Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Особливості змішаної системи в різних країнах: які варіанти діють? |
||
Варіанти змішаної системи управління, що застосовуються в різних країнах, розрізняються за: - сферами дії ринку і держави; - функціям регуляторів ; - формам і методам державного управління господарством. Практично неможливо розглянути всі безліч варіантів змішаного типу регулятора. Ми обмежимося аналізом двох моделей, які показують практичні межі розвитку змішаної системи управління економікою: а) з мінімальною участю держави в регулюванні національного господарства; б) з гранично допустимим участю держави в господарському механізмі (при збереженні ринку). А. У варіанті з мінімальними функціями держави переважає ринкова складова в порівнянні з державною складовою загального господарського механізму. Таке становище, наприклад, в США. Тут приблизно 4/5 валового національного продукту забезпечується ринковою системою, а інша його частина виробляється під контролем держави. У даній моделі змішаної економіки держава виконує в першу чергу мінімально необхідні функції (рис. 27.1).
Рис. 27.1. Мінімальні функції держави в регулюванні економіки Насамперед, справою держави є забезпечення економіки потрібною кількістю грошей, яка повинна запобігати інфляцію. Інший державною функцією є регулювання зовнішніх ефектів, які являють собою побічні наслідки господарської діяльності окремих учасників ринку. Держава покликана: а) вимірювати зовнішні ефекти і проводити перерозподіл доходів громадян за допомогою спеціального податку, б) запобігати «соціальні викиди» (проводити попередню державну перевірку проектів будівництва нових підприємств на їх екологічну безпеку), в) адміністративно забороняти виробничу діяльність, що завдає шкоди здоров'ю людей; г) зобов'язувати підприємців затрачати капітал на відновлення зруйнованої природного середовища. Особлива завдання держави - управління неринковим сектором національного господарства, який надає населенню товари та послуги громадського користування. Йдеться про національну оборону, державному управлінні, єдиної енергетичної системи та національної мережі комунікацій, загальну освіту, охорону здоров'я, фундаментальних науках і т. п. На практиці навіть порівняно мінімальну участь держави в економічному макрорегулювання передбачає виконання ряду завдань. До них відносяться: а) забезпечення правової бази, що сприятиме ефективному розвитку ринку; б) захист конкуренції; в) перерозподіл доходів і багатства; г) вплив па розподіл ресурсів з метою поліпшення структури національного продукту; д) контроль за рівнем зайнятості та інфляції, а також заохочення економічного зростання. При регулюванні національного господарства держава застосовує не адміністративні, а переважно економічні методи. Б. Варіант з гранично допустимими функціями держави грунтується на значному розвитку державного сектора економіки (до 40% ВНП знаходиться під державним контролем). Такий стан можна спостерігати у Швеції, Німеччині, Японії та інших країнах. У такому випадку держава здійснює ряд основних функцій (рис. 27.2).
Рис. 27.2. Гранично допустимі функції держави Насамперед, держава сприяє ефективної господарської діяльності всіх підприємців. У цих цілях воно покращує ринковий механізм, а саме: - розробляє і здійснює господарське законодавство, що встановлює «правила гри» всіх бізнесменів (створюється правова основа підприємництва, діяльності бірж, банківської системи, системи оподаткування та ін .); - забезпечує збереження ринкових зв'язків (подолання монополізації економіки, антиінфляційна політика, заходи зі скорочення державних витрат і зменшення бюджетного дефіциту та ін - покращує стан справ на окремих видах ринків (підвищується конкурентоспроможність національного капіталу на внутрішньому та міжнародному ринках шляхом здійснення загальнонаціональних програм науково-технічного прогресу, заохочення експорту капіталу та товарів і т. п.). Далі. Держава намагається стабілізувати економічний розвиток: згладжувати злети і падіння ділової активності, стримувати інфляцію і безробіття, підтримувати стале економічне зростання. У період кризового спаду воно збільшує виплати допомоги з безробіття, розширює можливості отримання кредиту, зменшує норму відсотка. Навпаки, в період господарського підйому скорочуються допомоги безробітним, зменшується обсяг державного кредиту, підвищується норма процента. Держава регулює соціальні відносини. Особливу увагу при цьому приділяється відносинам між роботодавцями та працівниками. Держава визначає розмір мінімальної заробітної плати, стежить за обов'язковим укладанням колективних договорів між підприємцями та профспілками, а також перевіряє умови праці на підприємствах. Розробляються і проводяться в життя програми екологічної безпеки населення, приймаються заходи до розвитку освіти, охорони здоров'я. Створюючи систему соціальних «амортизаторів» (пом'якшуючих механізмів), держава прагне знизити гостроту соціальних суперечностей і тим самим зміцнити панівний суспільний лад. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Особливості змішаної системи в різних країнах: які варіанти діють? " |
||
|