Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.Я. Иохин. Економічна теорія, 2006 - перейти до змісту підручника

Денаціоналізація

Нарешті, останній напрямок роздержавлення - денаціоналізація державної власності, яка в переважній своїй частині носить безпосередньо приватизаційний характер.
В
Відповідно до законодавства Російської Федерації вона повинна здійснюватися поетапно і трьома різними способами: через аукціони, конкурси та акціонування.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " денаціоналізація "
  1. 22.3. Приватизація і роздержавлення
    денаціоналізації та реприватизації. Денаціоналізація являє собою повернення державою націоналізованого майна колишнім власникам. На даний період цей процес отримав широке поширення в країнах Балтії - Естонії, Латвії, Литві. Реприватизація - це повернення у приватну власність державної власності, що виникла в результаті виробленої раніше скупки
  2. 50. Програма «500 днів»
    денаціоналізація землі, були ледь позначені. С.С. Шаталін і Г.А. Явлінський обіцяли провести реформи без зниження життєвого рівня. Так як програма «500 днів» не відповідала інтересам номенклатури, а саме апарату союзних міністерств, ВПК, ЦК КПРС, М.С. Горбачов вибрав концепцію програми реформ під назвою «Основні напрями щодо стабілізації народного господарства і переходу до
  3. 5. ПРИНЦИПИ І КОРДОНУ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
    денаціоналізації грошей - наданні на конкурентній основі права приватним фінансовим інститутам здійснювати емісію хороших платіжних засобів на відміну від не надто хороших, які пропонує монополіст - держава. Ідея денаціоналізації грошей, так само як і критика Хайеком що здійснювалася протягом багатьох років політики боротьби з інфляцією і безробіттям, в кінцевому рахунку є
  4. 5. Принципи і межі економічної політики
    денаціоналізації грошей-надання на конкурентній основі пра-к. | Приватним фінансовим інститутам здійснювати емісію хороших і ттежних коштів на відміну від не надто хороших, які пропо-1. Ют монополіст - государство27. Ідея денаціоналізації грошей, так само як і критика Хайеком що здійснювалася протягом багатьох років політики боротьби з інфляцією і безробіттям, в кінцевому рахунку є
  5. 68. Сучасний монетаризм (М. Фрідмен)
    денаціоналізацію багатьох галузей господарства, що знаходилися раніше у державному секторі економіки. Завдяки цьому істотно оздоровилась економіка Великобританії, Франції, Японії, Чилі, Іспанії та інших країн, мінімізували сферу державного економічного
  6. ТЕСТ "Економіка країн з розвиненою ринковою системою після другої світової війни"
    денаціоналізація державних підприємств; в) стислі терміни перехідного періоду; г) опора на функціонуючі правову базу, державні інститути, валютно-фінансову систему ФРН. 24. Чому фінансове становище у Франції в другій половині 70-х років залишалося досить складним?: А) посилилася інфляція, б) загрозливих розмірів досягла витік капіталу за кордон; в)
  7. § 57. Основні закономірності розвитку економічної системи наприкінці XX - початку XXI в.
    Денаціоналізація, що почалася в 1979 р., торкнулася всіх підприємств служби зв'язку, автомобільної промисловості, транспорту, авіації, металургійних підприємств, компаній паливних галузей промисловості, насамперед, газовій. З 1979 до кінця 1990 р. уряд отримав від продажу державної власності 33 млрд фунтів стерлінгів. Одним з ідеологічних міфів, які супроводжували
  8. 1. Загальні уявлення про предмет
    денаціоналізації промисловості, скорочення податків, зменшенню державного бюджету і т.д. Але у Сміта були противники, і їх послідовники говорять про те; що втручання держави ринки монополізуються і тими «невидима рука» сама себе пригнічує, а навіть якщо конкурсу зберігається, існування зовнішніх ефектів і суспільних благ, недосконалість інформації і т.д. призводять до того, що
  9. 1. Загальні уявлення про предмет
    денаціоналізації промисловості, зі ності податків, зменшенню державного бюджету і т.д. Але у Сміта були противники, і їх послідовники говорять про те, що бе i втручання держави ринки монополізуються і тим самим «невидима рука» сама себе пригнічує, а навіть якщо конкуренція і зберігається, існування зовнішніх ефектів і громадських бла], недосконалість інформації та т . д. призводять
  10. 9.4. Сучасний етап розвитку світового господарства
    денаціоналізації підприємств державного сектору економіки та переважному стимулюванні приватного бізнесу. Уряд М. Тетчер провело також структурну перебудову національної економіки. Реформи торкнулися і зовнішньоекономічний сектор. Після скасування валютних обмежень в 1980 р. вивіз капіталу став рости швидкими темпами. Основна частина англійського експорту капіталів спрямовувалася
  11. 9.4. Сучасний етап розвитку світового господарства
    денаціоналізації під-приємств державного сектора економіки і переважному стимулюванні приватного бізнесу. Уряд М. Тетчер провело також структурну перебудову національної економіки. Реформи торкнулися і зовнішньоекономічний сектор. Після скасування валютних обмежень в 1980 р. вивіз капіталу став рости швидкими темпами. Основна частина англійського експорту капіталів спрямовувалася
  12. Військовий комунізм
    денаціоналізація дрібної промисловості, заохочення гос-капіталізму і дрібної приватної торгівлі означало, по суті, затвердження нового спо-соба виробництва, якісно відмінного як від військового комунізму, так і від капита-лизма. Одне тільки це обставина змушує нас розглядати неп як четверту з початку століття революцію, на це раз мирну і безкровну. Вона стала такою тому, що
  13. 30.5. Країни соціалістичної системи в другій половині 80-х-90-ті роки
    денаціоналізації. У ЧСФР розподіл власності здійснювалося через купони, що пояснювалося наявністю великих підприємств, які вельми складно продати. У 1992 р. 8,6 млн. осіб отримали купони, з них 1 млн. чоловік в тому ж році обміняли ці купони на акції підприємств. Крім того, почалася «мала приватизація» - розпродаж магазинів, підприємств побутового обслуговування, майстерень. Це
  14. 3.3. Форми власності та форми господарювання
    денаціоналізація. Приватизувалися дохідні підприємства, а пізніше й цілі галузі, що вважалися природними монополіями (телефонний зв'язок, газовидобуток, постачання, пошта). До початку 1988 р. було розпродано 30% державного сектора. Прибутковість приватизованих підприємств зросла в 3-7 разів. У сучасному світі спостерігається не просто співіснування разім х форм і видів власності, але і їх
  15. 33.3. Відновлення господарства, перехід до НЕПу
    денаціоналізація частини підприємств. Оскільки державна торгівля не могла забезпечити зростання товарообігу, приватний капітал також був допущений до сфери торговельного та грошового обігу. Водночас командні висоти і вирішальні галузі господарства (велика промисловість, земля, банки, транспорт, зовнішня торгівля) залишалися в руках держави. Це дозволяло державі контролювати зростання