Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Ю. Александров. СИНТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВАРТОСТІ, 2011 - перейти до змісту підручника

Реформа 1861


Вихідний пункт всіх російських революцій? реформа 1861 р. Ліквідація архаїчний-ських форм позаекономічного примусу до праці зняла основні перепони перед бур-жуазную перетвореннями і в підсумку призвела до утвердження нового, капіталістично-го способу виробництва. Тому за своїм змістом і наслідками реформа 1861 р., що відкрила дорогу розвитку капіталізму в Росії, повинна бути визнана буржуазною революцією, аналогічної тим, які мали місце в ряді європейських країн в 1848-49 рр..
Революції бувають не тільки соціальні, а й політичні, технологічні, куль-турне і т. д. Сутність соціальної революції полягає в зміні способу виробництва. У цьому полягає її громадське призначення.
Спонукальною причиною соціальної революції є розвиток суспільних продуктивних сил? це той самий «кріт історії, який риє» (за Марксом). У міру їх розвитку всередині старого способу виробництва виникають нові виробничі від-носіння, формуються нові класи зі своїми інтересами. Поступово, непомітно мене-ється психологія (!) Людей.
Старі порядки починають гальмувати розвиток суспільства. Новим продуктивним силам стає тісно в старих оковах. Загострення «основного протиріччя» сущест-вующего способу виробництва зовні, на поверхні суспільного життя проявляється в тому, що все більше людей починають усвідомлювати «антигуманність» і експлуататорську сутність існуючих порядків. (Лапки поставлені тому, що те чи інше перед-дання про гуманність історично обумовлено). Підготовчий етап революції за-канчівалісь, коли необхідність змін стає очевидною для всіх.

