|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2.1.4 Зміна міжнародних функцій государства1
|
|
В умовах фундаментальних загальноцивілізаційних: змін гли бокіе змін зазнають і міжнародні функції держав. Це пов'язано насамперед з посиленням інтеграційних процесів, на учно-технічних, економічних, гуманітарних зв'язків між стра нами, які набувають планетарний характер. При всій складно сти і суперечливості сучасного світу домінуючою тенденцією стає посилення взаємозв'язків і становлення цілісності світово го співтовариства. Світ у все більшій мірі перетворюється в функцио нально-взаємопов'язану цілісну систему, що складається з багатьох підсистем різного рівня та конфігурації. У цих умовах досягне ння національних цілей стає немислімим1 поза межгосудар жавного взаємодії.
Освіта світової спільноти супроводжується формуванні-ням загальносвітових потреб та інтересів. Вони складаються преждевсего в усуненні загроз світовій спільноті, пов'язаних з так званими глобальними Проблемами. Деякі з них успадковані від минулого (бідність більшості населення Землі, демографічні проб-
леми і т.д.), інші - породжені військово-технічним прогресом, індустріалізмом (загроза ядерного самознищення, техногенних катастроф; збереження середовища проживання, підтримання екологічної рівноваги та ін.)
Перед людством відкриті діаметрально протилежні варіанти розвитку. Запобігання катастрофічного ходу подій, орієнтація, згідно реальним імперативів і можливостям, на найбільш сприятливий (хоча і насичений безліччю проблем) сценарій розвитку - гуманістичну модель світової спільноти і демократичне міжнародне співробітництво-покладають огром-ную відповідальність на всі держави.
Підвищується роль держав і в регулюванні міжнародних економічних відносин.
Сучасне світове господарство все більше перетворюється в єдиний, хоча і асиметричний організм, різні ланки якого настільки пов'язані між собою, що різкий дисбаланс в одному з них може негативно вплинути на інші ланки і на систему в цілому. Основними агентами світового ринку виступають транснаціональні корпорації (ТНК). Їх роль досить суперечлива: будучи мотором розвитку світового господарства, вони переслідують свої цілі, які далеко не завжди збігаються з потребами світової спільноти. У цьому сенсі ринкові сили виявляють свою обмежену не тільки на національно-державному, а й на міжнародному рівні. І тут все більш нагальною стає по-требность в регулюючої ролі держав, створенні правил гри, координації зусиль для створення економічної інфраструктури і т.д.
Важливі зміни відбуваються і в механізмах регулювання світових процесів. При збереженні домінуючої ролі держав-націй у Макрорівневі організації міжнародних відносин утворюється розгалужена система міждержавних (світових і регіональних) інститутів як форми координації дій окремих держав по фундаментальних напрямів світової політики.
Звичайно, виникнення системи міждержавних організацій і структур не кладе кінець сутичкам інтересів держав, так само як і жорсткої конкуренції на світовому ринку. Воно створює лише форму цивілізованого вирішення чи пом'якшення протиріч. Більше того, у сильних світу цього виникає спокуса поставити під свій контроль міждержавні інститути, використовувати їх для впливу на внутрішню політику інших держав, у тому числі економічну, на структурні, інституційні реформи.
Протидія таким спробам можливо лише на шляхах демократизації міжнародних організацій та структур, додання їм
відкритого, універсального і позаблокового характеру, виключення будь-яких форм дискримінації та нерівноправності.
В умовах формування нового світового порядку, посилення інтеграції, формування регіональних і планетарних організацій, наростання глобальних загроз по-новому постає питання про державний суверенітет. Певною мірою функції забезпечення сувере-нитета реалізуються державами через його «добровільне обмеження ні» на користь міжнародних організацій. Спільні дії, спрямовані на вирішення проблем, з якими не в змозі впоратися окрема країна, в кінцевому рахунку сприяють зміцненню її державності, З цієї точки зору цілком виправдані колективні зусилля з вирішення локальних конфліктів і колізій, що таять у собі загрозу для стабільності світової спільноти .
Водночас інтеграційні процеси, розширення функцій планетарного і регіонального регулювання неминуче породжують зворотну реакцію захисту національного суверенітету, ідентичності етнічних спільнот особливо з боку малих і середніх країн. Навіть у відносно стабільній Європі, в якій країни відрізняються значною спільністю в економічному і соціально-культурному відношенні, а інтеграційні процеси розвиваються найбільш інтенсивно і масштабно, на цій основі пЬстоянно виникають серйозні проблеми.
