Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
Д. А. Шевчук, В. А. Шевчук. Макроекономіка: Конспект лекцій, 2009 - перейти до змісту підручника

Макроекономічні моделі та їх показники

Схема кругообігу являє собою приклад макроекономічної моделі. Моделювання і абстрагування - основні методи макроекономічного аналізу, всі макроекономічні процеси вивчаються на основі побудови моделей. Макроекономічні моделі являють собою формалізоване (графічне або алгебра) опис економічних процесів і явищ з метою встановлення основних взаємозв'язків між ними. Для побудови моделі необхідно виділити суттєві, найбільш важливі характеристики кожного досліджуваного явища і відволіктися (абстрагуватися) від несуттєвих факторів. Таким чином, модель являє собою деяке спрощене відображення дійсності, що дозволяє виявити основні закономірності розвитку економічних процесів і розробити варіанти вирішення складних макроекономічних проблем, таких як економічне зростання, інфляція, безробіття та ін
Макроекономічні моделі можуть мати вид функцій, графіків, схем і таблиць, що дозволяє зрозуміти взаємозалежності між макроекономічними величинами, причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищами. Моделі включають два види змінних: екзогенні та ендогенні. Екзогенні змінні задаються ззовні, формуються поза моделлю. У моделі вони є незалежними величинами, а їх зміна називається автономним зміною. Ендогенні змінні формуються всередині моделі.
Це залежні змінні.
Модель дозволяє показати, як зміна екзогенних змінних змінює величину ендогенних. Наприклад, у функції (моделі) споживання С=С (Yd, W), де С - величина сукупних споживчих витрат, Yd - наявний дохід, W - багатство, Yd і W є екзогенними змінними, а С - ендогенної змінної. Дана модель дозволяє дослідити, як зміна наявного доходу і (або) багатства змінює величину споживчих витрат. Споживання, таким чином, виступає як залежна величина (функція), а наявний дохід - як незалежна величина (аргумент функції). У різних моделях одна і та ж величина може бути і екзогенної, і ендогенної. Так, в моделі споживання споживчі витрати (С) виступають в якості ендогенної (залежної) величини, а в моделі сукупного попиту AD=C + I + G + Xn споживчі витрати (С) є екзогенної (незалежної) величиною, тобто змінної , визначальною величину сукупного випуску і сукупного доходу. Виняток становлять змінні, що відображають державне управління, такі як державні закупівлі товарів і послуг, акордні податки, податкові ставки, величина трансфертів, облікова ставка відсотка, норма обов'язкових резервів, грошова база, які, як правило, в макроекономічних моделях є екзогенними.
Важлива особливість макроекономічних змінних полягає в тому, що вони діляться на дві групи: показники потоків і показники запасів.
Потік - це кількість за певний період часу. У макроекономіці, як правило, одиницею часу є рік. До показників потоків відносяться сукупний випуск, сукупний дохід, споживання, інвестиції, дефіцит (профіцит) державного бюджету, експорт, імпорт та ін, оскільки всі вони розраховуються за рік. Всі показники, відображені в схемі кругообігу, є потоками (не випадково ця схема називається моделлю кругових потоків). Запас - кількість на певний момент часу, тобто на певну дату (наприклад 1 січня 2006 р.). До показників запасів відносяться національне багатство, особисте багатство, запас капіталу, кількість безробітних, виробничий потенціал, державний борг та ін
Макроекономічні показники можуть бути розділені також на абсолютні і відносні. Абсолютні показники вимірюються в грошовому (вартісному) вираженні (виняток становлять показники чисельності зайнятих і чисельності безробітних, які вимірюються в кількості осіб), а відносні - у відсотках або відносних величинах. До відносних показників відносяться такі, як рівень безробіття, дефлятор (загальний рівень цін), темп інфляції, темп економічного зростання, ставка відсотка, ставка податку тощо
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Макроекономічні моделі та їх показники "
  1. Предмет макроекономіки
