| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Профспілки в якості монополістів |
||
|
Скориставшись рис 17-6, проаналізуємо, какпрофсоюзи піднімають заробітну плату, обме-вая пропозицію. Розглянемо, наприклад, будівельник-ство. Попит на працю для кожного рівня зарплатипоказан у вигляді спрямованої вниз кривої предель-ної прибутковості праці MRPL18. Чим більше рабочіхзанято в будівництві, тим нижче гранична дохід-ність праці. Припустимо, що зарплата, яку Ця крива докладно розглядається в гл IS. Як ми зазначали в гол. 13, якщо будівництво є абсолютно конкурентні галуззю, тут існує крива граничної прибутковості. Q.СвСО Зайнятість РІС. 17-6. Вплив профспілок на зарплату і зайнятість. Крива MRPL являє собою попит на працю в конкурентнойотраслі. Середній рівень зарплати в економіці W0 являетсясуммой, яка була б виплачена працівнику, якби не билопрофсоюза. Профспілка здатний контролювати обсяг запропонованого-вання праці в галузі і тим самим піднімати зарплату вишеконкурентного рівня. На малюнку профспілка підняв зарплату сW0 до W1, обмеживши пропозицію робочої сили до N1 будівельні робітники могли б отримувати в другіхотраслях економіки, дорівнює W0. Якби на ринкетруда в будівництві існувала конкуренція, торавновесіе досягалося б у точці E0 при уровнезанятості N0. Зарплата будівельних робітників билаби на середньому для економіки рівні W0. Тепер припустимо, що будівництво знахо-диться під повним контролем профспілки. Ограни-чив пропозиція робочої сили, профспілка можетподнять зарплату своїм членам Так, якщо число ра-бочих, що претендують на роботу в будівництві, обмежено числом N1, то рівноважний рівень заробіт-ної плати в будівництві дорівнює W1, щоє проекцією точки E1 на кривій попиту. Профспілка збільшив зарплату своїм членам, і онможет зробити цю надбавку постійної, посколькустроітельная фірма не може вийти на риноктруда, минаючи профспілка. Зрозуміло, зайнятість вбудівництві в цьому випадку нижче, ніж у условіяхконкурентного ринку праці. Більш того, при підви-шении зарплати зростуть витрати, а разом зніми і ціни на житло та інші споруди. Та-ким чином, профспілки підніматися не толькозарплату, але і рівень витрат, а також ціну то-варів, вироблених працею робітників, об'єднаний-них у профспілку. Звідси випливають два питання. Як видно з рис 17-6, профспілка в змозі підняти зарплату в техмасштабах, в яких він обмежує предложеніетруда в даній галузі. Перше питання як далекоможет зайти профспілка у підвищенні зарплати засчет скорочення зайнятості? Друге питання чемопределяется влада профспілки в управлінні перед-ложением праці в різних галузях? Почнемо з першого питання. Припустимо, чтопрофсоюз повністю контролює предложеніерабочей сили в галузі. Обмеження пропозиції робочої сили особ-але добре підходить для ситуації, при якій не-велике скорочення пропозиції тягне за собойзначітельное збільшення відносної зарплати.Насколько великого стрибка зарплати вдасться до-сягти профспілці при незначному, сокращеніінайма - залежить від еластичності попиту на працю. Втех галузях, де еластичність попиту невелика, дляпрофсоюзов створюються особливо сприятливі мож-ливості досягнення компромісу між зар-тій і зайнятістю. Покажемо роль еластичності попиту на працю нарис. 17-7. Припустимо, що існують дві віз-можна криві попиту на працю: MRPL і MRPU. Кри-вая попиту MRPU більш еластична: будь-яке ізмененіезарплати викликає більш значне ізмененіезанятості в околиці точки E0. Предположімтеперь, що в результаті конкуренції равновесіедостігается в точці E0 і що профспілці вдалося со-Крат зайнятість з N0 до N1. Уздовж кривої спросаMRPL рівноважна зарплата підніметься до W1, авдоль MRPU - лише до W1 '. З графіка видно, чтоданное скорочення попиту підніме зарплату тембольше, ніж менш еластичний попит на працю. 