Знаходження оптимального поєднання між принципами національного суверенітету і тенденціями міжнаціональної та міждержавної інтеграції - одна з найбільш важливих і чутливих проблем становлення сучасної державності.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2.1.4 Зміна міжнародних функцій государства1 " |
- 9. Інстинкт агресії і руйнування
Деякі стверджують, що людина суть хижак, чиї природні вроджені інстинкти спонукають його битися, вбивати і руйнувати. Цивілізація, створюючи неприродну гуманістичну млявість, яка віддаляє людину від її тваринного походження, намагається придушити ці імпульси і потреби. Це зробило людину зіпсованим кволим істотою, яка соромиться своєї приналежності до тваринного світу
- 6. Монопольні ціни
Конкурентні ціни являють собою результат повного пристосування продавців до попиту споживачів. В умовах конкурентних цін продається весь наявний запас, а специфічні фактори виробництва використовуються в тій мірі, наскільки дозволяють ціни на неспецифічні компліментарні чинники. Жодна частина наявного запасу не таїв від ринку, а гранична одиниця специфічного фактора
- 16. Процентні ставки і грошове відношення
У кредитних угодах гроші відіграють таку ж роль, що і у всіх інших ділових угодах. Як правило, і позики видаються в грошах, і відсотки й основна сума боргу виплачуються в грошах. Платежі, породжувані цими угодами, роблять на величину залишків готівки лише тимчасовий вплив. Одержувачі позики, відсотків і основної суми витрачають отримані кошти або на споживання, або на
- 19. Золотий стандарт
Люди вибрали дорогоцінні метали золото і срібло для служби в якості грошей через їх мінералогічних, фізичних і хімічних властивостей. Використання грошей в ринковій економіці суть праксиологической необхідний факт. Те, що саме золото або що-небудь ще використовується в якості грошей суть просто історичний факт і як такий не може бути осягнуть каталлактики. В історії грошей, як і в
- 3. Обмежувальні заходи як привілей
Будь безлад на ринку по-різному впливає на різних індивідів і групи індивідів. Для одних це благо, для інших удар. Тільки з плином часу, коли виробництво пристосовується до появи нової інформації, цей вплив сходить нанівець. Таким чином, обмежувальна міра, поставивши переважна більшість у скрутне становище, може тимчасово поліпшити становище деяких людей. Для
- 1. Держава і грошовий обіг
Засоби обміну і гроші суть ринкові явища. Річ стає грошима в результаті поведінки сторін ринкової угоди. Привід зайнятися грошовими проблемами виникає у влади точно так само, як і інтерес до всіх інших обмінюваним об'єктам, а саме, коли вони змушені вирішувати, чи виправдовує неспроможність однієї із сторін акта обміну виконувати свої договірні зобов'язання застосування
- Коментарі
[1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
- КИТАЙ
Китай економічно зростає (на 10% в рік протягом більше п'ятнадцяти років), і якщо колишній капіталістичний світ хоче уникнути розладу травлення при спробі поглинути 1,2 мільярда китайців, включаються в глобальну економіку, то він і сам повинен швидко перебудуватися. Надаючи належне значення тому факту, що в Китаї живе п'ята частина людства, розглянемо це питання більш докладно (8).
- БІЛЬШЕ СИЛЬНІ фінансових потрясінь
Подібно спадів, фінансові потрясіння так само старі, як сам капіталізм. Тюльпанова манія почалася в Голландії в 1624 р. Вісімнадцяте століття бачив «бум Південних морів» в Англії (коли спекуляція йшла навколо акцій Компанії Південних морів, що мала привілей на работоргівлю і рибну ловлю в Південних морях) і «бум Міссісіпі» у Франції (коли центром уваги була земельна власність у французькій
- Економічне зростання
Економічне зростання - це довгострокова тенденція збільшення реального ВВП. У даному визначенні ключовими є слова: 1) тенденція, це означає, що реальний ВВП не повинен обов'язково збільшуватися щороку, мається на увазі лише напрямок руху економіки, так званий «тренд», 2) довгострокова, оскільки економічне зростання є показником, що характеризує довгостроковий період, а
|