ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
І. Г. Блюмин. Історія економічних вчень, 1961 - перейти до змісту підручника

Лекція 6-я Тріумф марксистської політичної економії. Історія «Капіталу»

У 1861-1863 рр.., Працюючи виключно інтенсивно, Маркс написав величезну рукопис. Цей рукопис в архіві Інституту марксизму-ленінізму на відміну від так званої «Малої се-
60
рії зошитів», про яку ми говорили вище, відома під наз- ванием «Великий серії зошитів».
Ця велика рукопис складається з 23 зошитів.
У зошитах від першої до п'ятої і від дев'ятнадцятої до два-дцять третього (приблизно в десяти) трактуються теми, які були розроблені в першому томі «Капіталу». Вони являють собою найперший варіант першого тому «Капіталу».
Три зошити-16-я, 17-я і 18-я - присвячені розгляду низки © опитувань про капітал і прибуток, про норму прибутку, про тор-говом і ссудном капіталі. Матеріали цих зошитів були використовувати при підготовці третього тому «Капіталу».
Інші десять зошитів (від шостої до п'ятнадцятої) со-ставляли розділ під назвою «Теорії додаткової стоїмо-сті».
У чому полягав задум цієї частини рукопису?
Ви пам'ятаєте, що в «До критики політичної економії» Маркс після кожної глави давав короткий нарис історії ана-лізу теми. У перовой чолі про капітал Маркс також предпола-гал дати детальну історію теорій капіталу і додаткової вартості як додаток до випуску про капітал. Але робота так розрослася, що прийняла характер самостійного і біль-шого дослідження, і Маркс згодом прийшов до висновку про те, що «Теорії додаткової вартості» повинні скласти останній том «Капіталу».
У період підготовки рукопису «Велика серія зошитів» Маркс не обмежувався тими висновками, до яких прийшов в 50-х рр.., І продовжував розробку теоретичних питань. Дуже цікавий матеріал нам дає його листування з Енгельсом, особливо листування 1861-1863 рр.. Особливий інтерес (викликають кість лист Маркса до Енгельса від 2 серпня 1862 З цього листа видно, що Маркс в той час дуже багато працював над проблемою абсолютної ренти.
Як нами відомо, Рікардо заперечував абсолютну земель-ную ренту. Він говорив, що визнання існування абсолют-ної ренти означає порушення закону вартості.
У листуванні з Енгельсом в цей період Маркс говорить, що теорія Рікардо спростовується практикою. У листі від 9 ав - густа 1862 Маркс пише: «ось вже протягом 35 років статисти-ки і взагалі практики відстоюють наявність абсолютної земель-ної ренти, а (рікардовскую) теоретики шляхом вельми спокуса-дарських і теоретично слабких абстракцій намагаються його опро піддати» * .
Перед Марксом постало питання довести існування абсолютної ренти і дати таке пояснення цьому існуванню,
К. Маркс і Ф. Енгельс. Вибрані листи, стор 133 .
61
яке не суперечило б закону вартості, тобто показати, що і при наявності абсолютної ренти землеробські продукти не продаються вище своєї вартості.
У листі від 2 серпня 1862 Марксом дається перше систе-автоматично виклад вчення про ціну виробництва. розглядає-вая органічна будова капіталу, Маркс показує, що <в землеробстві в порівнянні з середнім будовою капіталу в промисловості органічна будова капіталу більш низьке. Звідси Маркс робив висновок, що при однакових затратах ка-питала, капітал, застосовуваний у землеробстві, створюватиме більшу вартість. Ця різниця між вартістю і ціною виробництва йде не в загальний котел класу капіталістів, а присвоюється землевласниками у вигляді абсолютної ренти .
У цьому листі Маркс повідомляв Енгельсу, що знайшов відповідь на питання, що мучило його питання про абсолютну ренту: «... Ти побачиш, що при моєму розумінні« абсолютної ренти »земельна собст-венность справді (при відомих історичних умовах) здорожує ціни на сировину. В інтересах комунізму це можна добре використовувати »1.
Поряд з проблемами ціни виробництва і абсолютної рен-ти Маркса цікавило питання про визначення поняття, що таке машина . Він надавав цьому настільки велике значення, що відвідував спеціальні курси з електротехніки.
Для відповіді на питання, як формувалося марксистське визна-поділ машини, великий інтерес представляє лист Маркса до Енгельса від 28 січня 1863 У цьому листі розглядаються основні питання першого параграфа XIII розділу першого тому «Капіталу», питання про історію машин, про різницю між ма-шинами і простими знаряддями. Маркс використовує цікавий історичний матеріал на прикладі фабрикації годин і мілину-ниці. У листі робився важливий висновок , що промисловий пере-воріт починається не з рухової частини, а з робочої машини. Маркс казав, що ті визначення машини, які да-ють механіка і математика, є неспроможними, необ-ходимо облік історичного моменту, оскільки машини є специфічною продуктивною силою .
Цей матеріал щодо машин як специфічної про-дуктивності сили розкриває XIII глава першого тому «Ка-питала», присвячена великої машинної промисловості.
Нарешті, потрібно відзначити ще дуже важливу проблему, ко-торою займається Маркс, - проблему відтворення суспільного венного капіталу. У зв'язку з цим великий інтерес представля-ет лист Маркса Енгельсу від 6-го липня 1863 р., в якому да-
1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 87. 62
на перша спроба аналізу відтворення суспільного капіталу.
