| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
21.1 Методичні основи аналізу трудових показників |
||
|
Загальні цілі аналізу праці досягаються вирішенням ряду завдань: - аналізом рівня організації праці; - аналізом стану нормування праці; - аналізом продуктивності праці; - аналізом ефективності використання персоналу; - аналізом ефективності використання коштів, що спрямовуються на споживання. В рамках кожного завдання досліджують фактори, що впливають на показники, з'ясовують причини втрат і недоліків, розкривають резерви поліпшення використання праці. Залежно від цілей і об'єкта застосовують різноманітні прийоми дослідження. До найбільш поширених серед них відносяться: порівняння - зіставлення поточного рівня досліджуваного показника з базою. У якості бази можна брати планові нормативи, показники роботи інших підприємств. У всіх випадках обов'язкова умова правильності порівняння - порівнянність об'єктів і показників вивчення; угруповання - розкриття змісту досліджуваних об'єктів шляхом розчленування їх на групи за певними ознаками; Елімінування - прийом встановлення впливу окремих факторів на зміну загальних показників. При його використанні визначають вплив кожного фактора по одному, вплив інших умовно приймаючи незмінним; базисний і ланцюговий методи обробки динамічних рядів; При базисному методі коефіцієнт зростання (зниження) величини показників динамічного ряду визначають по відношенню до одного попереднього показника, яке приймали на базу. Наприклад, для динамічного ряду: 10, 16, 12, 18 - базисними коефіцієнтами зростання будуть: 1,6 (16:10); 1,2 (12:10) і 1,8 (13:10). При ланцюговому методі темпи зміни показників визначають як відношення рівня кожного наступного показника до попереднього. У наведеному вище динамічному ряду ланцюгові коефіцієнти зростання (зниження) будуть: 1,6 (16:10); 0,75 (12:16); 1,5 (18:12). Деталізація - розкладання узагальнюючих (зведених) показників на приватні, що розрізняються за часом, місцем їх формування, виконавцям; зведення - форма узагальненого представлення різних показників для оцінки якого- або процесу; експертна оцінка - висновок фахівців з якомусь питання, процесу або об'єкта. Перераховані, а також інші прийоми аналізу використовують, як правило, в сукупності. Інформаційною базою аналізу служать, перш за все, чинні законодавчі та нормативні акти, що регулюють роботу підприємств. Аналіз трудових показників має різні види: по періодичності проведення розрізняють аналізи - щоденний, тижневий, місячний, квартальний, піврічний, річний; по повноті охоплення об'єктів - повний, локальний, тематичний; по методам вивчення об'єктів - комплексний, суцільний, вибірковий; по характеру вивчення - поточний, оперативний, систематичний, разовий. Комплексний аналіз - підсумкова оцінка діяльності підприємства, заснована на детальній перевірці всіх показників. Поточний аналіз - процес вивчення діяльності підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік). Це систематичний аналіз, що базується на бухгалтерській і статистичній звітності. Оперативний аналіз - контроль за ходом виконання планових показників для прийняття оперативних управлінських рішень. Він може бути разовим. Джерело аналізу - дані обліку і одноразові спостереження. Для об'єктивного аналізу необхідна попередня перевірка достовірності інформаційної бази. Особливе значення має перевірка звітності, основного джерела інформації, що відображає результати виробничо-господарської діяльності. Перевірка включає контроль дотримання правил складання та подання звітності, взаємоузгодження показників різних форм звітності, правильності планових, базисних і звітних показників, включених в бухгалтерсько-статистичні матеріали Організація аналізу ефективності використання праці - визначення порядку здійснення заходів щодо вивчення використання праці на підприємстві. До нього відносять: визначення етапів підготовки і проведення аналізу; встановлення об'єктів дослідження, виконавців, складу інформаційної бази, прийомів вивчення і узагальнення, способів оформлення та реалізації його результатів. Проведення аналізу складається зі стандартних етапів роботи: підготовчого, коли розробляють документи, необхідні для аналізу, проводять інструктаж персоналу, який братиме участь у зборі та обробці інформації; збору інформації, що підлягає аналізу; обробки зібраної інформації; узагальнення результатів аналізу: розкриття резервів поліпшення роботи, розробка висновків і пропозицій. При підготовці до аналізу необхідно розробити план і програму його проведення. У плані вказують види робіт, термін їх виконання та виконавців. Це - організаційний документ аналізу. План і програма можуть бути об'єднані в один документ, але важливо, щоб у нього були включені всі перераховані вище питання. Інформацію збирають шляхом спостережень, вимірів, опитувань, обробки статистичних даних, матеріалів оперативного і бухгалтерського обліку та з інших джерел. Інформацію обробляють за допомогою складання таблиць, графіків, діаграм, оглядів, інших видів аналітичних матеріалів. Аналіз завершують узагальненням результатів, їх оцінкою, формулюванням висновків. На основі визнаних доцільними пропозицій розробляють план організаційно-технічних і соціально-економічних заходів, в якому вказують види і терміни виконання робіт, кошти для їх здійснення, очікуваний економічний ефект, відповідальних виконавців. Заходи плану повинні бути конкретні, реально здійснимі, економічно обгрунтовані. Аналітична робота на підприємстві повинна виключати формалізм і некомпетентність, настільки широко побутували в умовах планової, командно-адміністративної системи господарювання. Аналіз проводять тільки тоді, коли це дійсно необхідно для виробництва. Тим не менше, існують вимоги, яких необхідно дотримуватися для забезпечення успіху аналітичної роботи. До них відносяться: - системність, яка полягає в тому, що до об'єкта аналізу слід підходити як до сукупності, що складається з елементів, що знаходяться у внутрішній залежності, і в той же час як до сукупності, що є лише частиною системи вищого порядку, тобто необхідно усвідомити всю систему взаємозв'язків і залежностей усередині об'єкта аналізу і його взаємозв'язку із зовнішніми об'єктами і явищами; - комплексність, що припускає всебічний підхід до вивчення явища, дослідження його з різних сторін із залученням фахівців різного профілю, наприклад економістів, соціологів, психологів; - регулярність, тобто проведення аналізу в певні проміжки часу; - економічна виправданість - проведення аналізу на ділянках, насамперед відрізняються низькими результатами робіт; - ретельна підготовка, вибір найбільш ефективних методів і засобів; - професіоналізм, підбір кваліфікованих працівників для розробки програм, узагальнення зібраної аналітичної інформації та обгрунтування рекомендацій. У цьому посібнику викладаються методи аналізу продуктивності праці, ефективності використання персоналу підприємства та коштів, що спрямовуються на споживання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 21.1 Методичні основи аналізу трудових показників " |
||
|
||