- 31. ЕЛЕМЕНТИ CVP-АНАЛІЗУ
маржинальний дохід; 2) маржинальний запас міцності; 3) виробничий леверидж; 4) точка беззбитковості (поріг рентабельності). Маржинальний дохід - різниця між виручкою підприємства від здійснення реалізації продукції (робіт, послуг) і сумою змінних витрат. Розрахунок маржинального доходу здійснюється не тільки по підприємству в цілому, але і по окремих видах продукції. Технологія
- 10.1. Значення і завдання аналізу
маржинального аналізу, його можливості, основні етапи і умови проведення. Велику роль в обгрунтуванні управлінських рішень у бізнесі грає маржинальний аналіз, методика якого базується на вивченні співвідношення між трьома групами найважливіших економічних показників: витратами, обсягом виробництва (реалізації) продукції та прибутком і прогнозуванні величини кожного з цих показників
- Коефіцієнт маржинального доходу
маржинального доходу фірми до обсягу чистих продажів за той же період
- 24.5. Аналіз запасу фінансової стійкості (зони беззбитковості) підприємства
маржинального доходу і його частку у виручці від реалізації продукції. Потім за методикою, описаної в параграфі 10.3, розрахувати беззбитковий обсяг продажів (поріг рентабельності), тобто ту суму виручки, яка необхідна для відшкодування постійних витрат підприємства. Прибутки при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю. Поріг рентабельності - відношення
- 10.7. Обгрунтування структури товарної продукції
маржинальний дохід. Для цього розрахуємо середню величину частки маржинального доходу з урахуванням структури реалізації продукції для кожного варіанту. {Foto208} Прибуток исчислим за формулою: П=В х Ду - Н. Перший варіант: П=(5600 х 0,29) - 1000=1624 - 1000=624 млн руб. Другий варіант: П=(6000 х 0,313) - 1000=1878 - 1200=678 млн руб. Таким чином, другий варіант дозволяє
- 10.3. Аналіз функціонального зв'язку між витратами, обсягом продажів і прибутком. Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
маржинального доходу об'єднати зону прибутку і зону постійних витрат. Для зручності виведення формул використовуємо наступні позначення: Т - точка беззбиткового обсягу реалізації продукції (поріг рентабельності, точка рівноваги, критичний обсяг продажів); Дм - маржинальний дохід (загальна сума); Ду - питома вага маржинального доходу у виручці від реалізації продукції; Дс - ставка маржинального
- 21.1. Методика факторного аналізу прибутку в системі директ-костинг
маржинального аналізу. Порівняльний аналіз отриманих результатів. Останнім часом все більший інтерес проявляється до методики аналізу прибутку, яка базується на розподілі виробничих і збутових витрат на змінні і постійні і категорії маржинального доходу. Така методика широко застосовується в країнах з розвиненими ринковими відносинами. Вона дозволяє вивчити залежність прибутку від
- КОЕФІЦІЄНТ ВИРУЧКИ
виручкою і змінними витратами до величини
- 10.12. Вибір рішення з урахуванням обмежень на ресурси
маржинального доходу, який дає кожен виріб на одиницю відсутнього ресурсу. Перевага віддається виробництву тих видів продукції, які забезпечують більш високий маржинальний дохід на одиницю ресурсу. Приклад. Фірма випускає два вироби: пальто і куртки. Вихідні дані для аналізу: Пальто Куртки Разом Питомі змінні витрати, тис. руб. 160130 Ціна виробу, тис. руб.
- 10.11. Вибір варіанта технології виробництва
маржинальний дохід на кожну додатково продану одиницю продукції - величина постійна). Для побудови прямолінійного графіка прибутку необхідно відкласти всього дві точки і з'єднати їх (рис. 10.10). 1. При нульовій реалізації маржинальний дохід дорівнює 0, а компанія несе збитки в розмірі постійних витрат (варіант А - 400 млн руб., Варіант Б - 925 млн руб.). 2. При обсязі реалізації 10 000
|