| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Економіка пропозиції. Теоретичні основи концепції |
||
|
Економіка пропозиції - найбільш практично орієнтирів; ная і ідеологізована концепція з тих, що запропонував еко ^ мический консерватизм 80-х років. Відповідно до словника MIT, JKO »| мія пропозиції являє собою набір положень, з котор центральним є твердження про те, що алокація і еф ^ тивное використання ресурсів має вирішальне значення для роа національного виробництва як у коротко-, так і в довгостроковій] періоді. Відповідно, основну увагу економіка предлоя ня приділяє перешкодам на шляху розширення пропозиції та тивного використання факторів виробництва. Фактично: означає підвищений інтерес до виду і положенню функції аг тированного пропозиції факторів, а отже, до параметр ^ визначальним природну норму безробіття, а не до рівня i регірованного попиту в короткостроковому періоді, як це має ме <| у звичайній кейнсіанської макроекономіки. Головним серед назва них перешкод вважається негативний вплив урокну структури податків на стимули до праці та інвестування, а так інститутів і звичок, наприклад, обмежень, пов'язаних з д? | Тельностью профспілок, на ефективну аллокації ресурсов1. 1 The MIT Dictionary of Modern Economics / ed. by Pearce D. Cambrif] (Mass), 1991. P. 409. 556 Прихильники цієї концепції стверджували, що існувала в i іремя в США податкова (а також соціальна) система Контрприйом- уктінна стосовно процесу накопичення капіталу і зростання про- Цюдства і несприятливо позначається на державному бюдже- |, Високі податки розглядалися також як одна з головних при- Л інфляції. Можна сказати, що прихильники економіки запропонованого- шя стояли на позиції негрошовій природи інфляції. Вони по- али, що високі податки, з одного боку, провокують інфля-витрат, а з іншого - дозволяють уряду штучно | цишать ціну попиту деяких товарів і послуг і тим самим ведуть [неефективного використання ресурсів . Сутність концепції визначила основні політичні та еко- шческіе висновки та рекомендації, найважливіший з яких ^ оял в тому, що не тільки не існує протиріччя між це-1І боротьби з інфляцією і стимулювання економічного зростання, | досягнення цих цілей можливо за допомогою одного і того ж грумента - зниження податків. Не випадково біля витоків цієї концепції стояли практичні де-1лі з помірно консервативними поглядами, а не представники | ки. Вперше ідеї, що стали потім ядром концепції, були виска-ш в 1977-1978 рр.. деякими конгресменами і сенаторами при ружденіі бюджетної політики. Популяризували концепцію зналісти Дж. Ванніскі і Дж. Гилдер, а університетську науку | едстаілял маловідомий професор з Південної Кароліни А. Лаф- i - автор однойменної кривої. Прихильниками концепції були | огіе представники адміністрації Р. Рейгана. Але явна практична спрямованість концепції не означає ^ утствія теоретичного базису. У теоретичному плані концепція зномікі пропозиції базується на стандартній неоклассічес- іоделі ціни. Як і неокласика в цілому, економіка пропозиції іоспроіз- 1іт на макрорівні принципи функціонування суб'єктів, З ) го випливає, що подібно до того, як для індивідуальної фірми і споживача не існує проблеми реалізації - по рівноважним нам вони можуть завжди купити і продати будь-яку кількість блага, | рівні економіки в цілому не може бути незайнятих ресурсів та тінь виробництва залежить насамперед від пропозиції капи- Jtti і праці. При такому трактуванні пропозицію капіталу - це преж- (всього проблема заощаджень, рішення якої залежить від вибору цею між споживанням сьогодні і в майбутньому; пропозицію тру- I-це проблема вибору людей між працею і дозвіллям. І питання 557 про те, яким чином на цей вибір впливає політика держави ! є предметом розгляду. По суті, мова йде про тс що податки спотворюють відносну привабливість праці по <носінню до дозвілля і відносну привабливість збережено | порівняно із споживанням. Економісти, відстоювали кінці цію економіки пропозиції, в даному випадку відтворюваність! стандартні міркування, що пояснюють звичний усім в | функцій пропозиції. Дійсно, зростання податків назаработн] плату означає її фактичне зменшення і, отже, кільки ефект заміщення більше ефекту доходу, веде до coKji щенію пропозиції праці. До аналогічного результату веде і ci <тема різних допомог, в тому числі і з безробіття, - снижа привабливість праці. Аналогічним чином представлялася і картина впливу i логів на доходи від заощаджень (відсотки і дивіденди) на о? заощаджень: вибір людей між сьогоденням і майбутнім спожито | ем відбувається в ситуації, коли відносні ціни справжніх майбутніх благ спотворюються податками. Колічестіенная оцінка кінцевих наслідків тих чи інших i менений податків на економіку і на стан государственнс бюджету - дуже складне завдання . Але логіка міркувань у сторо | ників економіки пропозиції вельми проста: зниження норм логів на доходи від власності (відсотки і дивіденди) веде підвищенню схильності до заощаджень за рахунок поточного потреб / ня, збільшує пропозицію позичкового капіталу і знижує ставши! відсотка, що, як відомо, сприяє пожвавленню інвестиціях | ного процесу. Зниження податків на прибутки корпорацій (а так введення податкових та амортизаційних пільг) стимулює HHF тіціонний процес двома шляхами: збільшується рівень виплачу | деталей, дивідендів і, отже, ринкова вартість актш що сприяє залученню зовнішніх коштів; створюється дополн | вальний джерело внутрішніх ресурсів накопичення. Зменшення граничних ставок податків на трудові доходи сп | собствует розширенню пропозиції робочої сили вже работак> 1Щ залученню додаткових контингентів (для яких межі-корисність отриманих в результаті благ стала перевершувати преде 558 ую корисність дозвілля). Таким чином, процес накопичення капита- I обеспечивается'необходимым приростом трудових ресурсів. В підсумку досягається підвищення норми накопичення і прискорення кономіческіх зростання. При цьому, як випливає з теорії граничної жзводітельності, відбувається збільшення частки трудових доходів Національному доході. Останнє дуже важливо з соціальної точки внія, оскільки зниження податків створює небезпеку, по крайней | ре в короткостроковому періоді, скорочення державних расхо-в , в тому числі і на соціальні програми. Хоча і тут, як статями прихильники концепції, можна очікувати позитивного ефекту. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2. Економіка пропозиції. Теоретичні основи концепції" |
||
|
||