« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
7.5. Управління запасами
|
Основними завданнями створення запасів товарно-матеріальних цінностей є: - Забезпечення поточної виробничої діяльності організації (запаси сировини і матеріалів). - Забезпечення поточної збутової діяльності (запаси готової продукції). - Незалежність від сезонних коливань (накопичення сезонних запасів). Політика управління запасами полягає в оптимізації загального розміру і структури запасів товарно-матеріальних цінностей, мінімізації витрат з їх обслуговування та забезпеченні ефективного контролю за їх рухом. Методики оптимального управління запасами базуються на ідеї мінімізації двох основних видів витрат:? витрат по купівлі і доставці;? витрат по зберіганню. Одним з найбільш відомих підходів до управління запасами є розрахунок оптимальної партії замовлення EOQ (Economic ordering quantity), що дозволяє мінімізувати сукупні витрати за замовленням, доставки та зберігання запасів. Механізм даної моделі полягає в наступному. Чим більше замовляється партія сировини, тим рідше доводиться звертатися до постачальників і тим нижче сукупні витрати з купівлі і доставці. Сума сукупних операційних витрат з розміщення замовлень при цьому визначається за наступною формулою:, де ОЗрз - сума сукупних операційних витрат з розміщення замовлень; ОПП - обсяг виробничого споживання товарів (сировини або матеріалів) в аналізованому періоді; РПП - середній розмір однієї партії постачання товару; Срз - середня вартість розміщення одного замовлення. З наведеної формули видно, що при незмінному обсязі виробничого споживання і середньої вартості розміщення одного замовлення загальна сума операційних витрат з розміщення замовлень мінімізується з ростом середнього розміру однієї партії постачання товарів. З іншого боку, високий розмір однієї партії постачання товарів викликає відповідне зростання операційних витрат на зберігання товарів на складі, так як при цьому збільшується середній розмір запасу в днях обороту (період їх зберігання). Якщо закуповувати сировину один раз на два місяці, то середній розмір його запасу (період зберігання) складе 30 днів, а якщо розмір партії поставки знизити вдвічі, тобто закуповувати сировину один раз на місяць, то середній розмір його запасу (період зберігання) складе 15 днів. З урахуванням цієї залежності сума операційних витрат по зберіганню запасів на складі може бути визначена за такою формулою:, де ОЗхр - сума операційних витрат по зберіганню запасів на складі; РПП - середній розмір однієї партії постачання товару; Сх - вартість зберігання одиниці товару в аналізованому періоді . З наведеної формули видно, що при незмінній вартості зберігання одиниці товару в аналізованому періоді загальна сума операційних витрат по зберіганню товарних запасів на складі мінімізується при зниженні середнього розміру однієї партії постачання товарів. Таким чином, із зростанням середнього розміру однієї партії постачання товарів знижуються операційні витрати з розміщення замовлення і зростають операційні витрати по зберіганню товарних запасів на складі організації (і навпаки).
