|
. Зовнішня торгівля займає найважливіше місце в системі зовнішньоекономічних зв'язків країни. Вона розвивалася високими темпами. У 80-90-х роках темпи зовнішньої торгівлі в 1,2-2,7 рази перевищували темпи приросту ВВП. Так, в 80-ті роки середньорічний приріст експорту становив 14,5, в 90-ті - 15,6% (60-ті - 33,4, 70-е - 39,8%). Швидке зростання зовнішньої торгівлі з'явився результатом впливу різних факторів і умов, в тому числі зовнішньоторговельної політики, на процес формування та розширення експортного потенціалу країни.
Високі темпи зовнішньоторговельного обороту привели до зростання значення Південної Кореї на світових ринках. Її частка у світовому експорті зросла з 0,04% в 1962р. до 1,1 у 1980р., 1,9 - у 1990 р. і 3,3% - в 1998 р. Збільшилася залученість країни в міжнародний поділ праці, про що свідчить коефіцієнт еластичності експорту та імпорту по відношенню до ВВП і зростання експортної та імпортної квот. Експортна квота досягла 35-41% ВВП (1960 р. - 1,1%; 1980 р. - 30,1%) і дещо поступається відповідним показникам деяких малих розвинених країн. Імпортна залежність залишається традиційно вищою, але різниця в показниках значно скоротилася. Експортно-орієнтоване виробництво посилило залежність країни від стану світового господарства, від характеру і масштабів зовнішньоекономічних зв'язків.
Істотні зміни відбулися в структурі зовнішньої торгівлі. У товарній структурі експорту істотно збільшилася частка продукції матеріаломістких і наукомістких галузей і скоротилася частка трудомісткою продукції. Зміни в товарній структурі зовнішньої торгівлі відбили галузеві зрушення у виробництві (табл. 25.3).
Таблиця 25.3
Товарна структура експорту, у%
Товарні групи 1980 1990 1995 1998 Продовольство 6,0 3,5 2, 4 2,0 текстиль 28,2 21,4 13,8 14,4 взуття 5,0 6,2 1,5 0,3 хімія 1,6 3,7 7,0 7,6 метали 14,5 8,7 5,4 7,5 машини та обладнання,
транспортні засоби
39,3 52,5 49,1 Загальне машинобудування - 1,5 2,3 2, 4 конторського обладнання - 4,1 4,0 4,1 Телекомунікаційні та
музичне обладнання - 9,6 7,0 5,9 Транзистори - 8,2 15,5 14,7 електромашинобудування - 22 , 7 18,5 11,8 автобудування - 5,1 8,1 9,2 суднобудування - 5,6 4,4 6,0
І с т о ч н і до: The Open Economy.
Tools for policymakers in developing countries. Oxford, 1988, p. 339; International trade Statistics yearbook. VI UN.
Швидке зростання базових галузей машинобудування з другої половини 70-х років дозволив Південній Кореї вийти на зовнішній ринок постачальником різного виду машин і устаткування. Найбільш динамічною та перспективною статтею експорту продукції обробної промисловості стали електронні та електротехнічні вироби (телевізори, радіоприймачі, касетні магнітофони, обладнання для телекомунікації, оргтехніка). Частка електроніки та електротехніки збільшилася до 25% експорту. До середини 80-х років в його структурі займала важливе місце побутова електроніка. У наступні роки електронні компанії направили зусилля на виробництво телекомунікаційного устаткування, засобів автоматизації виробничих процесів. У 90-ті роки відбувся перехід до вивезення більш дорогого устаткування в порівнянні з побутовою технікою. Серед електронних товарів найбільш високою конкурентоспроможністю володіють напівпровідники.
У групі транспортних засобів крім суднобудування важливе місце зайняв вивіз автомобілів і запчастин до них - понад 9% усього експорту.
По окремих товарах південно-корейські компанії зайняли міцні позиції на світовому ринку: золоті вироби - 23,3%, суду - 18,6%, транзистори, електронні лампи - 10,3%, обчислювальна техніка - 3%. Але ці товари відчувають зростання конкуренцію з боку інших країн.
У структурі імпорту основне місце займають промислове обладнання, сировину та продовольчі товари. Значна частина промислових матеріалів і палива реекспортуються. Питома вага сировини і палива перевищує третину імпорту. По ввозу круглого лісу, кам'яного вугілля, залізної руди, бавовни, кукурудзи, нафти Південна Корея виступає на світових ринках другим - четвертим за величиною імпортером у світі. Це зумовлює її високу залежність від коливань цін на сировинні товари.
Південно-корейські компанії закуповують за кордоном значну частину спеціального обладнання та машин високої складності. Обсяг ввезення машин і устаткування досягає 37% загального обсягу імпорту. За рахунок імпорту задовольнялося до 50% попиту на промислове устаткування.
В основі конкурентних переваг південно-корейських товарів тривалий час перебували низькі витрати на робочу силу, а також пряме і непряме субсидування.
В експортних галузях були наполовину знижені податки, зняті мита на ввезення сировини і напівфабрикатів, необхідних для виробництва товарів на експорт. На здійснення експортних операцій надавалися пільгові позички. З середини 80-х років значення вищевказаних чинників знизилося. Тільки за 1980 - 1993 рр.. реальна заробітна плата в промисловості збільшилася в 5,4 рази, а вироблення на зайнятого - в 4,8 рази. Витрати на робочу силу для чеболь збільшилися ще більше у зв'язку з відрахуваннями на соціальні потреби, зокрема, на субсидування житлових витрат робітників. У південно-корейських експортерів знизився ціновий фактор. Ускладнення проблем конкуренції, тиск підприємців змушують правлячі кола вишукувати шляхи послаблення установок у сфері зайнятості.
