Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Рішення індивідуумів про предложеніітруда


Рішення кожної людини про необхідність і про-должительности своєї роботи залежить від уровняпредлагаемой йому зарплати і ряду інших факторів : наприклад, чи він в коледжі * чи є у негона утриманні діти або старі батьки, виплачують він кредит за автомобіль. Ми рассмот-рим вплив фактора зарплати на рішення ін-дівідуумов в області пропозиції праці. Для нача-ла задамося питанням: збільшує або уменьшаетповишеніе зарплати число осіб, які бажають працюва-ти. Потім ми припускаємо, що індивідуум тру-доспособен, працює або шукає роботу. Нас інте-суєт (при цих припущеннях), яку тривалістю-ність робочого дня індивідуум віддасть перевагу вибратьв кожний період часу для максимізації по корисності?
Зверніть увагу на те, що обсяг роботи, ко-торий він захоче виконувати, залежатиме не отномінальной, а від реальної зарплати.
Про Реальна заробітна плата (номінальна ве значення, поділене на рівень цін, W / P), визначається кількістю товарів, котороетот чи інша людина може придбати насвою зарплату.
Рівень грошової, або номінальної, заробітноїплати - це сума, зароблена людиною заодін годину роботи. Люди працюють для того, чтобипокупать товари: таким чином, не номінальна, ареальная заробітна плата буде визначати, скільки-ко саме (за часом) захоче працювати той ілііной человек2.
На рис 16-1 зображені дві можливі крівиепредложенія робочої сили. Крива предложеніярабочей сили на (а) спрямована вгору. Чим вишереальная заробітна плата, тим більше часу за-хоче працювати людина. На рис. 16-Ib отражаетсяболее складна закономірність. При низькій реаль-ної заробітної плати крива пропозиції робочоїсили спрямована вгору, однак при високому уровнезарплати крива починає відхилятися «назад», всторону нуля. Якщо рівень реальної зарплати вишеточкі WA, то працівник прагне до сокращеніюсвоего робочого дня. Крива, зображена на ріс16-Ib, називається зворотною кривої предложеніярабочей сили. Яка ж з цих двох кривих відповідних дійсності більшою мірою?
На перший погляд природно припустити, чтокрівая пропозиції робочої сили направленавверх. Якщо реальна заробітна плата зростає, інді-видуума прагне більше працювати, щоб получітьболее високу зарплату і відповідно мати бо-леї високий дохід. Але можна припустити й дру-гое. При зростанні заробітної плати неможливо од-ним пострілом убити двох зайців. Інакше кажучи, індивідуум при збільшенні реальної зарплати мо-же працювати менше, а отримувати більше, ніж рань-ше. Припустимо, наприклад, що тривалістю-ність робочого тижня працівника становила 40 чпрі рівні оплати в 10 дол на годину, тобто 400 дол внеделю. Зарплату збільшили до 12 дол на годину. Те-пер він може працювати тільки 35 год на тиждень і по-лучать за це 420 дол (35 X 12 дол.) Дохід сталвише, а працювати людина стала менше, тобто він напів-чає додатково 5:00 вільного часу
2 Як у гол. 15, попит на робочу силу з боку совершенноконкурентной фірми залежить від оцінки фірмою реальної ефективно-сті робочої сили. Для окремої фірми вона визначається співвідношенням-ем між номінальною зарплатою і сумою, отриманою від продажу до-датково вироблених товарів. Для продавця робочої сили реаль-ная заробітна плата є співвідношення між номінальною заробітноїплати і цінами на товари, які він може на неї купити.
/


Пропозиція праці, чел.-ч. (а)
Пропозиція праці, чел.-ч. (Ь)
РІС 16-1. Крива індивідуальної пропозиції робочої сили. Крива індивідуальної пропозиції робочої сили на (а) описує працівника, який при збільшенні заробітної плати намагається виконувати більший обсяг роботи. Крива на (Ь) називаючи-всь зворотного кривої пропозиції робочої сили. Вона описує випадок, коли працівник при підвищенні заробітної плати вначалестарается виконувати більший обсяг роботи. Однак при заробітній платі вище точки Wx працівник віддасть перевагу скоротити свій ра-бочій день, щоб мати більше вільного часу. На обох графіках точки W позначають мінімальний рівень зарплати, приякому людина приймає рішення про вихід на роботу; якщо рівень зарплати знаходиться нижче точки W, то він вважатиме нецелесооб-різним найматися на роботу
при одночасному підвищенні рівня своїх дохо-дов.

