Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Резюме |
||
1. Рівень життя в промислово розвинених країнах заостанні 100 років швидко і суттєво зріс В з-єднань Штатах ВВП на душу населення з 1870 р. збільшився в 8 разів; в Японії доходи на душу населення-ня підвищилися в 21 разів. Сукупний ВВП Сполучений-них Штатів за той же період виріс в 50 разів. 2. Високі темпи зростання доходів на душу населення, на-блюдаются за останні 100 років, не могли зберігати ^ ся дуже довго за історичними мірками. Вони связанис структурним зрушенням від сільськогосподарського кпромишленному виробництву. 3. Зростання ВВП на душу населення в Сполучених Штатах, ймовірно, дає занадто райдужну картину ростауровня життя в історичному аспекті. Долгосрочниесопоставленія рівнів життя пов'язані з трудностямііз-за появи нових продуктів. І немає основанійсчітать, що щастя пропорційно потребленіюматеріальних благ і послуг. 4. Процес економічного зростання включає зміни впотенціальном випуску продукції, які лучшевсего розуміються з точки зору проізводственнойфункціі. Зростання рівня потенційного випуску про-дукції визначається збільшенням кількості вводь-мих факторів виробництва, а також совершенствова-ням науково-технічних знань. 5. Введені у виробництво фактори включають капітал, працю, землю і сировину. Основний капітал складається ізфабрік і устаткування, будинків і товарно-матеріальних-них запасів. Зростання людського капіталу - квалифи- кации та знань працівників - покращує якість вво-димого праці. 6. Економісти-класики, особливо Мальтус, побоювалися, що економічне зростання буде обмежений фіксованим пропозицією землі. Мальтус вважав, що кіль-кість продуктів харчування на душу населення будетуменьшаться внаслідок зростання населення і в результа-ті спадної доходу від праці при проізводствепродуктов харчування. Людство буде пріговореножіть на межі голоду. Науково-технічний прогрес всельском господарстві та промисловості дозволив промислово розвиненим країнам уникнути цієї пастки. 7. Науково-технічні знання частково відображені Вкніге, журналах і т. д, а частково втілені в но-вих засобах виробництва та кваліфікації робочоїсили. Науково-технічний прогрес має місце в ре-док отримання нових знань і нововведень, рас-Ширяєв застосування вже існуючих знань. 8. Винаходи та нововведення в значній степенівизиваются бажанням отримати прибуток. Наукові ис-прямування і розробки фінансуються фірмами ідержавою. У Сполучених Штатах приблизно 2,6% ВНП спрямовується на фінансування НДДКР; околополовіни цих коштів виділяється державою. Біль-Шая частина державних витрат на НДДКР ідетна оборону. На наукові дослідження і розробки вСоедіненних Штатах направляється приблизно та жедоля ВНП, що і в інших промислово розвиненихкраїнах. Норма прибутку від витрат на НДДКР оце-ється як дуже висока. 9. У США за великі проміжки часу велика частина збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю витрат є результатом науково-технічного прогресу. 10. У період 1960-1973 рр.. зростання продуктивності в Со-єднанні Штатах та інших промислово розвиненихкраїнах був за історичними мірками ісключітельновисокім. З тих пір темп зростання производительностизначительно сповільнилося. 11. Гіпотеза конвергенції стверджує, що з плиномчасу рівні життя в різних країнах мають тенденцію до зближення. Бідні країни розвиваються бо-леї високими темпами, поки не наздоженуть лідерів. Ноетот результат не є неминучим. Багаті странимогут виявитися позаду, а деяким бідним странамнікогда не вдасться включитися в цей процес 12. У політиці, спрямованої на прискорення зростання вироб-водительности, упор робиться на розширення інвести-цій у фізичний капітал і стимулювання науково-технічного прогресу шляхом збільшення витрат наНІОКР. Податки та субсидії змінюють стимули і дляінвестірованія, і для НДДКР. Будуть потрібні поісті-ні героїчні зусилля, щоб компенсувати общеесокращеніе темпу зростання продуктивності з 1973 р. шляхом збільшення інвестицій у фізичний капітал іНІОКР. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Резюме " |
||
|