Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4.11.2. Аналіз структури витрат і витрат підприємства |
||
Аналіз може проводитися в трьох напрямках: за статтями витрат або витрат або за елементами; по виробах; за центрами витрат або видами діяльності. Аналіз витрат і аналіз витрат вимагають для свого проведення різної інформації і по-різному розставлених акцентів. Так, аналіз витрат більш важливий для регулювання грошового потоку компанії, а аналіз витрат і собівартості - для формування бухгалтерської звітності. Однак методики їх проведення аналогічні, і в кінцевому підсумку висновки, зроблені за результатами проведення аналітичних процедур, характеризують ефективність управління підприємством. Оскільки історично так склалося, що в аналізі фінансово-господарської діяльності російських підприємств бухгалтерським аспектам відводиться більша увага, ніж управлінським, має сенс більш докладно розглянути саме аналіз витрат і собівартості. Найбільш корисну інформацію дасть такий аналіз, якщо він ведеться одночасно у двох зрізах: за центрами витрат, структурним одиницям або видами діяльності в розрізі статей або елементів. Будь-яке підприємство має більш-менш складну організаційну структуру. Якщо на підприємстві є кілька цехів, підрозділів, департаментів, дивізіонів, груп чи інших структурних одиниць, що випускають різну продукцію, склад витрат в цих структурних підрозділах буде істотно відрізнятися. У цьому випадку вивчення структури витрат, проведене на рівні всього підприємства, в цілому буде набагато менш аналітичним і корисним з управлінської точки зору, ніж аналіз по окремих підрозділах. З іншого боку, аналіз витрат деяких структурних підрозділів, в першу чергу допоміжних виробництв і адміністративних одиниць з невеликою чисельністю персоналу і порівняно невеликими бюджетами, зажадавши чималих трудовитрат, теж мало що дасть для визначення перспектив підприємства і процедур планування. Інформацію, найбільш корисну для прийняття рішень та планування подальшої діяльності підприємства, дає аналіз витрат, проведений не по всіх одиницям, виділеним в структурі підприємства, а за так званими центрами витрат. Виділення їх на кожному підприємстві - процес досить суб'єктивний, а проводиться він в рамках процедур управлінського обліку. Приділення серйозної уваги методиці проведення таких процедур не входить у завдання нашої книги. Можна тільки сказати, що зазвичай у центри витрат виділяють всі основні виробництва підприємства. Допоміжні, побічні виробництва, адміністративні, управлінські та інші структурні одиниці групуються в центри витрат тим чи іншим способом залежно від їх функцій, ролі в структурі підприємства і величини бюджетів. В якості ілюстрації того, як формуються центри витрат на великому промисловому підприємстві, наведемо приклад 4.10. Приклад 4.10. Муніципальне підприємство комунального господарства (МПКХ) приймає на переробку всі види побутових відходів, що утворюються в місті. Частина твердих відходів піддається захороненню на полігонах побутових відходів, а частина надходить на механічну переробку, в процесі якої відходи проходять кілька технологічних операцій, об'єднаних в єдиний ланцюжок. Рідкі відходи надходять на зливні станції, де проходять процедуру знешкодження. Таким чином, основним видом діяльності МП КХ є надання послуг з переробки відходів. В організаційну структуру підприємства включені кілька цехів з механічної переробки відходів, кілька полігонів для розміщення твердих відходів і кілька зливних станцій у різних районах міста. При впровадженні системи бюджетування в рамках процедур управлінського обліку були виділені чотири центри витрат: ЦЗ-1 "Механізована переробка відходів"; ЦЗ-2 "Полігони твердих побутових відходів"; ЦЗ-3 "Зливні станції"; ЦЗ-4 "Адміністративно-управлінський апарат". Виробнича діяльність здійснюється першими трьома з них. За результатами діяльності за 1998 р. був проведений аналіз витрат за всіма трьома способам переробки відходів, які застосовуються на підприємстві (рис. 4.15). Аналіз витрат муніципального підприємства комунального господарства за 1998 р. за видами переробки
