Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Споживчі витрати


Домашні господарства набувають безліч това-рів і послуг від автомобілів до бейсбольних біт, отжіліщних послуг до послуг кінематографа, від про-дуктів харчування до електроенергії. Загальна вар-тість покупок, зроблених споживачами, пре-сходить 90% суми особистого наявного доходадомашніх господарств. Нагадаємо також, що лічнийрасполагаемий дохід ділиться на споживання і сбе-реження. Ті кошти, які не направляються до-німи господарствами на споживання, відкладаючи-ються і, таким чином, додаються до їх перебуваючи-нію2. У цьому сенсі рішення домашніх господарств про
1 У гол. 28 ми знову включимо в аналіз державні витрати і чістийекспорт.
2 Для простоти припустимо в цьому параграфі, що не існує про-процентних платежів домашніх господарств фірмам. Як ми бачили в гл. 24, особистий наявний дохід розподіляється на споживання, збережемо-ня і процентні платежі фірмам. Опускаючи останні, ми толькоупростім аналіз.
Величиною тієї частки особистого наявного доходу, яку слід направити на споживання, являють-ся в той же час і рішенням про те, скільки оста-вити у вигляді заощаджень.
На рішення про масштаби споживання і Ощад-; жений, які кожному домашньому господарству ілічастному особі доводиться час від часу при-приймати, впливає безліч різних факто-рів. Одна сім'я може заощаджувати, щоб послатьсвоіх дітей в коледж. Інша пускає пил в очі, тому що тільки що отримала спадщину. Третя \ змушена витрачати великі суми на медичні-iскую допомогу і фактично проїдати заощадження, споживаючи в обсягах, що перевищують розміри дохо-Iдов. Можливо, це відбувається в результаті прода-| жи акцій або скорочення залишків коштів на те-} Кущем рахунку. S
Всі ці фактори впливають на индивидуаль-| ні домашні господарства Але споживання кожного jіз них також піддається постійному впливів-[стві з боку рівня одержуваного доходу. Німи господарства, якщо тільки вони не надто бо-гати, не в стані протягом довгого време-ні витрачати суми, що перевищують розмір їх дохо-дов. Домашні господарства з зростаючими доходами, як правило, хочуть споживати більше. Таким обра-зом, головним фактором, що впливає на рішен-ня домашніх господарств про споживання і носящімвсеобщій характер, є рівень доходів, до-ступні для витрачання, або рівень розташовується-мого доходу.
На рис. 25-3 показана залежність між по-требления і рівнем особистого наявного до-| ходу за період починаючи з 1953 р. Потребітельскіерасходи ростуть разом з величиною располагаемихдоходов. На малюнку ця залежність обобщенноопісивается теоретичної лініей3. Між споживчий витратами і величиною особистого Наявна доходу існує стійкий зв'язок, що іподтверждается тим фактом, що більша частина то-чек лежить близько до теоретичної лінії. Поетомув справжній главі ми будемо припускати, що уро-вень споживчого попиту повністю предопре-розподілом величини доходів домашніх господарств.
Однак незважаючи на те, що теоретична лінія iв досить високою мірою відповідає емпі-рическим даними, вона не відповідає їм в повній мірі. Малюнок 25-3 демонструє существова-ня певних відхилень емпіричних дан-них від теоретичної лінії. Економісти розробити конструкцію талі більш тонкі методи, які в состоянііоб'ясніть ці відхилення. Головні з них приведе-ни у вікні 25-1.
I:
3 Опис методу оцінювання параметрів теоретичної лінії і іхзначенія міститься в гл. 2.