Слід відзначити, що в ранніх роботах 40-х рр.. та у великій чорновий рукописи 1857-1858 рр.. ці питання майже не затра-ГІВА. Проблема відтворення була останньою теоретичної проблемою, яку дозволив Маркс в процесі під-готовки «Капіталу». З листа від 6 липня 1863 видно, що Маркс вже тоді з'ясував не тільки всю помилковість догми Сміта, згідно з якою вартість розпадається на доходи, а й показав, що без критики цієї догми не можна рухатися далі у вирішенні питань відтворення. Лист свідченням-і про те, що Маркс вже тоді ділив громадське виробництв-во на два підрозділи: на виробництво засобів виробництва і на виробництво предметів споживання. Правда, на відміну від розгляду цього питання в «Капіталі», Маркс до першого підрозділу відносив виробництво предметів споживання, а ко другий - виробництво засобів виробництва.
Інша особливість схеми, яка дається в листі, заклю-чає в тому, що Маркс брав додаткову вартість (в отли-чие від структури «Капіталу») не в цілому, а розмежовував її на складові частини: на промислову, торгову прибуток, відсоток і земельну ренту,
В цілому ж схема відображає основні закономірності вос-виробництва суспільного капіталу.
Таким чином, ми бачимо, що Маркс поступово уточнював окремі елементи своєї економічної теорії.
Як я вже зазначав, важливою складовою частиною «Великої серії зошитів» є «Теорії додаткової вартості». Маркс більше не повертався до роботи над цією частиною руко-писи. Вона була видана після смерті Маркса і Енгельса К. Каутським, який вніс ряд змін в цю рукопис. Вони зводяться в основному до наступного:
Каутський намагався строго триматися хронологічного прин- ципу, даючи текст про різні авторах в тій послідовності, в якій вони слідували © історії. Тому він починав з В. Петті - економіста XVII в., потім переходив до фізіокра-там. Крім того, Каутський зібрав матеріал по кожному автору з різних частин рукописи. Цим він порушив ту послідовність, яка була в чернетці у Маркса. Зокрема теорія відтворення Кене розглядалася після теорії програвання ництва Сміта. Маркс починав виклад нема з Петті, а з Д. Стюарта, англійського економіста другої половини XVIII в. , якого розглядав як запізнілого представника Меркан-тілізма.
Каутський не тільки порушив порядок викладу, а й допу-стіл в деяких місцях переробку тексту. Так, наприклад,
63
параграф «Відтворення й обіг суспільного капі-тала по економічній таблиці Кене» Каутський склав з двох самостійних викладів економічної таблиці, маю-трудящих в рукописі Маркса, причому механічно об'єднав різні тексти.
Порівняно з першим томом, менше змін було поза-сіно до другого тому, але і в ньому є істотні відступ-лення. Рукопис Маркса «Теорії додаткової вартості» від-кривается критикою теорії земельної ренти Родбертуса. Між-ду тим, Каутський, вважаючи за потрібне дати систематичний ізло-ються поглядів Рікардо, починає другий том з параграфа про теорії прибутку і додаткової вартості Рікардо. У результа-ті виявилися розірваними дві, тісно пов'язані між собою, частини рукопису Маркса: теорія прибутку Рікардо дається в на - чале II тому, а аналіз теорії грошей і зниження норми при-чи дається в кінці.
Каутський допустив і деякі скорочення тексту. Він ви-кинув невелику главу про Брее - англійській соціалісті-уто-піст , хоча в змісті Маркса є спеціальний пункт про Брее як ??про ворога буржуазної політичної економії.
Слід відзначити і ряд інших моментів. Зокрема Каут-ський усунув ряд різких формулювань Маркса. В Предисл-вії до II тому «Теорій додаткової вартості» Каутський писав: «Я, зрозуміло, усунув різкості, щодо яких можна було б припустити, що Маркс не призначав їх для пе-чати, коли він обзивав, наприклад, деяких економістів соба-ками, канали, мерзотниками» *.
Ясно, що, усунувши ці різкі формулювання, Каутський послабив політичну гостроту роботи Маркса. Загалом треба від-мітити, що видання, підготовлене Каутским, укладає в се-бе досить істотні недоліки.
Зараз цей твір вийшов у новому виданні безпосереднім-ного на основі чорновий рукописи Маркса.
Я не буду займатися викладом змісту цієї дуже великої роботи. Хочу відзначити лише найбільш важливі момен - ти, що показують її значення. В основному воно полягає в тому, що робота дає найбільш розгорнутий аналіз історії політи-чеський економії і є неперевершеним твором в марксистській літературі з питань історії економічних вчень.
Можна з повним підставою сказати, що Маркс відкрив ряд дотоле невідомих економістів, «переоцінив цінності», давши абсолютно нове трактування ряду питань.
1 К-Маркс. Теорії додаткової вартості, т. 2, ч. 1, вип . 1, М., 1918, стор 6.
64
Потрібно відзначити насамперед, що Маркс відкрив В. Петті як економіста, показавши не лише велике наукове значення його робіт, але і те, що подальші автори, зокрема Д. Локк, значною мірою повторювали, копіювали В. Петті і дуже сильно йому поступалися.
Далі слід вказати на величезне значення теоретичного аналізу поглядів школи фізіократів. Саме Маркс удруге відкрив економічну таблицю Ф. Кене. До Маркса наукове значення таблиці Кене залишалося нерозкритим, сама його тео-рія була незрозуміла для буржуазних економістів того часу. Тільки Маркс, спираючись на свою теорію відтворення загально-жавного капіталу, зміг дати правильну оцінку того раціо-нального, що було в економічній таблиці Кене.
