Вульгарний комунізм: Все це змушує нас для досягнення поставленої мети? виявлення

Головна

Економіка

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Підприємництво. Бізнес →

« Попередня		Наступна »

Ю. Александров. СИНТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВАРТОСТІ, 2011 - перейти до змісту підручника
Вульгарний комунізм
Все це змушує нас для досягнення поставленої мети? виявлення логіки іс-торії СРСР? найсерйознішу увагу приділити існував «радянському» спо-собу виробництва. Докладний його аналіз викладено в інших публікаціях2, 3. Тут доречний-но обмежитися лише короткими тезами. Основні риси існуючого в СРСР способу виробництва були предопре-делени в далекому 1875 році, коли Маркс на декількох сторінках своєї роботи «Крити-ка Готської програми» дав опис основних ознак соціалізму. Він зробив це, з-менів власним правилом уникати практичних рекомендацій, які не випливають непо-безпосередніх з аналізу сучасного йому суспільства. Тим часом капіталізм XIX століття міг надати основоположникам марксизму занадто мало інформації про конкретні рисах майбутнього суспільства. Вони не мали в своєму розпорядженні відомими тепер нам відомостями про еволюцію капіталізму в останні 100-130 років і, головне, про характер виявленої ним в цей період тенденції розвитку. У другій половині XIX в. став помітний процес розширення сфери дер-ної власності в капіталістичній економіці. Основоположники марксизму з науч-ной ретельністю зафіксували і проаналізували це явище. Однак вони, як видається, допустили його абсолютизацію, розглядаючи націоналізацію підпри-ємств як ознака швидкого перевороту в способі виробництва. Це дало їм підставу зая-вити, що, «примушуючи все більш і більш перетворювати на державну власність великі усуспільнені засоби виробництва, капіталістичний спосіб виробниц-ства сам вказує шлях цього перевороту. Пролетаріат бере державну владу і перетворює засоби виробництва насамперед у державну власність »4. З тих пір, грунтуючись на цих ясних вказівках, всі прихильники вчення Маркса (і навіть по-переважна більшість його супротивників) під усуспільненням власності розумі-чи її переклад виключно в загальнонародну (до відмирання держави? Державного-венную) форму. Тенденція одержавлення засобів виробництва в межі веде до природно-му виродження товарного виробництва та ринкової форми господарювання. Слідуючи цій логіці, Маркс і Енгельс протиставили частнокапиталистической власності, на-емному характером праці і ринку інший, альтернативний, повністю заперечує старі форми спосіб виробництва? комуністичний, заснований на загальнонародної собст-ності, нетоварному, безгрошовому, плановому і централізованому виробництві. Крім аналізу еволюції капіталістичного способу виробництва на формуванні-ня марксистських уявлень про посткапіталістіческом суспільстві вплинув цілком нормальний і природний для молодої теорії революційний романтизм. Ос-новоположніком марксизму вважали, що капіталізм вже дряхл і загибель його близька. Бур-ні соціальні конфлікти середини і другої половини XIX в., Здавалося, віщували швидку світову пролетарську революцію. Ліквідація притаманних буржуазному спо-собу виробництва протиріч та економічних криз повинна була, на думку осно-воположніков, забезпечити гігантський стрибок у темпах зростання громадських виробляй-них сил і після відносно нетривалого перехідного періоду дозволити здійснити на практиці справді комуністичні принципи функціонування еко-номіки і суспільства . (Відлуння подібних настроїв можна зустріти в предоктябрь-ських роботах В.