Головними торговими партнерами Південної Кореї на всіх етапах індустріалізації виступали Японія та США. Країни, що розвиваються АТР зіграли роль постачальників таких товарів, як нафта та іншу мінеральну сировину, ринків збуту промислових товарів. На частку Японії в 1998 р. припадало 9,2% південно-корейського експорту та 18,1% імпорту, на частку США відповідно - 17,2 і 21,9%. У зв'язку із зміцненням конкурентних позицій південно-корейських компаній на світових ринках США посилили свою зовнішньоекономічну політику.
Значення США і Японії трохи знизилося. Зміцнюються зв'язки з КНР, країнами АСЕАН. На частку КНР припадає 9% південно-корейського експорту та 7% імпорту.
Зміни в товарній структурі зовнішньої торгівлі знайшли відображення в обміні технологією. Головною особливістю географічної структури обміну технологією є те, що основним її постачальником виступає Японія, а не США.
Зовнішньоторговельний оборот високо концентрований. Чотири найбільших чеболь забезпечують 25% експорту країни, який реалізується через торговельні компанії.
|
- 1. Засоби і цілі
зовнішнього світу стають засобами тільки в результаті роботи людського розуму і його слідства людської діяльності. Зовнішні об'єкти як такі суть лише явища фізичного світу і предмет вивчення природничих наук. Саме людські наміри і діяльність перетворюють їх на кошти. Праксиология вивчає не зовнішній світ, а поведінка людини по відношенню до нього. Праксеологічна
- 6. Рікардіанський закон утворення зв'язків
зовнішньою торгівлею. Причиною, яка змушує людей проводити розходження між місцевим і закордонним ринками, є різниця вихідних даних, тобто змінних інституційних умов, що обмежують рухливість факторів виробництва та продукції. Якщо ми не бажаємо застосовувати закон порівняльних витрат в межах спрощених припущень, накладених Рікардо, то повинні відкрито користуватися грошовими
- 14. Volkswirtschaft
зовнішньою і внутрішньою торгівлею. Навпаки, кажуть вони, це неподібність є необхідним наслідком самої природи речей, непереборним фактором; він не може бути видалений ніякої ідеологією і надає дію, незважаючи на те, чи готові адміністратори і судді приймати його до уваги чи ні. Таким чином, Volkswirtschaft постає перед нами у вигляді природно даної реальності, в той час
- 14. Платіжні баланси
зовнішньої торгівлі та врегулювання міжнародних платежів не завадять відтоку всього запасу грошей Америки. Буде потрібно жорстку заборону на експорт
- 19. Золотий стандарт
зовнішнього фактора, а саме грошового відношення золотого стандарту. Основне заперечення, висунуте проти золотого стандарту, полягає в тому, що він залучає до визначення цін фактор, яким не може управляти жодна держава, перипетії видобутку золота. Тим самим зовнішні або автоматичні сили обмежують можливості національних держав забезпечити своїм підданим процвітання в
- 3. Обмежувальні заходи як привілей
зовнішньої торгівлі Руританию скорочується. Жодна жива душа в цілому світі не отримує ніяких переваг від збереження старих тарифів. Навпаки, в результаті падіння сукупного обсягу виробництва людства кожному завдано збитків. Якби політика, здійснена Руританию відносно шкіри, була прийнята на озброєння всіма країнами щодо всіх товарів і послідовно проводилася в
- 3. Еволюція сучасних методів маніпулювання грошовим обігом
зовнішньої торгівлі. Вплив на зовнішню торгівлю унеможливлює для малих країн слідування власним курсом в області маніпулювання грошовою одиницею, не звертаючи уваги на те, що роблять ті країни, з якими вони мають найтісніші торговельні зв'язки. Такі країни змушені слідувати в кільватері грошової політики зарубіжних країн. Наскільки справа стосується грошової політики, вони добровільно
- 4. Цілі девальвації валюти
зовнішній торгівлі. Якщо вони проведуть сильнішу девальвацію, то все минущі вигоди, якими б вони не були, дістануться тільки їм. Тому повсюдне прийняття принципів гнучкого стандарту має призвести до гонки між країнами, які прагнуть перевершити один одного. Фіналом цього змагання стає руйнування грошових систем всіх країн. Широко рекламовані переваги, які
- 6. Валютне регулювання і двосторонні валютні угоди
зовнішньої торгівлі на владі. Воно не робить ніякого впливу на процес визначення курсів іноземних валют. Не має значення, оголошує держава незаконної публікацію в пресі реальних або ефективних курсів іноземних валют, чи ні. До тих пір, поки продовжує існувати зовнішня торгівля, діють саме ці реальні та ефективні валютні курси. Щоб краще приховати справжнє
- 3. Війна і автаркія
зовнішній торгівлі. Їх панацеєю був ерзац, замінник. Замінник це товар, який або менш придатний, або дорожчий, або і менш придатний, і дорожчий, ніж той товар, який він призначений замістити. Коли ж технології вдається зробити або відкрити щось, що є або більш відповідним, або більш дешевим, ніж річ, що використовувалась до цього, така нова річ являє
|