|
Схема кругообігу являє собою приклад макроекономічної моделі. Моделювання і абстрагування - основні методи макроекономічного аналізу, всі макроекономічні процеси вивчаються на основі побудови моделей. Макроекономічні моделі являють собою формалізоване (графічне або алгебра) опис економічних процесів і явищ з метою встановлення основних взаємозв'язків між ними. Для побудови моделі необхідно виділити суттєві, найбільш важливі характеристики кожного досліджуваного явища і відволіктися (абстрагуватися) від несуттєвих факторів. Таким чином, модель являє собою деяке спрощене відображення дійсності, що дозволяє виявити основні закономірності розвитку економічних процесів і розробити варіанти вирішення складних макроекономічних проблем, таких як економічне зростання, інфляція, безробіття та ін
Макроекономічні моделі можуть мати вид функцій, графіків, схем і таблиць, що дозволяє зрозуміти взаємозалежності між макроекономічними величинами, причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами. Моделі включають два види змінних: екзогенні та ендогенні. Екзогенні змінні задаються ззовні, формуються поза моделлю. У моделі вони є незалежними величинами, а їх зміна називається автономним зміною. Ендогенні змінні формуються всередині моделі.
Це залежні змінні.
Модель дозволяє показати, як зміна екзогенних змінних змінює величину ендогенних. Наприклад, у функції (моделі) споживання С=С (Yd, W), де С - величина сукупних споживчих витрат, Yd - наявний дохід, W - багатство, Yd і W є екзогенними змінними, а С - ендогенної змінної. Дана модель дозволяє дослідити, як зміна наявного доходу і (або) багатства змінює величину споживчих витрат. Споживання, таким чином, виступає як залежна величина (функція), а наявний дохід - як незалежна величина (аргумент функції). У різних моделях одна і та ж величина може бути і екзогенної, і ендогенної. Так, в моделі споживання споживчі витрати (С) виступають в якості ендогенної (залежної) величини, а в моделі сукупного попиту AD=C + I + G + Xn споживчі витрати (С) є екзогенної (незалежної) величиною, тобто змінної , визначальною величину сукупного випуску і сукупного доходу. Виняток становлять змінні, що відображають державне управління, такі як державні закупівлі товарів і послуг, акордні податки, податкові ставки, величина трансфертів, облікова ставка відсотка, норма обов'язкових резервів, грошова база, які, як правило, в макроекономічних моделях є екзогенними.
Важлива особливість макроекономічних змінних полягає в тому, що вони діляться на дві групи: показники потоків і показники запасів.
Потік - це кількість за певний період часу. У макроекономіці, як правило, одиницею часу є рік. До показників потоків відносяться сукупний випуск, сукупний дохід, споживання, інвестиції, дефіцит (профіцит) державного бюджету, експорт, імпорт та ін, оскільки всі вони розраховуються за рік. Всі показники, відображені в схемі кругообігу, є потоками (не випадково ця схема називається моделлю кругових потоків). Запас - кількість на певний момент часу, тобто на певну дату (наприклад 1 січня 2006 р.). До показників запасів відносяться національне багатство, особисте багатство, запас капіталу, кількість безробітних, виробничий потенціал, державний борг та ін
Макроекономічні показники можуть бути розділені також на абсолютні і відносні. Абсолютні показники вимірюються в грошовому (вартісному) вираженні (виняток становлять показники чисельності зайнятих і чисельності безробітних, які вимірюються в кількості осіб), а відносні - у відсотках або відносних величинах. До відносних показників відносяться такі, як рівень безробіття, дефлятор (загальний рівень цін), темп інфляції, темп економічного зростання, ставка відсотка, ставка податку тощо
|
- Предмет макроекономіки
Макроекономіка (від грец. makros - великий і oikonomike - букв. Мистецтво ведення домашнього господарства), як і мікроекономіка, являє собою розділ економічної теорії. Макроекономіка - це наука, яка вивчає поведінку економіки в цілому або її великих сукупностей (агрегатів), при цьому економіка розглядається як єдина складна, велика ієрархічно організована система, сукупність
- Агрегирование
Вивчати економічні залежності і закономірності на рівні економіки в цілому можливо лише в тому випадку, якщо розглядати якісь сукупності, або агрегати. Інакше кажучи, макроекономічний аналіз вимагає агрегування, тобто об'єднання окремих елементів в одне ціле, в агрегат, сукупність. Агрегирование дозволяє виділити такі сукупності, як макроекономічні агенти,
- Кругообіг продукту, витрат і доходів
Виявлення найбільш типових рис поведінки економічних агентів (агрегування агентів) і найбільш істотних закономірностей функціонування економічних ринків (агрегування ринків) дозволяє агрегувати макроекономічні взаємозв'язки, тобто дослідити закономірності поведінки макроекономічних агентів на макроекономічних ринках. Це робиться за допомогою побудови схеми кругообігу
- Номінальний і реальний ВВП. Індекси цін.
Всі основні показники в системі національних рахунків відображають результати економічної діяльності за рік, тобто виражені в цінах даного року (в поточних цінах) і тому є номінальними. Номінальні показники не дозволяють проводити як міждержавні порівняння, так і порівняння рівня економічного розвитку в різні періоди часу. Такі порівняння можна робити тільки за допомогою
- Класична модель
Основи класичної моделі були закладені ще у ХVIII ст., А її положення розвивали такі видатні економісти, як А. Сміт , Д. Рікардо, Ж. - Б. Сей, Дж. - С. Мілль, А. Маршалл та ін Основні положення класичної моделі наступні. 1. Головна її передумова - існування на всіх ринках досконалої конкуренції, що відповідало економічної ситуації кінця ХVIII - початку ХIХ в. Усі
- Кейнсіанська макроекономічна модель
Причини Великого краху, можливі шляхи виходу з нього та рекомендації щодо недопущення в майбутньому подібних економічних катастроф були проаналізовані та обгрунтовані в книзі видатного англійського економіста Дж . М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», опублікованій в 1936 р. Наслідком виходу в світ цієї книги було те, що макроекономіка виділилася в самостійний розділ
- Економічне зростання
Економічне зростання - це довгострокова тенденція збільшення реального ВВП. У даному визначенні ключовими є слова: 1) тенденція, це означає, що реальний ВВП не повинен обов'язково збільшуватися щороку, мається на увазі лише напрямок руху економіки, так званий «тренд», 2) довгострокова, оскільки економічне зростання є показником, що характеризує довгостроковий період, а
- 1. Необхідність державного втручання в економіку
Держава є організація осілого населення, що займає певну територію і підкоряється одній і тій же владі. В давнину вчені (Платон, Аристотель, Цицерон) розглядали державу як форму людського співжиття або як середовище, в якому людина знаходить умови існування. Причому, за словами Аристотеля, «середовищем цілком щасливого життя», де держава виховує людину
- Система національних рахунків (СНР)
Система національних рахунків являє собою систему збору та обробки інформації про стан і результати функціонування національної економіки. Її показники відображають структуру ринкової економіки, інститути і механізми функціонування. Використання СНС необхідно для проведення ефективної макроекономічної політики держави, економічного прогнозування, для міжнародних
- Висновки
1. Суспільне відтворення - основа національної економіки - це постійно повторюваний процес суспільного виробництва в безперервному потоці свого відновлення. 2. Сучасне суспільне виробництво охоплює не тільки матеріальне виробництво (I і II підрозділу), а й нематеріальну сферу (III підрозділ) і сферу військової економіки (IV підрозділ). 3.
|