І. Леніна, в тих надіях, які більшовики після перемоги в громадян-ської війні пов'язували з переходом від парового двигуна до електричного джерела енергії, і, останній раз,? В програмі КПРС , прийнятої на XXII з'їзді в 1961 р.). Комунізм розглядався як найближчої мети людства. Настільки оптимістичний погляд на майбутнє розвиток суспільства не міг спонукати Маркса і Енгельса приділити перехідного етапу між капіталізмом і комунізмом, пізніше отримав назву «соціалізм», то увагу, яку він дійсно за-служівалі. В результаті соціалізму було відмовлено в праві вважатися особливою гро-но-економічною формацією, рівний за статусом капіталізму і комунізму. Основопо-Ложніков марксизму представили соціалізм як неповний комунізм, його першим, низ-шую фазу і наділили соціалістичний спосіб виробництва майже усіма атрибутами комуністичного, включаючи головний і визначальний - загальнонародну форму собст-ності на засоби виробництва. Єдина істотна відмінність полягала, як відомо, в способі розподілу. Однак суперечливий досвід ХХ століття в результаті все-таки довів неправомірність відомості процесу усуспільнення засобів виробництва виключно до їх огосудар-ствления. Більш того, в останні десятиліття поступово набирає силу інша тенден-ція, майже непомітна в XIX в. ? колективізація власності. Вона проявляється в ві-де «дифузії» капіталістичної власності (наділення рядових працівників акція-ми їх підприємств), все більш широкого поширення системи «співучасті» (практики залучення працівників в управління та співволодіння компаніями), появи і успішного функціонування підприємств, що перебувають у повній власності трудових колективів, нарешті, у сталому розвитку кооперативного руху. Характерно, що іні-ціаторамі введення, наприклад, системи «співучасті» або внутрішнього антрепренерства (часткового делегування права власності автономним підрозділам всередині ча-ки фірм з метою збільшення їх зацікавленості у створенні нової наукомісткої продукції) в більшості випадків виступають не трудящі, а самі капіталісти . При цьому вони керуються, звичайно, не ідеалами соціальної справедливості, а інте-самі розвитку виробництва, яке на сучасному етапі неможливе без зміни психології працівника, формування якісно інший, більш дієвої системи його трудової мотивації. Цей факт є найкращим доказом того, що вказані процеси лежать в руслі головної тенденції, що визначає розвиток суспільних про продуктивних сил. Точно так само в колишні часи, підкоряючись невблаганного тиску законів економіки, римські рабовласники відпускали на волю своїх рабів, а пізніше феодальної монархії були змушені допускати розвиток буржуазних виробничих відносин, готуючи тим самим собі загибель. Ця сучасна тенденція розвитку капіталізму дає всі підстави для видві-вання гіпотези, відповідно до якої прийдешній соціалістичний (посткапіталі-стіческій) спосіб виробництва буде заснований на переважанні різних форм колективної власності на засоби виробництва при ринкової організації економіч-ської життя суспільства. Помітне місце в соціалістичній економіці повинні займати державна, а також приватна власність? в тих сферах, де вона ще не вичерпала свій позитивний організаційний потенціал. Синтетична концепція вартості додала аргументів на користь цієї гіпотези, але одночасно виявила «підводні камені» на шляху практичного здійснення зало-женной в ній ідеї колективізації засобів виробництва. Тому висунутий теза сле-дует розглядати саме як гіпотезу і уникати при цьому надмірної категоричності тверджень. У цьому зв'язку базування радянської суспільно-економічної системи на те-Тальному пануванні загальнонародної форми власності та планової централізованої економіці слід розглядати як вульгаризацію ідеї та теорії комунізму, спробу «перескочити через сходинку» суспільного розвитку? соціалізм, тобто прагнення втілити принципи комунізму на недостатньою для цього матеріально-технічної та соціальної бази. Слідуючи цій логіці, що існував в Радянському Союзі спосіб вироб-ництва повинен бути кваліфікований як вульгарно-комуністичний, для якого ха-рактерна неадекватність виробничих відносин рівню розвитку і характеру продуктивних сил. Теза про неадекватність існуючого в СРСР способу про-виробництва економічних реалій може розглядатися в якості того самого ключа, за допомогою якого можливо знайти рішення поставленого завдання? виявлення об'єктивної логіки історії СРСР. Нижче події і етапи історії нашої країни розглядаються через призму при-виїденого вище політекономічного аналізу.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " Вульгарний комунізм "
