| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Філософське обгрунтування |
||
|
Під цей спосіб виробництва можна підвести філософське обгрунтування. Справа в тому, що логіка процесу усуспільнення засобів виробництва дуже добре ілюструє діалектичну сутність закону заперечення заперечення. Теорія Маркса стверджує, що, перш ніж піддатися демонтажу або зламу, будь-яка суспільно-економічна формація повинна досягти межі свого розвитку, повністю вичерпати свій позитивний потенціал, тобто, зжити себе. Це відноситься і до частнокапиталистической власності та заснованому на ній способу виробництва - вони повинні самі зжити себе в процесі еволюції продуктивних сил і розвитку суспільного виробництва. Тим часом в СРСР необхідність скасування приватної власності обоснова-вали не економічними аргументами, а суто ідеологічної причиною - необхідністю усунення експлуатації людини людиною. Ніхто і не намагався довести, що приватна власність економічно зжила (!) Себе; як наслідок, єдиним спосо-бом боротьби з нею був адміністративний заборону. Тому з точки зору справжнього марксизму, якщо виходити з його духу, а не з вульгарною інтерпретації, огосударствлено-ня повинно розглядатися як голе заперечення (термін В.І. Леніна) приватної собст-ності. Подібне заперечення, що представляє собою абсолютний і повний розрив зі старою формою, змушує будувати нове практично з нуля. Порушення спадкоємно-сті позбавляє новий спосіб виробництва багатьох позитивних рис старого і ускладнює його подальший розвиток. Радянська політекономія визнавала природний, еволюційний (!) Характер ста-новлення капіталістичного способу виробництва, який виникає у вигляді укладу вже в надрах феодалізму. У цьому випадку роль буржуазних революцій зводиться до спонукання но-вої або старої (в разі поразки політичної фази революції) влади до «Узаконюючи-нию» вже відбулися в економічному базисі суспільства змін і проведенню даль-кро прогресивних реформ. Навпаки, вважалося, що соціалізм не може виникнути в якості готового укладу при капіталізмі. Якщо під соціалізмом розуміти соціалізм радянського типу, тобто, вульгарний комунізм, то цей висновок видається цілком обгрунтованим. На жаль, причин такого «переривання безперервності» ходу історичного розвитку, порушення його склалася логіки не приділялося належної уваги. На противагу цьому колективізація засобів виробництва є діалектичної запереченням («зняттям») приватної власності. Остання у вигляді собст-ності трудового колективу досягає вищої форми свого розвитку, але одночасно і заперечується нею: з одного боку, ми маємо «дифузію» приватної власності, досягнення нею меж свого кількісного зростання, але, з іншого боку, це опору- вождается настільки кардинальними змінами сутності приватної власності, що ве-дет до її переродження і самозаперечення. Таким чином проявляється інший відомий закон: кількісне зростання приватної власності, поширення її на весь колектив підприємства призводить до якісної зміни в сутності відносин власне-сти. Тому, хоча колективна (групова) власність «виростає» з приватної, вона в силу своїх якісних відмінностей не тотожна їй і повинна розглядатися як осо-бая форма. Як показує досвід, для обгрунтування майже будь-якого тези можна підібрати відповідні цитату у класиків. Так і наші міркування, слідуючи сформованою традицією, можна підкріпити цитатою з «Капіталу»: «Капіталістичний спосіб привласнення, вите-Розкаюваний з капіталістичного способу виробництва, а отже, і капиталистиче-ська приватна власність, є перше заперечення індивідуальної приватної власності, заснованої на власній труде. Але капіталістичне виробництво породжує з необ-ходимостью природного процесу своє власне заперечення. Це? заперечення негативні-ня. Воно відновлює НЕ приватну власність, а індивідуальну власність на основі досягнень капіталістичної ери: на основі кооперації і спільного володіння зем-лей і зробленими самою працею засобами виробництва »39. Важко зрозуміти, що таке «індивідуальна власність на основі кооперації та про-ного володіння» засобами виробництва, але ніхто не заборонить нам думати, що Маркс мав на увазі колективну форму власності в тій інтерпретації, яка прийнята в цьому розділі. Таким чином, справа не зводиться лише до голого заперечення - ліквідації приватної власності. Так як спадкоємність між старим і новим не порушується, нова, колективна форма акумулює в собі все позитивне утримання старої, приватної. Наприклад, і на новій, соціалістичної стадії розвитку суспільства зберігаються товарно-грошові відносини і ринкова форма організації економіки. Логіка цих міркувань змушує визнати, що загальнонародна форма влас-ності по відношенню до частнокапиталистической є не першим, а другим негативні-ням (запереченням заперечення, де перше заперечення, як сказано, полягає в коллекти-візація власності). З теорії відомо, що в виникаючої в результаті другого від-ріцанія формі частково відновлюються і проявляються деякі сторони вихідної форми (до першого заперечення). Звичайно, загальнонародна власність в СРСР не була, як це іноді стверджують, різновидом приватної (оскільки нею нібито розпоряджався в своїх інтересах міфічний «клас» радянської бюрократії). Але як продукт другого заперечення частнокапиталистической власності вона дійсно несла в собі в пре-утвореному вигляді багато її риси. (Неповний перелік «родимих плям» капіталізму в радянському способі виробництва наведено в попередньому розділі). Все це зайвий раз підтверджує, що, здійснивши усуспільнення власності в загальнонародної формі, ми «перестрибнули» через необхідну ступінь розвитку загально-ства - через соціалізм відразу в комунізм (комунізм у вульгарному, природно, вигляді, а аж ніяк не в марксової розумінні). Разом з тим все сказане може розглядатися лише як формальне (!) Обос-нування колективізації власності, занадто абстрактне від реальних економіч-ських і соціальних процесів. Переконаність філософів в істинності відкритих ними за-конів - занадто хитка підставу для затвердження нового способу виробництва. Звичайно, за допомогою тріади (вихідна форма - її заперечення - заперечення заперечення) довести нічого неможливо. Але якщо вдалося відобразити діалектику розвитку якогось явища або процесу у вигляді тріади, це означає, що механізм дії закону заперечення заперечення в даному випадку виявлено. А це служить непрямим свідченням вірності ана-ліза40. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Філософське обгрунтування " |
||
|
||