Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
BC Автономслз, О.І. Ананьін, С.А. Афонією. Історія економічних вчень, 2002 - перейти до змісту підручника

2. Економіка пропозиції. Теоретичні основи концепції


Економіка пропозиції - найбільш практично орієнтирів; ная і ідеологізована концепція з тих, що запропонував еко ^ мический консерватизм 80-х років. Відповідно до словника MIT, JKO »| мія пропозиції являє собою набір положень, з котор центральним є твердження про те, що алокація і еф ^ тивное використання ресурсів має вирішальне значення для роа національного виробництва як у коротко-, так і в довгостроковій] періоді. Відповідно, основну увагу економіка предлоя ня приділяє перешкодам на шляху розширення пропозиції та тивного використання факторів виробництва. Фактично: означає підвищений інтерес до виду і положенню функції аг тированного пропозиції факторів, а отже, до параметр ^ визначальним природну норму безробіття, а не до рівня i регірованного попиту в короткостроковому періоді, як це має ме <| у звичайній кейнсіанської макроекономіки. Головним серед назва них перешкод вважається негативний вплив урокну структури податків на стимули до праці та інвестування, а так інститутів і звичок, наприклад, обмежень, пов'язаних з д? | Тельностью профспілок, на ефективну аллокації ресурсов1.
1 The MIT Dictionary of Modern Economics / ed. by Pearce D. Cambrif] (Mass), 1991. P. 409.
556
Прихильники цієї концепції стверджували, що існувала в
i іремя в США податкова (а також соціальна) система Контрприйом-
уктінна стосовно процесу накопичення капіталу і зростання про-
Цюдства і несприятливо позначається на державному бюдже-
|, Високі податки розглядалися також як одна з головних при-
Л інфляції. Можна сказати, що прихильники економіки запропонованого-
шя стояли на позиції негрошовій природи інфляції. Вони по-
али, що високі податки, з одного боку, провокують інфля-витрат, а з іншого - дозволяють уряду штучно | цишать ціну попиту деяких товарів і послуг і тим самим ведуть [неефективного використання ресурсів .
Сутність концепції визначила основні політичні та еко-
шческіе висновки та рекомендації, найважливіший з яких ^ оял в тому, що не тільки не існує протиріччя між це-1І боротьби з інфляцією і стимулювання економічного зростання, | досягнення цих цілей можливо за допомогою одного і того ж
грумента - зниження податків.

