загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

Військовий комунізм


Економічна політика часів громадянської війни (літо 1918 р. - весна 1921 р.) отримала характерну назву «воєнний комунізм». В даному випадку назва цілком відображає сутність цього періоду.
Спроби організації виробництва і суспільного життя на комуністичних на-чалах характерні для всіх способів виробництва. «Військовий комунізм» не перший і, вже звісно, ??не останній комунізм в історії. Можна згадати в цьому зв'язку первісно-общинний лад? первісний комунізм, за Енгельсом, ранні християнські громади, один з напрямків гуситського руху в Чехії? пікартов (XV ст.), анабаптистів, в ча-місцевість, Мюнстерського комуну (XVI ст.), дигерів часів Англійської революції (XVII ст.). Всі вони відрізнялися прагненням до зрівняльного розподілу і зрівняльним відно-шеніям в суспільстві. «Військовий комунізм» укладається в ту ж тенденцію, але в реаліях розвиненого капіталістичного способу виробництва.
Як сказав К. Менгер, «люди? комуністи скрізь, де це тільки можливо», тобто, там, де це дозволяють економічні умови їх існування.
Ми звикли розглядати комунізм як справа далекого майбутнього. Думка ре-волюціонеров минулого було іншим. Вони вважали, що комунізм близький, і він настане в результаті світової революції після нетривалого перехідного періоду. Ці уявлення вели до недооцінки соціалістичного етапу розвитку суспільства.
В цілому марксизм давав більшовикам певного і досить повного уявлення про сутність соціалістичного суспільства і шляхи переходу до нього. Тільки безпосереднє будівництво нового суспільства могло дати необхідну інформацію і внести корективи в уявлення про соціалізм. Тому В.І. Ленін у своїй роботі «Держава і революція», написаної всього за кілька тижнів до Жовтня, повторив і прокоментував всі відносяться до проблеми соціалізму положення з «Критики Готської програми", не додавши до них нічого принципово нового.
Більшовики, цілком у дусі революційного романтизму, перебільшували поклади -тельное вплив прийдешнього усуспільнення засобів виробництва на розвиток вироб-водительности сил. За Леніним, державно-монополістичний капіталізм є «цілковитою матеріальної підготовкою соціалізму» 9: громадський характер виробниц-ства досягає такого ступеня, що пролетаріату залишається тільки взяти у свої руки вже со- зревшіе для усуспільнення банки, синдикати, залізниці і т. п. і пустити їх в хід, замінивши контроль капіталістів контролем з боку держави трудящих. (Як показав історичний досвід, процес монополізації виробництва носить обмежений за масштабами характер і відображає протиріччя ринкової форми організації економі -ки, але не капіталістичного способу виробництва як такового10). Господствовавшее серед більшовиків думка про відносну легкості переходу до комуністичного виробництва і розподілу, ототожнення ними соціалізму з першою фазою кому-ністіческая формації і, отже, загальнонародної (державної) власне-стю, централізацією управління , плановим характером виробництва, відсутністю рин-ка і товарно-грошових відносин наклало свій відбиток на весь початковий період існування Радянської держави.
Разом з тим, прийшовши до влади, більшовики проявили здоровий прагматизм і не форсували темпи перетворень, обмежившись спочатку націоналізацією тільки самих великих підприємств і синдикатів, а також банків. Більша частина промислово-сті і торгівлі залишалася у приватній власності, але за діяльністю капіталістів був встановлений робочий контроль. У цей період В.І. Ленін допускав навіть можливість викупу підприємств у капіталістів замість їх експропріаціі11.
Переважною формою націоналізації промисловості в перші місяці після Жовтня був стихійний перехід підприємств під контроль і управління не держави, а трудових колективів в особі фабричних і заводських комітетів, що виникли після Лютий-Ральськи революції. Примітно, що втілена у відомому гаслі «Фабрики? робітникам!» ідея колективізації засобів виробництва, тобто переходу їх у руки трудо-вих колективів (хоча б на правах користування), вже на початку ХХ в. була близька і по-нятно трудящим. На противагу цій «синдикалистской» ініціативи, народжений-ної самостійним творчістю мас, більшовицька (вульгарно-марксистська) теоре-тична доктрина тотального одержавлення власності в рамках планової цін-тралізованной економіки була куди менш зрозуміла робочим, оскільки відстояла далеко від того, що вони могли спостерігати в реальній дійсності.

