Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Г. В. Савицька. Аналіз господарської діяльності підприємства. 4-е видання, перероблене і доповнене, 2001 - перейти до змісту підручника

10.7. Обгрунтування структури товарної продукції

Важливим джерелом резервів збільшення суми прибутку є оптимізація структури товарної продукції, тобто збільшення частки тих виробів, які приносять великий прибуток підприємству. Однак потрібно мати на увазі, що керівництво підприємства ніколи не зведе свою виробничу програму тільки до одного самому доходному виробу або послугу, щоб мінімізувати ймовірність банкрутства у зв'язку із зміною кон'юнктури ринку.
Припустимо, що є відомості про асортимент продукції та можливих його змінах (табл. 10.5).

Зміна структури продукції


Постійні витрати за рік для першого варіанта становлять 1000 млн руб., Для другого - 1200 млн руб., Виручка від реалізації для першого варіанту - 5600 млн руб., для другого - 6000 млн руб. Оцінку варіантів можна дати шляхом порівняння суми прибутку за першим та другим варіантами. Однак простіше проаналізувати дану ситуацію, використовуючи маржинальний дохід. Для цього розрахуємо середню величину частки маржинального доходу з урахуванням структури реалізації продукції для кожного варіанту.


Прибуток исчислим за формулою:
П=В х Ду - Н.

Перший варіант:
П=(5600 х 0,29) - 1000=1624 - 1000=624 млн руб.
Другий варіант:
П=(6000 х 0,313) - 1000=1878 - 1200=678 млн руб.
Таким чином, другий варіант дозволяє збільшити абсолютну суму прибутку на 54 млн руб. Отже, йому потрібно віддати перевагу.
Розглянемо другий приклад. Підприємству доводиться обгрунтовувати рішення про прийняття додаткового замовлення на випуск 500 виробів L, якщо потужність його устаткування використовується до межі. У такому випадку необхідно зменшити випуск інших менш вигідних виробів, наприклад виробу К, що входив у виробничу програму фірми.
Є такі дані про ці виробах.
L К
Ціна виробу, млн руб. 15 Змінні витрати на виріб, млн руб. 9 Ставка маржинального доходу, млн руб. 6 Час виробітку, хв. 8 Потрібно визначити:
а) на скільки одиниць потрібно скоротити випуск продукції К, щоб можна було прийняти замовлення на виріб L?
Б) чи сприятиме додаткове замовлення збільшенню прибутку в даному періоді?
В) якою має бути нижня межа ціни виробу L, щоб фірма могла прийняти додаткове замовлення?
Визначимо час, необхідний для додаткового замовлення в 500 шт.