ЕФЕКТ ДОХОДУ І ЕФЕКТ ЗАМЕЩЕНІЯ.Справедліви обидва припущення: збільшення реаль-ної заробітної плати може як збільшити, так іуменьшіть обсяг роботи, який погодиться ви-конувати той чи інший працівник. Уявімо себечеловека, який любить добре відпочити і не проти дещо придбати. Якщо він буде більше працю-вати, щоб купити більше товарів, то йому при-ся поступитися частиною свого вільного време-ні.
При підвищенні зарплати кожну годину, витрачений-ний на відпочинок, означає, що людина більше теряетв свої доходи. Оскільки дохід може бути ис-пользован для придбання товарів, вартість від-нку при підвищенні зарплати теж підвищується-годину додаткового відпочинку означає упущеннуювозможность заробити, тобто відмова від пріобретеніяопределенного кількості товару Збільшення віз-можности більше заробити, таким чином, сти-мулірующее заміну відпочинку споживанням. Це і естьеффект заміщення: працівник намагається работатьбольше, бо за роботу стали платити більше.
Але існує і зворотний ефект - еффектдохода. В описаній ситуації є можли-
ність більше споживати і довше відпочивати, по-скільки більш висока реальна зарплата пріносітбольшій дохід при менших витратах часу. Та-ким чином, людина стала жити краще і, бути мо-же, тепер не захоче працювати так старанно. Воттак при збільшенні рівня оплати праці еффектдохода може привести до скорочення про-позиції на ринку праці.
За допомогою графічного аналізу, що приводиться у додатку до даної глави, ми доводимо, чтобез розгляду конкретних фактів невозможнопредсказать, який з факторів спрацює в каждомконкретном випадку - ефект заміщення або еф-фект доходу Представляється правомірним припускає-ложить, що крива пропозиції робочої сили на-чина відхилятися до нульової позначки при оченьвисоком рівні заробітної плати. Якщо ставкаоплати праці складе 10 тис дол на годину, то, навер-ве, багато хто з нас стануть працювати менше, чемпрі ставкою в 10 дол на годину Власне кажучи, есліработать повний робочий день при зарплаті 10 тис.дол. на годину, то річний дохід складе близько 20 млн.дол. І для більшості людей буде вельми труднопотратіть таку суму при 40-годинному робочому НЕ-справі. При надвисокому рівні оплати праці (етотуровень суто індивідуальний), очевидно, ефект до-ходу буде домінувати над ефектом заміщення,
а подальше підвищення оплати праці призведе ксокращенію пропозиції на ринку праці.
Як же можна охарактеризувати рівень зар-плати, яку отримують більшість з нас? Длямужчін ефект заміщення і ефект доходу прак-тично виключають один одного. Крива предложеніярабочей сили дорослих працездатних мужчінрасполагается на графіку майже вертикально, поет-му зміни реальної заробітної плати не оказ-вають скільки-небудь помітного впливу на об'емпредлагаемого праці. Крива пропозиції робочоїсили у жінок також спрямована вгору. Посколькусредній заробіток у чоловіків вище, ніж у жінок, логічно припустити, що на рис 16-Ib точка WAдля чоловіків і якась точка нижче значення WA дляженщін з'являться точками прийняття рішення про со-кращения робочого дня3.
УЧАСТЬ. Ми розглянули можливу реакціюіндівідуума на зміну рівня заробітної пла-ти в разі, якщо індивідуум є трудоспособ-ним Однак серйозні зрушення на ринку праці вСША та інших країнах відбуваються в силу зраді-ня частки участі працездатних у всій чисельні-ності даної соціально-економічної групи ( жінок, молоді, білих та ін.)
| Про Дрля участі - це відсоток работающіхілі шукають роботу в складі даної групи.
Теоретично збільшення зарплати, на яке мо-гут розраховувати представники певної груп-пи, має підвищити частку участі. Це проісходітпотому, що збільшення заробітної плати ніяк непереборний на доходах тих, хто не працює зовсім абоне є працездатним. Їх зарплата останетсяна нульовій позначці доти, поки вони не вийдутна роботу. Отже, в цій ситуації действуетеффект заміщення, але не ефект доходу. При по-підвищенні заробітної плати кожну годину свободноговремені з точки зору недоотриманого доходастановітся дорожче, однак у непрацюючого чоло-століття ніякого доходу немає. Таким чином, збільшен-ня зарплати навряд чи змусить когось вийтііз складу робочої сили. Разом з тим таке жеувеліченіе зарплати цілком може стімуліроватьлюдей почати шукати роботу або вийти на роботу, оскільки воно робить працю більш прівлекательнимпо порівнянні з вільним часом - тут сра-бативает ефект заміщення.