Малюнок 4.15 показує, що собівартість послуг з переробки 1 куб.м відходів для різних видів переробки істотно відрізняється. Найбільш затратоемкую є механізована переробка; до того ж питомі витрати на цей вид послуг протягом року навіть дещо збільшилися. В основному це було пов'язано із зростанням витрат на оплату праці персоналу, що працює в підрозділах ЦЗ-1. Найнижчі питомі витрати спостерігаються на операціях з переробки рідких відходів, причому ці витрати протягом року помітно знижувалися. А ось витрати на захоронення твердих відходів на полігонах зросли за рік майже в 1,5 рази. Витрати в підрозділах ЦЗ-2 зростають найшвидшими темпами, наближаючись до вартості механічної переробки відходів. Найбільший їх зростання спостерігалося в II кварталі року і був обумовлений необхідністю виконання підприємством жорстких екологічних нормативів і впровадженням системи моніторингу за станом грунтів і стічних вод в околицях полігонів. Із впровадженням цієї системи величина питомих витрат стабілізувалася, але вже на більш високому рівні. На невеликих підприємствах, керівництво яких не бачить необхідності у формуванні центрів витрат, а також на підприємствах, де в рамках одного структурного підрозділу виробляються різні види продукції, аналіз витрат доцільно проводити саме в такому розрізі. На більшості промислових підприємств він дійсно проводиться в тій чи іншій формі при визначенні ціни на відповідну продукцію. І насправді, визначення "справедливої", або оптимальної, ціни за формулою "витрати плюс бажана норма прибутку" є одним з важливих додатків аналізу витрат, що проводиться за видами продукції. Перелік витрат російського підприємства наведено у Положенні про склад витрат і включає такі статті: витрати на підготовку і освоєння виробництва; витрати , безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг); витрати, пов'язані з використанням природної сировини; витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технології та організації виробництва; витрати, пов'язані з рационализаторством і винахідництвом; витрати, пов'язані з обслуговуванням процесу виробництва; витрати із забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки; поточні витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією очисних споруд, фільтрів та інших природоохоронних об'єктів; витрати, пов'язані з управлінням виробництвом; витрати, пов'язані з набором робочої сили, підготовкою та перепідготовкою кадрів; оплата послуг зі здійснення розрахункових операцій; витрати з транспортування працівників до місця роботи і назад; амортизація (знос) основних засобів і нематеріальних активів; витрати на оплату відсотків за отриманими кредитами банків; витрати на створення страхових фондів (в межах встановлених законодавством норм); витрати, пов'язані зі збутом продукції; сплата податків і зборів; інші витрати. Крім того, до складу собівартості включаються деякі невиробничі витрати: втрати від браку, витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування, втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин, недостачі матеріальних цінностей при відсутності винних осіб, виплати з відшкодування шкоди, заподіяної виробничими травмами, і т.п. Зрозуміло, кожне конкретне підприємство у своїй господарській діяльності стикається не з усіма наведеними видами витрат. Крім того, величини витрат за різними статтями істотно розрізняються. Деякі з них можуть сильно варіювати з місяця в місяць або з кварталу в квартал. Тому угруповання статей для цілей аналізу кожне підприємство проводить самостійно виходячи із специфіки своєї діяльності. У загальному випадку доцільно виділяти такі елементи витрат: матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби; амортизація основних фондів; інші витрати. Аналіз структури та обсягу витрат за статтями або за елементами проводять в порівнянні з плановими або нормативними показниками. Особливу увагу слід приділяти відхилень від обгрунтованих нормативів та аналізу причин цих відхилень. Зразок такого аналізу представлений в прикладі 4.11. Приклад 4.11. Цех бісквітної продукції комбінату "Кондитерський світ" випускає торти, тістечка та інші вироби з бісквітної маси. У цеху продукція проходить повний цикл: тут виготовляють тісто, потім випікають його на деках чотирикілограмовий коржами, потім коржі нарізаються на пласти потрібної величини і прикрашаються кремом. У цеху працює бригада пекарів та кондитерів, які за зміну (8 год робочого часу) випікають 200 коржів. Крім них, в цеху працюють двоє помічників і оператор обладнання. Нормативи витрат в рублях на виробництво 1 кг готового бісквітного вироби (в тортах чи тістечок), що діють протягом січня 1999 р., наведено в табл. 4.16. Таблиця 4.16 Норматив витрат на виробництво 1 кг готового бісквітного вироби Норматив витрат на виробництво 1 кг готового бісквітного вироби
Норматив витрат на виробництво 1 кг готового бісквітного вироби. Продовження
Результат діяльності цеху за підсумками січня 1999 р. по порівнянні з плановими значеннями виявився наступним (табл. 4.17). Таблиця 4.Анализ витрат цеху бісквітної продукції комбінату "Кондитерський світ" за січень 1999 Аналіз витрат цеху бісквітної продукції комбінату "Кондитерський світ" за січень 1999 р .
