| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.4. Про небезпеку ілюзій |
||
|
Намагаючись визначити долю товару на ринку, можна помилитись і прийняти за потребу те, що нею не є. Така ілюзія чревата великими неприємностями. У цьому зв'язку зауважимо, що потреби діляться ще на дві групи за ознакою дійсності: передбачувані і реальні. Важливо підкреслити, що будь-який підприємець, бізнесмен, зайнятий виробничої або комерційною діяльністю, спочатку має справу з передбачуваними потребами і лише потім, після наполегливого і допитливого вивчення, добирається до потреб реальних. Передбачувані потреби - це ті потреби, які в результаті спеціальних досліджень сформувалися у свідомості маркетологів, менеджерів з якості, плановиків, економістів, соціологів і з деяким ступенем ймовірності можуть проявити себе в майбутньому. Передбачувані потреби складають зміст прогнозів і є підставою для здійснення в повному обсязі подальших маркетингових досліджень, планування підготовки виробництва, формулювання політики у сфері якості. Дійсними потребами є ті, що виникли на практиці й існують реально в житті. Стикаючись з багатьма організаційними та методичними труднощами в процесі пізнання реальних потреб, ми весь час відчуваємо спокуса зупинити дослідження, почати виробництво і виходити з продукцією на ринок. Але тоді з'являється небезпека передбачувані потреби прийняти за реальні, а це призведе до хибним уявленням про справжніх потребах і вимогах до якості створюваної і пропонованої на ринок продукції. Для того щоб точно дізнатися реальні потреби або в максимально можливій мірі наблизитися до них, виробнику доводиться вдаватися до різного роду хитрощів. Є і ще одне угрупування потреб, яку слід враховувати при управлінні якістю. Вона визначається сформованими уявленнями про норми споживання. При цьому потреби поділяються на раціональні та ірраціональні. Раціональними називають потреби, які відповідають науково обгрунтованим або традиційно прийнятим у даному суспільстві уявленням про раціональне, розумному споживанні. Ірраціональними - ті, що виходять за рамки уявлень про розумне споживанні, руйнують особистість, підривають здоров'я, тобто погіршують якість життя. Разом з тим, при визначенні раціональності та ірраціональності споживання зустрічається чимало суб'єктивного і умовного, хоча і те, і інше висвітлюється посиланнями на наукову обгрунтованість. Іноді говорять про кінцевих, проміжних, початкових потребах і т.п. Не ставлячи під сумнів допустимість таких угруповань і класифікацій, хотілося б звернути увагу ось на що. Справа в тому, що на продукцію, товар в цьому ланцюжку існує погляд з двох сторін. Одна і та ж потреба для одних може бути кінцевою, для інших - проміжною. Наприклад, реалізація виготовленої продукції - це кінцева потреба виготовлювача. Придбання продукції - проміжна потреба між реалізацією і безпосереднім використанням. Природно, що потреба в придбанні є проміжною з точки зору використання продукції за призначенням, при цьому задовольняються потреби можна назвати кінцевої. Мабуть, правильно кожну потреба розглядати одночасно і як проміжну, і як кінцеву, тоді всі ланки відтворювального процесу постануть в динамічному єдності, в стані переходу одного в інше. Ймовірно, тому в Японії, де культ споживача високо розвинений, розглядають робочого на подальшій виробничої операції як споживача продукції робітника на попередньої операції [4]. При практичному вирішенні завдань управління якістю треба в максимально можливій мірі орієнтуватися на реальні потреби, тільки це може застерегти від помилок на обраному шляху виробничо-господарської діяльності в умовах ринкових відносин. У той же час не можна відмовитися від розуміння того, що все починається з аналізу діючих потреб, прогнозу їх розвитку, їх впливу на зародження нових потреб. Так чи інакше, в умовах невизначеності доводиться мати справу з висновками про появу нових потреб, їх можливий характер, закони розвитку, тобто мати справу з передбачуваними потребами. Таким чином, існує необхідність осмислення органічного переходу від реально існуючих потреб до передбачуваних і потім знову до реальних, але вже новими, вищими, глибше пізнанням, уточненими. Що для цього потрібно: науковий аналіз або прогноз, інтуїція чи мистецтво керівника? Здається, і те, і інше, і третє. А якщо це так, то саме в цій області існує небезпека ілюзій і їх негативних наслідків. Ось чому ми звертаємо вашу увагу на можливість такої колізії. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1.4. Про небезпеку ілюзій " |
||
|
||