Дуже характерно, що в цьому рукописі Маркс порівнював економічну таблицю Ф. Кене зі своєю схемою воспроизвод-ства суспільного капіталу.
У цій роботі Марксом повністю розкрита класова при-роду програми фізіократів, яких зазвичай вважали тоді ідеологами феодального класу, доведено, що програма фі-зіократов була буржуазною, і разом з тим пояснена та феодального зовнішність, яка характерна для фізіократів.
Величезне значення має аналіз Марксом вчення А. Сміта. Хоча про Сміта була колосальна література, але тільки Маркс допоміг цілком розібратися у вченні Сміта, розкривши ис-точник його численних протиріч, що корениться в соче - тании двох методів - методу наукового з методом описовим (екзотеричним).
Маркс детально розібрав всі проблеми, що хвилювали Рі-кардо, і дав вичерпний аналіз економічного вчення Рікардо.
Важливо підкреслити, що «Теорії додаткової вартості» мають величезне значення не тільки для історії політичної економії, а й для курсу марксистської політичної еконо-мії. Не можна глибоко вивчити політичну економію без зна-ня цієї роботи, в ній цілий ряд питань трактується більш детально і більше грунтовна, ніж у «Капіталі». несомую-ненно, книга «Теорії додаткової вартості» з деяких питань дає дуже суттєві доповнення до «Капіталу».
Я наведу кілька ілюстрацій.
Запитання земельної ренти, особливо питання про абсолют-ної ренті, викладені в «Теорії додаткової вартості» більш докладно, ніж в «Капіталі». Причому особливістю «Теорій при-бавочной вартості» є те, що там раніше дається аналіз абсолютної ренти, потім вже аналіз диференційної ренти. Це дозволяє з'ясувати детальніше ряд суттєвих питань. Наприклад, часто задають таке питання: чи дорівнює абсолютна
В-Ш7.-5 65
рента з ділянок різного родючості або не дорівнює? Свого вре-мя в нашій літературі велися суперечки з цього питання. Каза-лось би, абсолютна рента не залежить від відмінності в родючості окремих ділянок і повинна бути однаковою. У цьому її від - личие від диференціальної ренти. Але для того, щоб обгрунтувати вать це, потрібно мати точне уявлення про те, як обчислюють ється рента: обчислюється вона на кожен центнер або на кожен гектар. -
  У II томі «Теорій додаткової вартості» мається дуже . Важливе порівняння диференціальної й абсолютної ренти, поз- Воля дати відповідь на це питання і пояснити, яким обра- зом може вийти однакова абсолютна рента при раз- личии родючості земельних ділянок.
  Слід мати на увазі й інше обставина, яка не- одноразово зазначав В. І. Ленін. Ми знаємо, що питання про аб- солютной ренті тісно пов'язаний з питанням про націоналізацію землі. Проблема буржуазної націоналізації землі в «Тео- риях додаткової вартості »розроблена дуже глибоко.
  В. І. Ленін у таких своїх роботах, як «Аграрна програма соціал-демократії в першій російській революції 1905-1907 го- дов »,« Аграрне питання в Росії до кінця XIX століття »робить численні посилання на «Теорії додаткової вартості». Він зокрема цитував дуже важливе місце з «Теорій при- бавочной вартості », що показує, що в міру розвитку ка- піталізма стає все важче здійснення буржуазної націоналізації землі.
  Маркс писав наступне: «Тому радикальний буржуа ... теоретично приходить до заперечення приватної земельної соб- ственности, яку йому хотілося б перетворити у формі дер- дарчим власності у спільну власність класу бур- жуазіі, капіталу. Однак на практиці у нього не вистачає храб- рости, так як напад на одну форму власності - на од- ну форму приватної власності на умови праці - було б дуже небезпечно і для іншої форми. Крім того, буржуа сам себе терріторіалізіровал »к.
  Це місце з роботи Маркса В. І. Ленін цитував багато разів.
  Зокрема він говорив, що чудове роз'яснення Маркса особливо наочно показує революційне в буржу- азном сенсі значення націоналізації землі. Висміюючи мен- шевіков Маслова, який критикував теорію абсолютної зе- мельня ренти, В. І. Ленін підкреслював, що після виходу
  1 К-Маркс. Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу *), частина II, М., 1957, стор 34.
  66
  «Теорій додаткової вартості», де Маркс з повною очевид- ністю з'ясував проблему, теорія ренти, можна сказати, раз- жувати навіть для Маслова.
  Як відомо, в першому томі «Теорій додаткової стоїмо- сти »більше ста сторінок присвячено питанню про продуктивну і непродуктивну працю. Ніде в іншому місці проблема продуктивної праці не розроблена з такою повнотою, як саме в першому томі «Теорій додаткової вартості». У част- ності аналіз продуктивної праці, даний в цій роботі, має величезне значення при вирішенні питання про національному доході. Про те, де створюється націо- нальний дохід, що вважати кордоном матеріального виробниц- ства, як обчислювати розміри національного доходу і т. д.
  Наприкінці II частини II тому «Теорій додаткової вартості» Маркс дає глибокий аналіз проблеми капіталістичного на- копления і криз. Зокрема надзвичайно детально розроб- ботан питання про можливість криз і перетворення можли- ності в реальну дійсність. Правда, проблема можли- ності криз дуже коротко зачіпається вже в третьому розділі I тому «Капіталу», але в II частині «Теорій додаткової вар- мості »вона викладена виключно докладно. Там є ряд надзвичайно важливих і глибоких зауважень в самій характери- стике кризи, як кризи загального, а не часткового, як кри са надвиробництва і товарів і капіталів, що виникає в результаті відносного, а не абсолютного перевиробництва. Детальному аналізу підданий важливе питання про причини кризи.
