Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4.2 Показники оцінки стану та ефективності використання товарних запасів |
||
Для обліку, аналізу і планування товарних запасів використовується система абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники виражаються в натуральних (кг, шт. Тощо), або умовно натуральних одиницях і вартісних (грошових). Натуральні показники вимірювання товарних запасів застосовуються для планування товарних ресурсів, організації роботи складів, для розрахунку потреби в матеріально-технічній базі організації, для оперативного розміщення надлишків товарів. Вартісні показники за своєю суттю відображають величину складних за складом явищ у грошовому вимірі. В умовах товарно-грошових відносин вони дозволяють весь цикл економічної діяльності відбитий в натуральних одиницях звести воєдино до одного вимірника. Вартісні показники вимірювання стану товарних запасів використовуються в обліку, аналізі, плануванні, розробці статистичної та іншої звітності, а так само при розрахунку інших показників діяльності організації торгівлі пов'язаних з ними: - обсягу і структури товарообігу, витрат, потреби в оборотних коштах, кредитах, прибутку , розробці товарної, маркетингової, кредитної політик. Абсолютні показники - моментальні, тому що характеризують стан запасів на певну дату: початок, кінець аналізованого періоду або на яку-небудь проміжну дату. Вони зручні для проведення бухгалтерських операцій, контролю за збереженням товарів, але з їх допомогою важко визначити ступінь відповідності величини товарних запасів товарообігу, цілям функціонування організації торгівлі. Для цих цілей використовується система відносних показників, які за своєю суттю відображають співвідношення декількох абсолютних показників. Відносні показники виражаються у вигляді відсотків, коефіцієнтів, індексів і т.п. Вони використовуються для оцінки забезпеченості товарообігу товарними запасами, аналізу товарооборачиваемости, характеристики якісних показників формування товарних запасів, методи розрахунку відносних показників оцінки ефективності формування та використання товарних запасів представлені в таблиці 4.2.1. Основним відносним показником вимірювання стану товарних запасів є показник рівня забезпеченості організації торгівлі товарними запасами (ОТЗ). Порівнюючи величину товарного запасу в днях з нормою товарних запасів, можна не тільки встановити ступінь забезпеченості організації товарними запасами, а й передбачати можливі труднощі у вигляді затоварення ними дефіциту товарів. Якщо забезпеченість товарними запасами більше нормативу, то існує загроза затоварювання, а якщо менше - загроза перерв у продажу товарів через незабезпеченість організації товарними запасами. Розвиток товарообігу торгової організації при відносно низькому рівні товарних запасів відбувається значно інтенсивніше, підвищується ефективність використання всіх ресурсів і якість роботи. Безперервний ланцюг актів купівлі-продажу товарів передбачає постійне поповнення товарних запасів новими, систематичне їх оновлення. Час, необхідний для повного оновлення запасу, характеризується швидкістю обігу товарів, яка іменується товарооборачиваемости. Кругообіг товарів, зміна статичної форми запасу динамічної і становить економічну сутність товарооборачиваемости. Товарооборачиваемости є одним з найважливіших якісних показників роботи торговельних організацій. Під товарооборачиваемости розуміється час обігу товарів з дня реалізації, а так само швидкість обороту товарів. Час звернення характеризує середню тривалість перебування товарів у вигляді товарного запасу. Швидкість обороту показує, скільки разів протягом досліджуваного періоду відбулося оновлення товарних запасів. При цьому обертаються не власними товари, а вкладені в них кошти. Після продажу товари в торгівлю не повертаються, а йдуть на задоволення потреб покупців. Прискорення товарооборачиваемости має велике народногосподарське значення: вивільняються оборотні кошти, вкладені в товарні запаси, знижуються втрати товарів та інші товарні витрати, зберігається якість товарів, поліпшується обслуговування покупців тощо Обчислення товарооборачиваемости як показника ефективності діяльності організації торгівлі дозволяє якісно оцінити два параметри властивих товарних запасах: - час і швидкість їх обігу. Між часом і швидкістю товарного обігу існує стійка пропорційна взаємозв'язок. Зменшення часу і збільшення швидкості товарного обігу дозволяють досягти більшого обсягу товарообігу при менших розмірах товарного запасу, що сприяє зниженню товарних втрат, витрат по зберіганню товарів, оплати відсотків за користування кредитів і т.п. Для приведення до порівнянної увазі даних про товарообіг за певний період і товарних запасів на певну дату використовується показник величини середніх товарних запасів (). Розмір середніх товарних запасів може бути визначений за формулою середньої арифметичної (). Даний метод розрахунку середніх товарних запасів застосовується тоді, коли обсяг запасів на кінець періоду (місяця, кварталу) значно не відрізняється від запасів протягом досліджуваного періоду. В інших випадках для розрахунку середнього запасу рекомендується використовувати метод за середньою хронологічною (). Товарооборачиваемости вимірюється тривалістю одного обороту (ТОб.