Філософське обгрунтування вульгарною інтерпретації, огосударствлено-ня повинно розглядатися як голе заперечення (термін В.І. Леніна) приватної собст-ності. Подібне заперечення, що представляє собою абсолютний і повний розрив зі старою формою, змушує будувати нове практично з нуля. Порушення спадкоємно-сті позбавляє новий спосіб виробництва багатьох позитивних рис старого і ускладнює його подальший розвиток. Тоталітаризм вульгарно-комуністичного способу виробництва реаліям ХХ в. Існуюча економічна диктатура виявлялася, зокрема, у забороні - не по економічним, а по идеологиче-ським мотивами - приватної власності і підприємництва. Масштаб пов'язаних з цим обмежень економічних свобод громадян став зрозумілий тільки тепер. Сковують ініціативу обмеження були накладені на роботу по Реформи і реформатори вульгарно-комуністичного способу виробництва була наявність солідарного характеру праці і, в більш широкому плані,? атмосфери духовного підйому. У Великій Вітчизняній війні радянське суспільство, цілеспрямовано приви-вавшейся своїм громадянам ідеали колективізму та соціальної справедливості, здобуло не тільки військову, а й моральну перемогу над суспільством войовничого индивидуа-лизма і вовчих Вище досягнення вульгарно-комуністичної ідеології він просто перестав істота-вать. Однак, породивши радянської людини, вітчизняний вульгарний комунізм мо-же розраховувати отримати за це на вищому суді Історії відпущення значною час-ти своїх гріхів. І найкращими його адвокатами стануть герої Великої Вітчизняної війни? живі і мертві, підводники з «К-19», пожежні Чорнобиля і мільйони, мільйони інших Лекція 2-я Формування економічних ідей марксизму вульгарних економістів - Джемса Мілля , Мак Куллоха, Сея, і т. д. До со-ужалення, конспекти цих праць опубліковані тільки на не-німецьких мовою в третьому томі першої частини німецького видання зібрання Творів Маркса і Енгельса. Конспекти представ-ляють дуже великий інтерес, в них є ряд оригінальних думок. У книзі Д. І. Розенберга «Нариси розвитку економі-чного вчення Маркса і Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії вульгарної політичної економії. Наприкінці цієї глави Маркс протиставляє вульгарною по-літичної економії класичну і відзначає велику її за-слугу в тому, що вона зруйнувала ілюзію, яка виникає, коли ми розглядаємо поверхню економічних явищ. Зокрема класична школа показала, що відсоток є частина прибутку і розкрила зв'язок між відсотком і прибутком; Лекція 17-я Реформістські ілюзії і зрадницька роль лейборизму вульгарні судження з питань економічної теорії. Це можна наочно побачити, познайомившись з вмістом одного місця з офіційного видання лейбористської партії (1934 р.) під назвою «Чому потрібна лейбористська партія». Там говориться, що лейбористська партія не проти капіталу, якщо під капіталом розуміти необхідні для виробництва машини і кредит. Вона навіть не проти тих Приклад Покоління переможців вульгарніше, ніж в емігрантських спільнотах, а культура звелася до музичної попсі по авторадио. Тут!! - Де, здавалося, вже нічого не можна було поправити, патріотизм висловлювався на блатний фені, а «батьківські гроби» вопияли: «Рятуйся, хто може». Це та сама наївність, яка змінює історичні епохи. Історики майбутнього просльозився над цією подією. Освічена, активна і свідома Військовий комунізм вульгарно-марксистська) теоре-тична доктрина тотального одержавлення власності в рамках планової цін-тралізованной економіки була куди менш зрозуміла робочим, оскільки відстояла далеко від того, що вони могли спостерігати в реальній дійсності. Однак у конкретних кризових умовах імперіалістичної війни і викликаних-го революцією грандіозного формаційного зсуву стихійний, Індустріалізація вульгарно-комуністичного способу виробництва. Індустріалізація була здійснена за рахунок переходу від «нормальних» економі-чеських методів до надзвичайних. Подібне трапляється і в умовах капіталізму, і не тільки під час воєн. Наприклад, на рубежі XIX і XX ст. при переході від парового дви-гунів до електромотора ринкові механізми виявилися нездатними забезпечити пере-розподіл ресурсів у

© 2014-2022 epi.cc.ua