    Макроекономіка (від грец. makros - великий і oikonomike - букв. Мистецтво ведення домашнього господарства), як і мікроекономіка, являє собою розділ економічної теорії. Макроекономіка - це наука, яка вивчає поведінку економіки в цілому або її великих сукупностей (агрегатів), при цьому економіка розглядається як єдина складна, велика ієрархічно організована система, сукупність
  2. Агрегирование
    Вивчати економічні залежності і закономірності на рівні економіки в цілому можливо лише в тому випадку, якщо розглядати якісь сукупності, або агрегати. Інакше кажучи, макроекономічний аналіз вимагає агрегування, тобто об'єднання окремих елементів в одне ціле, в агрегат, сукупність. Агрегирование дозволяє виділити такі сукупності, як макроекономічні агенти,
  3. Кругообіг продукту, витрат і доходів
    Виявлення найбільш типових рис поведінки економічних агентів (агрегування агентів) і найбільш істотних закономірностей функціонування економічних ринків (агрегування ринків) дозволяє агрегувати макроекономічні взаємозв'язки, тобто дослідити закономірності поведінки макроекономічних агентів на макроекономічних ринках. Це робиться за допомогою побудови схеми кругообігу
  4. Номінальний і реальний ВВП. Індекси цін.
    Всі основні показники в системі національних рахунків відображають результати економічної діяльності за рік, тобто виражені в цінах даного року (в поточних цінах) і тому є номінальними. Номінальні показники не дозволяють проводити як міждержавні порівняння, так і порівняння рівня економічного розвитку в різні періоди часу. Такі порівняння можна робити тільки за допомогою
  5. Класична модель
    Основи класичної моделі були закладені ще у ХVIII ст., А її положення розвивали такі видатні економісти, як А. Сміт , Д. Рікардо, Ж. - Б. Сей, Дж. - С. Мілль, А. Маршалл та ін Основні положення класичної моделі наступні. 1. Головна її передумова - існування на всіх ринках досконалої конкуренції, що відповідало економічної ситуації кінця ХVIII - початку ХIХ в. Усі
  6. Кейнсіанська макроекономічна модель
    Причини Великого краху, можливі шляхи виходу з нього та рекомендації щодо недопущення в майбутньому подібних економічних катастроф були проаналізовані та обгрунтовані в книзі видатного англійського економіста Дж . М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», опублікованій в 1936 р. Наслідком виходу в світ цієї книги було те, що макроекономіка виділилася в самостійний розділ
  7. Економічне зростання
    Економічне зростання - це довгострокова тенденція збільшення реального ВВП. У даному визначенні ключовими є слова: 1) тенденція, це означає, що реальний ВВП не повинен обов'язково збільшуватися щороку, мається на увазі лише напрямок руху економіки, так званий «тренд», 2) довгострокова, оскільки економічне зростання є показником, що характеризує довгостроковий період, а
  8. 1. Необхідність державного втручання в економіку
    Держава є організація осілого населення, що займає певну територію і підкоряється одній і тій же владі. В давнину вчені (Платон, Аристотель, Цицерон) розглядали державу як форму людського співжиття або як середовище, в якому людина знаходить умови існування. Причому, за словами Аристотеля, «середовищем цілком щасливого життя», де держава виховує людину
  9. Система національних рахунків (СНР)
    Система національних рахунків являє собою систему збору та обробки інформації про стан і результати функціонування національної економіки. Її показники відображають структуру ринкової економіки, інститути і механізми функціонування. Використання СНС необхідно для проведення ефективної макроекономічної політики держави, економічного прогнозування, для міжнародних
  10. Висновки
    1. Суспільне відтворення - основа національної економіки - це постійно повторюваний процес суспільного виробництва в безперервному потоці свого відновлення. 2. Сучасне суспільне виробництво охоплює не тільки матеріальне виробництво (I і II підрозділу), а й нематеріальну сферу (III підрозділ) і сферу військової економіки (IV підрозділ). 3.
© 2014-2022  epi.cc.ua