10.3. Аналіз використання робочого часу
Оцінка використання робочого часу в науковій організації включає в себе наступне коло питань:
1) склад і структура календарного, номінального, активного і корисного фондів робочого часу;
2) повнота і ефективність використання робочого часу;
3) резерви поліпшення використання робочого часу.
Для аналізу повноти використання загального фонду часу співробітниками наукової організації необхідно вивчити взаємозв'язок основних показників, що характеризують робочий час, представлених на рис. 10.3. Дана схема відображає поелементне структурування наявного календарного фонду часу.
Весь календарний фонд часу включає в себе фонд внерабочего часу і номінальний фонд робочого часу, що характеризує регламентовані години роботи. У свою чергу, частина номінального фонду, що використовується безпосередньо для виконання роботи, являє собою активний фонд робочого часу. Іншу частину номінального фонду становлять нормовані перерви в роботі, цілоденні та внутрішньоденні.
Основним об'єктом аналізу є активний фонд робочого часу, який з точки зору корисності використання можна поділити:
- на корисний фонд робочого часу (час продуктивної роботи) - витрати робочого часу на здійснення роботи, що входить у функцію займаній посаді;
- витрати робочого часу на непродуктивну роботу, тобто не входить в функцію займаної посади працівника;
- ненормовані перерви в роботі - частина фонду робочого часу, протягом якого працівник не виконує ніякої роботи.
Основним інформаційним джерелом для аналізу фонду робочого часу наукової організації є баланс робочого часу, який представлений в табл. 10.7. Інформація для його складання береться з звітності, існуючої в НДІ, а також безпосередньо з матеріалів табельного обліку відпрацьованого часу, тематичних планів та звітів про виконання робіт, простійними листків, лікарняних листків та довідок та ін Дані табл. 10.7 свідчать про те, що в науковій організації фактичний рівень використання робочого часу нижче планового.
Таблиця 10.7
Аналіз скороченого річного балансу робочого часу НДІ по групі науковців
На підставі показників балансу робочого часу НДІ можна розрахувати ряд відносних параметрів, що характеризують рівень і ефективність використання робочого часу (табл. 10.8).
Таблиця 10.8
Аналіз показників, що характеризують рівень
використання балансу робочого часу
наукових співробітників НДІ
Аналізуючи показники, представлені в табл. 10.8, можна говорити про низький рівень використання номінального фонду робочого часу в науковій організації. Замість 73,5% за планом коефіцієнт використання номінального фонду робочого часу склав 72,7%, тобто відхилення склало 0,8 процентного пункту (стор. 6, гр. 7 табл. 10.8), що стало результатом збільшення нормованих перерв у роботі на 199 людино-днів (стр. 2, гр. 7 табл. 10.8). Наявність непродуктивних витрат робочого часу (ненормованих цілоденних невиходів на роботу) в кількості 99 людино-днів призвело до того, що коефіцієнт корисного використання номінального фонду робочого часу досяг лише 72,1%, а не 73,5%, як планувалося (відхилення на - 1,4 процентного пункту), а коефіцієнт корисного використання активного фонду робочого часу склав не 100%, а 99,2% (відхилення на -0,8 процентного пункту).
Для більш повного та достовірного аналізу використання робочого часу крім оцінки використання повного річного фонду робочого часу необхідно вивчати структуру витрат робочого часу всередині робочого дня. Це викликає деякі ускладнення, так як для отримання необхідної аналітичної інформації використовуються спеціальні методи вивчення витрат робочого часу: одноразові спостереження, соціологічні дослідження та ін
На завершальному етапі аналізу велике значення має виявлення резервів робочого часу, розробка заходів щодо зниження його втрат і виключення випадків нераціонального використання наявного фонду часу. Всі резерви робочого часу можна поділити на екстенсивні та інтенсивні. Перші утворюються в результаті абсолютного збільшення корисного фонду робочого часу за рахунок зниження витрат робочого часу на непродуктивну роботу і на ненормовані перерви в роботі (див. рис. 10.3). До інтенсивних відносяться резерви, утворені шляхом зменшення трудомісткості науково-дослідних робіт за рахунок підвищення організаційно-технічного рівня НДІ.