8 х 500=4000 хв.
Через це випуск виробу К зменшиться на
4000/10=400 шт.
Зіставимо вихідні дані та одержані результати:
L К
Обсяг виробництва, шт. +500 -400
Ціна виробу, млн руб. 15 грудня
Змінні витрати на виріб, млн руб. 9 серпня
Ставка маржинального доходу, млн руб. 4 червня
Сума маржинального доходу, млн руб. +3000-1Полученние результати показують, що прийняття додаткового замовлення на виготовлення виробу L вигідно для підприємства. Його виконання сприятиме збільшенню прибутку, так як підприємство отримає додатково 3000 млн руб., А втратить 1600 млн руб.
Нижня межа ціни дорівнює перемінним витратам додаткового виробу плюс ставка маржинального доходу замінного вироби, помножена на співвідношення часу їхнього виробництва:
Ц=9 +4 х8/10=12, 2 млн руб.
Такий рівень ціни необхідний для отримання колишньої суми прибутку. Оскільки контрактна ціна вище цього рівня, то прийняття додаткового замовлення збільшить прибуток на 1400 млн руб. [(15-12,2) х 500]. Отже, зміна структури виробництва вигідно для підприємства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 10.7. Обгрунтування структури товарної продукції "
  1. 33. Калькулювання собівартості
    обгрунтування доцільності реальних інвестицій на реконструкцію, технічне переозброєння і т. д.; 4) визначення оптимальних розмірів підприємства; 5) економічне обгрунтування і прийняття будь-яких управлінських рішень. Собівартість відображає величину поточних витрат структура витрат формується під впливом різних факторів: 1) характеру виробленої продукції; 2) споживаних
  2. Структура торгівлі
    структура зовнішньої торгівлі, яка в цілому порушувався у бік продукції обробної промисловості. У 1998 р. на частку останньої доводилося 79% обсягу зовнішньої торгівлі світу, в країнах, що розвиваються - 68, в країнах з перехідною економікою - 54% товарного експорту. При цьому країни, що розвиваються не тільки стали більше експортувати продукції обробної промисловості, але і більше
  3. Товарна структура російського експорт
    структурі зовнішньої торгівлі. Так, частка машинобудівної продукції у внутрішньому промисловому виробництві скоротилася з 30 до 17%, легкої промисловості - з 12 до 2%; в той же час частка продукції паливно-енергетичного комплексу зросла з 11 до приблизно 33%. У зв'язку з цими процесами в товарній структурі експорту країни частка сировини і напівфабрикатів збільшилася з 84% в 1992 р. до майже 90% в
  4. 19.2. Аналіз витрат на карбованець товарної продукції
    структура, зміна перемінних і постійних витрат, які в свою чергу можуть збільшитися або зменшитися за рахунок рівня ресурсоємності продукції і цін на спожиті ресурси. Вартість товарної продукції залежить від обсягу випуску, його структури і цін на продукцію. Взаємозв'язок перерахованих факторів показана на рис. 19.2. Взаємозв'язок факторів, що визначають рівень витрат на карбованець
  5. 8. ІСТОРИЧНА ШКОЛА. ПОГЛЯДИ МОЛОДИЙ ІСТОРИЧНОЇ ШКОЛИ
    Нетрадиційні напряму в економічній науці. Ф. Ліст: наука про національний господарстві. Обгрунтування державного протекціонізму. Вплив на економіку моралі, права, звичаїв, політики. Молода історична школа, її представники: Г. Шмоллер, Л. Брентано, К. Бюхер. Обгрунтування ролі державно-правового регулювання. Регулювання умов праці, пенсійного забезпечення. М. Вебер:
  6. Товарна біржа
    товарних груп (наприклад, біржі зерна, нафти, бавовни). Вони сприяють не тільки реалізації вже наявних товарів, а й організації угод під майбутні поставки продукції. Наприклад, господарствам, які займаються вирощуванням бавовни або зерна, не вистачає коштів для нормального здійснення всього комплексу робіт з вирощування врожаю. У цьому випадку вони можуть звернутися на товарну біржу та отримати
  7. 20. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ завданнями з асортименту
    структурою виробництва та реалізації продукції. Господарюючий суб'єкт повинен постійно формувати товарний асортимент. Основна мета асортиментної концепції - зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільш повно відповідають потребам покупців. У процесі аналізу необхідно встановити виконання плану і динаміку
  8. Товарне виробництво
    товарного виробництва: - суспільний поділ праці, що є найважливішим фактором зростання випуску продукції і освіти надлишків як основи обміну; - відкрита система організаційно-економічних відносин, при якій працівники створюють продукти не для особистого споживання, а для продажу іншим людям, виробництво продукції для обміну стає метою виробничої діяльності;
  9. Питання 55. Показники статистики товарних запасів
    структури товарних запасів; 3) вивчення забезпеченості товарообігу товарними запасами; 4) аналіз стану і динаміки товарних запасів. Показники обсягу товарних запасів (у натуральному і вартісному вираженні) можуть бути розраховані як в цілому, так і по підприємствам, фірмам, регіонам: 1) резервний або страховий обсяг товарних запасів; 2) мінімально допустимий обсяг товарних запасів;
  10. ГЛАВА Товарно-матеріальні запаси: що компанії потрібно купити і що їй потрібно продати
    товарно-матеріальні запаси і чистий прибуток росли паралельним курсом. Це вказує на те, що компанія знаходить прибуткові можливості розширювати обсяг продажів і це зростання вимагає збільшення товарних запасів, щоб компанія могла виконувати всі замовлення вчасно. Виробничі компанії, у яких товарні запаси протягом декількох років стрімко ростуть, а потім так само стрімко вичерпуються,
© 2014-2022  epi.cc.ua