| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
23.4. Фінансування витрат на підготовку кадрів |
||
|
Науково-технічний прогрес, завдання щодо підвищення ефективності виробництва і входження країни в ринкові відносини вимагають постійного зростання знань і загальної культури кадрів. Підготовку кадрів здійснюють професійно-технічні ліцеї, середні спеціальні навчальні заклади та вищі навчальні заклади. Все більш важливе місце в даний час займає система перепідготовки кадрів, виходячи з вимог ринкової економіки. Планування та фінансування видатків на вищі навчальні заклади. У країні сформувалася система державного і недержавного вищої освіти. Бюджетні асигнування спрямовуються в основному державним навчальним закладам. Вони готують кадри за всіма спеціальностями, необхідним для розвитку економіки та невиробничої сфери країни. Навчання здійснюється за такими формами: денне, вечірнє, заочне. Витрати на вузи визначаються окремо по кожному з них з урахуванням специфічних умов їх функціонування виходячи з середньорічного числа студентів, норм їх матеріального забезпечення, ставок заробітної плати викладачів та інших показників. Основним фінансовим документом вузу служить кошторис, визначальна загальний обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл бюджетних асигнувань. Міністерства та відомства стверджують підвідомчим вищим навчальним закладам кошторису з виділенням асигнувань по фонду заробітної плати з нарахуваннями, стипендіального фонду, на капітальний ремонт, капітальні вкладення, придбання обладнання та інвентарю. Витрати по іншим витратам затверджуються в цілому по рядку «Інші витрати», а за статтями їх розподіляє ректор вузу в межах загальної суми витрат. У кошторисі наводяться загальні відомості про навчальний вузі, навчально-матеріальній базі. При зведеному плануванні витрати обчислюються на основі розрахункових норм на одного студента. Для цього визначають контингент студентів на планований рік з урахуванням їх випуску і прийому. Розрахунок проводиться окремо за денним, вечірнім та заочного навчання. Середньорічна кількість студентів визначається за формулою: де КСР - середньорічний контингент студентів; КН - контингент на початок року; В - випуск студентів (наприклад, з 1 липня); П - прийом студентів (наприклад, з 1 вересня). При плануванні враховується можливий відсів студентів. У видатках на вузи значну питому вагу має заробітна плата. У фонд заробітної плати вузів включається заробітна плата штатного професорсько-викладацького персоналу (включаючи викладачів-сумісників) денних, вечірніх і заочних навчальних закладів, осіб, залучених на педагогічну роботу на умовах погодинної оплати, а також адміністративно-технічного, навчально-допоміжного та іншого персоналу . Штати професорсько-викладацького складу за посадами визначає і затверджує ректор вузу в межах чисельності учнів та фонду заробітної плати, встановлених для цієї категорії працівників. 1. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховується виходячи з двох показників: кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Кількість посад визначається за розрахунковими коефіцієнтами з урахуванням числа студентів і аспірантів на одного викладача. Ці коефіцієнти встановлені для денних, вечірніх і заочних відділень по групах вузів і факультетів відповідно до профілю підготовки студентів та аспірантів. Ставки заробітної плати професорсько-викладацького складу диференційовані залежно від розряду єдиної тарифної сітки, вченого звання і вченого ступеня. У вузах професори, доценти та викладачі протягом шестигодинного робочого дня повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідної роботи відповідно до навчального плану і плану науково-дослідних робіт. Конкретне навантаження професорсько-викладацького складу встановлюють ректори вузів. 2. Заробітна плата залучаються до навчальної роботи фахівцям, що не перебувають у штаті, виплачується з погодинного фонду, який планується у відсотках до річного фонду заробітної плати штатного персоналу. 3. Фонд заробітної плати керівних, адміністративно-господарських працівників та обслуговуючого персоналу вузів визначається в індивідуальному порядку залежно від обсягу та специфіки роботи навчального закладу, затверджених посадових окладів або на основі типових штатів. 4. Друге місце за величиною у витратах вузів займають витрати на виплату стипендій, які визначаються виходячи з середньорічного числа студентів, які отримують стипендії, і встановлених розмірів стипендій. За вищим навчальним закладам, що мають очну аспірантуру, плануються також стипендії аспірантам. 5. Навчальні витрати і витрати на придбання книг для бібліотек плануються за нормами, розмір яких залежить від форм навчання (денне, вечірнє, заочне) і профілю підготовки фахівців. Витрати на виробничу практику студентів визначаються виходячи з чисельності студентів, що проходять практику, і її тривалості. У ці витрати входять також оплата викладачів за керівництво практикою, виплата їм відрядження, добові посібника студентам, оплата проїзду до місця практики і назад. У видатках вузів плануються витрати на науково-дослідницьку роботу кафедр, пов'язану з розробкою наукових проблем, проведенням дослідів, на наукові відрядження викладачів, підготовку та захист дисертацій. 6. Витрати на інвентар та обладнання для вищих навчальних закладів плануються з урахуванням необхідності забезпечення їх спеціальним обладнанням, комп'ютерами та господарським інвентарем. Витрати на придбання інвентарю та обладнання при зведеному плануванні визначаються за нормами на одного студента (залежно від типу навчального закладу), а витрати на капітальний ремонт - виходячи з зовнішньої кубатури будівель і норм витрат на 1 м3. Планування та фінансування видатків на середні спеціальні навчальні заклади. Головне завдання середніх спеціальних навчальних закладів - підготовка кваліфікованих фахівців з середньою спеціальною і загальною середньою освітою, що мають необхідні теоретичні знання та практичні навички за фахом, для різних галузей економіки та невиробничої сфери країни. Основні показники при розрахунку витрат на середні спеціальні заклади: - середньорічне число учнів; - кількість груп, яке визначається окремо за денним , вечірнім та заочного навчання. Середньорічна кількість учнів обчислюється так само, як і по вищим навчальним закладам. Витрати на поточне утримання середніх навчальних закладів включають витрати на заробітну плату з нарахуваннями, виплату стипендій, навчальні, господарські та інші витрати. Основна стаття витрат середніх спеціальних навчальних закладів - заробітна плата. Фонд заробітної плати планується з урахуванням середньорічного числа груп учнів, яке визначається за перехідним групам - виходячи з фактичної наповнюваності (25 - 30 учнів), за новим прийому - по планової наповнюваності. Середньорічна кількість груп розраховується залежно від термінів випуску і прийому. У фонд заробітної плати середніх навчальних закладів входять: 1) заробітна плата педагогічного персоналу; 2) доплата за перевірку письмових робіт ; 3) керівництво предметними комісіями; 4) завідування лабораторіями та кабінетами; 5) класне керівництво; 6) заробітна плата навчально-допоміжного та адміністративно-обслуговуючого персоналу. Фонд заробітної плати педагогічного персоналу визначається виходячи з середньої ставки педагога та загальної кількості педагогічних ставок. Ставки заробітної плати педагогам встановлюються на основі єдиної тарифної сітки за результатами атестації. Фонд заробітної плати адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу планується по середньорічній кількості штатних одиниць і середній ставці заробітної плати. Чисельність персоналу визначається штатним розкладом. Витрати на виплату стипендій і виробничу практику учнів плануються так само, як і по вищим навчальним закладам. Навчальні витрати плануються за нормами, які диференціюються за формами навчання і профілю підготовки фахівців. Господарські та канцелярські витрати обчислюються методом прямого рахунку, а при зведеному плануванні - за нормами витрат на одного учня. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 23.4. Фінансування витрат на підготовку кадрів " |
||
|
||