Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Г. Б. Поляк. Бюджетна система Росії, 2000 - перейти до змісту підручника

23.4. Фінансування витрат на підготовку кадрів


Науково-технічний прогрес, завдання щодо підвищення ефективності виробництва і входження країни в ринкові відносини вимагають постійного зростання знань і загальної культури кадрів.
Підготовку кадрів здійснюють професійно-технічні ліцеї, середні спеціальні навчальні заклади та вищі навчальні заклади.
Все більш важливе місце в даний час займає система перепідготовки кадрів, виходячи з вимог ринкової економіки.
Планування та фінансування видатків на вищі навчальні заклади. У країні сформувалася система державного і недержавного вищої освіти. Бюджетні асигнування спрямовуються в основному державним навчальним закладам. Вони готують кадри за всіма спеціальностями, необхідним для розвитку економіки та невиробничої сфери країни.
Навчання здійснюється за такими формами: денне, вечірнє, заочне.
Витрати на вузи визначаються окремо по кожному з них з урахуванням специфічних умов їх функціонування виходячи з середньорічного числа студентів, норм їх матеріального забезпечення, ставок заробітної плати викладачів та інших показників.
Основним фінансовим документом вузу служить кошторис, визначальна загальний обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл бюджетних асигнувань.
Міністерства та відомства стверджують підвідомчим вищим навчальним закладам кошторису з виділенням асигнувань по фонду заробітної плати з нарахуваннями, стипендіального фонду, на капітальний ремонт, капітальні вкладення, придбання обладнання та інвентарю.
Витрати по іншим витратам затверджуються в цілому по рядку «Інші витрати», а за статтями їх розподіляє ректор вузу в межах загальної суми витрат.
У кошторисі наводяться загальні відомості про навчальний вузі, навчально-матеріальній базі. При зведеному плануванні витрати обчислюються на основі розрахункових норм на одного студента. Для цього визначають контингент студентів на планований рік з урахуванням їх випуску і прийому. Розрахунок проводиться окремо за денним, вечірнім та заочного навчання.
Середньорічна кількість студентів визначається за формулою:

де КСР - середньорічний контингент студентів;
КН - контингент на початок року;
В - випуск студентів (наприклад, з 1 липня);
П - прийом студентів (наприклад, з 1 вересня).
При плануванні враховується можливий відсів студентів. У видатках на вузи значну питому вагу має заробітна плата. У фонд заробітної плати вузів включається заробітна плата штатного професорсько-викладацького персоналу (включаючи викладачів-сумісників) денних, вечірніх і заочних навчальних закладів, осіб, залучених на педагогічну роботу на умовах погодинної оплати, а також адміністративно-технічного, навчально-допоміжного та іншого персоналу . Штати професорсько-викладацького складу за посадами визначає і затверджує ректор вузу в межах чисельності учнів та фонду заробітної плати, встановлених для цієї категорії працівників.

1. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховується виходячи з двох показників: кількості посад і середньої ставки заробітної плати.
Кількість посад визначається за розрахунковими коефіцієнтами з урахуванням числа студентів і аспірантів на одного викладача. Ці коефіцієнти встановлені для денних, вечірніх і заочних відділень по групах вузів і факультетів відповідно до профілю підготовки студентів та аспірантів.
Ставки заробітної плати професорсько-викладацького складу диференційовані залежно від розряду єдиної тарифної сітки, вченого звання і вченого ступеня.
У вузах професори, доценти та викладачі протягом шестигодинного робочого дня повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідної роботи відповідно до навчального плану і плану науково-дослідних робіт. Конкретне навантаження професорсько-викладацького складу встановлюють ректори вузів.
2. Заробітна плата залучаються до навчальної роботи фахівцям, що не перебувають у штаті, виплачується з погодинного фонду, який планується у відсотках до річного фонду заробітної плати штатного персоналу.
3. Фонд заробітної плати керівних, адміністративно-господарських працівників та обслуговуючого персоналу вузів визначається в індивідуальному порядку залежно від обсягу та специфіки роботи навчального закладу, затверджених посадових окладів або на основі типових штатів.
4. Друге місце за величиною у витратах вузів займають витрати на виплату стипендій, які визначаються виходячи з середньорічного числа студентів, які отримують стипендії, і встановлених розмірів стипендій. За вищим навчальним закладам, що мають очну аспірантуру, плануються також стипендії аспірантам.
5. Навчальні витрати і витрати на придбання книг для бібліотек плануються за нормами, розмір яких залежить від форм навчання (денне, вечірнє, заочне) і профілю підготовки фахівців.
Витрати на виробничу практику студентів визначаються виходячи з чисельності студентів, що проходять практику, і її тривалості. У ці витрати входять також оплата викладачів за керівництво практикою, виплата їм відрядження, добові посібника студентам, оплата проїзду до місця практики і назад.
У видатках вузів плануються витрати на науково-дослідницьку роботу кафедр, пов'язану з розробкою наукових проблем, проведенням дослідів, на наукові відрядження викладачів, підготовку та захист дисертацій.
6. Витрати на інвентар та обладнання для вищих навчальних закладів плануються з урахуванням необхідності забезпечення їх спеціальним обладнанням, комп'ютерами та господарським інвентарем. Витрати на придбання інвентарю та обладнання при зведеному плануванні визначаються за нормами на одного студента (залежно від типу навчального закладу), а витрати на капітальний ремонт - виходячи з зовнішньої кубатури будівель і норм витрат на 1 м3.

