| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 34. Реальна заробітна плата, доходи населення і їх використання |
||
|
Зміни реальної заробітної плати і фактори, що їх визначають. Динаміка реальної заробітної плати виявляється за допомогою індексу вартості життя, що визначається шляхом зіставлення суми, виплаченої працівниками за придбання необхідних засобів до існування. Оскільки заробітна плата - це перетворена форма вартості і ціни товару робоча сила, а також результатів функціонування останньої, то її зміни пов'язані з динамікою вартості цього специфічного товару. Коли тенденція до підвищення вартості товару робоча сила переважає над тенденцією до зниження її вартості, реальна заробітна плата зростає. Так, в 1970 р., в порівнянні з 1910 р. реальний зміст заробітної плати в США і ФРН зросла більш ніж у 8 разів, в Англії і Франції - у 3-4 рази. Купівельна спроможність заробітної плати зменшувалася під час воєн, криз, монопольного ціноутворення. Наприклад, у Франції купівельна спроможність робітників в 1920 р. була на рівні 1900 р., а в 1950 р. - на рівні 1930. З 1951 по 1986 рр.. реальна заробітна плата робітників виросла в США в 1,3, Великобританії - в 1,8, Франції - в 2,4, ФРН та Італії - в 2,8, Японії - в 4 рази. З 1985 по 1990 рр.. реальна погодинна заробітна плата робітників обробної промисловості США зменшилася на 6,2%, в Японії зросла на 12,2, у ФРН - на 14,9, у Франції - на 3, у Великобританії - на 11,7%. З початком НТР до робочої сили, її освіти, кваліфікації, культурному рівню пред'являються більш високі вимоги. Процес виробництва (насамперед, на підприємствах гігантських корпорацій) потребує відтворенні все більш складною робочої сили, що, поряд з підвищенням результативності праці, його корисного ефекту стало причиною зростання вартості товару робоча сила і збільшення реальної заробітної плати. До факторів, які зумовлюють зростання заробітної плати, відносяться також дію закону зростання потреб, сприятлива економічна кон'юнктура, зростання вимог трудящих і їх свідомості, діяльність профспілок, організованість найманих працівників. Так, в США при укладанні колективних договорів темпи змін у заробітній платі закладаються в контракт на три роки вперед, тому економічна кон'юнктура в цей період практично не впливає на рівень заробітної плати. В умовах НТР у розвинених країнах світу перевага віддається стимулюванню праці представників тих професій, які безпосередньо пов'язані з передовими галузями НТП. Так, в США заробітна плата інженера на початку 90-х рр.. була в 1,8 рази вище, ніж у кваліфікованого робітника. За рівнем заробітної плати до інженерів наближаються економісти, фахівці-математики, хіміки, біологи. Заробітна плата кваліфікованих робітників у півтора рази, ніж у робітників середньої кваліфікації, а робітники, що обслуговують сучасне обладнання (механіки-ремонтники електроустаткування, наладчики, слюсарі-механіки), отримують зарплату на 200-300% вище, ніж робітники на конвеєрі. У другій половині 80 - початку 90-х рр.. для 60% всіх робочих місць в США було потрібно вищу або середню професійну освіту. В умовах НТР все більшого поширення набуває така форма заробітної плати, як плата за знання, зростає залежність заробітної плати від оволодіння робочими суміжними професіями. Середньорічна заробітна плата американського робітника в 1994 р. становила близько 26 тис. дол. Середня заробітна плата робітників і службовців у 1995 р. - 13,12 дол. на годину, а з урахуванням федеральних службовців, які отримують менше - 12,25 дол. на годину. Частка сімейного бюджету, яка витрачається на харчування, складає в США 17%, у Німеччині та Японії - 25%. У Нью-Йорку, наприклад, на харчування сім'ї з чотирьох осіб необхідно щомісяця 400 дол., На оплату житла-не менше 300 дол. З ростом доходу найманих працівників виникає ефект доходу. Він полягає в тому, що при досягненні досить високого рівня матеріального добробуту, отриманні можливості купувати значну кількість послуг у працівника виникає бажання мати більше вільного часу, що і призводить до певного скорочення пропозиції робочої сили. Ефекту доходу протилежний ефект заміщення, коли найманий працівник з відносно низькими доходами у вільний час