Нормування праці є основою оперативного та перспективного планування, організації праці та заробітної плати . Аналіз стану нормування праці на підприємстві дозволяє оцінити роботу колективу підприємства в цій області, виявити наявні недоліки та шляхи їх усунення, намітити відповідні заходи щодо поліпшення роботи. Основні завдання аналізу нормування праці наступні: - визначення охоплення робіт нормуванням праці; - оцінка якості діючих норм і його зміни при здійсненні організаційно-технічних заходів; - встановлення ступеня равнонапряженность норм праці, що дозволить виявити, а потім і усунути «вигідні» та «невигідні» норми; - оцінка рівня виконання норм праці, виявлення працівників, які не виконують норми, і причин невиконання норм; - оцінка застосовуваних нормативних матеріалів і ступеня їх використання; - перевірка організації роботи по нормуванню, вивченню трудових процесів і витрат робочого часу на підприємстві; - визначення ефективності роботи щодо забезпечення динамічності та прогресивності норм праці і головним чином роботи щодо встановлення та перегляду діючих норм; - оцінка ступеня та ефективності участі робітників у вдосконаленні нормування праці на підприємстві. Виходячи з поставлених завдань, необхідно визначити коло аналізованих показників. Їх кількість не повинна бути дуже великим, оскільки це утруднить аналітичну роботу, і в той же час - достатнім для забезпечення обгрунтованості висновків. Крім того, визначається обсяг аналітичної роботи, розподіл її між виконавцями, встановлюється, які матеріали, необхідні для аналізу, та строки проведення цієї роботи. Усі сформульовані напрямки аналізу тісно взаємопов'язані між собою. Тому важливе значення має послідовність їх здійснення. Наприклад, якість діючих норм залежить від ступеня єдності та равнонапряженность норм, а рівень виконання норм праці визначається в свою чергу якістю діючих норм, що застосовуються нормативних матеріалів, досконалістю трудового процесу. Ефективність роботи щодо забезпечення динамічності та прогресивності норм залежить від рішення всіх перерахованих завдань аналізу, так як тільки в цьому випадку будуть виявлені можливості перегляду діючих норм. Збір вихідних даних починається з вивчення статистичної звітності, в ході якого з'ясовується динаміка кількості застосовуваних норм і ступінь їх обгрунтованості. Одночасно аналізується необхідна внутризаводская поточна документація та звітність: наряди на виконання робіт, в яких зазначено нормований час по виробах; звіт про виконання норм виробітку робітниками-відрядниками; зведені дані фотографій, самофотографій робочого дня і моментоспостережень; звіти цехів про виконання оргтехмероприятий щодо зниження трудомісткості продукції, поліпшення використання робочого часу, календарних планів перегляду норм; матеріали громадських оглядів, нарад, перевірки колективних договорів, протоколи засіданні комісії з трудових спорів і т.д. Нормативно-дослідні станції становлять для аналізу матеріали про єдність і равнонапряженность норм на підприємстві, про використання робочого часу, ступеня і результати застосування галузевих і загальнопромислових нормативів, а також пропозиції щодо поліпшення структури трудового процесу. Крім того, використовуються дані про підготовку та підвищення кваліфікації кадрів нормировщиков, дані про обладнання - паспорти устаткування, карти технологічних процесів і т.п. З маршрутних листів або операційних карт технологічного процесу беруться дані про режими роботи устаткування, застосовуваних інструментах і пристосуваннях, структурі операції, а також норми на її виконання. Фактичні режими роботи устаткування доцільно порівняти з паспортними даними, що дозволить намітити шляхи зниження трудомісткості продукції.
Важливе значення для аналізу нормування праці мають результати особистих спостережень працівника, який проводить аналіз, бесіди з робітниками. Після збору цих матеріалів, перевірки їх достовірності та порівнянності, їх систематизації складаються аналітичні таблиці. У цих таблицях аналізований показник розглядається у взаємозв'язку з іншими, що дає можливість встановити ступінь впливу їх на величину показника. При обробці первинних матеріалів та їх систематизації будуються динамічні ряди, які характеризують зміну того чи іншого показника за ряд років (базисні, планові і звітні дані); розраховуються середні показники по групах працівників, по ділянці, цеху або підприємству. Після складання таблиць та первинної обробки вихідних матеріалів можна приступити до самого аналізу. Отримані дані порівнюють в динаміці за ряд років з відповідними показниками, розрахованими за нормативами, а також з аналогічними показниками передових підприємств, з середньогалузевими даними, виявляють ступінь і причини відхилень, а також ступінь впливу кожного фактора на аналізований показник. Аналіз проводиться за видами робіт або за категоріями працівників. Виділяються роботи, оплачувані відрядно і почасово. Основні роботи, оплачувані відрядно, як правило, нормуються все. На деякі роботи, оплачувані почасово, норми не встановлені. Однорідні допоміжні роботи об'єднуються в групи, і по кожній групі розраховується частка нормованих робіт. Частку нормованих робіт (dн.р) можна визначити за такими формулами:
Частка нормованих робіт або, Частка нормованих робіт (21.47) де Тн.р - відпрацьований нормоване робочий час, людино-год.; Тзаг - все відпрацьований час за аналізований період часу, людино-год.; Чн.р - чисельність робітників, праця яких нормується; Чо6щ - чисельність всіх робітників даної групи. Таблиця 21.