Модель EOQ дозволяє оптимізувати пропорції між цими двома групами операційних витрат таким чином, щоб сукупна їх сума була мінімальною. Графічно це можна представити таким чином. Модель EOQ Математично Модель EOQ виражається такою формулою: ОПП - обсяг виробничого споживання товарів Срз - середня вартість розміщення одного замовлення Сх - вартість зберігання одиниці товару Оптимальний розмір виробничих запасів визначається наступним чином: Для запасів готової продукції задача мінімізації операційних витрат з їх обслуговування полягає у визначенні оптимального розміру партії виробленої продукції (замість середнього розміру партії поставки). Якщо виробляти певний товар дрібними партіями, то операційні витрати по зберіганню його запасів у вигляді готової продукції (Сх) будуть мінімальними. Разом з тим, при такому підході до операційного процесу суттєво зростуть операційні витрати, пов'язані з частою переналагодження устаткування, підготовкою виробництва та інші (Срз). Використовуючи замість показника обсягу виробничого споживання (ОПП) показник планованого обсягу виробництва продукції, ми на основі Моделі EOQ аналогічним чином можемо визначити оптимальний середній розмір партії виробленої продукції та оптимальний середній розмір запасу готової продукції. Оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей, що включаються до складу оборотних активів. Розрахунок оптимальної суми запасів кожного виду (у цілому і по основних групах обліковується їх номенклатури) здійснюється за формулою:, де Зп - оптимальна сума запасів на кінець аналізованого періоду; Нтх - норматив поточного зберігання в днях обороту; Оо - одноденний обсяг виробництва (для запасів сировини і матеріалів) або реалізації (для запасів готової продукції); Зсх - планована сума запасів сезонного зберігання; Зцн - планована сума запасів цільового призначення інших видів. Забезпечення високої оборотності і ефективних форм руху запасів. Управління цими процесами здійснюється шляхом оптимізації матеріальних потоків всіх видів запасів. Оптимізація матеріальних потоків являє собою процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення технологічного циклу його операційної діяльності. Основною метою оптимізації матеріальних потоків організації є забезпечення своєчасної доставки різних матеріальних активів в необхідній кількості в потрібні пункти з мінімумом витрат на здійснення цього процесу. Побудова ефективних систем контролю за рухом запасів організації. Основним завданням таких контролюючих систем є своєчасне розміщення замовлень на поповнення запасів і залучення в операційний оборот зайво сформованих їх видів. Серед систем контролю за рухом запасів у країнах з розвиненою економікою найбільш широке застосування отримала «Система ABC».
Суть цієї системи контролю полягає в поділі всієї сукупності запасів товарно-матеріальних цінностей на три категорії виходячи їх вартості, обсягу і частоти витрачання, негативних наслідків їх нестачі для ходу операційної діяльності та фінансових результатів і т.п . У категорію «А» включають найбільш дорогі види запасів з тривалим циклом замовлення, які вимагають постійного моніторингу у зв'язку з серйозністю фінансових наслідків, викликаних їх недоліком. Частота завезення цієї категорії запасів визначається, як правило, на основі «Моделі EOQ». Коло конкретних товарно-матеріальних цінностей, що входять у категорію «А», звичайно обмежений і вимагає щотижневого контролю. У категорію «В» включають товарно-матеріальні цінності, що мають меншу значимість у забезпеченні безперебійного операційного процесу і формування кінцевих результатів фінансової діяльності. Запаси цієї групи контролюються зазвичай один раз на місяць. У категорію «С» включають всі інші товарно-матеріальні цінності з низькою вартістю, що не відіграють значущої ролі у формуванні кінцевих фінансових результатів. Обсяг закупівель таких матеріальних цінностей може бути досить великим, тому контроль за їх рухом здійснюється з періодичністю один раз на квартал. Таким чином, основний контроль запасів за «Системі ABC» концентрується на найбільш важливій їх категорії з позицій забезпечення безперебійності операційної діяльності організації та формування кінцевих фінансових результатів. Певне поширення в зарубіжній практиці контролю запасів отримала і «Система рівня повторного замовлення». Вона застосовується зазвичай спеціалізованими підприємствами торгівлі з відносно вузьким асортиментом товарів, але з досить обширним контингентом покупців. В основі цієї системи лежить попереднє встановлення трьох нормативних елементів рівня запасу по певній товарній позиції: - середній період виконання замовлення, в днях; - страховий запас на можливе порушення терміну поставки товару; - страховий запас на можливе перевищення середнього рівня попиту покупців на товар. На основі підсумовування цих трьох нормативних елементів визначається «рівень повторного замовлення». При зниженні фактичного розміру запасів до цього рівня, здійснюється повторне замовлення даного товару у постачальників. Ця система контролю дозволяє мінімізувати витрати по зберіганню запасів. У процесі управління запасами повинні бути заздалегідь передбачені заходи щодо прискорення залучення їх в безпосередній операційний процес (виробництво або реалізацію). Це забезпечує вивільнення частини фінансових ресурсів, а також зниження розміру втрат товарно-матеріальних цінностей у процесі їх зберігання.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " 7.5. Управління запасами " |
- РІВНЯННЯ ЗАПАСІВ
запасів та їх чистого збільшення, за мінусом скорочення запасів, дорівнює кінцевим запасам. Збільшення запасів представляє собою чисті покупки, а скорочення запасів - вартість проданих товарів, причому спочатку відомі дві величини: початкова величина запасів і чисті
- БУФЕРНИЙ ЗАПАС
запас, необхідний для нормального функціонування підприємства. Буферний запас відноситься до оборотного капіталу і фінансується з короткострокової заборгованості і з капіталів, які є джерелом запасів. Такий запас має бути постійним і розраховується виходячи з виробничої структури, передбачуваних результатів господарської діяльності, залежно від рівня постачання фірми сировиною і
- Тема 4. Механізм управління товарними запасами організації торгівлі
управління товарними запасами торгової
- ЗОЛОТИЙ ЗАПАС
запас США перевищував 8 тис. т, золотий запас Росії становив приблизно 300
- Вибіркова інвентаризація.