Особистий наявний дохід (млрд. дол 1982 р.) РІС. 25-3. Залежність між споживанням і доходами в 1945-1986 рр.. (Джерело Economic Report of the President, 1986.)
ФУНКЦІЯ СПОЖИВАННЯ. На рис 25-4 проіл-люструвати взаємозв'язок рівня споживання івелічіни доходу, до дослідження якої ми при-ступимо нижче. Цей взаємозв'язок є функція по-требления. Вона грунтується на тому ж типі залеж-ності, що і теоретична лінія на рис 25-3.
Про Функція споживання визначає плани-руемой або бажаний рівень споживач-ських витрат для кожного з рівнів лічногорасполагаемого доходу.
На рис 25-4 на осі абсцис ми відкладаємо раз-заходів доходу, а не особистого наявного доходу, по-
кільки у спрощеній моделі, котра викладається нами, ми опускаємо ті складнощі, які створюються раз-наявністю національного доходу і сукупного особисто-го наявного доходу.
Як ви можете бачити, функція потребленіяпроходіт через початок координат, демонструючи ну-ліве споживання при нульовому рівні доходів. По-кільки функція споживання представляє собойна малюнку пряму, що проходить через початок координат, рівень споживання завжди пропорциона-лен величиною доходів.
На рис. 25-4 показано, чтопотребітелі витрачають 75% своїх доходів.
Якщо відомо, що функція споживання - пря-
Вікно 25-1. Теорії споживання
Функція споживання, представлена на рис 25-3, удов-летворітельна лише в якості першого кроку в опісаніісовокупного споживання. Однак для пояснення відхилень емпіричних даних від теоретичної лініібилі розроблені і більш тонкі методи. Два з них-теорія перманентного доходу, розроблена МілтономФрідменом (Milton Friedman) із Чиказького уні-верситету, а також концепція життєвого циклу Франко Мо-дільяні (Franco Modigliani) з Массачусетського техноло-гического інституту та Альберта Ендо (Albert Ando) ізПенсільванского університету - є найбільш зна-ве. І Фрідмен, і Модільяні отримали Нобе-Левскі премію за свої роботи, що проклали новиепуті в дослідженні споживчої поведінки.
Теорія перманентного доходу
Теорія перманентного доходу стверджує, що потребле-ня пропорційно рівню доходів, як це і перед-покладається на рис 25-3, але не поточних, а перманентних.Последніе дорівнюють середній величині доходів за період, тривалість якого перевищує один рік.
Ця теорія особливо корисна для пояснення того, як домашні господарства реагують на тимчасові вимірюв-вати в доходах. Припустимо, наприклад, що уровеньдоходов якої сім'ї падає через хворобу її годувальника, при цьому заздалегідь відомо, що хвороба продовжить-ся не більше року. Якби споживання було пропорційно поточному прибутку, то ця сім'я скоротила б по-вання в тій же пропорції, в якій впав уровеньдоходов. Проте теорія перманентного доходу каже, що, якщо дохід домашнього господарства впав лише на ка-де-то час, споживання не скоротиться в тій же мірі, що і дохід. Скоріше це домашнє господарство сократітсвоі активи або візьме в борг, щоб підтримати свойуровень життя. Люди дійсно поводяться так ввипадках, коли їхні доходи тимчасово скорочуються.
Концепція життєвого циклу
Концепція життєвого циклу також стверджує, що
споживання залежить від величини доходу за периол зна-
чительно довший, ніж один рік, - а саме заперіол рівний довжині життєвого циклу індівідуумаілі сім'ї. Люди дивляться вперед і намагаються оценітьуровень своїх майбутніх доходів. Останні оказиваютвоздействіе на поточне споживання. Люди, імеющіевисокіе доходи, але очікують в майбутньому їх скоро-ня, будуть економити. Навпаки, люди, які очікують по-височини доходів у майбутньому, беруть сьогодні позики істремятся жити в борг, щоб мати високий рівень по-точного споживання.
Теорія життєвого циклу пояснює, наприклад, почім-му рівень життя студентів набагато вище, ніж це міг-ли б дозволити їх доходи. Сподіваючись на високі доходи майбутньому, вони беруть у борг, щоб витрачати тепер, арасплачіваться пізніше. Ця теорія також наводить Намислов про те, що значні заощадження делаютсяспеціально для пенсійного віку, коли доходи бу-дуть низькими. Люди роблять заощадження в тому віці, коли мають високі заробітки, а потім, коли їх дохо-ди скорочуються, в тому числі і в пенсійному віці, витрачають свої заощадження.
Ці дві теорії висловлюють точку зору, згідно ко-торою особисте споживання знаходиться під воздействіемдоходов, одержуваних за період, тривалість ко-торого набагато довше, ніж один рік. При цьому подра-зумевает, що споживання менш чутливо до теку-щим змінам в доходах, ніж це можна представітьсебе, дивлячись на рис 25-3. Якщо рівень доходів меняетсяза період до року і при цьому оцінки людей щодо відповідності-але рівня їх перманентних доходів або доходів в тече-ня життєвого циклу залишаються значною степеніпрежнімі, динаміка доходів буде мати набагато мен-шиї вплив на споживання, ніж якби сокращеніедоходов було тривалим .
Обидві ці теорії набагато більш плідні, ніж ис-пользуемя нами теорія, з точки зору точності про-прогнозування як рівня споживання окремих до-машніх господарств, так і сукупного споживання. Одна-ко внесені ними удосконалення не ставлять під со-думка власне аналіз факторів, що визначають уро-вень доходів.