Не випадково біля витоків цієї концепції стояли практичні де-1лі з помірно консервативними поглядами, а не представники | ки. Вперше ідеї, що стали потім ядром концепції, були виска-ш в 1977-1978 рр.. деякими конгресменами і сенаторами при ружденіі бюджетної політики. Популяризували концепцію зналісти Дж. Ванніскі і Дж. Гилдер, а університетську науку | едстаілял маловідомий професор з Південної Кароліни А. Лаф-
i - автор однойменної кривої. Прихильниками концепції були | огіе представники адміністрації Р. Рейгана.
Але явна практична спрямованість концепції не означає ^ утствія теоретичного базису. У теоретичному плані концепція зномікі пропозиції базується на стандартній неоклассічес-
іоделі ціни.
Як і неокласика в цілому, економіка пропозиції іоспроіз-
1іт на макрорівні принципи функціонування суб'єктів, З
) го випливає, що подібно до того, як для індивідуальної фірми і
споживача не існує проблеми реалізації - по рівноважним
нам вони можуть завжди купити і продати будь-яку кількість блага,
| рівні економіки в цілому не може бути незайнятих ресурсів та
тінь виробництва залежить насамперед від пропозиції капи-
Jtti і праці. При такому трактуванні пропозицію капіталу - це преж-
(всього проблема заощаджень, рішення якої залежить від вибору
цею між споживанням сьогодні і в майбутньому; пропозицію тру-
I-це проблема вибору людей між працею і дозвіллям. І питання
557
про те, яким чином на цей вибір впливає політика держави ! є предметом розгляду. По суті, мова йде про тс що податки спотворюють відносну привабливість праці по <носінню до дозвілля і відносну привабливість збережено | порівняно із споживанням. Економісти, відстоювали кінці цію економіки пропозиції, в даному випадку відтворюваність! стандартні міркування, що пояснюють звичний усім в | функцій пропозиції. Дійсно, зростання податків назаработн] плату означає її фактичне зменшення і, отже, кільки ефект заміщення більше ефекту доходу, веде до coKji щенію пропозиції праці. До аналогічного результату веде і ci <тема різних допомог, в тому числі і з безробіття, - снижа привабливість праці.
Аналогічним чином представлялася і картина впливу i логів на доходи від заощаджень (відсотки і дивіденди) на о? заощаджень: вибір людей між сьогоденням і майбутнім спожито | ем відбувається в ситуації, коли відносні ціни справжніх майбутніх благ спотворюються податками.
Не випадково прихильники пов {концепції порівнювали податки з «клином», який «вбивається» ме | ду факторними доходами, що впливають на пропозицію, і чістьп [факторними витратами, що визначають попит на фактори. Др шими словами, підкреслювався спотворює характер прибуткових] логів.
Колічестіенная оцінка кінцевих наслідків тих чи інших i менений податків на економіку і на стан государственнс бюджету - дуже складне завдання . Але логіка міркувань у сторо | ників економіки пропозиції вельми проста: зниження норм логів на доходи від власності (відсотки і дивіденди) веде підвищенню схильності до заощаджень за рахунок поточного потреб / ня, збільшує пропозицію позичкового капіталу і знижує ставши! відсотка, що, як відомо, сприяє пожвавленню інвестиціях | ного процесу. Зниження податків на прибутки корпорацій (а так введення податкових та амортизаційних пільг) стимулює HHF тіціонний процес двома шляхами: збільшується рівень виплачу | деталей, дивідендів і, отже, ринкова вартість актш що сприяє залученню зовнішніх коштів; створюється дополн | вальний джерело внутрішніх ресурсів накопичення.
Зменшення граничних ставок податків на трудові доходи сп | собствует розширенню пропозиції робочої сили вже работак> 1Щ залученню додаткових контингентів (для яких межі-корисність отриманих в результаті благ стала перевершувати преде
558
ую корисність дозвілля). Таким чином, процес накопичення капита-
I обеспечивается'необходимым приростом трудових ресурсів. В підсумку досягається підвищення норми накопичення і прискорення
кономіческіх зростання. При цьому, як випливає з теорії граничної
жзводітельності, відбувається збільшення частки трудових доходів
Національному доході. Останнє дуже важливо з соціальної точки
внія, оскільки зниження податків створює небезпеку, по крайней
| ре в короткостроковому періоді, скорочення державних расхо-в , в тому числі і на соціальні програми. Хоча і тут, як статями прихильники концепції, можна очікувати позитивного ефекту.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Економіка пропозиції. Теоретичні основи концепції"
  1. 6. Монопольні ціни
    економіки, це не відноситься до монопольними цінами і специфічно монопольним доходам. 5. Якщо власником готівкового кількості товару m є не одна людина, фірма, корпорація або інститут, а кілька власників, які бажають співпрацювати з метою встановити монопольну ціну замість конкурентної, то між ними має бути укладено угоду (зазвичай іменоване картелем і визначається
  2. Коментарі
    економіки, особливо Коперником. Маклеод сформулював його таким чином: найгірша форма валюти в обігу регулює цінність всієї валюти і витісняє з обігу всі інші форми валюти. Закон Грешема діє там, де існує одночасне звернення неполновесних монет з повновагими монетами цього ж металу; там, де обертаються два метали, і один недооцінений в порівнянні з
  3. РОЛЬ УРЯДУ
    економіки, здатної породжувати підвищення реальних заробітків для більшості громадян в епоху штучної інтелектуальної промисловості - хоча ця роль буде дуже несхожа на роль, що відводиться уряду при соціалізмі або в суспільстві загального добробуту. Однак капіталізму дуже важко визнати за урядом належну роль. Якраз для епохи капіталізму характерні суперечки про роль
  4. Предмет макроекономіки
    економіка (від грец. makros - великий і oikonomike - букв. мистецтво ведення домашнього господарства), як і мікроекономіка, являє собою розділ економічної теорії. Макроекономіка - це наука, яка вивчає поведінку економіки в цілому або її великих сукупностей (агрегатів), при цьому економіка розглядається як єдина складна, велика ієрархічно організована система, сукупність
  5. Вплив податків на економіку
    економіки та боротьби з циклічним безробіттям в період спаду, стимулюючи ділову активність і рівень зайнятості. Проте одночасно з ростом ВВП зниження податків обумовлює і зростання рівня цін (від Р 1 до Р 2) і внаслідок цього є проінфляційна мірою (провокує інфляцію). Тому в період буму (інфляційного розриву), коли економіка «перегріта», в якості антиінфляційної міри,
  6. Пролетарська політична економія
    економіку державного типу, регульовану з центру. Головна праця Маркса - «Капітал», т. 1 (1867), який зробив його одним з найбільших економістів світу. Ф. Енгельс назвав «Капітал» «біблією робочого класу ». Незважаючи на складну мову і деякі невідповідності окремих положень теорії з життям (на які вказував ще й Ф. Енгельс), цей твір можна віднести до шедеврів німецької науки.
  7. 3. Стан економічної теорії на межі третього тисячоліття
    економіці », яка у нас переведена як« Принципи політичної економії », і тут немає помилки, так як А. Маршалл подтерміном« економіці »мав на увазі політичну економію1. Дж.М. Кейнс , учень А. Маршалла, назвав свого вчителя найбільшим економістом XIX в. Економічна криза в кінці XIX століття і майже двадцятирічна депресія показали неспроможність державного втручання в
  8. Концепції загальної економічної рівноваги
    економіці не дотримуються. Тому загальна рівновага є не типовим, а скороминущим моментом, що характеризує ідеальний стан конкурентної економіки. Модель Л. Вальраса піддавалася критичному аналізу з боку багатьох авторів. У неокласичному варіанті модифікація моделі Вальраса в макроекономічному аспекті здійснювалася за трьома основними напрямками. Під -перше, вона була
  9. 1. Меркантилізм - теорія і практика
    економіка носила переважно натуральний характер з незначними елементами товарно-грошових відносин. Ситуація кардинально змінюється з початком розвитку капіталістичних економічних відносин. Це відбувається в Європі в 15-16 століттях нашої ери в епоху, яка отримала назву "епоха великих географічних відкриттів", а також "епоха первинного накопичення капіталу". Відомо, що і
  10. 2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта
    економіка розумілася як наука про раціональному веденні домашнього господарства. Монкретьєна ж, як і інших представників меркантилізму, цікавили питання пов'язані з процвітанням держави, національної економіки в цілому. І поява нового терміна ("поліс" - держава) і означало появу нової науки - науки про процвітання національного господарства. Хоча в строгому сенсі науки ще не було,
© 2014-2022  epi.cc.ua