  Крім розглянутих трьох прикладів, якими я обме- ваюсь, в «Теорії додаткової вартості» висвітлено низку важ- них теоретико-економічних питань, що доповнюють «Капі- тал ».
  Приблизно з кінця 1863 р., вірніше з початку 1864 р., Маркс приступив до написання рукопису «Капіталу». У 1864-1865 рр.. він написав велику рукопис, яка принципово відмінна від попередніх двох рукописів. Різниця в тому, що ті ру- копісі - і так звана «Мала серія зошитів», і «Біль- Шая серія зошитів »- носять у Маркса загальну назву« Кри- тика політичної економії ». Вони, як ми вже говорили, в основному призначалися Марксом для з'ясування питання само- му собі, мали підготовчий характер. Тим часом керів- пись 1864-1865 рр.. представляла систематичний виклад вже не для себе, а для друку. Ця різниця має дуже важ- ве значення. Маркс вказував, що треба розрізняти метод ізло- вання і метод дослідження. У даному випадку Маркс вже ста- рался дати наукове виклад питань, які раніше усвідомив самому собі.
  5 * 67
  В основному рукопис 1864-1865 рр.. представляє те, що ми зараз знаємо під виглядом III тому «Капіталу». Коли рас- глядають окремі томи «Капіталу», то у деяких ство- ється враження, що раніше Маркс написав I тому, потім II, нарешті III. Насправді це не так. Якщо взяти найбільш ранній опублікований текст, то він являє собою текст III тому «Капіталу». Над цим текстом Маркс в подальші роки вже не працював і те, що вийшло III томом «Капіталу», було видано після Маркса Енгельсом і в основному складається з роботи, написаної в 1864-1865 рр.. Правда, як видно з «Передмови» Енгельса, Маркс в 70-х рр.. займався деякими- ми питаннями III тому «Капіталу». Зокрема збереглася велика рукопис, де Маркс розглядає математичні формули, що показують зв'язок між нормою додаткової вартості і нормою прибутку.
  В останні роки свого життя Маркс захоплювався математи- кой (збереглися його математичні рукописи, але вони не опуб- тріумфували). Зокрема Маркс виявив ряд цікавих мате- матических зв'язків, що характеризують взаємини між рухом норми додаткової вартості і норми прибутку.
  Енгельс використовував тільки почасти цей матеріал у третій чолі III тому «Капіталу».
  Отже, III том «Капіталу» був написаний в 1864-1865 рр..
  Маркс розглядав цей текст, як чорновий, так як статі- гал, що не можна дати докладний і всебічний аналіз земель- ної ренти без вивчення різних форм земельної власності. Особливо він вважав неможливим обійтися без вивчення російської форми земельної власності, зокрема громади та російських аграрних відносин. Маркс вважав, що в III томі «Капіталу» при аналізі аграрних відносин Росія повинна зайняти приблизно те місце, яке Англія займає в I томі «Капіталу». Для цього Маркс спеціально вивчив російську мову. Це була одна з причин затримки закінчення роботи Маркса над «Капіталом».
  Енгельс писав Зорге: «... Не будь такої маси американського і російського матеріалу (по одній тільки російської статистикою бо- леї двох кубічних метрів книг)-другий том був би давно надрукований. Це вивчення подробиць затримало вихід книги на багато років. Маркс, як завжди, хотів мати повністю всі наявні матеріали аж до останнього дня »і.
  З першого січня 1866 Маркс починає переписувати I тому «Капіталу», над питаннями якого він працював при підготовці рукописи 1857-1858, 1861-1863 рр.. Водному з листів Маркс пі-
  * К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 236 - 68
  сал, що ретельно обробляє кожну фразу. «Мені, звичайно, приємно вилизувати дитя після родових мук »1 (.
  Однак, що розгорнулася дуже інтенсивно роботу Марксу незабаром довелося перервати у зв'язку з важкою хворобою. Вооб- ще, як видно з листування Маркса, йому доводилося працювати при величезній напрузі своїх сил, так як його організм до того часу виявився сильно підірваним. У листі до 3. Мей- єру від 30 квітня 1867 Маркс писав: «... Чому я Вам не від- віча? Тому, що я весь час перебував на краю могили. Я повинен був тому використовувати кожен момент, коли я бував в змозі працювати, щоб закінчити свій твір, якому я приніс у жертву здоров'я, щастя життя і сім'ю »2.
  Було б неправильно думати, що Маркс обмежувався про- стій листуванням своїх чернеток. Він одночасно веде біль- шую дослідницьку роботу, робить доповнення по ряду питань. Зокрема саме в 1866 р. Маркс багато займався проблемою робочого дня, освітленій у восьмому розділі I томи «Капіталу». Для того, щоб написати кілька десятків стра- ниць про робочий законодавстві, він вивчив видану до того часу величезну літературу з питання про регулювання ра- бочего дня.
  Незабаром Марксу стало ясно, що він не може вкластися в один том. Якщо спочатку Маркс думав за договором дати одну книгу близько 50 друкованих аркушів, то потім прийшов до ви- воду, що необхідно розчленувати «Капітал».
  Перша згадка про необхідність цього мається на листі Маркса до Енгельса в липні 1866 р., де Маркс вказував, що він розраховує закінчити найближчим часом I тому з * тим, щоб II том обробити до початку наступного року.