займається додатковою працею і замінює відпочинок набором певних товарів і послуг, які він може придбати на більшу заробітну плату, отриману таким чином. Як відомо, товари продаються за вартістю або ціною, що наближається до неї в тій мірі, в який попит на них відповідає пропозиції. Тільки за 1974-1996 рр.. в розвинених країнах світу безробіття зросло більш ніж в 3 рази. При цьому значна кількість населення, втративши надію знайти роботу, перестало її шукати. Тільки в США таких було 2,2 млн чол. Значне перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї стало причиною відхилення ціни товару робоча сила нижче її вартості. В основі вартісного компонента робочої сили лежить закон вартості, в основі цінового компонента - закони попиту та пропозиції, а також закон попиту і пропозиції. Реальна заробітна плата скорочується з зростанням податків. Якщо в 1946 р. з кожного долара витрат населення США сплачувало у вигляді податків 26 центів, то в 1990 - близько 33. Важливий фактор зниження заробітної плати - заборгованість населення за всі форми кредиту. За 80-і рр.. в США така заборгованість зросла в 2,6 рази (з 1,4 до 3,7 трлн дол.), а чистий дохід населення - в 2 рази. Основна частина американських споживачів - населення у віці до 65 років з доходами до 50 тис. дол. на рік (такий дохід має кожна п'ята сім'я) - витрачає зараз 20% свого бюджету на відшкодування заборгованості за кредит. За несплату кредиту в 1990 р. 17,7 тис. американських сімей були змушені залишити свої будинки. Одним з факторів вирівнювання тенденції до зниження ціни робочої сили є зниження цін на товари широкого вжитку. Так, в 1981-1991 рр.. в розвинених країнах Заходу ціни на непродовольчі товари широкого вжитку (меблі, телевізори, одяг) знизилася на 7%, на м'ясо зросли на 3%, на молочні продукти знизилася на 4%. Проте дія факторів, що обумовлюють зниження ціни робочої сили, в післявоєнний період було більш чутливим. Крім того, зростання реальної заробітної плати відставало від зростання вартості робочої сили. Це унеможливлювало відтворення за рахунок реальної заробітної плати на належному рівні сукупного працівника, що призвело до подальшого поглиблення протиріччя між потребами у відтворенні складної робочої сили і вузькими межами корпоративної власності. Розвиток цієї суперечності викликає посилення процесу одержавлення робочої сили, зростання соціальних витрат держави, які є важливим елементом реальних доходів населення. Держава, здійснюючи відтворення робочої сили, надає цьому процесу характер колективного капіталістичного відтворення складної робочої сили. Динаміка соціальних витрат у країнах Заходу тісно пов'язана з динамікою заробітної плати. Зі зниженням реальної заробітної плати обсяг соціальних витрат держави зростає. З 1955 по 1969 р. витрати на соціальні цілі збільшилися в США з 22,9 млрд дол. до 159 млрд дол. У першій половині 70-х рр.., Коли темпи зростання реальної заробітної плати уповільнилися, а потім відбулося її зниження, спостерігалося значне зростання соціальних витрат держави. З 1970 по 1979 р. вони збільшилися на 160 млрд дол., А в 1979-1995 рр.. за рахунок федерального бюджету зросли з 298 до майже 850 млрд дол. Крім того, витрати корпорацій і фірм на соціальні цілі зросли з 125 млрд дол. в 1975 р. до більш 500 млрд дол. в 1990 р. Тільки так можна було привести рівень і характер розвитку основної продуктивної сили в відносне відповідність з прогресом техніки, вимогами процесу виробництва на сучасних підприємствах. Проте дії держави в соціальній сфері мають глибоко суперечливий і непослідовний характер. По-перше, темпи зростання його соціальних витрат відстають від реальних потреб трудящих у розвитку освіти, охорони здоров'я та інших соціальних послуг, а також від темпів зростання інфляції і зниження реальної заробітної плати. По-друге, соціальні витрати несправедливо розподіляються серед різних груп населення. Наприклад, бюджети шкіл у багатьох престижних приміських зонах в чотири рази перевищують бюджети звичайних міських шкіл. По-третє, з приходом до влади в останні роки в ряді розвинених країн консервативних урядів почалося масове наступ на соціальні завоювання трудящих. У країнах СНД зниження реальної