Травня, проходить через початок координат, то едина характеристика, яку залишається визна-лити, - це її нахил. Кут нахилу функції по-требления - це гранична схильність до потреб-лению.
Про Гранична схильність до споживання-це частка приросту доходу, на величину кото-рій збільшується споживання.
Для ситуації, зображеної на рис 25-4, предель-ная схильність до споживання дорівнює 0,75. Якщо дохо-ди, одержувані споживачами, збільшуються на 1долл, то їх споживання - на 75 центоа Обозначімпредельную схильність до споживання через MPC
Як йде справа з тією частиною доходів, котораяне витрачається на споживання? Ця сума збережу-ється.
Для умов рис 25-5 вона становить 25 цен-тов з кожного долара прибутку. Гранична схильність до заощадження (MPS) являє собою тучасть кожної з одиниць доходу, яка зберігає-ся. Зрозуміло, функція заощаджень полностьюопределяется функцією споживання, і наоборот.Еслі ми знаємо одну функцію, ми можемо визна-лити й іншу. На рис 25-5 проіллюстрірованафункція заощаджень, відповідна функцііпотребленія на рис 25-4.
Два моменти повинні бути підкреслені особо.Первий полягає в тому, що споживча фугас-

Доходи (млрд. дол)
РІС. 25-4. функція споживання. Функція потребленіяпредставляет собою рівень споживання, близький до каж-дому з рівнів доходу. Функція споживання, проілюструють-ванна на малюнку, проходить через початок координат. Потребле-ня пропорційно доходам. Гранична схильність до потреб-лению дорівнює 0,75. Це означає, що 75 центів з кожного додат-Передачі долара доходів споживається. Решта 25 центовсберегаются
ція визначає бажаний рівень потребітельскіхрасходоа Для кожного рівня доходів вона вказуючи-ет суму, яку домашні господарства хочуть ис-витрачати на споживання Другий момент - це те, що динаміка ставлення споживання до уровнюрасполагаемого доходу залишає решта факто-ри, що мають вплив на споживчі витрати, постійними. Ці фактори є предметоманаліза, що викладається у вікні 25-1.
Опції споживання і заощаджень корисні дляісследованій не тільки у формі графіків, а й вформе рівнянь. Функція споживання записують-ється таким чином:
С - 0,75 Y
ня домашніх господарств, або, іншими словами, нарівень планованих споживчих витрат, описуваних функцією споживання. Що можносказать про фактори, які визначають спросфірм на інвестиції?
Про Інвестиційний попит являє со-бій наміри або плани фірм по збільшен-нію свого фізичного капіталу (заводів і машина), а також товарних запасів.
Товарні запаси складаються з товарів, які збе-гаються для подальшого використання в виробниц-стве або для продажу.
Інвестиційний попит фірм детально вивчає-ся в гол 29. Індивідуальні плани фірми по нара-щування своїх виробничих потужностей з-засобом збільшення обсягів застосовуваного об-ладнання або розширення площ, а також на вимірювання збільшити рівень товарних запасів в НЕ-якої мірі залежать від очікуваної в будущемвелічіни попиту. На останню в свою очередьвоздействует поточний попит Якщо економіка знахо-диться на спаді, найімовірніше, фірми не рассчи-ють на швидке підвищення попиту, а тому й неспешат з будівництвом нових заводів і установ-кою нового обладнання.
Незважаючи на існування зв'язку між теку-щим рівнем попиту на продукцію фірм і планованих інвестиційними витратами, ми всі жесделаем сильне допущення про незмінність уровняінвестіціонного попиту. Тимчасово припустимо, що інвестиційні витрати не залежать від уровнясовокупного попиту і доходів в економіці. Це по-лезная спрощує передумова, від якої впос-ледствии ми можемо відмовитися. Передбачається, чтоуровень попиту, який фірми пред'являють наінвестіціі, не залежить від рівня випуску і зайнято-сті в економіці На рис 25-6 представлена функ-


Це означає, що споживання дорівнює 75% дохода.Сімволом Y позначений рівень доходів. У етомуравненіі також мається на увазі, що MPC равна0, 75. Подібним же чином, припускаючи, що 25% доходів зберігаються, записується і функція сбе-реження:
S=0,25 Y
показуючи, що 25% доходу зберігається.
Доходи (млрд. дол)

Інвесгтщіонние витрати
Ми вважаємо доходи вирішальним фактором, воздей-ствующим на плановане або бажане потребле -
РІС. 25-5. Функція заощаджень. Функція заощаджень поки-показують суму, зберігаючі при кожному з рівнів доходів. Відфункціі заощаджень визначається функцією споживання. Тачасть доходу, яка не пішла на споживання, зберігається