  Про те, як мислив Маркс розчленувати весь матеріал по від- слушною томам, йдеться в його листі до Кугельману від 13 ок- тября 1866 У ньому Маркс пише, що хоче дати «Капітал» в вигляді 4 книжок або 4 частин за трьома томам.
  У перший том мали увійти розділи про виробництво капіталу (тобто те, що дано в I томі «Капіталу) і розділ про зверненні (або те, що увійшло в II том «Капіталу»). II том по цій схемі повинен був скласти третю книгу, яка висвітлює процес руху «Капіталу», взятого в цілому, тобто те, що дано в теперішньому III томі. І, нарешті, третій том повинен був дати історію теорії на основі чернеток рукопису «Те- Орій додаткової вартості ».
  Маркс вказував, що видавець заперечував проти розбивки матеріалу по томах і вимагав, щоб Маркс одночасно
  1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 108.
  2 Там же, стор 111,
  69
  представив перші два томи «Капіталу». Але здійснити це було надзвичайно важко.
  Робота з підготовки до друку першого тому «Капіталу» охопила весь 1866 і більшу частину 1867
  Влітку 1867 Маркс спеціально поїхав до Німеччини для того, щоб брати участь в перегляді коректури глав.
  Дуже великий інтерес представляє лист Маркса Енгель- су від 16 серпня 1867 р. у 2:00 ночі Маркс писав: «Тільки що закінчив коректуру останнього (49-го) листа книги ... Отже, цей том готовий. Тільки тобі зобов'язаний я тим, що це виявилося віз- вим! Без твого самопожертви для мене я ні за що не зміг би виконати всю величезну роботу за трьома томам »\
  Значить 16 серпня 1867 Маркс закінчив коректуру пер- вого томи «Капіталу».
  Перший том «Капіталу» вийшов восени 1867 Тираж його був незначним - тисяча примірників «в. Гонорар виявився сміховинно малий; Маркс жартував, що гонорар не окупиться навіть рас- ходи на цигарки, які він викурив, працюючи над першим томом «Капіталу».
  Я не буду зупинятися на змісті «Капіталу», це детально вивчається в курсі політичної економії. Перейду до розгляду того, як тривала робота Маркса над «Ка- капіталом »після виходу в світ першого видання I томи етогс безсмертного дослідження.
  Маркс розраховував порівняно швидко підготувати II том «Капіталу». З листування з Енгельсом видно, що Маркс спочатку вельми інтенсивно працював над рядом проблем і сосре- доточив основну увагу на питаннях II тому «Капіталу».
  З текстів всіх трьох томів текст II томи більш пізнього походження. Рукописи, на основі яких Енгельс підготуй л ял до друку II том «Капіталу», почасти написані пізніше тієї, ко- торая лягла в основу III тому «Капіталу». Матеріали II томи «Капіталу» Маркс допрацьовував вже після виходу I томи.
  Після 1870 настав тривала перерва в роботі, кото- рий в основному пояснювався дуже важкою фізичною перебуваючи- ням Маркса. Знову повернутися до роботи з підготовки II томи «Капіталу» Маркс зміг лише значно пізніше. Останні його рукописи з підготовки «Капіталу» відносяться до періоду 1877-1878 рр..
  Саме в цей період була написана рукопис, яка з- ставила основу третього розділу II тому «Капіталу», тобто того розділу, де викладається відтворення суспільного капіта- ла і дані знамениті схеми відтворення.
  11 К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 120-421. 70
  До роботи над остаточним завершенням II тому Маркс повертається і в подальший час. Так, в одному з листів Маркса до Миколи - Ону (Данієльсону), російській перекладачеві «Капіталу», Маркс говорив, що у нього зараз з'явився лиш- ний привід скоро підготувати II том «Капіталу». У 1882 р. помер- ла його дружина і він хоче присвятити їй II том.
  Однак від цієї роботи Маркса відволікала підготовка вто- рого німецького видання I тому «Капіталу» і особливо під- готування його французького перекладу-У друге видання Маркс вніс ряд змін. Істотні зміни були внесені в перший розділ I тому «Капіталу». Тут Маркс врахував зауваження Енгельса, зроблені за 'першого видання. Зокрема Енгельс зазначив, що перша глава представлятиме великі труд- ності для читача, особливо в тому розділі, де викладається вчення про форму вартості (у першому параграфі I глави). Він рекомендував Марксу дати більш популярний виклад пи- сов з розбивкою на параграфи і підпараграфів.
  Щоб полегшити вивчення «Капіталу» у другому виданні, Маркс розчленував усю роботу на 25 глав.
  Особливо багато праці зажадало від Маркса французьке видання I тому «Капіталу». Маркс був великим лінгвістом. Він вільно розмовляв, читав і писав на трьох мовах: не- мецкого, англійською та французькою. Зокрема «Злидні фі- лософии »була написана ним французькою мовою. Тому переклад I тому «Капіталу», зроблений Ж. Руа, не міг удовлет- воріть Маркса. Він писав: «Виправлення французького перекладу вимагає від мене більше роботи, ніж якщо б я зробив весь пе- РЕВОД сам »к.
  Маркс не обмежувався лише ретельною обробкою перево- так, але вніс у французьке видання ряд значних попра- вок по суті, причому найважливіші зміни були зроблені в розділі про накопиченні. Французький переклад видавався випуску- ми протягом чотирьох років, приблизно з 1872 по 1875
  Крім зазначених вище причин, з листування Маркса з його друзями видно, що він був виключно вимогливим до самому собі і не вважав можливим випуск перших двох томів «Капіталу» без вивчення цілого ряду складних проблем і спе- ціальної літератури.