Іноді, як це було в Росії після 1861 р., назрілі перетворення під тиском обставин змушена проводити стара еліта. Якщо панівний клас виявляється нездатним до змін, його змітають. Штурм Бастилії, взяття Зимового палацу, будів-ництво барикад і т. п. означає початок політичного етапу революції? переходу вла-сти до нового класу. В обох випадках сутність соціальної революції проявляється тільки на наступному етапі? під час тривалого періоду революційних реформ. Відбувається остаточне торжество нових виробничих відносин, разом з ними затверджується новий спосіб виробництва. Змінюється класова структура суспільства. У підсумку, за прошест-вії часу, формується нова психологія людей, що відображає зміни в способі про-виробництва. Тільки після цього можна говорити про завершення соціальної революції, і тільки що відбулися у свідомості людей зміни можуть служити свідченням успіху чи неуспіху революції.
Попередні три абзаци досить точно описують те, що відбувалося в Росії до скасування кріпосного права і відразу після неї. До 1861 р. в Росії панували феодаль-ні виробничі відносини, до кінця XIX ст. остаточно утвердився капіталізм. Таким чином, в цьому временнoм інтервалі відбулася зміна способу виробництва. Якщо це так, то мала місце соціальна (буржуазна) революція, що б хто не думав з цього приводу.
Подібність виявляється і в тому, що це була типова «революція згори», при ко-торою назрілі реформи проводяться в життя старим панівним класом. Причому він змушується до відмови від частини своїх економічних і політичних привілеїв не так напруженням політичної боротьби (у Європі гостра політична фаза завершилася поразкою революційних сил, а у нас до цього взагалі справа не дійшла), скільки нерозумний-Лімою логікою розвитку суспільного виробництва.
Однак «революціям зверху» при-Сущани специфічна особливість, яка полягає в тому, що перетворення, здійснюва-ється руками старої еліти крім її волі і всупереч її традиційним економічним інтересам, неминуче носять обмежений, половинчастий і незавершений харак-тер.
Як наслідок, на початок ХХ ст. в царській Росії утворився цілий клубок вибухо-небезпечних проблем? соціальних, політичних, національних, релігійних. В якості спадщини феодалізму зберігалися станові пережитки і архаїчна, неефективна по-літична система. Буржуазія вимагала права безпосередньо впливати на державні ную політику. Варварський характер «старого» капіталізму, капіталізму XIX в., Осно-ванного на практично нічим не обмеженої експлуатації (надексплуатації), всту-пив у протиріччя з збільшується складністю праці і зростанням кваліфікації рабо-чий сили. На практиці це протиріччя виявлялося в крайньому загостренні класової боротьби. Однак центральним питанням всього економічного та суспільно-політичного розвитку Росії залишався все-таки селянське питання. Тому, хоча всі російські революції починалися в містах, саме проблема завершення буржуазних перетворень аграрного сектора в кінцевому рахунку визначала хід і результат револю-ції. Тільки включення в боротьбу селянства? основної частини населення країни? надавало революційного руху розмах, глибину і справді народний харак-тер.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Реформа 1861 "
  1. 1. Сутність перехідної економіки, її головні завдання
    реформується, а нова тільки формується. З-j менения, що відбуваються в перехідній економіці, є переважно змінами розвитку, а не функціонування, як це характерно для сформованої системи. Перехідна економіка в ряді колишніх соціалістичних країн представляє собою якусь суміш елементів (відносин, зв'язків, інститутів) централізованої і сучасної ринкової систем. Сюди
  2. Додаткова література
    1861-1874 рр.. / / Укр. МГУ. Сер. еконо-міка. 1994. №
  3. 6.5. Господарський розвиток Росії в епоху промислового перевороту
    реформу. Було встановлено, що 350 руб. паперових грошей дорівнюють 100 руб. сріблом, а це означало де-девальвації асигнацій. Вони були зовсім вилучені з обігу і заме-нени кредитними квитками, вільно обмінюватися на срібло. Але в ході Кримської війни уряд не раз вдавався до грошової емісії, курс кредитного рубля постійно знижувався, тому свобод-ний обмін був скасований. У таких
  4. § 2. МОНОПОЛІЯ: МІСЦЕ І РОЛЬ НА РИНКУ
    реформи. У підсумку виникає важливий сектор ринкової економіки, що складається з дрібних і середніх за своїми розмірами фірм. Вони сприяють швидкому розвитку ринку багатьох видів продовольчих і промислових товарів, особливо сфери послуг. Досвід усіх країн з розвиненою ринковою економікою виявив таку закономірність. Чим більше підприємців, зайнятих виробництвом корисних благ, тим більше буде
  5. № 137. Селянська реформа 1861 р в Росії
    реформа стосувалася основ землеробства і землекористування, особистого звільнення селян, наділення їх землею, вчинення викупної угоди. Фортечні селяни отримали особисту свободу, право на торговельні та промислові угоди. Реформа передбачала поступовий перехід до селян земельного наділу за викуп, який повинен був компенсувати поміщику втрату значної частини його землі і кріпосного
  6. Мета переходу до соціалізму
    реформа 1861 р. була здійснена аж ніяк не з причини моральних мук панівного класу з приводу джерела свого матеріального благополуччя, а тому, що кріпосне право не відповідало умовам розвитку фабричного виробництва з його найманим характером тру-так. Гальмуюча роль старих виробничих відносин і необхідність преобразо-ваний в капіталістичному дусі стала очевидною навіть
  7. 6.2. Особливості індустріалізації західного світу
    реформами початку XIX в., В результаті яких виник особливий прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві. Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві - про-цес обезземелення отримав особисту свободу селянства і створення великих юнкерських господарств. Особливе значення для промислового перевороту мало початок економічного об'єднання німецьких князівств в рамках
  8. 4. Класична політекономія в оцінці ліберального і революційного западничества
    реформ Олександра І принесла i подув західної політекономії в Росію - були переве твори Сміта, Мальтуса, Бентама, Дж.Ст. Мілля, Рошера; | здійснювалися систематичні огляди і читалися університет курси; велася полеміка з слов'янофілами і соціалістами. Видавець журналу «Економічний покажчик» (1857 - 1861) i Вернадський (1821-1884) у своєму «Нарисі історії політичної 340 uiMuu»
  9. 1 Питання про селянської громаді: слов'янофільство і «російський соціалізм»
    реформі] 864г, I зднее, пореформене слов'янофільство-публіцист Іван Акса | вчений-підприємець і редактор журналу «Вісник примушує / ності» Федір Чижов, культуролог Микола Данилевський і друг! перейшло на позиції панславізму і великодержавного імперс (експансіонізму (у Середній Азії, на Балканах і на Чорному ж відстоювання інтересів національного (а фактично Московск! капіталу в залізничному
  10. 1.3. Бюджетна система дореволюційної Росії
    реформу. У цьому ж році Стоглавий собор затвердив «Статутну земську грамоту». У країні було введено земське самоврядування. Влада царських намісників була скасована. Замість них на місцях стали земські старости, які керували земськими хатами, творили суди і збирали податки. Податок «посошная окупиться", заміняв стягуються з населення наместнічьі збори, почав надходити в государеву казну, з
© 2014-2022  epi.cc.ua