| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ І ЗНАЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ |
||
|
Як відомо, виробництво складається з трьох елементів - засобів праці, предметів праці і самої праці (персоналу). Сукупність засобів праці і предметів праці утворюють засоби виробництва. Грошова ж оцінка засобів виробництва і є по суті виробничі фонди. При цьому грошова оцінка засобів праці формує основні фонди, а грошова оцінка предметів праці - оборотні фонди. Таким чином, сукупність основних і оборотних фондів становлять виробничі фонди: ПФ=ОФ + ОБФ, де: ПФ-виробничі фонди, руб. ОФ-основні фонди, руб. ОБФ - оборотні фонди, руб. Основні фонди - це виражені в грошовій формі ті засоби виробництва, які беруть участь багаторазово у виробничому процесі і внаслідок цього переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами. Оборотні ж фонди - це виражені в грошовій формі ті засоби виробництва, які беруть участь лише в одному виробничому циклі, повністю споживаються, а, отже, переносять свою вартість на виготовлений продукт цілком. Економічне відміну основних фондів від оборотних фондів зводиться до тривалості, кратності участі у виробництві і характер перенесення вартості. Основні фонди беруть участь у багатьох виробничих циклах, функціонують багато років, принаймні більше року. Оборотні ж фонди беруть участь лише в одному виробничому циклі. Основні фонди переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами за весь свій життєвий цикл, роки функціонування. Оборотні фонди, споживаючи повністю за один цикл, переносять свою вартість на виготовлений продукт цілком. Основні фонди не змінюють своєї натуральної форми, хоча з роками все погіршуються, але не втрачають своєї суті. Оборотні фонди, як правило, змінюють свою натуральну форму, приєднуючись до виготовленому продукту або зовсім гублячись. Статутний фонд підприємства відрізняється від виробничих фондів наявністю в ньому фондів обігу. Основні фонди за складом та структурою дещо відрізняються від основного капіталу, але з входженням у світове господарство, посиленням інтеграційних процесів ці відмінності зведуться до мінімуму, бо їх функції економічно єдині. Основні фонди - найважливіша частина виробничого потенціалу. Без них немислимий сам процес виробництва. Але, зрозуміло, не тільки цим обмежується важливість і народногосподарська значимість їх формування та функціонування на основі сучасних науково-технічних досягнень, технологічних і соціально-економічних вимог. Наявність сучасних основних фондів та їх ефективне функціонування - неодмінна умова конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів ринку. Від ефективності використання готівки основних фондів багато в чому залежить ефективність виробництва галузі. Основні фонди становлять переважну частку національного багатства країни. Приблизно така ж частка основних фондів у сукупності виробничих фондів. Таким чином, у вартості всіх виробничих ресурсів, включаючи виробничі фонди і оплату персоналу, кількісно переважають основні фонди. Основні фонди в чому визначають конкурентоспроможність виробленого продукту не тільки за вартістю, але що дуже важливо - і за показником якості. Отже, благополуччя підприємств і галузі в цілому в конкурентному ринку у вирішальній мірі визначається станом основних фондів і ефективністю їх використання. Актуальність підвищення ефективності використання основних фондів посилюється тією обставиною, що як за рівнем, так і в динаміці вона не завжди задовольняє вимогам ринку, конкурентоспроможному функціонуванню господарюючих суб'єктів. За рівнем фондовіддачі промисловість країни поступається промисловості розвинених країн. Фондовіддача в США, наприклад, становить два долари на один долар функціонуючого основного капіталу, а в Росії навіть в передкризовий період (1990 р. істотне обмеження відтворення основних фондів, посилене і без того дефіцитом інвестицій. При такому ресурсі-споживанні, фондомісткості розміри інвестицій на оновлення основних фондів значно знижують можливості розвитку соціальної сфери. Динаміка показника ефективності використання основних фондів вкрай негативна. Якщо в 50-х роках вона в промисловості була на рівні 1,5 руб., То до 1990 року знизилася до 1 руб. За тридцять років (1970-1999 рр..) Фондовіддача знизилася в промисловості і сільському господарстві вдвічі. У кризовий період ця негативна тенденція посилилася адекватно падінню обсягів виробництва в галузях народного господарства. Особливо загострилася ситуація в базових галузях промисловості, машинобудуванні, легкій, хімічній та ін За період невдалих реформ фондовіддача в промисловості та її основних галузях знижувалася у міру падіння промислового виробництва. Основні фонди промисловості зношені значно фізично і морально. Через це основні фонди країни найчастіше нездатні випускати конкурентоспроможний продукт як за ціною, так і за якістю. Якщо не вжити необхідних заходів щодо систематичного оновлення основних фондів, їх технічного переозброєння з урахуванням сучасних вимог, неможливо буде нарощування вітчизняного виробництва, що забезпечує соціально-економічний розвиток і підтримку обороноздатності країни, на необхідному рівні. Без цього розвиток вітчизняної економіки, заснованої на власній матеріальному виробництві, немислимо. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ І ЗНАЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ " |
||
|
||