  У листі до Данієльсону від 10 квітня 1879 Маркс укази- вал на причини, які затримують вихід II томи. Перша з них полягала в тому, що він не погоджувався видавати II том перш, ніж новий промисловий криза не досягне свого межі. Маркс вважав за потрібне вивчити весь матеріал по кри- Зісу, який тоді розвернувся в Англії. Про другу причину
  «К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. XXVI, стр, 319.
  71
  Маркс писав: «Величезна маса матеріалів, отриманих мною не тільки з Росії, але і зі Сполучених Штатів і т. д., дає мені приємний «прийменник» продовжувати моє дослідження, замість того щоб остаточно обробляти його для опублико- вання »1!.
  Вже після смерті Маркса Енгельс у листі до Бебелю пові- щал наступне: «Ти запитуєш: як могло статися, що Маркс саме від мене приховував, якою мірою закінчена рабо- та? Дуже просто: якби я про це знав, то і вдень і вночі я не давав би йому спокою, поки книга не була б закінчена і надрукована »2.
  Крім цього, як ми вже говорили, від наукової роботи Маркса відволікала і та величезна політична діяльність, яку розгорнув Маркс як вождь I Інтернаціоналу, як керівник міжнародного робочого руху.
  Листи Маркса, які стосуються періоду Паризької кому- ни і після неї, підтверджують це. У листі до Данісльсону від 9 листопада 1871 Маркс писав: «Я за останні місяці так за- Нят, ... що ніяк не можу взятися за свої теоретичні ра- боти ... бувають обставини, коли почуття обов'язку змушує вас займатися речами незрівнянно менш привабливими, ніж теоретичні вишукування і дослідження »3.
  Але вирішальною причиною виявилося стан здоров'я Маркса, у зв'язку з чим він протягом ряду років не міг інтенсивно займатися. Тут позначилися роки напруженої роботи в дуже тя- желих матеріальних умовах.
  Незадовго до смерті (1883 р.) Маркс доручив своїй дочці передати Енгельсу, щоб він зробив що-небудь з тими рукопис- сямі, які залишаться після нього.
  Вірний боргу дружби, Енгельс після смерті Маркса проде- лал величезну роботу з підготовки до випуску в світ II і III томів «Капіталу».
  Підготовка II тому була відносно не важкою, так як малася порівняно цільна рукопис, основні матеріали були добре систематизовані. Вже через два роки (у 1885 р.) Енгельс видав II том.
  Значно важче було підготувати до видання III тому «Капіталу» у зв'язку з тим, що матеріали його були викладені в рукописі 1864-1865 рр.., що представляла недостатньо обра- лений чорновий варіант. З особливо великими труднощами- ми Енгельс зіткнувся, коли підійшов до п'ятого розділу III то- ма «Капіталу», до розділу про ссудном капіталі та кредиті, по ко-
  ! <К. Маркс і Ф. Енгельс. Листи про «Капіталі», стор 211.
  2 Там же, стор 237.
  3 Там же, стор 187.
  72
  торому було безліч чорнових рукописів, матеріал у яких був недостатньо систематизований. При цьому встав питання навіть про те, чи не буде доцільним самому викласти цілий ряд питань, але Енгельс вирішив дати III тому в тому вигляді, в якому він був підготовлений автором. Робота над підготовкою до видання III томи затягнулася на дев'ять років. Він був виданий тільки в 1894 р. Енгельс був не тільки видавцем або Підготовники III томи. По ряду питань він виступив і в ролі співавтора. Нагадаю дуже важливе зауваження В. І. Леніна у статті «Фрідріх Енгельс», де він вказував, що «австрійський соціал-демократ Адлер вірно зауважив, що виданням П-го і Ш-го томів «Капіталу» Енгельс спорудив своєму геніальному одному величний пам'ятник, на якому мимоволі неізгла- дімимі рисами вирізав своє власне ім'я. Дійсно, ці два томи «Капіталу»-труд двох: Маркса і Енгельса »1.
  Енгельс пережив Маркса на 12 років і на відміну від Маркса зберіг працездатність до останніх днів свого життя. Енгельс дуже уважно стежив за подіями політичного та економічного розвитку і, готуючи III том «Капіта- ла », редагуючи його, зробив ряд дуже важливих висновків, свід- чить про те, що він вже помічав процес переходу від капіталізму вільної конкуренції до капіталізму монополі- стическими.
  Як відомо, капіталізм вільної конкуренції чи, як його називають, промисловий капіталізм, досяг свого апогею до 70 рр.. XIX в. Подальший період до початок XX в. ознаме- Нова поступовим переходом від капіталізму вільної кон- куренції до монополістичного капіталізму, який ще не склався тоді повністю, але в наявності вже були нові тенден- ції, і на них звернув увагу Енгельс.
  Безсумнівно, що Енгельс не створив і не міг створити теорію імперіалізму. Таку теорію пізніше створив В. І. Ленін у роки першої світової війни на основі узагальнення досвіду перших десятиліть XX в.
  Особливий інтерес представляє собою вставка Енгельеа в двадцять сьомий главі III тому «Капіталу», де йшлося про ролі капіталістичного кредиту. У цій главі Маркс затрагі- вал питання про акціонерних компаніях, показував їх роль і значення в розвитку та поглибленні протиріч капіталізму. У вставці Енгельса йдеться про більш високі формах акціо- нерном компаній (маються на увазі картелі і трести), зазначає- ються їх специфічні особливості, показується величезна значення цих форм для майбутнього і прямо стверджується, що
  1 В. І, Ленін. Соч., Т. 2, стор 11.