заробітної плати в першій половині 90-х рр.. було викликано переважно галопуючим зростанням цін. Заробітна плата в них в 90-х рр.. не виконувала ні відтворювальної, ні стимулюючої функції, або виконувала їх украй незадовільно. Відчутне зниження життєвого рівня в країнах колишнього СРСР пов'язане також з знеціненням трудових заощаджень населення. Якщо по продуктивності праці країни колишнього СРСР відстають від розвинених країн Заходу приблизно в 3-4 рази, то по життєвому рівню - в 7-8 разів. За даними Інституту соціального аналізу в Ганновері, рівень валового національного доходу на душу населення в країнах СНД складає 26,7% від рівня США. Це свідчить про антигуманному характері розподільчої системи в цих країнах, Структура доходів сім'ї та їх використання. Основним джерелом зростання доходів населення, як уже зазначалося, є заробітна плата. Однак у колишньому СРСР, а значною мірою, і в сьогоднішніх країнах СНД заробітна плата була і значною мірою залишається відірваною від особистого трудового внеску працівників і кінцевих результатів роботи колективу. Освіта, рівень кваліфікації, трудовий стаж, навіть робочий час помітного впливу на її рівень не надавали. Аналогічні норми застосовувалися і до суспільних фондів споживання, - другого важливого джерела доходів сім'ї. В умовах змішаної економіки розвинених країн Заходу на рівень доходів працівників у різних сферах діяльності справляють істотний вплив освіту, придбана спеціальність, власність, різні види багатства, які передаються у спадок або є результатом підприємницького успіху. Частина доходів сім'ї в розвинених країнах світу формується з відсотків від вкладів, отриманих дивідендів та ін Основна частина доходів населення в сучасному цивілізованому світі використовується на придбання житла, причому НЕ будь-якого, як це в переважній більшості випадків має місце в країнах СНД, а переважно власного будинку з відповідними зручностями і необхідним рівнем комунального обслуговування, гаражем, сауною, басейном, зоною зелених насаджень. У Великобританії, наприклад, у 60% сімей є власні будинки. У США на одного жителя припадає близько 150 м2 житлової площі. При цьому розмір комунальних послуг у розрахунку на 1 мешканця в комфортабельно обладнаному квартирі в США становив у другій половині 90-х рр.. близько 11% середньої заробітної плати. Що стосується предметів особистого вжитку (одяг, взуття, інші речі), то сьогодні на перший план виходить не проблема їх придбання, а їх зручність, краса, відповідність вимогам моди. Такий же підхід і до продуктів харчування: йдеться не тільки про кількісні показники з урахуванням елементарної калорійності продуктів, а й про їх якісній структурі, відповідно фізіологічним потребам людського організму, науково обгрунтованим нормам споживання. Після другої світової війни в економічно розвинених країнах світу за порівняно невеликий період часу в повсякденне життя людей увійшли телефон, телевізор, магнітофон, холодильник, автомобіль, комп'ютер, обчислювальна техніка, десятки інших предметів побутового призначення, які помітно змінили структуру потреб, звичок, настрій людей. У 1993 р. на розваги і відпочинок американці витратили понад 330 млрд дол., А кількість населення, яке обслуговує сферу дозвілля, склало близько 20%, проте рівень життя 14 500 сімей був нижче офіційного рівня бідності. Основні категорії та терміни Трудовий колектив. Робоча сила як товар. Ринок робочої сили. Ринок праці. Трудові ресурси. Споживча вартість робочої сили. Вартість робочої сили. Соціально-історичний елемент вартості робочої сили. Вартість робочого місця Вартість складної робочої сили. Заробітна плата. Ціна робочої сили. Фактори, що впливають на ціну робочої сили. Погодинна заробітна плата. Відрядна (поштучна) заробітна плата. Тарифна система заробітної плати. Колективні форми оплати праці. Номінальна заробітна плата. Реальна заробітна плата. Фактори, що впливають на динаміку реальної заробітної плати. Диференціація в оплаті робочої сили. Динаміка соціальних витрат. Структура доходів сім'ї. Використання доходів сім'ї. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 34. Реальна заробітна плата, доходи населення і їх використання " |
||
|
||