9.3. Аналіз використання робочого часу та ефективності праці персоналу
- штатного розкладу, тарифікації;
- матеріалів табельного обліку;
- звіту про працю і рухів робочої сили форми № 1-працю;
- звіту лікувально-профілактичного закладу за рік форми № 30;
- звіту про розвиток штатів і контингентів форми № 3-2;
- звіту установи охорони здоров'я про розміри заробітної плати робітників і службовців за окремими професіями і посадами форми № 55-Т (здрав.);
- матеріалів нормування робочого часу та іншої документації.
Аналіз використання робочого часу здійснюється шляхом порівняння фактичної кількості робочих днів з плановим у розрахунку на одну посаду і на весь персонал лікарні. При аналізі робочого часу календарний фонд включає в себе фонд внерабочего часу (вихідні та святкові дні) і номінальний фонд робочого часу, який в закладах охорони здоров'я збільшується на кількість днів, відпрацьованих персоналом лікарні у вихідні та святкові дні. З метою оцінки ефективності використання робочого часу необхідно виділити величини нормованих і ненормованих втрат часу.
Проведемо аналіз використання робочого часу на підставі даних табл. 9.10.
Таблиця 9.10
Аналіз використання робочого часу
Дані таблиці дозволяють зробити висновок про те, що, незважаючи на недовиконання плану по фонду робочого часу на 3,4% (100,0 - 96,6), що стало повністю наслідком недоукомплектованість штатів, рівень використання робочого часу відповідає плановому.
Спостережуване збільшення кількості нормованих невиходів на роботу на 1 день з розрахунку на одну посаду в результаті були компенсовані збільшенням кількості днів, відпрацьованих у святкові та вихідні дні в розрахунку на одну посаду. Необхідно відзначити, що збільшення даного показника з 7 днів за планом до 8 днів, фактично відпрацьованих на кожну посаду, також стало наслідком недоукомплектованість штатів.
Для оцінки рівня використання робочого часу застосовуються показники, що характеризують співвідношення між окремими елементами балансу робочого часу, які розраховуються за такими формулами:
- коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу Кном :
Кном=Такт / Тном; (9.1)
- коефіцієнт ефективного використання номінального фонду робочого часу Ке.ном:
Ке . ном=ТПОЛ / Тном; (9.2)
- коефіцієнт втрат Кпот:
Кпот=Кпот / Такт; (9.3)
- коефіцієнт роботи у вихідні та святкові дні:
Кпразд=Тпразд / Тном; (9.4)
де Тном - номінальний фонд робочого часу;
Такт - активний фонд робочого часу;
ТПОЛ - корисний фонд робочого часу;
Тпот - втрати (ненормовані невиходи);
Тпразд - час, відпрацьований у вихідні та святкові дні.
Проведемо оцінку зазначених показників (табл. 9.11).
Таблиця 9.11
Аналіз коефіцієнтів використання робочого часу
Відхилення показників від їх планового рівня можна вважати незначними.
Аналіз робочого часу та ефективності праці передбачає також характеристику таких показників робочого часу, як середня тривалість робочого тижня і середня тривалість робочого дня. Причому в умовах високого рівня сумісництва доцільним буде представити ці показники в розрахунку на одну посаду і на одного працівника (табл. 9.12).