дні) в днях і кількістю скоєних товарними запасами оборотів за досліджуваний період (ТОб.р.). Зміна товарооборачиваемости в днях в цілому по організації торгівлі складається під впливом двох факторів: 1. зміна структури роздрібного товарообігу; 2. зміна часу звернення окремих товарних груп і товарів. Якщо в товарообігу зростає частка товарів з прискореною товарооборачиваемости, то за рахунок цього середня товарооборотність прискорюється і навпаки. Зміна часу звернення окремих товарів як же призводить до зміни та середньої товарооборачиваемости. Кількісно виміряти вплив даних факторів на зміну товарооборачиваемости можна за допомогою прийому цінних підстановок із застосуванням способу процентних чисел. Для цих цілей обчислюється умовна товарооборотність (тобто показник товарооборачиваемости при фактичній структурі товарообігу звітного періоду і фактичному часу звернення окремих товарних груп і товарів минулого року). Якщо з умовної товарооборачиваемости відняти базисну (минулого року), то визначимо який вплив на її розмір справила зміна структури роздрібного товарообігу, а якщо з фактичної відняти умовну то отримаємо розмір впливу зміни часу звернення окремих товарних груп і товарів. Економія або перевитрата коштів, обумовлених уповільненням або прискоренням оборотності визначається як добуток системи одноденної реалізації та різниці в днях між товарооборачиваемости звітного і базисного (планового) періодів (Е) Е=ОТФ (ТОбдні1-ТОбдні0) Де Е - додаткове залучення (надлишок) товарних запасів. Розмір додаткового прибутку, отриманої за рахунок прискорення оборотності або втрат у разі її уповільнення, можна визначити за формулою: Де - сума додаткового прибутку (втрат), руб. Rрто - рівень рентабельності продажів, прибуток від реалізації у% до товарообігу. Прискорення товарооборачиваемости представляє собою мету організації торгівлі і умова підвищення її ліквідності. Чим вище швидкість обігу товарних запасів, тим вище ліквідність організації торгівлі. Воно рівнозначно збільшенню ресурсів (товарних і фінансових), які можуть бути додатково спрямовані на розвиток торгівлі або в інші сфери діяльності. Разом з тим слід знати, що швидка оборотність товарів має не тільки переваги, а й недоліки. Переваги швидкої оборотності: збільшуються обсяги продажів (т. Недоліки швидкої оборотності: можливе зниження обсягу продажів (через те, що може виникнути дефіцит товару, покупець може не знайти необхідний йому товар, і відмовитися взагалі від покупки товару в даній організації торгівлі і створити їй непорядний імідж); збільшення витрат на пошук і купівлю товарів (купуючи товари великими партіями часто торгова організація втрачає право на знижки за обсяг і не користується ефектом масштабу при транспортуванні та формування видатків на реалізацію товарів. До найважливіших показниками оцінки ефективності використання товарних запасів відносяться: частка товарних запасів в оборотному капіталі (ДТЗоб.к), Запасоемкость (Зем), прибутковість товарних запасів (Rтз). інтегральний показник ефективності (ЕГзобобщ), ступінь реалізації товару (Ер), ступінь осідання товара в запасах (Котзіа), ступінь обновляемости товарного асортименту (СОобн.ассорт.). Частка запасів в чистому оборотному капіталі дозволяє оцінити раціональність структури оборотного капіталу. Якщо частка товарних запасів в оборотному капіталі висока і збільшується, то це означає, що торговельна організація в найближчому майбутньому може зіткнутися з нестачею оборотного капіталу і їй буде важко виконати свої фінансові зобов'язання в строк. Зазвичай відношення суми товарних запасів до чистого оборотного капіталу не повинно перевищувати 80%. Швидкість обігу товарних запасів повинна бути максимально високою, настільки високою, наскільки це можливо економічно і доцільно з фінансової позиції. Чим вище швидкість обороту, тим менше можливість фінансових втрат через фінансову зносу товарів та їх псування. Запасоемкость характеризує величину товарних запасів, що припадає на один рубль товарообігу, тобто показує , яка сума товарообігу отримана з одного рубля товарних запасів. Чим вона менша, тим ефективніше використовуються товарні ресурси. Оцінку впливу стану та ефективності комерційної діяльності на ефективність використання товарних ресурсів можна виміряти за допомогою показників ступеня реалізації товарних ресурсів, ступеня осідання товарів в запасах, ступеня оновлення товарного асортименту. Ефективність використання товарних запасів може бути виміряна і за допомогою показника, що характеризує рентабельність, що визначається як відношення річної (квартальної) суми прибутку від реалізації до середньорічним (среднеквартальному запасах товарів. Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання товарних запасів може служити інтегральний показник, обчислений за даними про індекси зміни товарооборачиваемости () і рентабельності () запасів. Зростання інтегрального показника свідчить про поліпшення використання товарних запасів. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "4.2 Показники оцінки стану та ефективності використання товарних запасів" |
||
|