  73
  вільна конкуренція пішла в минуле, змінюється монополія- ми, які прагнуть підпорядкувати собі все виробництво.
  Далі слід відзначити ряд інших суттєвих вставок Енгельса, наприклад, в шостому розділі III тому «Капіталу». У цій вставці Енгельс показував новий тип митних зборів, ко- торий створюється в умовах вже більше пізнього капіталізму. Енгельс зазначав, що якщо раніше мита служили для бо- б з імпортом, перешкоджаючи ввезенню товарів з-за кордону, то зараз мита в основному використовуються для стимулювання експорту товарів, саме для того, щоб роздувати ціни всередині країни і продавати товари за безцінь за кордон. Ен- гельс з'ясовував зв'язок між новим типом обмежувальних пош- лін і демпінгом, викидними експортом, коли товари продаються на зовнішньому ринку за нижчою ціною, а прибуток виходить за рахунок високих цін усередині країни.
  Великий інтерес представляє і примітку до тридцятої розділі, де Енгельс вказував на зміну в характері еконо- мических криз надвиробництва за останні десятиліття. Зокрема він показує значення втрати Англією своєї про- лової монополії. Аналіз впливу цього факту на еконо- мику капіталізму представляє великий інтерес для еконо- мистов.
  Енгельс зробив і ряд інших вставок в III том «Капіталу», мають самостійне значення. Деякі глави, напри- заходів, четверта глава цілком написана Енгельсом. У главі дається аналіз факторів, що визначають рух норми при- були, показується вплив на цей рух норми прибавоч- ної вартості, органічної будови та періоду обороту ка- живила. Звичайно, готуючи цю главу, Енгельс спирався на весь попередній аналіз Маркса, але Енгельс давав резюме, надзвичайно важливе і значно полегшує засвоєння ма- териала.
  У двадцять шостому розділі Енгельсом дана вставка про розходженні між позичкою грошей і позичкою капіталу. Цей-склад- ний питання, коли має місце тільки позика грошей і коли име- ет місце позика капіталу, служив каменем спотикання для буржуазних економістів.
  Я зазначу ще одну дуже важливу вставку в сорок третьому главу III тому «Капіталу», де розглядається питання відно- сительно руху диференціальної ренти другого роду.
  Маркс прагнув з'ясувати, як змінюється розмір диффе- ренціальной ренти другого роду за умови зміни цін (Ціна або росте, або падає) і за умови різної вироб- водительности послідовних витрат капіталу.
  Енгельс виправив деяку неточність, допущену Марк- сом в розрахунках, і дав значно більш популярне і ясне
  74
  виклад цього важкого питання, демонструючи, як динаміка диференціальної ренти другого роду залежить від виробляй- ності послідовних витрат капіталу.
  Отже, ми бачимо, що участь Енгельса, у підготовці III то- ма «Капіталу» було величезне і зажадало багато зусиль. Уча- стіе позначилося в обробці ряду розділів, у численних вставках, поправках. Абсолютно ясно і безперечно, що без цих багато- чисельних вставок, які зробив Енгельс, важко було б користуватися III томом «Капіталу».
  Слід зазначити, що Енгельс поряд з цим вів і іншу величезну роботу. Після смерті Маркса він став головним тео * Ретик марксизму, мудрим порадником робочих партій різних країн.
  Про роль, яку зіграв Енгельс у розвитку марксистської тео- рії, В. І. Ленін у своїй роботі «Фрідріх Енгельс» писав сле- дующее: «Старовинні перекази розповідають про різні трога- тільних прикладах дружби. Європейський пролетаріат може сказати, що його наука створена двома вченими і борцями, від- носіння яких перевершують всі найбільш зворушливі оповіді- ня древніх про людську дружбу. Енгельс завжди, - і, в об- щем, абсолютно справедливо, - ставив себе позаду Маркса. «При Марксі, - писав він одному старому приятелеві, - я грав другу скрипку »].
  Сам Енгельс про свою роль у розвитку марксизму вискази- вався в роботі, написаної вже після смерті Маркса. Відрізняючи- Ясь великий скромністю, він писав: «Останнім часом не раз вказували на мою участь у виробленні цієї теорії. Тому я змушений сказати тут кілька слів, вичерпних цей питання. Я не можу заперечувати, що я і до і під час моєї сорока- річної спільної роботи з Марксом брав відоме са- мостоятельное участь як в обгрунтуванні, так і особливо в розробці теорії, про яку лдет мова-Але величезна частина основних керівних думок, особливо в економічній та історичної області, і, ще більше, їх остаточна різка формулювання належить Марксу. Те, що вніс я, Маркс міг легко зробити і без мене, за винятком, можливо, двох-трьох спеціальних областей. А того, що зробив Маркс, я ніколи не міг б зробити. Маркс стояв вище, бачив далі, оглядав біль- ше й швидше. всіх нас. Маркс був геній, ми в кращому випадку - таланти. Без нього наша теорія далеко не була б тепер тим, ніж вона є. Тому вона справедливо називається його
  1 В. І. Ленін. Соч., Т. 2, стор 11-12.
  2 К. Маркс і Ф. Енгельс, Вибрані твори, том II, стор 366.
  75
  У цьому абзаці Енгельс з зайвою скромністю визначив свою роль у розвитку марксизму. Потрібно сказати, що Маркс дуже високо цінував теоретичні здібності і заслуги Енгельса.
