| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Співвідношення показників у системі національних рахунків. |
||
|
ВНП=ВВП - ЧДІФ. Оскільки величина ЧДІФ являє собою різницю між доходами, заробленими іноземцями (нерезидентами) за допомогою належних їм (іноземних) факторів виробництва в даній країні, і доходами, заробленими громадянами (резидентами) даної країни за допомогою належних їм (національних) чинників виробництва в інших країнах, то ця різниця може бути як позитивною величиною (якщо іноземні громадяни отримали в даній країні доходів більше, ніж громадяни даної країни отримали доходів за кордоном, і тоді ВВП більше ВНП), так і негативною величиною (якщо громадяни даної країни отримали в інших країнах доходів більше, ніж іноземці в даній країні, і в цьому випадку ВНП більше ВВП). Чистий внутрішній продукт на відміну від ВВП, який характеризує сукупний обсяг виробництва, відображає виробничий потенціал економіки, оскільки включає в себе тільки чисті інвестиції і не включає відновлювальні інвестиції (амортизацію). Тому, щоб отримати ЧВП, випливає з ВВП відняти амортизацію (А): ЧВП=ВВП - А. ЧВП може бути підрахований і за видатками, і за доходами : 1) ЧВПпо витратам=споживчі витрати (С) + чисті інвестиційні витрати (Inet) + державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn); 2) ЧВПпо доходам=заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій + непрямі податки + чистий дохід від іноземних чинників. Національний дохід - це сукупний дохід, зароблений власниками економічних ресурсів, тобто сума факторних доходів. Його можна отримати двома способами: 1) відняти з ЧВП непрямі податки і чистий дохід іноземних факторів: НД=ЧВП - непрямі податки - чистий дохід іноземних факторів; 2) підсумувати всі національні факторні доходи: НД=заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій. Особистий дохід на відміну від національного доходу є сукупним доходом, отриманим власниками економічних ресурсів. ЛД=НД - внески на соціальне страхування - податок на прибуток корпорацій - нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти + відсотки за державними облігаціями або ЛД=НД - внески на соціальне страхування - прибуток корпорацій + дивіденди + трансферти + відсотки за державними облігаціями. Третій вид сукупного доходу - наявний особистий дохід - це дохід використовуваний, тобто знаходиться в розпорядженні домогосподарств. Він менше особистого доходу на величину індивідуальних податків, які повинні заплатити власники економічних ресурсів у вигляді прямих (в першу чергу прибуткових) податків (а також особистих процентних платежів домогосподарств за кредитом): РЛД=ЛД - індивідуальні податки. Домогосподарства витрачають свій наявний дохід на споживання (С) і заощадження (S): РЛД=С + S. Щоб розрахувати сальдо (стан) державного бюджету, необхідно співвіднести доходи і видатки бюджету. До доходів державного бюджету відносяться всі податкові надходження, прибуток державних підприємств, доходи від приватизації та ін, тобто доходи бюджету=індивідуальні податки + податок на прибуток корпорацій + непрямі податки на бізнес + внески на соціальне страхування + прибуток державних підприємств + доходи від приватизації. Витрати бюджету розраховуємо за формулою: витрати бюджету=державні закупівлі товарів і послуг + трансферти + відсотки за державними облігаціями. Перевищення доходів бюджету над видатками (позитивне сальдо) відповідає профіциту (надлишку) державного бюджету. Якщо сальдо бюджету негативно, тобто витрати бюджету перевищують доходи, це означає дефіцит державного бюджету. Якщо сальдо бюджету дорівнює нулю, тобто доходи бюджету дорівнюють витратам, то це збалансований бюджет. Стан (сальдо) торгового балансу відповідає величині чистого експорту, тобто різниці між експортом і імпортом. Якщо величина чистого експорту позитивна (експорт більше імпорту), то має місце профіцит (позитивне сальдо) торгового балансу. Якщо величина чистого експорту негативна (імпорт перевищує експорт), то це ситуація дефіциту (негативного сальдо) торгового балансу. Показники СНС дають кількісну оцінку сукупного продукту і сукупного доходу, але вони не відображають якість життя, рівень добробуту, які ростуть повільніше, ніж ВВП і НД (які не враховують негативних наслідків науково-технічної революції і економічного росту). 1) величина ВВП на душу населення: ВВП / чисельність населення країни; 2) величина національного доходу на душу населення: НД / чисельність населення країни. Для забезпечення міжкраїнових порівнянь ці показники розраховуються в доларах США. У той же час дані показники дуже недосконалі і не в змозі точно відобразити якість життя. Їх основні недоліки полягають, по-перше, в тому, що вони усереднені (наприклад, якщо в однієї людини два автомобілі, а в іншого ні одного, то виходить, що в середньому кожен має по одному автомобілю), по-друге, вони не враховують багато якісні характеристики рівня добробуту (дві країни, які мають однакову величину національного доходу на душу населення, можуть мати різні рівні освіти, тривалість життя, рівень захворюваності та смертності, рівень злочинності тощо), по-третє, вони ігнорують різну купівельну спроможність долара в різних країнах (на 1 дол в США і, наприклад, в Індії можна купити різну кількість товарів), по-четверте, не враховують негативних наслідків економічного зростання (ступінь забруднення навколишнього середовища, зашумленности, загазованості і т. п.). З метою більш точної оцінки рівня добробуту в 1972 р. два американських економістів - лауреат Нобелівської премії Джеймс Тобін і Уїльям Нордхауз (співавтор лауреата Нобелівської премії Поля Самуельсона в написанні всесвітньо відомого підручника «Економікс») запропонували методику розрахунку показника, названого ними «чистий економічний добробут». Цей показник включає в себе вартісну оцінку всього того, що покращує добробут, але не враховується у ВВП, наприклад кількість вільного часу для підвищення рівня освіти, виховання дітей, самовдосконалення; праця на себе; поліпшення рівня та якості медичного обслуговування, зниження рівня забруднення навколишнього середовища і т. п. У той же час при розрахунку цього показника з величини ВВП віднімається вартість всього того, що погіршує якість життя, знижує рівень добробуту, наприклад рівень захворюваності та смертності, якість освіти, тривалість життя, рівень злочинності, ступінь забруднення навколишнього середовища, негативні наслідки урбанізації і т. п. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Співвідношення показників у системі національних рахунків." |
||
|
||