Таблиця 9.12
Аналіз робочого часу персоналу лікарні
На підставі таблиці можна відзначити, що за категоріями персоналу від лікарів до молодшому медичному персоналу збільшується не тільки тривалість робочого дня в розрахунку на посаду, але і різниця між тривалістю дня, розрахованої на одну посаду і на одного працівника, а значить, збільшується рівень сумісництва. У середньому по лікарні при 6-денному робочому тижні фахівець перебуває на робочому місці протягом 8 годин, що не може не позначитися на якості виконуваної роботи. Це також побічно впливає на збільшення числа невиходів на роботу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Однак необхідно відзначити, що витрати робочого часу не дають ще повного уявлення про завантаженість працівників протягом робочого дня і звітного періоду в цілому, про інтенсивність їх роботи та її ефективності з точки зору отримання конкретних кінцевих результатів. Ефективність праці працівників лікарняних установ традиційно характеризується показником числа відпрацьованих ліжко-днів в розрахунку на одну посаду. Фактично цей показник є рівнем обслуговування. Його можна розрахувати як на посаду, так і на одного працівника установи, а також на одного фахівця провідної категорії. Проте рівень обслуговування не можна однозначно назвати показником продуктивності праці, так як виконання плану по числу ліжко-днів може бути досягнуто і без забезпечення належної якості лікування. Щоб оцінити кінцевий результат роботи персоналу лікарні, треба залучити дані не тільки про кількість ліжко-днів, а й про число осіб, які пройшли лікування, кількості випадків повторного звернення до лікарні. Крім того, слід оцінити якість проведених заходів щодо підвищення рівня вилікування, для чого необхідно використовувати інформацію про застосування експериментальних і унікальних методів лікування, включаючи хірургічні втручання, спеціальних діагностичних дослідженнях, впровадженні в практичну охорону здоров'я нових ефективних способів профілактики та діагностики захворювань, лікування та реабілітації хворих , видів медичної техніки та виробів медичного призначення, забезпеченості персоналу апаратурою та обладнанням діагностичного та медичного призначення. Важливе значення має також кваліфікаційна структура персоналу.
Вимірювання впливу цих характеристик праці та його організації на фактичний рівень продуктивності праці представляється досить складним і дорогим справою. Знаючи, що перераховані факти в сукупності в кінцевому рахунку знаходять відображення в зниженні витрат праці та підвищенні інтенсивності роботи персоналу, доцільно оцінити, в якій мірі зміна рівня обслуговування було результатом впливу екстенсивних факторів (повнота використання робочого часу і зміна структури працюючих), а в якій - інтенсивних.
Взаємозв'язок між середньорічним рівнем обслуговування (Огодая), середньогодинна рівнем обслуговування (Очас), середньою тривалістю робочого дня (Тчас) і середньорічною кількістю днів роботи на посаду (Тдней) характеризується наступною формулою:
Огодая=Очас? Тчас? Тдней. (9.5)
Розрахунок вплив цих факторів на зміну середньорічного рівня обслуговування, обчисленого на одну штатну лікарську посаду, наведено в табл. 9.13.
Таблиця 9.13
Аналіз рівня обслуговування
Середньорічний рівень обслуговування підвищився на 6,8%. У звітному році в розрахунку на одну посаду додатково виконаний обсяг роботи, відповідний 95,82 ліжко-дня. Причому 2,23 ліжко-дня з цієї величини вдалося виконати за рахунок збільшення середньої тривалості робочого дня (0,01? 262? 0,8497=2,23), і 93,59 ліжко-дня - за рахунок збільшення среднечасового рівня обслуговування (0,0562? 262? 6,36=93,59).
Необхідно відзначити, що збільшення середньої тривалості робочого дня лікарського персоналу стало результатом зміни структури як за ознакою професії та спеціальності, так і за умовами праці лікарів. Що ж до складових факторів збільшення среднечасового рівня обслуговування, то на даному рівні аналітичної інформації неможливо з'ясувати, чи стало це збільшення результатом інтенсифікації праці або наслідком погіршення якісних характеристик праці лікарського персоналу. На користь першого свідчить зниження числа повторних звернень за лікуванням і спостережуване підвищення забезпеченості лікарського персоналу медичним та діагностичним обладнанням. На користь другого - зниження рівня кваліфікації лікарів, плинність кадрів та підвищення питомої ваги неатестованих лікарів, загальна зношеність матеріально-технічної бази лікарні, загальне погіршення умов праці, недоукомплектованість штатів середнього та молодшого медичного персоналу, різке падіння числа використовуваних в роботі консультацій позаштатних спеціалістів.
Тут же хотілося б відзначити надзвичайно несприятливий вплив на роботу персоналу такого фактора, як рівень укомплектованості штатів. Так як в цілому по лікарні відсутнє число займаних посад становить 40 (табл. 9.7), можна говорити про перевищення норм обслуговування в розрахунку на число ліжок, встановлених штатними нормативами. Перевищення цих норм також свідчить про зниження якості послуг, що надаються лікарнею населенню.