З даних, наведених у табл. 4.17, видно, що план випуску продукції за аналізований місяць цехом перевиконано на 1,8%. Разом з обсягом випуску збільшилася і загальна сума витрат цеху на 2,3%, тобто перевищення плану за витратами виявилося трохи більшим, ніж по випуску. Хоча по ряду статей сума витрат у порівнянні з планової не змінилася (постійні витрати на оплату праці та амортизація) або трохи зменшилася (комерційні витрати), в інших статтях спостерігалося відхилення від нормативних значень в бік збільшення. Слід виділити декілька чинників, які можуть бути причинами таких відхилень. Частково це пов'язано із збільшенням фактичного випуску стосовно планового рівня. Наскільки це так, дає уявлення розрахунок відхилень фактичних значень витрат на 1 кг готового виробу (колонка 7). Бачимо, що лише збільшення змінних накладних витрат праці цілком і повністю зумовлене зростанням випуску продукції. Негативні відхилення питомого показника по ряду статей пов'язані з тим, що ці статті не зазнали збільшення в абсолютному вираженні. Однак в несприятливу бік змінилися питомі змінні витрати матеріалів і праці та адміністративні витрати. Щоб з'ясувати причини несприятливого збільшення перших двох видів витрат, змінні витрати на сировину і матеріали були розглянуті більш докладно (табл. 4.18). Таблиця 4.Анализ змінних витрат цеху бісквітної продукції комбінату "Кондитерський світ" за січень 1999 Аналіз змінних витрат цеху бісквітної продукції комбінату "Кондитерський світ"
Найбільший перевитрата коштів на 1 кг вироби мав місце за статтею "Яйце" (34 коп.) , крім того, наднормативної виявилася вартість желатину. Сама помітна економія (26 і 12 коп. На 1 кг вироби) була досягнута за статтями "Цукор" і "Цукрова пудра". Керівництво цеху з'ясувало наступні обставини. 1. Місяць тому відділ закупівель комбінату змінив постачальників багатьох видів сировини і матеріалів. Зокрема, яйце стало поставлятися на комбінат з іншого птахофабрики. Однак це сировина виявилося не відповідного стандарту якості (більш дрібне) при тій же вартості за коробку. Це зажадало більшої витрати на одиницю виробу і великих трудовитрат з оформлення готової кондитерської продукції цеху. 2. Нові постачальники цукру і цукрової пудри, надаючи сировину належної якості, запропонували істотно нижчі ціни, тому й у виробництві витрати на ці види сировини помітно знизилися. Вдалі закупівлі цукру дещо згладили ситуацію, проте дія всіх факторів в сумі призвело до подорожчання собівартості 1 кг кондитерських виробів цеху, що, безсумнівно, негативно позначиться і на рівні прибутку, отриманого за результатами роботи в даному місяці . Приклад цей, будучи досить простим за формою, ілюструє, які підходи слід використовувати при аналізі структури витрат підприємства. На реальному підприємстві складність полягає в тому, що, як правило, структура витрат включає сотні, якщо не тисячі статей. Крім того, в різних підрозділах підприємства в структурі витрат одні й ті ж статті грають різну роль. Так, наприклад, в цеху бісквітних виробів з прикладу 4.11 3/4 витрат припадає на частку змінних витрат сировини і матеріалів, в той же час в невиробничих підрозділах того ж комбінату, наприклад в службі збуту, змінних витрат може не бути зовсім, а левову частку становитимуть накладні витрати, і саме їх слід аналізувати більш докладно. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "4.11.2. Аналіз структури витрат і витрат підприємства" |
||
|