Цю аргументацію можна проіллюстріроватьграфіком на рис. 16-1, оскільки обидві криві перед-
3 Докладний, але складніший для розуміння огляд теоретичних по-ложений і доказів з проблеми пропозиції на ринку праці со-тримається в роботі: MJR. Killingsworth. Labor Supply. Cambridge UniversityPress, Cambridge, England, 1983.
Ложения спрямовані вгору від тієї точки, котораясоответствует нульовим витратам праці. У цьому слу-чаї діє тільки ефект заміщення. Якщо уро-вень заробітної плати минув точку W, человекпрінімает рішення про вихід на роботу. Конкрет-ве значення точки W індивідуально для каждогочеловека і відповідно діапазон цих значенійвесьма широкий.
За останні 20 років частка участі зазнала зна-ве зміни для всіх груп; некоториеданние про це наведено в табл. 16-2. Тут поки-зана частка участі за статево групам в1960 і 1984 рр.. У цілому можна відзначити, що доляучастія чоловіків за цей період знизилася, а дружин-щин - підвищилася. Розглянемо докладніше дані частці участі по групах чоловічого населенія.Наібольшій спад припадає на вікову группу55-64 років. Це результат зниження пенсіонноговозраста. За деякими даними, позначилися такжеізмененія в законодавстві про соціальне забез-чении, відповідно до якого збільшилися раз-заходи пенсій тих, хто залишив роботу в більш моло-будинок віці
Вельми значно змінилася частка участі дружин- щин в активному шарі населення. У 1960 р. блешні-ство жінок всіх вікових груп не работалі.Более того, найвища частка участі пріходіласьна вікову категорію 20-24 років, в последующіхвозрастних групах вона різко падала. Жінки ввозрасте від 25 до 34 років виховували дітей. Потім, після 35 років, частина з них знову опинилися в составерабочей сили. І навпаки, в 1984 р. працювали болееполовіни жінок всіх вікових груп до 35 лет.Доля участі лише незначно знижується в віковій групі 25-34 років. Таким чином, наведений-ні дані про участь жінок у общественномтруде свідчать про те, що за останні 25
ТАБЛИЦЯ 16-2. Частка участі, у% до загальної чісленностітрудоспособних відповідної групи (1960 і 1984 рр..)
Чоловіки Жінки
Вікові групи 1960 1984 1960 1984 г .
JK) 83,3 76,4 37,7 53,6 16-19 років 56Д 56,0 39,3 51,8 20-24 роки 88,1 85,0 46, 1 70,4 25-34 роки 97,5 94,4 36,0 69,8 35-54 роки 96,8 93,6 46,4 67,0 55-64 року 86,8 68,5 37,2 41 , 7 65 років і старше 33,1 16,3 10,8 7,5 Джерело. Statistical Abstract of the US, 1981, Table 636 and 1986, Table660.
Років роль жінки в суспільстві сильно ізменілась.Одновременно підвищувалася і їх реальна заробітна плата. Детальний розгляд цього вопросапозволяет зробити висновок про те, що підвищення ре-альної заробітної плати збільшило і частку участіяженщін і, таким чином, частково способствовалоізмененію ролі жінки в суспільстві. Можливо, однак, що спостережена нами в табл. 16-2 тенден-ція відображає і інші соціальні зміни, в ча-місцевість зміни складу та чисельності сім'ї, від-носіння до працюючим жінкам.
РОБОЧИЙ ЧАС. Ми будували криву про-позиції робочої сили так, ніби кожна людина має можливість сам визначити для себе колічествочасов роботи. Однак ми знаємо, що существуютразлічія в умовах роботи з повним і неполнимрабочім днем. Проте підприємства - до техпор, поки це не надто для них накладно,-визначають тривалість робочого дня так, щоб це влаштовувало більшість працівників. Впромисловості, де зазвичай діє многосмен-ний режим роботи, тривалість робочого тижня незмінна з часів другої світової війни і становить 40 ч. У роздрібній торгівлі, де заменітькассіра за касовим апаратом, не порушуючи про-процесу обслуговування, досить просто, средняяпродолжітельность робочого тижня скоротилася с40 ч в 1947 р. до 32 год в даний час. Процентработніков з неповним робочим днем ??збільшився с11, 4 в 1965 р. до 17,3 в 1984 р. Більше половини всехработающіх у віці від 16 до 19 років в 1984 г.імелі неповний робочий день.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Рішення індивідуумів про предложеніітруда "
  1. 9. Інстинкт агресії і руйнування
    рішення не є незворотним і остаточним. Вибір батьків не обмежує свободу синів робити вибір. Вони можуть змінити рішення на протилежне. У будь-яку мить вони можуть приступити до переоцінки цінностей і віддати перевагу варварство цивілізації або, як кажуть деякі автори, душу інтелекту, міфи розуму і насильство світу. Але вони повинні вибирати. Неможливо одночасно володіти речами,
  2. 1. Теорія граничної корисності як теорія ціноутворення
    рішень.