Виявлення резервів та підвищення ефективності використання робочого часу досягаються також у результаті:
1) оптимального поєднання різних категорій працівників у загальній чисельності персоналу;
2) підвищення кваліфікації працюючих, їх освітнього та культурного рівня;
3) зміцнення трудової дисципліни;
4) поліпшення умов праці зайнятих;
5) впровадження наукової організації проведення досліджень, експериментальних розробок, створення дослідних зразків науково-технічної продукції;
6) комп'ютеризації та автоматизації праці працюючих.
Інформація, релевантна " 10.3. Аналіз використання робочого часу "
- 9.3. Аналіз використання робочого часу та ефективності праці персоналу
Величина робочого часу встановлюється шляхом планування днів роботи протягом календарного періоду та регламентації тривалості робочого тижня та робочого дня залежно від характеру посади та умов роботи. Аналіз величини і використання робочого часу передбачає використання даних наступних джерел інформації: - штатного розкладу, тарифікації; - матеріалів - 3. Праксиологической аспект полілогізма
Ідеологія в марксистському розумінні цього терміна є теорія, яка, хоча і є хибною з точки зору правильної логіки пролетаріату, вигідна егоїстичним інтересам класу, її розробив. Ідеологія є об'єктивно порочної, але саме за рахунок цієї порочності вона служить інтересам класу, до якого належить мислитель. Багато марксисти вважають, що вони довели цей принцип, - 5. Стан спокою і рівномірно функціонуюча економіка
Єдиний спосіб вивчення проблеми діяльності це уявити, що в кінцевому рахунку діяльність прагне до такого стану справ, в якому більше не буде діяльності, чи то тому, що будь-яке занепокоєння буде усунуто , чи то тому, що подальше усунення занепокоєння неможливо. Таким чином, діяльність веде до стану спокою, до відсутності діяльності. Відповідно, - 7. Інтеграція каталлактіческіх функцій
Коли люди, вивчаючи проблеми своєї власної діяльності, і економічна історія, дескриптивна економічна теорія та економічна статистика, реєструючи дії інших людей, застосовують терміни підприємець, капіталіст, землевласник, робочий і споживач, вони говорять про ідеальні типи. В економічній теорії підприємець, капіталіст, землевласник, робітник і споживач не - 6. Монопольні ціни
Конкурентні ціни являють собою результат повного пристосування продавців до попиту споживачів. В умовах конкурентних цін продається весь наявний запас, а специфічні фактори виробництва використовуються в тій мірі, наскільки дозволяють ціни на неспецифічні компліментарні чинники. Жодна частина наявного запасу не таїв від ринку, а гранична одиниця специфічного фактора - 6. Заробітна плата та засоби існування
Життя первісної людини була безперервною боротьбою зі убогістю природних засобів існування. У відчайдушних зусиллях забезпечити просте виживання загинуло безліч індивідів і цілих родів, племен і народів. Первісної людини постійно переслідував привид смерті від голоду. Цивілізація позбавила нас від цієї небезпеки. І вдень, і вночі життя людини загрожують незліченні небезпеки; в - 1. Загальні зауваження, що стосуються теорії ренти
В системі рикардианской економічної теорії ідея ренти була спробою трактування тих проблем, які сучасна економічна наука досліджує за допомогою аналізу граничної корисності [За висловом Феттер (Encyclopedia of the Social Sciences. XIII . 291), це була перекручена теорія граничності.]. З точки зору сучасного розуміння цієї проблеми теорія Рікардо представляється досить - 6. Межі прав власності і проблеми зовнішніх витрат і зовнішньої економії
Права власності, окреслені законами і захищені судовою системою і поліцією, являють собою продукт вікової еволюції. Історія цих століть це історія боротьби за скасування приватної власності. Раз у раз деспоти і народні рухи намагалися обмежити право приватної власності або скасувати його зовсім. Правда, всі ці спроби провалилися. Але вони залишили слід в ідеях, що визначають - 3. Праксиологической характер соціалізму
Суттєвою характеристикою соціалізму є те, що діє тільки одна воля. Не грає ролі, чия це воля. Керівник може бути наслідним королем або диктатором, правлячим завдяки своїй харизмі, він може бути фюрером або радою фюрерів, призначених шляхом голосування людей. Тільки одна воля вибирає, вирішує, керує, діє, наказує. Всі інші просто коряться - Коментарі
[1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,