Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Що нового в сучасній міжнародній торгівлі? |
||
Міжнародний поділ праці, як ми переконалися, робить необхідним постійний обмін товарами та послугами між країнами. Такий обмін здійснюється через специфічну форму економічних відносин - світову торгівлю, в якій беруть участь фізичні та юридичні особи, державні установи. Своєрідною візитною карткою, за якою можна судити про ступінь входження кожної країни і групи країн у всесвітнє господарство, є показники її участі у світовому експорті товарів. У сучасний період значно зросла роль експорту в забезпеченні економічного зростання національного господарства. Це, зокрема, підтверджується тим, що експорт всіх країн дає близько '/ 5 сукупного світового ВНП (в західноєвропейських країнах цей показник вищий). Механізм впливу експорту на економічне зростання полягає в наступному. Експортний замовлення спочатку прямо збільшує випуск продукції і водночас підвищує витрата заробітної плати працівників експортного виробництва. Утворилися тут доходи (заробітна плата і прибуток) надходять в суміжні галузі господарства, в яких зростає випуск засобів виробництва для експортних підприємств і розширюється виготовлення предметів споживання для працівників цих підприємств. У свою чергу, кошти, отримані в галузях другого ешелону, йдуть у сполучені з ними фірми третього ешелону і т. д. Загальний позитивний ефект розширення експорту такий: - збільшуються зайнятість працівників, випуск продукції і доходи; - зменшується можливість криз надвиробництва (зайва для даної країни продукція вивозиться за кордон); - зростає сума отриманої державою іноземній валюти; - зміцнюються державні фінанси. Важливим показником розвитку зовнішньої торгівлі є коефіцієнт покриття імпорту експортом (відношення суми експорту товарів і послуг до суми імпорту). Про такому співвідношенні можна судити за даними табл. 29.3. З цих даних, зокрема, видно, що, з одного боку, в США переважає імпорт, а з іншого боку, в Росії дуже значним є перевищення експорту в порівнянні з імпортом, що збільшує величину чистого експорту. Таблиця 29.3
Основний напрямок довготривалих структурних зрушень в міжнародному товарообігу складається в істотному скороченні питомої ваги сировинних продуктів і відповідному збільшенні частки готових виробів обробної промисловості (особливо високотехнологічних). Зростаюче значення набувають експорт та імпорт різного роду послуг, продукції індустрії розваг, духовної культури, інформації. Примітно, що в найбільш розвинених країнах в товарній структурі експорту сильно переважає частка обробної промисловості (табл. 29.4). Таблиця 29.4
Таблиця 29.4
Цілком очевидно, що Росії потрібно рішуче змінити структуру виробництва і зовнішньої торгівлі на користь обробної промисловості. На сучасному етапі НТР в експорті розвинутих країн зростає частка інноваційних товарів підвищеного попиту. Про це свідчать дані табл. 29.5. Таблиця 29.5
Сьогодні національна економіка практично всіх країн не може забезпечити задоволення все зростаючих потреб людей без зовнішньої торгівлі. У зв'язку з цим зросло значення регулювання державою зовнішньої торгівлі. Історично склалися два протилежні види зовнішньоторговельної політики: вільна торгівля і протекціонізм. Свобода торгівлі - зовнішньоторговельна політика, за якої митні органи тільки реєструють ввезення або вивезення товарів. Вони не стягують імпортні та експортні мита, не встановлюють будь-які кількісні або інші обмеження на зовнішньоторговельний оборот. Таку політику можуть проводити країни з високою ефективністю національного господарства. У цьому випадку місцеві підприємці не лише витримують іноземну конкуренцію, а й проривають протекціоністські митні бар'єри, розширюючи доступ своїх товарів на всесвітній ринок. Протекціонізм (від лат. Protectio - прикриття) - система обмежень імпорту, коли вводяться високі митні збори, забороняється ввезення певних продуктів, використовуються інші заходи, що перешкоджають конкуренції іноземних виробів з місцевими. Політика протекціонізму заохочує розвиток вітчизняного виробництва, здатного замінити імпортні товари. Однак протекціонізм має зворотний бік. Завдяки йому підтримується завищений рівень цін на продукти, захищені високими митами; послаблюються спонукальні стимули до технічного прогресу в галузях, огороджених від іноземної конкуренції; посилюється нелегальне ввезення товарів без митного контролю. До того ж у відповідь заходи країн - торговельних партнерів можуть завдати національному господарству збиток, що перевищує його виграш від заходів митного захисту. Слово вчених професорки К. У сучасних умовах практично немає в чистому вигляді двох таких протилежних видів зовнішньоторговельної політики. Як правило, уряди проводять гнучку зовнішньоторговельну політику. Вони вибірково використовують методи протекціонізму і вводять елементи вільної торгівлі. При цьому забезпечуються благоприят ві умови економічний кого співробітництва з іншими країнами. З ними полягають торгові угоди містять пункти про взаємні зобов'язання в облав зовнішньоторговельної політики. Важливу роль у проведенні зовнішньоторговельної політики в XXI в. грає різко загострилася міжнародна конкуренція, яка ведеться: - між розвиненими країнами з продажу інноваційних продуктів нових поколінь; - між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються з виробництва та продажу товарів традиційного індустріального виробництва (одяг, взуття та ін.) Про ефективність зовнішньоторговельної політики судять за зовнішньоторговельним платіжному балансу. Зовнішньоторговельний платіжний баланс - це співвідношення між валютними надходженнями і платежами даної країни за певний період. При підрахунку даного співвідношення визначають сальдо (від італ. Saldo - розрахунок, залишок) - різницю між грошовими надходженнями і витратами. Позитивне, активне сальдо означає перевищення надходжень над витратами. Негативне, пасивне сальдо, навпаки, свідчить про перевищення витрат над доходами. Як відомо, загальний позитивний результат зовнішньої торгівлі-чистий експорт. Чистий експорт може мати три числових значення: 1) ЧЕ=0 (експорт дорівнює імпорту). У 2005 р. приблизно таке положення було в Австрії та Киргизії; 2) ЧЕ> 0. Це активне сальдо торгового балансу. Такий стан балансу в 2005 р. було, наприклад, у Німеччині (сальдо - 200 млрд дол), Японії (80 млрд дол), Росії (143 млрд дол), Китаї (102 млрд. дол); 3) ЧЕ <0. Це пасивне сальдо балансу зовнішньої торгівлі. У 2005 р. таке сальдо було, скажімо, у Великобританії (112 млрд дол) і США (225 млрд дол). При проведенні торговельних і фінансових операцій між країнами виникають певні валютні відносини. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Що нового в сучасній міжнародній торгівлі? " |
||
|