| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Західна модель рабовласництва |
||
|
Своєрідність її економічного розвитку багато в чому визначалося особливостями природно-кліматичного характеру: багатством при-рідних копалин; вигідним географічним положенням, а тому раннім залученням до сфери торговельних зв'язків; cоседством з древніми цивілізаціями Переднього Сходу. На організаційно-економічному рівні економічної культури важливе значення мала концентрація населення в містах, що призвело до його домінування в економічному житті. Це створило умови для формування особливого типу землеробської громади - міський (у формі грецького поліса або римського муніципія). Поліс - місто і прилегла до нього територія, заселена вільних людьми. Він виступає у розвитку єдиної форми античної власності як одночасно власності державної та приватної і являє собою збіг політичного колективу з колективом земельних власників, а отже, збіг політичної та військової організацій. Розвиток сільського господарства характеризувалося подальшої спе-ціалізація як в землеробстві, так і тваринництві. Основними ячей-ками сільськогосподарського виробництва були дрібні селянські господарства і більш великі маєтки родової знаті. Інтенсифікація сільського господарства досягла високого рівня в період Римської імпе-рії, коли стали виділятися три форми земельних господарств: 1) латифундії (понад 250 югеров землі і велика кількість ра-бов); 2) вілли (100-250 югеров землі і 10-20 рабів); 3) дрібні господарства сільського плебсу. Ремесло було зосереджено в містах. Серед його видів особливе поширення мають металургія, кераміка, виготовлення ювелір-них прикрас, будівництво, скульптура і т.д. Особливістю роз-ку ремісничого виробництва в західній моделі рабовласництва був його яскраво виражений колоніальний характер. Ще з VIII в. до н.е. з часу Великої колонізації в центрі колоніальної системи - метро-поліі створюється продукція для задоволення культурних потреб-стей. Тут діють великі майстерні, егастеріі, з використанням величезного числа рабів. У колоніях проводиться життєво необхід-травні продукція, в дрібних майстерень переважно з використанням-му праці вільних ремісників і мінімуму рабів. Важливу роль відігравала торгівля, хоча її значення посилилося лише до IV в. до н.е. Розви-нення торгівлі супроводжується вдосконаленням грошової системи. Особливістю територіальної структури економіки був її по-лікультурний характер. У сільськогосподарському виробництві це про-з'явилося в особливій територіальної спеціалізації - "СРЕДИЗЕМНОМОРЬЯ-ської тріаді", орієнтованої на одночасне вирощування в раз-них регіонах Греції трьох культур: злакових, головним чином ячменю, винограду й оливи. Сільськогосподарська спеціалізація прісутствова-ла і на римських територіях. Так, в найбільш розвинених областях (Етру-рія, капання, Апулія) вирощували пшеницю, ячмінь, просо, боби; в менш розвинених і гористих районах - полбу, боби, ріпу і ячмінь. Ре-месла в Стародавньому Римі також розвивалося за рахунок узаконеної експлу-атації провінцій. При цьому виділялися певні ремісничі центри. Соціальна структура античного суспільства була досить склад-ної і включала вільних громадян і негромадян поліса і рабів. Раб-ський праця використовувалася в усіх сферах життя і виробництва. Ще в VI ст. до н.е. реформи Солона, Пісістрата і Клісфена знищили умови для внутрішнього рабства. У Стародавньому Римі боргове рабство для громадян було скасовано в IV в. до н.е. Основними джерелами рабства стано-вятся работоргівля і війни. Однак концентрація землі, формуванні-ня в рамках поліса приватної власності, зростання ремесла, торгівлі і грошового обігу, зростання повстань створювали умови для заміни рабської праці. Так, в перших століттях нашої ери в Римській імперії по-мали поширення нові форми оренди: емфітевтіческая (довгострокова, вічна), що припускає уп-лату податку з власності; дрібна, подготавливающая початок феодалізації на основі віз-нення відносин патронату (тримання землі на умовах покро-вительства за передачу власності), прекария (іспрошенного тримаючи-ня на умовах договору) і колоната (наділення рабів дрібної собст-венностью). Розвиток державності в античному суспільстві призвело до появ-лению податкової системи. При цьому в Стародавній Греції нижчі верстви отримували дієти - грошове утримання, що дозволяє бідним гражда-нам виконувати їх обов'язки по відношенню до полісу. Знати ж несла громадські повинності - літургії, призначені для фінансу-вання святкових ходів, культових обрядів, театральних поста-новок, будівництва і т. д. Одним з різновидів літургій була ейсфора - податок для військових потреб, який міг бути повернуто при вдалих військових діях . Прикладом таких зборів є тріерар-хия, що забезпечує постачання грецького судна - трієри. Вільні громадяни прямих податків не платили. У V ст. до н.е. виросли надходжень-ня від справляння митних зборів, ринкових податків і податків на іноземців, вимушених сплачувати подушну подати. Справляння на-логів здійснювалося відкупниками - митарями, зобов'язані платити тверду суму громаді. Подібна організація оподаткування суще-ствовала і в ранньої римської історії. Громадяни Риму на відміну від жи-телей провінцій володіли податковим імунітетом, порушується тільки у воєнний час. Пізніше за часів імператора Діоклетіана (284-305 рр..) Була проведена реформа, за якою при збереженні безлічі непрямих зборів основними податками стали поземельний податок і по-задушлива подати, а звільнення від податків збереглося тільки для міських низів, чиновників та ветеранів армії. Антична модель рабовласництва мала досить розвинену зовн-неекономічну структуру економіки. У товарному обігу нахо-сідали і предмети повсякденного попиту, а не тільки предмети Роско-ши, як це було на Сході. Для зручності в проведенні морських тор-гових операцій створювали об'єднання - фіаси для взаємної виручки позиками, страховки та обміну інформацією. Торговий баланс Риму з Східним Середземномор'ям був пасивним, оскільки римські вироби не могли конкурувати з грецькими. У II ст. в морській тор-Гауліт почали лідирувати трансальпійські і Цизальпийскую купці, ство-дали особливі торгові суспільства. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Західна модель рабовласництва " |
||
|
||