Однак у конкретних кризових умовах імперіалістичної війни і викликаних-го революцією грандіозного формаційного зсуву стихійний, непідготовлений і не-підтриманий владою процес колективізації підприємств привів тільки до посилення дезорганізації промисловості. Ситуація об'єктивно вимагала не демократизації, а жорсткої централізації виробництва, розподілу і управління. Тому влітку 1918 р. з початком великомасштабної громадянської війни стався поворот від політики д-капіталізму (заохочення розвитку приватного сектора, але під контролем держави) до во-енному комунізму. Були націоналізовані навіть дрібні промислові і торгові підприємства, управління виробництвом і розподілом було максимально централі-зовано. Продовольча диктатура і продрозкладка природно вписалися в цю по-літики. Тенденція уравнительности розподілу (через посередництво карткової системи) отримала своє логічне завершення в кінці 1920 р. - початку 1921 р., коли вийшли по-становлення про безкоштовне відпустці населенню продовольства і предметів широкого по-требления, про скасування плати за житло та комунальні послуги. (Слід зауважити, що під споживанням «по потребі» марксизм увазі задоволення НЕ будь-яких, а ра-розумної потреб, що в умовах того часу означало? найбільш нагальних. З уче-том обмеженості споживчих ресурсів «комуністичне» розподіл есте-тиментом чином вело до зрівнялівки).
Була зроблена спроба подолати товарно-грошові відносини, що виражають лось у згортанні ринкових механізмів, прагненні організувати прямий (безгрошів'я-ний, бартерний) продуктообмін між містом і селом, зменшення ролі грошей. Програма партії, прийнята в 1919 р., констатувала, що «РКП прагне до проведення ряду заходів, що розширюють область безгрошового розрахунку і подготовляющих знищення грошей ... »12.
Таким чином, військовий комунізм являв собою не тільки закономірну реакцію на громадянську війну і господарські труднощі, але і найбільш послідовне втілення уявлень про соціалізм як нетоварному , безгрошовому, центру-лізованних і плановому виробництві.
Тенденція збільшення ролі держави в економіці в період криз характер-на для всіх країн. Зокрема, в Німеччині закон про хлібну монополію був прийнятий ще на початку Першої світової війни, а до кінця її держава замінило ринок централізований-ним обміном між галузями. Ведення громадянської війни в умовах саботажу буржуазії, розрухи і обмежених ресурсів не залишало вибору: вульгарно-комуністичні принципи організації та управління економікою врятували країну так само, як і пізніше в 1941-1945 рр.. Тому до тези про їх неадекватності економічної реальності слід підходити діалектично. Завдяки своєму мобілізаційному потенціалу, віз-можности концентрувати ресурси на пріоритетних напрямах економіка радянсько-го типу володіла унікальною здатністю досягати найвищої ефективності в періоди криз. І навпаки, коли вирішальне значення набувала проблема забезпе-чення найкращою мотивації до праці, радянська економіка починала переживати важко-сті.
У виникненні військового комунізму вирішальну роль зіграло збіг двох зі складових? об'єктивної необхідності посилення планових та централізованих засад в економіці заради порятунку країни і переконаності більшовиків в тому, що ці перетворення вання являють собою прямий шлях до комуністичного устрою суспільства.
Взагалі військовий комунізм? дуже цікавий етап історії нашої країни. У той період маятник соціальної революції хитнувся занадто різко вліво. Потім, за часів непу настала реакція? маятник пішов далеко вправо. Зрештою, з остаточним затвердженням радянського способу виробництва, маятник зупинився, знайшовши рівноважне положення, епоха революцій закінчилася. Надалі мало місце еволюційне розви- нення радянського способу виробництва.
На цю особливість розвитку соціальних революцій вказували класики. Як приклад можна привести коливання маятника Англійської буржуазної революції: Кром-вель? Реставрація? «Славна революція» чи Французької революції: якобінці? Реставрація? Наполеон III.