  3. Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
    вирішенню всіх економічних проб-лем потрібно шукати у вивченні свідомості людини, так як всі економічні категорії існують раніше у свідомості суб'єкта, а потім вони отримують зовнішнє вираження. Якщо, за вченням Маркса, вартість є уречевлена ??праця, то, по 109 думку австрійської школи, цінність є суб'єктивна оцінка, зовні виражене судження людей. У підсумку получа-
  4.  Так само як і домашнє господарство не має можливості дати кожному своєму члену всього, що він або вона бажали
      рішення Чи говоримо ми про економіку Лос-Анджелеса, Сполучених Штатів Америки або світу в цілому, економіка - всього лише група людей, що взаємодіють один з одним у процесі свого життя. Так як поведінка економіки є відображення дій індивідів, що її утворюють, ми починаємо вивчення еконо-чеський теорії з чотирьох принципів прийняття рішень окремими людьми. Принцип 1. Людина вибирає
  5.  § 5. Виникнення і еволюція політичної економії до кінця XIX в. Марксизм і сучасність. Історична школа та маржиналізм
      рішення вивезення грошей з країни. Деякі з них вимагали обкладання іноземних товарів високими податками, ратували за досягнення активного торгового балансу шляхом розвитку національного виробництва та вивезення частини товарів за кордон, за посилення ролі держави. Представник французького меркантилізму Монкретьєн розглядав гроші як товар, проте не міг пояснити, чому товар у своєму
  6.  § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
      вирішення найбільш болючих проблем економіки. Чимало послідовників Кейнса виступають за довгострокове регулювання економіки у формі національного планування, за більш активну участь держави у структурній перебудові економіки, в координації економічної політики у міжнародному масштабі. Окремі раціональні сторони кейнсіанства - скажімо, ідеї активізації інвестиційних процесів
  7.  1. Марксизм про науково планованому суспільстві
      вирішення основних завдань науково-промислового суспільства: «точної класифікації працівників», «розумного pitc межі ні я знарядь виробництва», «правильної оцінки зробленого», «справедливої ??винагороди праці» 12. У роки найвищого розквіту Сен-Симоністської школи (початок IK30-X років) до неї примикав Еміль Перейра, який через 20 років [реалізував ідею здешевленого громадського промислового
  8.  1. Індивідуальні та риночниекрівие попиту
      рішення про витрати і, таким чином, визначаються-ють обсяг попиту на будь-який товар чи вид послуг. Ноіменно ринкова, а не індивідуальна, кріваяспроса (поряд з кривою пропозиції) определяетцену і, отже, обсяги купівлі-продажі.Ітак, ми починаємо наш аналіз попиту з характери-стіки співвідношення, існуючого між ринкової ної кривої попиту і кривими попиту індивідуума-мов . Ринкова шкала попиту,
  9.  3. Корисність і поведінку
      рішення устойчівиво часу. Теорія виявлених переваг по-показувала, що будь-який споживач, який є по-отже в цьому сенсі, поводиться так, какеслі б він максимізувати корисність. Основна причина того, чому нічого більше нетреба, крім несуперечності поведеніяпотребітеля, полягає в тому, що ставлення граничних корисностей, як і ставлення, виникають-щее в рівності
  10.  Додаток. Ефекти доходу та заміщення доходу при збільшенні уровняоплати праці
      рішення про індивідуальний запропонованого-жении робочої сили з точки зору обеспеченіямаксімальной корисності для індивідуума. Семсчітает економічно доцільним потреблятьтовари та послуги (рівень споживання в дол в ме-сяц на вертикальній осі) і мати вільний час (в годинах на місяць на горизонтальній осі). Для про-стоти будемо вважати, що йому необхідно спати неменш 8 год на добу, тому збільшити