Управління.
- ЗАПАСИ
запасів, яким відповідають нормативні запаси. Запаси вище цих норм називають
- ЛОГІСТИКА
управління матеріально-технічним забезпеченням, товарно-матеріальними
- Безперервна інвентаризація.
Запасів кожен день або тиждень і відповідно вносять поправки в який ведуть облік товарних запасів. Цим способом можна здійснювати перевірку всіх товарних запасів за великий період часу. Інша перевага цього способу полягає в тому, що дані про товарні запаси, взяті з карток товарних запасів, постійно ведуться по системі безперервної інвентаризації, можуть бути використані для
- розпорядженні запаси
запас плюс замовлену кількість товарів за мінусом «заборгованого»
- ЗМІНА ВАРТОСТІ ЗАПАСІВ
запасів, незавершеного виробництва, готової продукції; визначається як різниця між надходженням продукції у запаси і вилученням з них. Розраховується реально як різниця між вартістю запасів на кінець і початок періоду за даними бухгалтерської
- тригер
управління запасами; 2) умова кредитної угоди, при якому автоматично наступають будь наслідки, наприклад вимога дострокового погашення
- ЗАПАСИ СТРАТЕГІЧНІ
запаси продовольства, палива, товарів, а також запаси сировини в неопрацьованих родовищах, створювані для забезпечення економічної безпеки, на випадок непередбачених критичних
- СТРАТЕГІЧНІ ЗАПАСИ
запаси продовольства, палива, товарів, а також запаси сировини в неопрацьованих родовищах, створювані для забезпечення економічної безпеки, на випадок непередбачених критичних
- Га
запаси природного газу Світовий енергетичної конференцією в Детройті визначалися в 540 трлн. м3. Є й інші, більш пізні дані. Згідно з ними в світі є природного газу (у перекладі на умовне паливо) 79 млрд. т достовірних запасів і 276 млрд. т ймовірних запасів (відповідно 66 трлн. Та 230 трлн. М3 в натуральному вираженні). Найбільш великі достовірні запаси газу знаходяться в
- Питання 55. Показники статистики товарних запасів
запасами називається маса товарів, які знаходяться на складах виробництва та у сфері товарного обігу з моменту надходження їх з виробництва до моменту реалізації. Товарні запаси в сфері товарного обігу називаються товарними залишками. Товарні запаси являють собою основну частину оборотних засобів торгівлі. Вони роблять значний вплив на комерційні результати ринкової
- Ефективність роботи комерційних служб по закупівлі товарів, рекламних заходів.
Запасів та швидкості їх обігу. Добре налагоджена комерційна та рекламна робота дозволяє уникнути закупівлі товарів користуються обмеженим попитом покупців, осідання в запасах неходових товарів. Це дозволяє скоротити витрати фінансових ресурсів, спрямованих на формування і зміст товарних
|