Неп
Ця особливість вульгарно-комуністичного способу виробництва виявилася відразу ж після закінчення громадянської війни. Необхідність перемоги над белогвардейщі-ної, яка прагне до відновлення старих порядків, змусила трудящих примиритися з продрозверсткою, картковою системою та іншими «принадами» військового комунізму.
Вульгарно-комуністичний спосіб виробництва (у формі військового комунізму) був незамінний для забезпечення рівного доступу міського населення до мізерним продоволь- тиментом ресурсів, але виявився нездатний налагодити нормальне життя в мирній стра-ні.
Селяни не були зацікавлені у збільшенні виробництва понад самого необ-хідно, так як «надлишки» все одно вилучалися. Посівні площі і виробництво продукції скорочувалися. Невдоволення виливалося в прямі виступи проти Рада-ської влади - на початку 1921 р. не залишилося жодної губернії, що не охопленої в тій чи іншій мірі «бандитизмом». Рівень промислового виробництва скотився до 14% довоєнного. Населення промислових центрів забезпечувалося дуже бідно. Неприйняття по-літики військового комунізму широкими верствами населення, в тому числі і робітниками, слу-жило найпереконливішим свідченням її неадекватності завданням післявоєнного часу. Фактично країна знову стояла перед необхідністю здійснення очеред-ної революції: можливість «верхів» проводити стару політику була повністю ис-черпаю, «низи» більше не бажали миритися з існуючим становищем.
І революція відбулася. Введення продподатку, відновлення вільної ринкової торгівлі, часткова денаціоналізація дрібної промисловості, заохочення гос-капіталізму і дрібної приватної торгівлі означало, по суті, затвердження нового спо-соба виробництва, якісно відмінного як від військового комунізму, так і від капита-лизма. Одне тільки це обставина змушує нас розглядати неп як четверту з початку століття революцію, на це раз мирну і безкровну. Вона стала такою тому, що відповідала інтересам і сподіванням переважної більшості населення. Другий раз «пове-повірив» народу, більшовики зробили свою перемогу в громадянській війні остаточною і не-оборотного.
Виникла, по суті, та сама змішана економіка соціалістичного типу, яка об-суждать в одній з останніх розділів основної частини книги.
Якщо в якості критерію справжнього соціалізму прийняти переважання колективних форм власності (в тому числі кооперативної), то неп не був таким. Але за своїм фактичним змістом він виводив нашу країну за межі розвитку по вульгарно-комуністичному шляху, хоча це був лише перший крок.
Для розуміння сутності непу цікаво простежити за еволюцією поглядів В. І. Леніна. Навесні 1921 р., залишаючись у полоні старих уявлень, розглядав неп як небажане, але вимушене обставинами відступ зі шляху до «правильного», в дусі класичного марксизму, соціалізму. Причому відступ тимчасове: вже навесні 1922 року на XI з'їзді партії Ленін оголосив про закінчення поступок і перегрупування сил для нового наступу на «капіталістичні» елементи. Проте великий діалектик Ленін не міг не рахуватися з даними практики. У січні 1923 р. в своїй статті «Про кооперації» він на основі переосмислення всього післяжовтневого періоду, в тому числі пози-тивного досвіду непу, висунув свій «кооперативний план», який вів не до згортаючи-нию непу, а до його творчого розвитку. Принципово, що він поширив ідею кооперації і на промисловість. (Цей факт замовчувався офіційною наукою; тим самим сфера дії кооперативного плану звужувалася, а його революційний зміст значною мірою вихолощується). При аналізі ленінського плану слід мати на увазі, що статус кооперативів як незалежних виробників на увазі наявність ринкових відносин.
Таким чином, в кінці своєї активної політичної діяльності Ленін факти-но відступив від ідеї про монопольне становище загальнонародної власності при со-соціалізму. Це був перший етап «відновлення в правах» «синдикалістських» представ-лений про процес усуспільнення (колективізації), настільки яскраво проявилися в ході стихійної націоналізації 1917-1918 рр.. (Сам Ленін вважав стихійність руху «при-знаком його глибини в масах, міцності його коренів» 13).
Проте теза про «корінний зміні всієї нашої точки зору на соціалізм »сле-дует відносити тільки до самого Володимиру Іллічу. Переважна частина партії, навіть ті, хто виступав за продовження непу, залишилися на позиціях весни 1921 р., продовжуючи розглядати неп як модель, нічого спільного не має з соціалізмом (як нижчої фа-зою комунізму).
