| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4.5. Аналіз товарних запасів і товарооборачиваемости. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Найважливішим етапом побудови та реалізації оптимальної системи управління товарними запасами є аналіз їх стану та ефективності використання. Мета аналізу полягає у виявленні причин і наслідків зміни товарних запасів та швидкості їх обігу, виявлення невикористаних можливостей підвищення ефективності їх використання. Завдання аналізу товарних запасів: - визначення рівня забезпеченості організації торгівлі необхідними товарними ресурсами; оптимальності їх розміщення, впливу факторів на розмір, структуру, зміну товарних запасів, наявності наднормативних або дефіцитних видів товарних запасів; - встановлення ступеня ритмічності поставок, їх обсягу, комплектності, якості, сортності, відповідності замовленням, договором поставки; - дослідження ефективності господарських відносин з постачальниками (своєчасності укладення договорів на поставку, ступінь реалізованості закуплених товарів, точність виконання договорів, можливості їх пролонгування і зміни); - вивчення показників ефективності їх розміщення, використання та впливу на економічні та фінансові результати роботи організації торгівлі; - обчислення витрат, пов'язаних із закупівлею та зберіганням запасів та їх впливу на прибуток торгового суб'єкта; - підготовка вихідної бази для нормування і оптимального управління ними та т.п. Інформаційною базою для аналізу товарних запасів служать дані бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку та звітності (Ф1 - торг, 3-торг, 1-У, бухгалтерський баланс та додатки до нього), матеріали вибіркових обстежених спостережень , одноразового обліку, планових та позапланових інвентаризацій, результатів уцінки. Аналіз товарних запасів проводять, в цілому по організації торгівлі, її структурним підрозділам, окремих товарних групах, в наступній послідовності: а) аналіз забезпеченості товарообігу товарними запасами та їх відповідності нормативу; б) аналіз динаміки товарних запасів; в) аналіз факторів, що впливають на розмір товарних запасів; г) аналіз обгрунтованості сезонних запасів; д) аналіз асортиментної структури запасів та їх якості; е) аналіз швидкості обігу товарних запасів; ж) аналіз ефективності управління товарними запасами. На прикладі даних умовної організації торгівлі «Меркурій» показана схема аналізу товарних запасів, яка може бути застосована на практиці. Для проведення аналізу вихідна інформація повинна бути приведена у порівнянний вид (Таблиця 4.5.2.). А) аналіз стану товарних запасів в торговельній організації «Меркурій» свідчить про перевищення фактичних товарних запасів над їх нормативною величиною на +3 дня (ситуація може бути й іншою). Намітилася тенденція уповільнення реалізації товарів. А це означає, що у складі товарних запасів є вироби, що користуються обмеженим попитом потенційних покупців. У звітному місяці зменшилася частка у фактичному товарообігу в порівнянні з планом продовольчих товарів, що реалізуються за вільними ринковими цінами з 61,8% до 57,8% і кондитерських товарів закуплених за кордоном С72, 2% до 63,7%. У теж час збільшилася частка цих товарів у фактичних товарних запасах в порівнянні з нормативом відповідно з 72,8% до 80,7% і з 57,8% до 61,8. Виявлена тенденція свідчить про специфіку поведінки споживачів даного сегменту ринку, які воліють купувати товари вітчизняних товаровиробників з фиксируемим і регульованими роздрібними цінами і помилках, допущених комерційною службою при визначенні номенклатури закуповуваних товарів у зарубіжних постачальників і умов постачання. Звертають на себе увагу і ряд інших негативних явищ характерних для процесу формування та розміщення товарних запасів в досліджуваній організації торгівлі, які вимагають усунення в подальшому місяців. До них відносяться: перевищення запасів, що зберігаються на складі, над запасами, що знаходяться в торговому залі, що вимагає серйозної уваги до роботи з запасами і прискорення пропозиції їх покупцю; низька частка оплачених товарних запасів у загальній їх сумі (такий стан свідчить, що підтверджується даними про продажі товарів, про нестачу власних оборотних коштів, збільшенні потреб організації в додаткових кредитах, погіршенні взаємин з конкурентами, порушення платіжної дисципліни, зростанні витрат по зберіганню, що, в кінцевому рахунку, веде до прямої втрати прибутку; по більшості товарних груп (за винятком продуктів харчування реалізуються за регульованими цінами), фактичні товарні запаси в розрахунку на один рубль товарообігу складають неприпустиму величину (від 0,92 рубля до 2,81 рубля), що свідчить про "омертвлянні" коштів, вкладених у товарні запаси (темпи зростання товарообігу повинні обганяти темпи зростання товарних запасів), про недоліки в організації торгівлі та нормуванні товарних запасів. б) вивчення товарних запасів в динаміці проводиться з метою виявлення тенденцій і закономірностей у їх розвитку, обгрунтованості співвідношення складаються між зміною товарообігу , його структури і товарних запасів. За даними торговельної організації «Меркурій» виявлено, що прийнята політика формування та розміщення товарних запасів вимагає уточнення, тому що при її розробці не враховані вимоги пред'явлені до ефективності використання товарних запасів. Для аналізу динаміки товарних запасів рекомендується використовувати ряд додаткових показників: - Коефіцієнт співвідношення темпів зростання товарних запасів і товарообігу (загальна вимога темпи зростання товарообігу повинні обганяти темпи зростання товарних запасів). У досліджуваній організації торгівлі не дотримано цю вимогу. Темп зростання товарообігу в цілому по організації склав 109,1%, а темп зростання товарних запасів - 122,3%, розмір і темп зміни товарних запасів в розрахунку на 1 рубль товарообігу (ступінь реалізованості товарних ресурсів), відповідно склали +0,07 руб . При нормуванні товарних запасів передбачалося, що їх розмір повинен бути на рівні 1,03 рубля, фактично цей показник виріс до 1,1 руб., Тобто фактичні показники продажів товарів у досліджуваному періоді погіршувалися, природно це призведе до зниження ефективності використання товарних запасів. Зростання товарних запасів на 1 рубль товарообігу може бути виправданим тільки тоді, коли фактичний обсяг, а головне, його структура відповідають встановленим нормативом і користується купівельним попитом, а темпи зростання товарообігу випереджають темпи зростання товарних запасів. - Рівень товарних запасів у відсотках до товарообігу. Для досліджуваних умов він склався таким чином: для минулого періоду - 99,8%, при нормуванні товарних запасів цей показник передбачався в розмірі - 103,3%. Фактично він склався на рівні -111,9%. Для даної торгової організації допустимим, в умовах достатності торговельної маси, був би темп приросту товарних запасів певний як корінь квадратний з темпу приросту товарообороту (), т.е він міг би скласти - Однак і цей показник не оптимальний, тому що у даної організації є неходові і залежані товари, а політика формування та розміщення товарних запасів не досконала. В) найважливішим етапом аналізу стану та ефективності використання товарних запасів є факторний аналіз. Оцінка впливу зміни обсягу товарообігу на розмір товарних запасів і швидкість їх обігу визначається за допомогою методу ланцюгових поставок Де ТО0 і ТО1 відповідно, обсяг товарообігу у базисному (минулий плановий) і в звітному періоді (аналізованому періоді), ТОб1 і ТОб0 швидкість обігу товарів складено в базисному і досліджуваному періоді, в днях товарообігу, Д - тривалість досліджуваного періоду , в днях. Г) при оцінці впливу сезонних запасів на розмір товарних запасів на їх розмір рекомендується використовувати економіко-математичні методи дослідження; а також показник сезонності, який можна розрахувати вручну Де - середній розмір товарного запасу на i дату досліджуваного періоду, руб. - Середній розмір товарного запасу за досліджуваний період, руб. Індекс сезонності показує частку аналізованого періоду (квартал, місяць, декада) в досліджуваному періоді. Результати аналізу сезонності коливань попиту, товарообігу і товарних запасів використовують при встановленні нормативу товарних запасів на конкретний період і прийнятті оперативних рішень щодо поповнення запасів або розпродажу зайвих. У ході аналіз ефективності сезонних накопичень необхідно також оцінити забезпеченість ними по кожній товарній групі, порівняти їх розмір з планованою сумою і тенденцій продажів. Д) метою аналізу асортиментної структури товарних запасів є виявлення наявності в їх складі неходових (товари, що знаходяться в організації торгівлі протягом 2 років) і залежаних товарів (що знаходяться у торгового суб'єкта більше 2 років, причин їх виникнення (закупівля товарів низької якості, невідповідних попиту покупців та ін.) Для оцінки стану структури товарних запасів використовуються такі показники: частка неходових і залежаних товарів у загальній сумі товарних запасів з організації, конкретної товарної групі ; темпи зростання неходових і залежаних товарів у порівнянні з темпами зміни товарних запасів; середній розмір уцінки товарів; відсоток реалізації уцінених товарів; коефіцієнт ефективності використання фонду уцінки (Куц) та ін Де Дуц-доходи, отримані від реалізації уцінених товарів РУЦ - витрати, пов'язані з уцінкою товарів. Ефективним вважається такий зниження цін, яке призводить до пожвавлення купівельного попиту на уцінені товари, при цьому темп зростання попиту повинен значно перевищувати розмір зниження ціни. е) при аналізі ефективності використання товарних запасів потрібно виміряти швидкість їх обігу (за показниками товарооборачиваемости), виявити причини їх зміни і визначити шляхи прискорення оборотності (таблиця 5.5 .2). Таблиця 5.5.2 Вихідна інформація для аналізу товарооборачиваемости., Млн.р.,%% Проведений аналіз товарооборачиваемости дозволяє з
робити такі висновки. Фактична товарооборачиваемости за рахунковий період склала 30,0 днів і прискорилася в порівнянні з планом (нормативом) на 0,2 дня. Це прискорення забезпечено за рахунок прискорення товарооборачиваемости по непродовольчих товарах на -2,8 дня (32,9 - 35,7), та впливу інших факторів - 1,7 дня. Однак уповільнення оборотності продовольчих товарів на +4,1 дня (26,7 - 30,8) не дозволила організації отримати фінансовий ефект, обумовлений прискоренням швидкості обігу непродовольчих товарів товарооборачиваемости відбулося за рахунок зміни товарообігу - 0,3 дня (29,9-30 , 2) Зміна суми середніх запасів призвело до зростання тривалості обороту на +0,1 дня (30,0-29,9). Збільшення в структурі товарообігу частки непродовольчих товарів, які традиційно мають більш низьку швидкість обігу, з 49,1% до 53,0 привело до уповільнення товарооборачиваемости на 1,7 дня. Вплив зміни товарооборачиваемости на зміну витрат торговельної організації можна визначити за формулою: Де - зміна прибутку за рахунок зміни товарооборачиваемости; - зміна товарних запасів, обумовлене зміною швидкості їх обігу; Тобф, Тоббіт - фактична і базова (планова) товарооборотність, в днях товарообігу; Тф - фактичний товарообіг, руб .; Цк - ціна капіталу організації торгівлі в досліджуваному періоді; Д - тривалість аналізованого періоду, дні; ПИП - тривалість аналізованого періоду. Ж) завершується аналіз товарних запасів розрахунком показників ефективності їх використання (методика розрахунку показників наведена в § 4.2). Загальна оцінка ефективності управління товарними запасами проводиться за показниками якості роботи з товарними ресурсами та ефективності їх використання. Інтегральний показник якості роботи з товарними ресурсами визначається за формулою Де Тф - фактичний товарообіг, руб.; Тпл - плановий обсяг товарообігу, руб.; Зф - фактичні товарні запаси, руб.; Зн - норматив товарних запасів, руб. Даний показник розраховується за умови, що фактичний товарообіг вище планового, а фактичні товарні запаси нижче нормативних. Інтегральний показник ефективності використання товарних запасів розраховується (як про це сказано у § 4.2) як корінь квадратний з твору індексу зміни товарооборачиваемости та індексу рентабельності товарних запасів. Зростання узагальнюючих показників ефективності управління товарними запасами свідчить про поліпшення політики формування, розміщення та використання товарних запасів. Узагальнивши матеріали аналізу необхідно визначити шляхи поліпшення роботи з товарними запасами шляхом усунення виявлених в ході дослідження недоліків у формуванні, розміщенні та використанні товарних запасів та обліку невикористаних резервів зростання ефективності роботи з товарними запасами при їх нормуванні. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| « Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна "4.5. Аналіз товарних запасів і товарооборачиваемости." |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||