Показники |
Фактично за попередній рік (базис) |
План на звітний рік |
Фактично за звітний рік |
Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу |
2700 |
2682 |
2725 |
Чисельність робітників |
2150 |
2150 |
2178 |
У тому числі : |
|
|
|
- в основних цехах |
1183 |
1226 |
1307 |
- у допоміжних цехах |
967 |
924 |
871 |
Чисельність робітників-відрядників |
1210 |
1220 |
1228 |
У тому числі: |
|
|
|
- в основних цехах |
820 |
835 |
830 |
- у допоміжних цехах |
390 |
385 |
398 |
Відпрацьовано усіма робітниками нормованого робочого часу, тис. людино-годину |
2047,1 |
2165,0 |
2174,6 |
У тому числі: |
|
|
|
- в основних цехах |
1407,4 |
1452 |
1450 |
- у допоміжних цехах |
639,7 |
713 |
724,6 |
Відпрацьовано усіма робітниками за рік, тис. людино-годину |
3936,7 |
4033,4 |
4027,1 |
У тому числі: |
|
|
|
- в основних цехах |
2165,2 |
2243,8 |
2416,3 |
- у допоміжних цехах |
1771,5 |
1789,6 |
1510,8 |
Наведемо приклад розрахунку частки нормованих робіт.
У табл. 21.7 представлені вихідні дані. Розрахунок за показниками чисельності працівників наведено в табл.21.Табліца 21.
Частка працівників, праця яких нормується |
Базис |
Звіт |
У загальній чисельності всіх працюючих |
(1210: 2700) - 100=
=44,8% |
(1228: 2725) - 100=
=45% |
У чисельності робітників |
(1210: 2150) - 100=
=56% |
(1228: 2178) - 100=
=56% |
У чисельності робітників основних цехів |
(820: 1183) - 100=
=70% |
(830: 1307) - 100=
=63 % |
Аналогічно проводиться розрахунок за показниками відпрацьованого нормованого часу. Отримані результати зводяться в таблицю (табл. 21.9). Таблиця 21. (У%) На підприємстві охоплено нормуванням тільки 45% всіх
Показники |
Базисний рік |
Плановий рік |
Зростання показника |
план |
фактично |
планового порівняно із звітним |
фактичного в порівнянні з плановим |
фактичного порівняно із звітним |
Частка працівників, праця яких нормується: |
|
|
|
|
|
|
- в загальній чисельності всіх ра працюючих |
44,8 |
45 |
45 |
100,4 |
100,0 |
100,4 |
- в чисельності робочих |
56 |
57 |
56 |
101,8 |
98,2 |
100,0 |
- в чисельності робітників основних цехів |
70 |
68 |
63 |
97,1 |
92,6 |
90,0 |
- в чисельності робочих допоміжних цехів |
40 |
42 |
45 |
105,0 |
107,1 |
112,5 |
Частка нормованих робіт, розрахована за відпрацьованим нормований час ні: |
|
|
|
|
|
|
- робітників |
52 |
54 |
54 |
103 , 8 |
100,0 |
103,8 |
- робітників основних цехів |
65 |
56 |
60 |
100,0 |
92,3 |
92,3 |
- робітників допоміжних цехів |
36 |
40 |
48 |
111,1 |
120,0 |
133,3 |
виконуваних робіт, причому по групі робітників - 56%, по групі робітників основних цехів цей показник знизився з 70 до 63%, а по групі робітників допоміжних цехів підвищився з 40 до 45%. Частка нормованих робіт, розрахована за відпрацьованого робочого часу, нижче, ніж частка, розрахована за чисельністю працівників. Це може свідчити про те, що робітники-відрядники відволікалися на почасові роботи. В даному випадку у робітників основних цехів частка нормованих робіт знизилася на 7% при розрахунку за їх чисельності, при розрахунку по відпрацьованому часу - на 5%, а у допоміжних робітників зросла відповідно на 5 і 12%. Визначення кількості робіт, охоплених нормуванням, дозволить виявити, на яких ділянках і в підрозділах, на яких видах робіт не застосовуються норми праці або роботи нормуються не повністю, намітити заходи щодо розширення кола нормованих робіт.