Планування та фінансування видатків на середні спеціальні навчальні заклади. Головне завдання середніх спеціальних навчальних закладів - підготовка кваліфікованих фахівців з середньою спеціальною і загальною середньою освітою, що мають необхідні теоретичні знання та практичні навички за фахом, для різних галузей економіки та невиробничої сфери країни.
Основні показники при розрахунку витрат на середні спеціальні заклади:
- середньорічне число учнів;
- кількість груп, яке визначається окремо за денним , вечірнім та заочного навчання.
Середньорічна кількість учнів обчислюється так само, як і по вищим навчальним закладам.
Витрати на поточне утримання середніх навчальних закладів включають витрати на заробітну плату з нарахуваннями, виплату стипендій, навчальні, господарські та інші витрати.
Основна стаття витрат середніх спеціальних навчальних закладів - заробітна плата.
Фонд заробітної плати планується з урахуванням середньорічного числа груп учнів, яке визначається за перехідним групам - виходячи з фактичної наповнюваності (25 - 30 учнів), за новим прийому - по планової наповнюваності. Середньорічна кількість груп розраховується залежно від термінів випуску і прийому.
У фонд заробітної плати середніх навчальних закладів входять:
1) заробітна плата педагогічного персоналу;
2) доплата за перевірку письмових робіт ;
3) керівництво предметними комісіями;
4) завідування лабораторіями та кабінетами;
5) класне керівництво;
6) заробітна плата навчально-допоміжного та адміністративно-обслуговуючого персоналу.
Фонд заробітної плати педагогічного персоналу визначається виходячи з середньої ставки педагога та загальної кількості педагогічних ставок. Ставки заробітної плати педагогам встановлюються на основі єдиної тарифної сітки за результатами атестації.
Фонд заробітної плати адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу планується по середньорічній кількості штатних одиниць і середній ставці заробітної плати. Чисельність персоналу визначається штатним розкладом.
Витрати на виплату стипендій і виробничу практику учнів плануються так само, як і по вищим навчальним закладам. Навчальні витрати плануються за нормами, які диференціюються за формами навчання і профілю підготовки фахівців. Господарські та канцелярські витрати обчислюються методом прямого рахунку, а при зведеному плануванні - за нормами витрат на одного учня.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 23.4. Фінансування витрат на підготовку кадрів "
  1. 2.3. Аналіз бюджетного фінансування
    фінансування конкретної установи, чи відповідають якість і обсяг послуг, що надаються населенню або іншим суб'єктам господарювання, затратам, які несе держава з їх надання. Далі методика аналізу фінансування, касових та фактичних видатків буде розглянута на прикладі установи сфери освіти - лінгвістичного університету. Діяльність лінгвістичного університету
  2. 11.2. Аналіз дебіторської заборгованості
    фінансування являє собою такий стан розрахунків, при якому допущено відволікання асигнувань з бюджету і використання їх іншими організаціями чи особами. Збільшення або зменшення дебіторської заборгованості робить великий вплив на фінансове становище установи та від контролю за її рухом безпосередньо залежить виконання кошторису видатків установи. Дебіторська
  3. 8.1. Економічний розвиток СРСР в передвоєнний пе-ріод
    фінансування. Джерела фінансування індустріалізації СРСР: 1. Традиційні: * доходи від легкої промисловості; * експорт сировини і продовольства; * доходи від сільського господарства. 2. Нетрадиційні: * ентузіазм трудящих (стаханівський рух); * конфіскаційному оподаткування приватних підприемців; * обмеження споживання (зростання цін, примусові зай-ми); * працю
  4. 8.2. Радянська економіка в роки війни (1941-1945) і в післявоєнний період (1945-1953)
    фінансування для легкої і харчової промисловості. Позначилися величезні втрати сільгоспугідь, сильна посуха 1946 р., НЕ-достатня кількість працездатного населення, слабка технічна оснащеність і неефективна організація сільськогосподарського виробництва. З метою підвищення віддачі від аграрного сектора еконо-міки в 1948 р. був прийнятий грандіозний Сталінський план перетворень-ня природи,
  5. § 25. Причини виникнення ринково-регульованої системи і основні функції держави
    фінансування, посилення економічних методів стимулювання підприємницької діяльності. Таким чином, планомірність з тенденції переростає в найважливішу закономірність економічного розвитку. Неспроможність ринкового регулювання в сучасних умовах і основні функції держави. Ринкове регулювання, або саморегулювання економіки, здійснюється через механізм вільної
  6. § 27. Підприємства та їх основні види
    фінансування венчурного (ризикового) підприємства, яке працює над впровадженням у виробництво певної ідеї або проекту. Венчурні підприємства не повертають вкладених у них коштів і не виплачують відсотків по них. Зате інвестор отримує права на всі запатентовані і незапатентовані інновації (ноу-хау) і установчу прибуток від діяльності такого підприємства в разі успіху.
  7. § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
    фінансування тощо) і непряме (реалізоване через проведення антициклічної, інвестиційної та інших форм політики). Правове регулювання здійснюється шляхом прийняття та вдосконалення правової бази (відповідного комплексу юридичних законів та поправок до них і т. д.). Адміністративне регулювання передбачає використання заходів заборони, дозволу і примусу. За допомогою
  8. Введення
    фінансування видатків у галузях матеріального виробництва і в невиробничій сфері. Окремо досліджуються проблеми фінансування державних програм, управління державним боргом, надання фінансової допомоги територіям. У розділі V зосереджені глави, в яких характеризується економічна і контрольна робота фінансових органів щодо складання і виконання бюджетів. При
  9. 6.2. Зведене фінансове планування
    фінансуванню видаткових статей бюджету. Цей план складається на три роки за укрупненими показниками бюджету. План щорічно коригується на показники уточненого прогнозу соціально-економічного розвитку держави. Зведений фінансовий баланс - це баланс фінансових ресурсів, створених і використаних в державі або на певній території. Зведений фінансовий баланс охоплює
  10. ГЛАВА 9. Податок на прибуток (дохід) організацій
    фінансування капітальних вкладень виробничого призначення і житлового будівництва, а також на погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі, включаючи відсотки по них. Пільга поширюється на галузі сфери матеріального виробництва, не повинна зменшувати податок на прибуток більш ніж на 50% і надається при повному використанні організацією нарахованого на
© 2014-2022  epi.cc.ua