  Дуже характерно, що Маркс хотів зробити Енгельса со- автором «Капіталу». Мова йшла не про II і III томах, а про підго- товке першого тому «Капіталу» в той період, коли Маркс в остаточній формі готував перший том до видання.
  Маркс звернувся з пропозицією до Енгельса, щоб той на- писав спеціальний розділ про військовому виробництві, про еконо- кість робочих місць військового виробництва з тим, щоб можна було включити Енгельса в перший том «Капіталу» в якості співавтора.
  «Ти розумієш, як приємно було б мені, якби і в мо- ем головній праці ... ти фігурував би безпосередньо в якос- стве співавтора, а не тільки цитувався »1 (.
  З листування Маркса з Енгельсом і іншими його друзями видно, що Маркс всіляко намагався спонукати Енгельса продов- жати свої наукові дослідження. Особливо Маркс настаи- вал на тому, щоб Енгельс написав другий том книги «Поклади- ня робочого класу в Англії ». 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Лекція 6-я Тріумф марксистської політичної економії. Історія «Капіталу» "
  1.  Лекція 15-я Економічна концепція беріштейніанства
      До цих пір мова йшла про відверто буржуазних діячів, які вели боротьбу з марксизмом, виступаючи від імені бур-жуазную партій. Поряд з цим необхідно піддати критичному рас-смотренію й економічні теорії реформістських діячів всередині соціал-демократичного руху. Правда, в своїй основі економічні погляди реформістів збігаються з теори-ями чисто буржуазних діячів. Але
  2.  Лекція 4-я Розробка програми комуністичного руху
      Переходжу до останньої великої роботі Маркса і Енгельса, написаної в 40-х р. - до «Маніфесту Комуністичної партії», яка придбала гігантське значення для розвитку марксизму в цілому. В. І. Ленін про цю роботу писав: 4: Ця невелика кни-Жечка коштує цілих томів: духом її живе і рухається до цих пір весь організований і що бореться пролетаріат цивилизо-ванного світу »До Він говорив, що« в
  3.  Лекція 5-я Передісторія «Капіталу» К. Маркса
      До кінця 1849 починається період посиленої роботи Марк-са «над питаннями економічної теорії. Період 1850-1851 рр.. був часом надзвичайно інтенсивної роботи Маркса в цій області. Це видно з численних конспектів і з його листів до Енгельса. Найбільш важливі з них опубліковані у «Вибраних листах»! і «Листах про« Капітал »2. З листування можна бачити, що Маркс піддавав подроб-
  4.  Лекція 7-я. Пізні роботи основоположників марксизму
      Я перш за все зупинюся на розгляді роботи Ен-Гельса під назвою «До житлового питання», яка була написана й опублікована в 1872 р. і спрямована проти німець-ких прудоністів, зокрема порівняно мало знаного не-мецкого автора Мюльбергера. Мюльбергер виступив з кількома статтями, в яких намагався дати прудоністскіх трактування житлового питання. Енгельс вважав,
  5.  Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії
      Я не ставлю собі за мету детальний виклад економі-чного вчення Маркса і Енгельса, бо це вивчається в курсі політичної економії. Моє завдання полягає в тому, щоб охарактеризувати основні риси того перевороту, який здійснили Маркс і Енгельс в політичній економії. При цьому кілька слів потрібно сказати про те спадщині, яке отримали Маркс і Енгельс в області політичної
  6.  Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
      Труднощі вивчення цього розділу історії економічної думки полягає в тому, що є мало літератури, осве-щающей дану епоху, а навчальної літератури взагалі немає. Що стосується робіт самих буржуазних економістів, то в основному вони є тільки на іноземних мовах. Почнемо з австрійської школи, яка представляє різно-видність вульгарної політичної економії. Класичне
  7.  Лекція 11 я Економічні погляди В. Зомбарта
      Всрнер Зомбарт - один з найбільш видних буржуазних економістів кінця XIX в. і перших десятиліть XX в. - був центральною фігурою в буржуазної політичної економії майже до 40-х рр.. цього століття (помер у 1941 р.). Чи можна зарахувати Зомбарта до історичної школі? Ні-сомненно. Він був пов'язаний з цією школою і притому непосредст-венно. Зомбарт був учнем Шмоллера і сприйняв некою рие
  8.  Лекція 16-я Каутськіанства - його буржуазна сутність. Р. Гільфердінг
      Розглянемо погляди самого великого представника реви-зіонізма Карла Каутського. Каутський пройшов вельми звивистий життєвий шлях, пре-терпів велику еволюцію. Він почав свою наукову та політи-чний кар'єру захистом мальтузіанства, відразу ж виступивши як буржуазний ідеолог. Пізніше Каутський приєднався до соці-ал-демократії, причому на перших порах перебував під значним впливом
  9.  3. Нерівність
      Нерівність доходів і багатства властиво ринковій економіці. Його усунення повністю зруйнувало б ринкову економіку [Cм. с. 282283 і 755758.]. Люди, що вимагають рівності, завжди мають на увазі збільшення своєї власної купівельної спроможності. Підтримуючи принцип рівності як політичний постулат, ніхто не бажає ділитися власним доходом з тими, хто має менше них. Коли
  10.  Лекція 1-я Історичні умови виникнення марксизму
      Цією темою починається новий розділ курсу історії еконо-вів навчань - розділ з історії марксистської политиче-ської економії. У даному курсі немає необхідності повторювати у системати-чеський формі виклад економічних робіт Маркса у зв'язку з тим, що студенти протягом ряду років детально вивчають економічне вчення Маркса і Енгельса. Завдання цього розділу: з'ясувати, як
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний