| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5. Переливи капіталу і Перехід до флоатингу |
||
|
Інвестори (домашні господарства, фірми, фінансовим-ші інститути) стоять перед проблемою: у какойформе зберігати свої фінансові активи? Следуетлі їм зберігати їх у вигляді грошей, облігацій або ак-цій? Чи слід їм тримати французькі, амери-канського або німецькі облігації? Багато інвесто-ри диверсифікують свої портфелі за рахунок іност-ранних цінних паперів. Купівлі та продажу іност-ранних активів є операціями балансу дви-вання капіталу, або переливами (потоками) капі-тала. Так само як торгівля товарами і послугами, купівлі та продажу активів ведуть до угод на ва-валютних ринках. На цьому етапі в нашу модель ва-лютного ринку при системі фіксованих валют-них курсів включаються переливи капіталу. Малюнок 38-5 ілюструє, як облік перелівовкапітала модифікує аналіз валютного ринка.Как і раніше, крива M показує попит на німець-кі марки як результат імпорту в США, а кріваяX - пропозиція німецьких марок в результатеосуществленія нашого експорту. При курсі 0,25 дол за німецьку марку ми маємо дефіцит теку-ного платіжного балансу AA ', що дорівнює різниці між-ду обсягами імпорту та експорту Попит на іноземну валюту, а також її перед-ложение виникають і в результаті осуществленіяоперацій балансу руху капіталу. Некоториеамеріканскіе інвестори намагаються купити німець-кі активи і, отже, вносять свій внесок вспрос на іноземну валюту. Ці закупівлі німець- Кількість іноземної валюти РІС 38-5. Потоки капіталу і платіжний баланс. Криві Xі Ad показують пропозиція і попит на іноземну валютупрі умови, що переливи капіталу дорівнюють нулю. Криві XK іMK показують пропозиція і попит на іноземну валютупрі включенні в модель потоків капіталу При їх обліку Дефі-цит платіжного балансу дорівнює відрізку BB ', тобто кількістю долла-рів, яке центральний банк повинен продати, щоб збереженні-нитка валютний курс на позначці 0,25 дол за німецьку марку ких активів показані у вигляді різниці між кри-вої MJC (К позначає капітал) і кривою M Подо-бним же чином іноземні інвестори пред'яв-ляють попит на долари, щоб купити активи вНью-Йорку, наприклад акції Ай-Бі-Ем або скарбниця-чейскіе векселя США. Їх попит на долари добав-ляется до кривої експортних надходжень X, в ре-док чого виходить крива сукупного спросаXK Накресливши криві, ми виявляємо дефіцітбаланса руху капіталів; іноземці покупаютактіви США вартістю всього лише AB, тоді какспрос США на іноземні активи становить А'В ' . Ми бачимо, що через дефіцит балансу двіженіякапітала сукупний дефіцит платіжного балансаСША ще більш зріс порівняно з тим дефіцит-те, який був результатом одних тільки теку-щих операцій. Дефіцит поточного платіжного ба-Ланса дорівнює відрізку AA '. Дефіцит платіжного ба-Ланса (суми поточного балансу і балансу двіженіякапітала) - це набагато довший отрезокBB ', Якщо враховуються переливи капіталу, то дляподдержанія валютного курсу центральному банкупріходітся виплачувати більше доларів, ніж якби він мав справу тільки з дефіцитом поточного платіжного балансу. Від чого залежить величина дефіциту балансу дви-вання капіталу, який ще називається оттокомкапітала? Про Відтік (притока) капіталу з країни встрану є величина дефіциту (позитив-ного сальдо) її балансу руху капіталу. Величина активів, яку жителі США хочуть ку-пити за кордоном, залежить від очікуваної нормипрібилі в Сполучених Штатах в порівнянні снормой прибутку за кордоном. Норми прибутку, з-тися в кожній країні, - це процентниеставкі, що виплачуються за активами, збереженим ветой країні. Можна очікувати, що капітал потече в країну, де процентні ставки вищі за сравнениюс процентними ставками за кордоном. З країн, гдепроцентние ставки низькі щодо ставок закордоном, ймовірно, буде відбуватися відтік капі-тала. Проте один надзвичайно важливий фактор зна-ве ускладнює проблему - це возможностьізмененія обмінних курсів валют. Припустимо, що процентні ставки в Німеччині високі, поетомуамеріканец збирається купувати німецькі обліга-ції. Нехай процентна ставка в Німеччині дорівнює 12, а в США - 8. Може здатися, що американ-ський інвестор отримає 4% додаткової при-чи на рік. Але що якщо протягом цього року немецкаямарка буде девальвована? Нехай девальвація со-ставить 20%. Тоді американець, який купив немецкіеоблігаціі, запрацює на відсотках 12% річних, але при цьому зазнає збитків внаслідок девальва-ції. При перекладі в долари виявиться, що 20%-ядевальвація повністю знищила доходи за про-центам. Якби інвестор купив облігації США, за якими виплачуються нижчі відсотки, то він отримав би більш високий прибуток. І наобо-рот, низькі процентні ставки за кордоном не обов'яз-ково означають, що інвестування за граніцейбудет непривабливим. Якщо іноземні валю-ти дорожчають, то загальний дохід від інвестірованіяза кордоном (відсотки плюс прибуток від різниці викорис) може перевершувати ту суму, которуюможно заробити всередині країни. Тому завжди, коли очікується зміна ва-валютних курсів, ця обставина надає значи-валий вплив на переливи капіталу. Капітал бе-жит з тієї країни, де намітилася тенденція кудешевленію національної валюти, і устремляетсятуда, де є надія на її подорожчання. Дія-тельно, якщо в країні незабаром очікується девальвація, то логічно припустити, що капітал в значитель-них масштабах попливе з неї. Якщо країна імеетдефіціт платіжного балансу, то рано чи поздноона здійснить девальвацію; якщо платіжний ба-ланс країни має позитивне сальдо, то, щоб не трапилося, повинна відбутися ревальвація.Любой людина, що купує американські актівиі продає німецькі активи в той час, когдаожідается, що німецька марка буде девальвірова-на, займається безпрограшним бізнесом. Якщо не-німецьких марка не буде девальвована, нічого пло- хого з ним не станеться. Але у випадку якщо немецкаямарка буде девальвована, він отримає купу денег.В цьому випадку продаж німецьких активів дійсно-тельно стає дуже привабливою. Коли намічаються великі переміщення капіталу, підтримання нерівноважних фіксованих ва-валютних курсів стає неможливим. Коли відтік капіталу стає дуже великим, доларові резерви центрального банку дуже швид-ро виснажуються. Якщо очікувану девальвацію ізо-Бразіл на рис. 38-5, то крива MK зрушиться оченьдалеко вправо. Якщо центральний банк не сможетудовлетворіть попит на долари, то він буде ви-змушений провести девальвацію. Ситуація, коли на-блюдаются великі переливи капіталу, називаетсякрізісом платіжного балансу, спекулятивної ата-кою або потоком гарячих грошей. При системі регу-ліруемих валютних курсів спекулятивна атакаможет дуже швидко викликати девальвацію або ре-девальвації. Цей аналіз, звичайно, застосуємо нетільки до країни, де очікується девальвація. Він вравной мірі застосований і до країни, де очікує-ся ревальвація валюти, тільки в цьому випадку інве-сторі з усього світу намагаються придбати цю ва-люту, а не позбутися її. У кінцевому рахунку саме спекулятивні перелом-ви капіталу викликали крах системи фіксірованнихвалютних курсів в 1973 р. Це відбулося вследствіетого, що Німеччина постійно мала активне сальдоплатежного балансу, девальвація марки була Малова-роятно, зате значною була ймовірність її ре-девальвації. Тому, переводячи активи в немецкіемаркі, спекулянти нічим не ризикували, але при етомвозможность виграшу була дуже велика Оскіль-ку більшість людей цілком влаштовують такіеусловія, спекулятивні переливи до Німеччини сталінастолько великі і некеровані, що в 1973 р. цін-тральні банки припинили фіксацію валютнихкурсов. Міжнародна фінансова система перешлаот фіксованих валютних курсів до режиму гинув- ких валютних курсів. Однак питання про те, лучшелі ця система колишньою, залишається відкритим. Коли валютні спекуляції починають оказиватьрешающее вплив на міжнародні перелівикапітала, вони легко можуть викликати руйнування ва-лютного ринку Однак набагато чаші проблемою є при-ляють зовсім не окремі спекулянти. Як прави-ло, біржовий грою займаються центральні бан-ки, що намагаються підтримувати нереалістичні ва-лютні курси. Більш наочним це стане прианалізі гнучких валютних курсів, до якого митеперь звернемося. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 5. Переливи капіталу і Перехід до флоатингу " |
||
|
||