початком розвитку інфляції, але може і не стати їм.
? Довготривале зниження рівня цін називають дефляцією.
Рівень інфляції при її відкритій формі визначається темпом приросту рівня цін. У практичних розрахунках для оцінки рівня інфляції використовують індекси цін - найчастіше ІСЦ. Інфляція відноситься до числа основних дестабілізуючих факторів ринкової економіки, і чим вище її рівень, тим вона небезпечніша.
Інфляція в кілька десятків відсотків в рік - ознака недостатньо ефективної грошової політики. Для інфляції, що перевищує 50% на рік, американський економіст Філіп Кеган запропонував спеціальний термін - гіперінфляція; її поява знаменує параліч ринкового механізму.
Основним фактором, що переводять помірну інфляцію в гіперінфляцію, є великий (рівний або перевищує ВВП) державний борг.
Професор прикладної економіки в Університеті Джона Хопкінса в Балтіморі Стів Хеіке підрахував, що за останні три століття було 30 гіперінфляції, з яких 27 мало місце в XX ст. Найбільш високий рівень гіперінфляції спостерігався в Угорщині з серпня 1945 по липень 1946 р коли рівень цін за рік виріс в 3,8 - 1027 раз при середньомісячному зростанні в 198 разів. У XXI ст. рекорд гіперінфляції встановила Зімбабве: з липня 2007 по липень 2008 р ціни зросли в 2,3 млн разів. У січні 2009 р влади Зімбабве дозволили громадянам використовувати іноземну валюту замість повністю знецінилася місцевої. Банківські рахунки з балансом від нуля до 175 квадрильйонів зімбабвійських доларів були обміни на 5 доларів США. Суми, що перевищують цю величину, обмінювалися за курсом 35 квадрильйонів зімбабвійських доларів за 1 долар США.
Росія в 1990-х рр. при переході від планової до ринкової економіки пережила дві інфляційні хвилі: довгу в 1992-1996 рр. (В 1992 р ІСЦ зріс в 26,1 рази) і коротку в 1998-1999 рр. (За 1998 р зростання ІСЦ в 1,8 рази; за 1999 - в 1,4 рази). У першому десятилітті третього тисячоліття інфляція в Росії залишилася стабільно високою але порівняно з іншими успішно розвиваються (рис. 10.1).
Мал. 10.1. Річний приріст ІСЦ в ФРН, США та Росії,%4
Ці недоліки ІСЦ були відомі давно, але їх реальні практичні наслідки гостро стали відчуватися з переходом в постіндустріальну та інформаційну стадію економічного розвитку. Для обліку ефекту заміни статистичні органи США (Бюро статистики праці, Національне бюро економічних обстежень) з 1999 р перейшли до нової методики визначення індексу цін. Щоб відобразити зміна якості товарів і поява нових різновидів споживчих благ статистики шукають практичні можливості використання концепції гедоністичного ціноутворення. При новому методі розрахунків динаміки цін показники інфляції в США виявилися приблизно на 1 процентний пункт нижче в порівнянні з традиційним методом, а темпи зростання ВВП приблизно на 0,5 процентних пунктів вище. Це необхідно враховувати при міждержавних порівняннях.
Уявлення учасників національного господарства про майбутню динаміку рівня цін або, кажучи інакше, інфляційні очікування входять в число найважливіших параметрів, що визначають їх поведінку. Тому для комплексного аналізу причин виникнення інфляції і її впливу на економічну кон'юнктуру в макроекономічну модель потрібно включити і інфляційні очікування.
Оскільки функція сукупного попиту відображає чинники, що забезпечують спільне рівновагу на ринках благ і грошей, а функція сукупної пропозиції характеризує процеси, що відбуваються на ринку праці, і технологію виробництва, то макроекономічна модель в стислому вигляді може бути представлена як модель взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції. Саме такий вид макроекономічної моделі буде використаний в цьому розділі.
Виведені в параграфах 6.3 і 7.4 функції сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках благ дозволяють визначити, якими будуть їхні обсяги при різних фіксованих рівнях цін. Так як інфляція означає безперервне зростання цін, то для її включення в макроекономічну модель необхідно встановити зв'язок між темпом приросту рівня цін (Pf -Pt-i) / Pt-i = rct і обсягами сукупного попиту y? (nt) і совокуп- ного пропозиції yf (яг), Т. Е. Побудувати динамічні макроекономічні функції попиту і пропозиції.