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Військовий комунізм"
  1. 7.6. Особливості господарського розвитку Радянської Росії в 1917-1927 рр..
    комунізм "- внутрішня політика Радянського государ-ства в умовах громадянської війни, спрямована на подолання еко-ліджень кризи і спирається на теоретичні уявлення про можливість безпосереднього введення комунізму. Основні риси політики "воєнного комунізму": * націоналізація всієї великої і середньої промисловості і більшої частини дрібних підприємств;
  2.  № 165. Основні риси політики «воєнного комунізму» в СРСР
      комунізму »дозволила більшовикам перемогти в Громадянській війні, але сприяла остаточному руйнуванню
  3.  Сутність радянської економічної системи
      військовий комунізм. У його рамках більшовики прагнули ввести прямий продуктообмін між містом і селом замість ринку і товарного обміну. У прийнятій в 1919 р. Програмі РКП (б) була поставлена ??мета знищення грошей і грошового обігу. Однак саме досвід військового комунізму довів утопічність відмови від товарно-грошових відносин. Тому що сформувався до початку 1930-х рр.. радянський
  4.  КИТАЙ
      військовий суд). Менеджери ніколи нічого не купували, ніколи нічого не продавали, ніколи ні з ким не торгувалися, ніколи не вивчали ринкову інформацію, ніколи не турбувалися про прибутки і втратах і ніколи не говорили зі споживачем. Вони були полковниками економічної армії, що виконували накази їх генералів. Який відсоток успіху мали американські спроби зробити ділків з армійських
  5.  КІНЕЦЬ АМЕРИКАНСЬКОГО інтернаціоналізм?
      військовий бюджет передбачалося переробити відповідно до ізоляціоністської версією Америки, запропонованої «Контрактам з Америкою». Деякі відкололися республіканці приєдналися до демократів і допомогли провалити цю резолюцію про «зоряних війнах», але залишається ще побачити, що станеться, коли справді будуть розподілятися асигнування. Без застосування військ і грошей лідерська роль
  6.  Генезис економічної науки
      військовий діяч, дипломат. Він народився в сім'ї псковського дворянина, здобув хорошу освіту, володів латинською, німецькою, польською, французькою, молдавським та іншими мовами, вивчав математику, риторику. Незабаром після відсторонення від державної служби постригся в ченці під ім'ям Антонія (1672). Через сім років був знову притягнутий до дипломатичної діяльності. Він не залишив спеціальних
  7.  § 4. ПЕРЕТВОРЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
      військовий режим на виробництві та введений 12-годинний робочий день. У нашій країні адміністративне управління господарством було встановлено наприкінці 1918 р., коли почалася громадянська війна та іноземна інтервенція. 30 листопада 1918 була створена Рада робочої і селянської оборони, який став головним військово-господарським і планують центром. Потреби оборони зажадали централізації управління
  8.  10. Метод економічної науки
      військовий диктатор не схильний визнавати ніяких обмежень, крім накладених переважаючій військовій силою. Улесливі писаки завжди готові заохочувати це самовдоволення розробкою відповідних доктрин. Вони називають свої підтасовані допущення історичної економічною теорією. По суті економічна історія являє собою літопис провалилися внаслідок самовпевненого
  9.  2. Абстракція бартеру в елементарній теорії цінності і ціни
      комунізму і з цієї причини не подбали про розробку теорії цінності сучасного стану суспільства [Cf. Wieser F. von. Der nat?? Ь?? Rlische Wert. Vienna, 1889. 3. Р. 60.]. Сумно, що сам він також не уникнув цієї помилки. Ілюзія, що в суспільстві, заснованому на суспільній власності на засоби виробництва, можливий раціональний порядок економічного управління, зобов'язана своїм
  10.  1. Визначення меж проблем каталлактики
      комунізмі робота не страждання, а задоволення, перша потреба життя [Див там же.]. Неприємний досвід російського експерименту пояснювався ворожістю капіталістичного оточення, тим, що соціалізм в одній країні недосконалий і тому не може перейти у вищу фазу, а віднедавна війною. Далі, існують радикальні інфляціоністи, представлені, наприклад, Прудоном і Ернестом Сольве. За
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний