Головна |
« Попередня | Наступна » | |
8.3. Другий приклад практичного дослідження ефективності якості |
||
Дослідження проведене для двох варіантів найважливішого агрегату літака - крила. Відмінність полягає в конструктивно-технологічному рішенні: перший варіант - клепано-збірне крило, другий - крило, виконане методом штампування з подальшим фрезеруванням. Виробничо-господарська ситуація характеризується наступним чином: 1. Обидва варіанти крила відповідають нормам міцності і аеродинамічним характеристикам. 2. Питома собівартість виробництва 1 кг монолітного крила (а крил два) більше в 4-5 разів, ніж у літака з клепано-збірними крилами. Такий розрив пояснюється тим, що при впровадженні нової технології довелося купувати нове дороге технологічне обладнання. На цьому грунті виникли протиріччя між виробничниками, конструкторами і технологами. 3. Варіанти різняться ваговими характеристиками якості: клепано-збірний варіант важче монолітного, що дає монолітному переваги. 4. Літаки з різними варіантами крил практично одночасно були запущені в серійне виробництво і в експлуатацію. 5. Терміни експлуатації в обох варіантів дорівнюють 16-18 рокам. В результаті дослідження стояло: - по-перше, з'ясувати: як змінюються коефіцієнти рентабельності до термінів окупності і яке співвідношення величини і темпів зростання коефіцієнтів рентабельності після термінів окупності; - по-друге, визначити момент досягнення найвищого значення коефіцієнтів рентабельності, після якого вони починають падати; - по-третє, зрозуміти, чи не можна шляхом збільшення тарифів зробити клепано-збірний варіант більш ефективним, ніж монолітний? В інтересах наочного представлення результатів дослідження ефективності були побудовані графіки, сукупність яких представлена на рис.
Рис. 8.3. Порівняльна ефективність конструктивно-технологічних рішень Рис. 8.3. Порівняльна ефективність конструктивно-технологічних рішень, де:
Результати аналізу дали такі відповіді на поставлені питання: 1. У монолітного варіанту практично рівні терміни окупності при всіх тарифах і складають приблизно 7 років. У клепано-збірного окупність наступає лише на 10-му році. Це означає, що тільки через 10 років експлуатують фірми почнуть отримувати доходи. 2. Монолітний варіант дає можливість досягати високих значень показника рентабельності значно швидше. Ця тенденція в загальних рисах зберігається і при різних тарифах. 3. Найбільш високих значень показники рентабельності при всіх тарифах досягають в інтервалі 15-16 років. 4. Шляхом збільшення тарифів не можна домогтися того, щоб клепано-збірний варіант став ефективнішим, ніж монолітний. Нагадаємо, що собівартість виробництва 1 кг монолітної конструкції в 4-5 разів більше клепано-збірного, але монолітна конструкція легше клепано-збірної, приблизно на 5-7%. Це дозволяє збільшити або комерційне навантаження, або дальність польоту. І в тому, і в іншому випадку з'являється можливість отримувати більшу величину прибутку. Дослідження дозволило керівництву конструкторських і технологічних підрозділів ОКБ зробити вибір на користь монолітного варіанти конструкції крила літака. Для вирішення поставленого завдання в рівнянні (9) були використані далеко не всі, а тільки необхідні складові. На рис. 8.3 добре видно, що незважаючи на бо льшую собівартість виробництва, монолітний варіант у всіх випадках крім технології має більш високе значення показника рентабельності. Розглянуті приклади дозволили продемонструвати не тільки схему виконання дослідження ефективності якості продукції, але й можливості рівняння (9) для динамічного моделювання при дослідженні ефективності продукції. Але це ще не все. Одночасно, в наочній формі, показані два явища, характерні для динаміки природи якості продукції. На рис. 8.3 можна розрізнити основні періоди економічного життя продукції: перший до терміну окупності, другий - інтенсивного зростання ефективності після терміну окупності і третій - зниження, загасання ефективності. Тут також представлений відрізок часу, сприятливий для інвестицій. Цей відрізок має досить істотне значення для прийняття рішення про можливість початку робіт за проектом нового, більш якісного та ефективного вироби. Чим глибше падіння від'ємного значення показника ефективності і чим більше термін окупності, тим вище ступінь ризику і ймовірність прийняття не найкращого рішення. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 8.3. Другий приклад практичного дослідження ефективності якості " |
||
|