Доходи
РІС 2S-6. Функція інвестицій. Функція інвестицій демонструються в даному випадку постійний рівень планованих ін-вестиционного витрат, величина яких не залежить від уровнядоходов
ція інвестиції, при якій рівень інвестіцііне залежить від доходоа Горизонтальна пряма ука-показують на те, що плановані інвестіціонниерасходи залишаються на рівні 250 одиниць для любогоуровня доходу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Споживчі витрати"
  1. 3. Чистий ринкова економіка
      споживчих витрат часто заохочуються інституційними умовами. Витрати, віднесені на собівартість, зменшують чистий прибуток і, відповідно, податки. Якщо податки поглинають 50% прибутку, то з власної кишені комерсант сплачує тільки 50% подарунка. Решта відносяться на Департамент внутрішніх доходів.]. Схильність враховувати тільки відчутні, видимі і вимірні речі і
  2. 4. Визначення купівельної спроможності грошей
      споживчих витрат відповідно враховують весь процес цілком. Саме це явище призвело економістів до створення образу постійного звернення грошей і ігнорування змін залишків готівки індивідів. Однак тут ми маємо справу зі взаємозв'язками, обмеженими вузької, чітко окресленої областю. Нейтралізація може мати місце тільки в тій мірі, в якій збільшення залишків готівки
  3. 9. Гроші і капітал; заощадження та інвестиції
      споживчих витрат, то вони залишаються приростом обсягу готівки капітальних благ, які б ціни не були на них встановлені. Ці два процеси збільшилися залишки готівки деяких людей і що збільшилися накопичення капіталу йдуть рука об руку. Падіння цін на товари за інших рівних умов стає причиною зменшення грошового еквівалента капіталів окремих індивідів. Але це не
  4. Нехтування побічних ефектів і віддалених наслідків ЕКОНОМІЧНИХ РІШЕНЬ є найбільш поширеною причиною Прорахунки В ЕКОНОМІЦІ
      споживчі витрати, так і приватні заощадження, знищивши тим самим рівно стільки робочих місць, скільки їх створять урядові витрати. Якщо ж проект фінансується за рахунок державного боргу, це призведе до підвищення процентних ставок і скорочення приватних інвестицій і споживчих витрат на ту ж суму в 2 млрд. дол Так само, як і у випадку з обмеженнями торгівлі,
  5. Агрегирование
      споживчі витрати), а частину, що залишилася зберігають і тому виступають, по-перше, основним покупцем товарів і послуг, а по-друге, основним Сберегатель, або кредитором, тобто забезпечують пропозицію кредитних коштів в економіці. Фірми - самостійний, раціонально діючий макроекономічний агент, метою економічної діяльності якого виступає максимізація прибутку. Цей
  6. Кругообіг продукту, витрат і доходів
      споживчими витратами. Фірми, продаючи свою продукцію домогосподарствам, отримують виручку від продажів, з якої виплачують домогосподарствам плату за економічні ресурси, що для фірм являє собою витрати, а для домогосподарств - доходи: заробітну плату (за фактор «праця»), ренту (за фактор «земля »), відсоток (за фактор« капітал ») і прибуток (за фактор« підприємницькі здібності »).
  7. Макроекономічні моделі та їх показники
      споживчих витрат, Yd - наявний дохід, W - багатство, Yd і W є екзогенними змінними, а С - ендогенної змінної. Дана модель дозволяє дослідити, як зміна наявного доходу і (або) багатства змінює величину споживчих витрат. Споживання, таким чином, виступає як залежна величина (функція), а наявний дохід - як незалежна величина (аргумент
  8. Валовий внутрішній продукт
      споживчі витрати домогосподарств (це частина їх наявного доходу) і в інвестиційні витрати фірм (в якості субсидій). До фінансових операцій відносяться купівля і продаж цінних паперів (акцій і облігацій) на фондовому ринку. Оскільки за цінним папером також не варто оплата ні товару, ні послуги, ці угоди не змінюють величину ВВП і є результатом перерозподілу коштів між
  9. Співвідношення показників у системі національних рахунків.
      споживчі витрати (С) + чисті інвестиційні витрати (Inet) + державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn), 2) ЧВПпо доходам=заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій + непрямі податки + чистий дохід від іноземних чинників. Національний дохід - це сукупний дохід, зароблений власниками економічних ресурсів,
  10. Сукупний попит
      споживчий попит (С); 2) попит фірм, тобто інвестиційний попит (I), 3) попит з боку держави, тобто державні закупівлі товарів і послуг (G); 4) попит іноземного сектора, т. е . чистий експорт (Xn). Тому формула сукупного попиту така: AD=C + I + G + Xn. Ця формула схожа на формулу підрахунку ВВП за витратами. Відмінність полягає в тому, що формула ВВП являє
© 2014-2022  epi.cc.ua