|
- 14.6 Нормування праці службовців
завдання та особливості методики нормування праці. Одна з головних завдань нормування праці службовців - поставити заслін необгрунтованого зростання їх чисельності, виявляти надмірність в штатах, в той же час не допускаючи виникнення вузьких місць на тому чи іншому ділянці управлінської та інженерної роботи. Вирішення цього завдання вимагає широкого використання прогресивних методів нормування. Велике
- 9. Сутність нормування праці
аналізу стану норм праці на підприємстві; вдосконалення нормування праці. Нормування праці на підприємстві має встановлюватися на основі наступних принципів: 1) ефективність, тобто необхідність встановлення норм праці, при яких необхідні виробничі результати досягаються з мінімальними сумарними витратами трудових, матеріальних, енергетичних та інформаційних
- 9.5 Нормування оборотних коштів
нормуванням оборотних коштів розуміється процес визначення мінімальної, але достатньої (для нормального протікання виробничого процесу) величини оборотних коштів на підприємстві. При плановій економіці кожному підприємству вищестояща організа-ція встановлювала загальний норматив оборотних коштів. У цих умовах підприємства були змушені контролювати цю величину. З переходом на
- Список літератури
нормування праці робітників у народному господарстві. - М.: Економіка, 1987. 19. Методи і засоби підвищення трудової активності робітників на капіталістичних підприємствах (Великобританія, США). - М., - 1989. 20. Наукова організація праці в управлінні виробничим колективом. Загальметодичні рекомендації. - М.: Економіка, 1987. 21. Наукова організація праці робітників. Методичні рекомендації.
- 21.2 Аналіз продуктивності праці
аналізу продуктивності праці - виявлення резервів її зростання, а, отже, і резервів підвищення ефективності виробництва. Для досягнення зазначеної мети в процесі аналізу з'ясовують: - ступінь виконання внутрішньовиробничого плану по зростанню продуктивності праці, її динаміку, тобто зміна в часі; - вплив зростання продуктивності праці на обсяг випущеної продукції; ступінь
- 30. АНАЛІЗ РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
аналізі продуктивності праці слід встановити ступінь виконання плану і динаміку зростання, причини зміни рівня продуктивності праці (зміна обсягу продукції і чисельності, використання засобів механізації та автоматизації, наявність або усунення внутрізмінних і цілоденних простоїв, стан нормування праці тощо). Узагальнюючий показник продуктивності праці (виробіток на
- Аналіз
завдання теоретичного пояснення тих особливостей, від яких відволікаються спочатку. За допомогою аналізу розкривається істотне в явищі. Якщо говорити про процес пізнання, то аналіз використовується при русі від споглядання дійсності до абстрактного мислення, тобто від конкретного до абстрактного, і завершується виробленням економічних наукових
- 9.1. Значення, завдання та інформаційна база аналізу праці та заробітної плати
завдань кадрової та організаційної роботи в охороні здоров'я зараз є збереження традиційно високого рівня кваліфікації персоналу, забезпеченість лікарняних установ кадрами, збереження і підвищення якості обслуговування населення, тому в умовах постійно зростаючого рівня плинності кваліфікованих кадрів і зниження рівня оплати праці працівників бюджетної сфери завдання управління
- 2. Предмет економіки праці
аналіз формування та використання людського капіталу та трудових ресурсів в організації і в суспільстві в цілому, відтворення робочої сили; 3) дослідження сутності та змісту ринку праці, проблем зайнятості та безробіття; 4) розкриття основних теорій мотивації праці, сутності потреб, інтересів мотивів і стимулів для забезпечення високої трудової активності працівників; 5)
- 14.5 Методи нормування праці
аналізі виробничих можливостей робочого місця, проектуванні з урахуванням передового досвіду регламенту продуктивної роботи і визначення необхідних витрат праці на кожен елемент і операцію в цілому. При аналітичному методі нормування здійснюється в наступному порядку: нормована операція розчленовується на складові її елементи: визначаються всі фактори, що впливають на
- 6.3. ДЕРЖАВНІ ЦІНИ
аналізу малюнка видно, що існування нижнього рівня ціни, наприклад, Р, веде до утворення стійкого надлишку продукції, величина якого вимірюється відрізком QdQs. Уряд повинен або викуповувати цей надлишок, або вживати заходів до його ліквідації шляхом обмеження пропозиції або розширення попиту на даний продукт. Рис. 6.6. Встановлення нижнього рівня ціни призводить до надлишку
- Лекція 17 Тема: ПРАЦЯ І ЗАЙНЯТІСТЬ. Економічна нестабільність НА РИНКУ ПРАЦІ: БЕЗРОБІТТЯ
аналізом макроекономічної рівноваги на ринку праці та з його порушеннями, що викликають безробіття. Досліджуються такі питання: - теорії праці; - ринок праці; - причини та основні риси
- 1. Попит, пропозиція і рівновага на ринку праці
аналізу функціонування сучасного ринку
- Інституціоналістів на ринку праці
аналізу професійних і галузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати. Тут простежується відхід від макроекономічного аналізу і спроба пояснити характер ринку особливостями динаміки окремих галузей, професійних демографічних
|