| Головна |
| « Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
|---|
Фактична або спостерігається безробіття зазвичай не дорівнює природною. У періоди економічного буму попит на робочу силу настільки великий, що число людей, що залишають виробництво, скорочується в порівнянні зі звичайною нормою 5, а частка безробітних, які влаштовуються на роботу, перевищує середнє значення g, в результаті безробіття виявляється нижче природної. У таких випадках кажуть, що економіка «перегріта». У періоди економічного спаду спостерігаються зворотні процеси, і фактичне безробіття перевищує природну.
? Різниця між рівнями фактичної (І) і природної (і *) безробіття називають рівнем кон'юнктурної безробіття {ідо = и- і *).
Кейнсіанське пояснення кон'юнктурної безробіття недостатньою величиною дійсного попиту було доповнено в 1980-і рр. концепцією ефективної ставки заробітної плати. Вихідним її пунктом є припущення, що продуктивність праці залежить не тільки від його капиталовооруженности, використовуваної технології і числа працюючих, а й від міри старанності і старанності працівника. Можливість існування позитивної залежності між ціною купа і його продуктивністю пояснюється рядом причин:
Якщо середня продуктивність праці (q = y / N) росте з підвищенням ставки заробітної плати, то формула прибутку приймає вигляд
де П - прибуток; Су - постійні витрати. Прибуток досягає максимуму при
Таким чином, якщо продуктивність праці позитивно залежить від ставки заробітної плати, то значення останньої, максимізуючи прибуток фірми, визначається незалежно від кількості застосованої праці, а не одночасно з ним, як в неокласичної концепції. Крім того, ефективна ставка реальної заробітної плати не залежить від ціни продукції фірми; тому вона не змінюється при коливаннях галузевої кон'юнктури, якщо вони не зачіпають індекс споживчих цін, т. е. ефективна ставка заробітної плати відносно стійка.
Ефективна ставка заробітної плати розглядається також як засіб вирішення проблеми прихованих дій (Hidden action, moral hazard) у взаєминах між працівником і роботодавцем, що виникають через асиметричності інформації на ринку праці. Оскільки в складних виробничих процесах роботодавцю важко контролювати ступінь сумлінного виконання працівником своїх обов'язків, то при рівноважної ціною праці і відсутності безробіття працівник може працювати «з прохолодою», не забезпечуючи тієї результативності праці, яка передбачалася в момент укладення трудового договору. Загроза звільнення його не надто турбує, так як можна знайти роботу в іншому місці. Для вирішення цієї проблеми роботодавець може оплачувати працю своїх робітників за підвищеною ставкою, стимулюючи їх сумлінне ставлення до праці. Коли так будуть надходити більшість роботодавців, тоді ринкова ціна праці перевищить рівноважну ціну і виникне кон'юнктурна безробіття, яка посилює зацікавленість працівників у збереженні робочого місця.
Ще однією причиною існування кон'юнктурної безробіття, що розглядається в мікроекономіці, є монополізація ринку праці за допомогою створення профспілок.
Наявність кон'юнктурної безробіття свідчить про неповне використання виробничих можливостей країни: фактично вироблений національний дохід y (N) менше національного доходу при повній зайнятості г / ТАК *) - Різниця [г / (А) - г / ДЛГ)] утворює кон'юнктурний розрив. На рис. 7.10 видно, як «перегріті» до 2008 р економіки США, Великобританії та Німеччини за станом кон'юнктури наблизилися до Японії, в якій вже понад 10 років є кон'юнктурний розрив.
Мал. 7.10. Кон'юнктурний розрив (Output gap),% ВВП
Американський економіст Артур Оукен на основі емпіричних дослі- джень виявив стійкий зв'язок між величиною кон'юнктурного безробіття і кон'юнктурним розривом. Встановлену залежність він висловив формулою
де у - параметр Оукена.
? Ця формула виражає так званий закон Оукена: якщо кон'юнктурна безробіття зросте на 1 пункт, то кон'юнктурний розрив збільшується на у пунктів.
За розрахунками Оукена, в США в 1960-і рр., Коли норма природного безробіття становила 4%, параметр у дорівнював 3. Це означає, що кожен відсоток кон'юнктурної безробіття зменшував фактичний обсяг ВНП на 3% в порівнянні з ВНП повної зайнятості. А. Оукен пов'язував це з тим, що при появі кон'юнктурної безробіття відбувається наступне:
Коефіцієнт Оукена відображає той факт, що випуск визначається не тільки технологією виробництва, але і зміною економічної активності людей в різних фазах функціонування національного господарства.
Позначимо 1 / уyF = а; тоді рівняння (7.4) можна представити у вигляді
Графік функції (7.5) називають кривої Оукена; її побудова наведено на рис. 7.11.
Мал. 7.11. Побудова кривої Оукена
В квадраті II зображений графік виробничої функції, що відбиває поряд з технологією і стан економічної кон'юнктури. при у > 1 графік цієї функції, на відміну від технологічної виробничої функції в короткому періоді, загинається ні до осі JV, а до осі у, т. е. показує не знижується, а підвищується граничну продуктивність праці. В квадраті III проведена допоміжна лінія під кутом 45 ° до осей координат, а в квадраті IV представлений графік дефініціонного функції кон'юнктурної безробіття:
Тепер за допомогою проведених побудов в квадраті I отримаємо криву Оукена. Так, в стані повної зайнятості обсяг виробництва дорівнює ур
а норма безробіття - і *. Якщо внаслідок несприятливої економічної кон'юнктури зайнятість знизиться до Nv то виробництво знизиться до у{ і фактичний рівень безробіття складе і{. Отже, точка а лежить на кривій Оукена. Аналогічно знаходяться і всі інші точки цієї кривої.
З формули (7.5) і рис. 7.11 випливає, що крива Оукена зміщується вправо вгору, якщо: а) зростає величина національного доходу повної зайнятості через збільшення пропозиції праці або вдосконалення технології виробництва; б) підвищується норма природного безробіття, наприклад, внаслідок зазначеного вище ефекту гістерезису.