Інформація, релевантна " 9.3. Аналіз використання робочого часу та ефективності праці персоналу "
- 9.1. Значення, завдання та інформаційна база аналізу праці та заробітної плати
аналізу. Значення аналізу праці та заробітної плати обумовлюється необхідністю постійного визначення резервів поліпшення якості роботи закладів охорони здоров'я, підвищення ефективності використання робочої сили та ефективності витрачання бюджетних коштів, що виділяються на оплату праці працівників системи охорони здоров'я. Далі аналіз праці та заробітної плати проводитиметься на прикладі - 9.2. Аналіз забезпеченості установи трудовими ресурсами
аналіз зміни середньооблікової чисельності працівників, проведений за категоріями персоналу, що дозволяє оцінити також склад і структуру трудових ресурсів. При аналізі чисельності персоналу необхідно враховувати особливості його складу в установах різних галузей і приділяти особливу увагу тій групі працівників, які найбільшою мірою безпосередньо пов'язані з виконанням функцій - 9.4. Аналіз використання фонду заробітної плати
аналізу необхідно розглянути абсолютне відхилення по фонду заробітної плати, розраховане за елементами фонду, що дозволить дати оцінку величини цих складових і причин спостережуваного зміни розміру середньої заробітної плати. Розрахуємо абсолютне відхилення фонду заробітної плати за елементами витрат бюджетної класифікації. Як видно з табл. 9.17, позитивна зміна фонду - 10.1. Основні об'єкти аналізу праці та заробітної плати в науково-дослідному інституті
аналіз трудових ресурсів слід розглядати як найважливіший об'єкт управління та аналізу господарської діяльності НДІ. Від того, наскільки ефективно використовуються творчі здібності науковців, залежить результативність діяльності наукової організації, якість проведених досліджень, створення високих технологій та інтелектуальних продуктів, здатних забезпечувати науково-технічний - 10.3. Аналіз використання робочого часу
аналіз використання робочого часу має величезне значення у вишукуванні резервів для підвищення інтенсивності та ефективності роботи НДІ, для збільшення об'єму і поліпшення якості проведених науково-дослідних розробок. Оцінка використання робочого часу в науковій організації включає в себе наступне коло питань: 1) склад і структура календарного, номінального, активного і - Глосарій
аналізу витрат, необхідних для відтворення активів підприємства Земельна рента - дохід від реалізації власності на землю Золотовалютний стандарт (Бреттон-Вудська валютна система) - світова валютна система, при якій долар США, а також в значно меншому обсязі англійський фунт стерлінгів здійснювали резервні функції поряд із золотом і могли для цих цілей розмінюватися на - § 24. Сутність ринкової, соціально-ринкової та змішаної економіки
аналіз дозволяє зробити висновок про доцільність використання інтегрального показника, що поєднує в собі сутнісні характеристики як відносин власності, так і системи продуктивних сил. У кінцевому рахунку більш розвинена економічна система повинна перевершити попередню за рівнем продуктивності праці. Критеріям науковості відповідає виділення в межах певних економічних - § 2. УПРАВЛІННЯ ФІРМОЮ
аналізу на рівні мікроекономіки. У першу чергу важливо з'ясувати економічний зміст управлінської діяльності. Економічний зміст управління. Економічний зміст управління легше з'ясувати на прикладі. Візьмемо великий риболовецький траулер. Рибалки взагалі не зможуть працювати, якщо хтось не виконуватиме загальні функції, що забезпечують цілеспрямовані та узгоджені - § 3. ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА НОВОЇ ВАРТОСТІ: ЙОГО УМОВИ І РЕЗУЛЬТАТИ
аналізу економічної сутності комерційного підприємництва. Формула бізнесу: варіанти її здійснення. Суть бізнесу наочно представлена в його формулі: Д-Т-Д ', де Д - спочатку авансовані (видані в рахунок майбутніх платежів) грошові кошти, Т - придбані товари, Д' - зросла сума авансованих грошей, Д '==Д + Дд , де Д д - приріст грошей (прибуток). - § 1. РИНОК ПРАЦІ: ЙОГО СУЧАСНА СТРУКТУРА І ЦІНА ТОВАРУ
аналізу (табл. 10.2.). За рівнем заробітної плати США довгий час лідирували в західному світі. Тепер нова технологічна революція призводить до все більшого вирівнюванню техніко-економічних умов у розвинених країнах. У багатьох державах підвищується вартість робочої сили, а також загострюється конкуренція між різними країнами за рівнем використання кваліфікованої робочої сили.