19 Як ми пам'ятаємо з аналізу зв'язку між еластичністю попиту і сово-купно доходом в гл.5, для того щоб максимізувати прибуток, про-фсоюз повинен встановити зарплату на рівні, при якому еластичний-ність попиту на працю дорівнює одиниці. Ми можемо використовувати рис. 17-7 для аналізавоздействія скорочення втручання правитель-ства в роботу авіакомпаній на ринок пілотів. Посложівшейся традиції, коли було всього несколькоавіаліній і всі вони перебували під контролемпрофсоюзов, пілоти отримували відносно висо-кую заробітну плату в порівнянні з заробітноїплати фахівців інших галузей. Предполо-жим, що спочатку крива попиту на працю з-впадала з MRPL з початковою точкою рівноваги E1.Дерегулірованіе відкрило можливості для вступ-лення в конкурентну боротьбу нових авіакомпаній, що знаходилися поза контролем профспілок. У резуль-Таті компанії, в яких домінували профспілок-зи, виявили, що еластичність попиту пасажі-рів виросла, оскільки вони могли тепер літати са-молетов інших авіакомпаній. У цій сітуаціікрівая попиту на працю стає більш схожою наMRPL1. Ця зміна робить сильний тиск величину надбавки до заробітної плати, требуе-мій профспілками, оскільки авіакомпанії большене в змозі дозволити собі платити високі зар-плати без істотного скорочення занятості.Конечно, в інтересах профспілки збільшувати своючісленность за рахунок працівників нових авиакомп-ний або витісняти їх з цієї сфери шляхом лобі- Зайнятість РІС. вання, наприклад вводячи обмеження на занятіятакой діяльністю. Як завжди при монополізмі, поява на ринку нових компаній угрожаетпрібилі монополіста, яка тут прінімаетформу надвисоких заробітків. У цій сітуаціінадбавкі до зарплати пілотів - членів профсоюзапоставлени під загрозу появою на ринку конку-рирующих компаній, що знаходяться поза контроляпрофсоюзов. Інший приклад, майже на ту ж тему, касаетсяавтомобільной промисловості. Припустимо, що всі робочі галузі є членами профспілковим-юза і отримують високі надбавки до заробітноїплати. Іноземні фірми виходять на внутреннійринок, де змагаються з місцевої автомобильнойпромышленностью. Попит на вітчизняні автомо-били тепер більшою мірою реагує на дина-міку цін, а похідний попит на працю з вироб-ництва автомобілів стає більш еластічним.Проізводітелі автомобілів втрачають внаслідок зни-ження продажів, а зайнятість членів профспілок сік-ращается. Профспілки починають лобіювати мерипо обмеження імпорту, доводячи, що иностран-ні машини виробляються за допомогою дешевої ра-бочей сили. Наскільки ефективна діяльність профсоюзовпо збільшення рівня зарплати20? Іншими слова-ми, чи велика користь від членства в профспілці пріпрочіх рівних характеристиках працівника: квали-фікації, освіті, віці і досвіді? Біль-шість досліджень вказують величину «профспілка-ної надбавки» в останні роки на рівні 10-20%. Ця величина має тенденцію до зростання в роки, ко-менту, котрим супроводжує збільшення норми безробіття економіці в цілому, оскільки профспілкові Угоді страхують заробітки членів профспілки відпадання. Близько 24% чорних і 19% іспаноязичнихявляются членами профспілок проти 17% белихработніков. Так профспілки намагаються сократітьразрив в заробітній платі між білими і осталь-ними робітниками. І дійсно, в результаті про-фсоюзи можуть скоротити нерівність у заработкахрабочіх21. Численні дослідження показуючи-ють, що норма прибутку на інвестиції в человечес-кий капітал нижче в тих фірмах, де вплив проф-спілок велике, а також що загальногалузеві догово-ри сприяють зниженню різниці в заробітноїплати для працівників різних фірм даної га-лузі. 20 З оглядом досліджень, присвячених впливу профспілок на зар-ту, можна ознайомитися в С J. Parsley, «Labor Unions and Wages: ASurvey», Journal of Economic Literature, March, 1980. 21 CM Richard Freeman, «Unionism and the Dispersion of Wages,» Industrialand labor Relations Beview, October 1980. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Профспілки як монополістів " |
||
|
||