Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Екологічна проблема |
||
Навколишнього природним середовищем називається та частина земної природи, з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничої діяльності на даному етапі історичного розвитку. Хоча друга половина XX в. - Це час небачених раніше темпів економічного зростання, однак воно в усі більшою мірою стало здійснюватися без належного врахування можливостей навколишнього природного середовища, допустимих господарських навантажень на неї. У результаті відбувається деградація навколишнього природного середовища. Як приклади деградації навколишнього природного середовища в результаті нераціонального природокористування можна привести збезлісення і виснаження земельних ресурсів. Процес збезлісення виражається в скороченні площі під природною рослинністю, і насамперед лісовий. За деякими оцінками, під час виникнення землеробства і скотарства лісами було покрито 62 млн. км2 суші, а з урахуванням чагарників і перелісків - 75 млн. км2, або 56% всієї її поверхні. У результаті триваючого вже 10 тис. років зведення лісів їх площа скоротилася до 40 млн. км2, а середня лісистість - до 30%. У наші дні зведення лісів продовжується швидкими темпами: щорічно їх знищується більше 20 тис. км2. Лісові масиви зникають у міру розширення оранки землі і пасовищ, росту заготівлі деревини. Особливо загрозливе становище склалося в зоні тропічних лісів, де, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в середині 80-х рр.. щорічно знищувалося 11 млн. га лісів, а на початку 90-х рр.. - Приблизно 17 млн. га, особливо в таких країнах, як Бразилія, Філіппіни, Індонезія, Таїланд. Деградація земельних ресурсів у результаті розширення землеробства і тваринництва відбувалася протягом всієї історії людства. За підрахунками вчених, в результаті нераціонального землекористування людство в ході неолітичної революції уже втратило 2 млрд. га колись продуктивних земель, що значно більше всієї сучасної площі ріллі. І в сьогоденні в результаті процесів деградації грунту щорічно зі світового сільськогосподарського обороту вибуває близько 7 млн. га родючих земель, які втрачають свою родючість і перетворюються на пустки. Втрати грунту можна оцінити не тільки за площею, але і по масі. Американські вчені підрахували, що тільки орні землі нашої планети щорічно втрачають 24 млрд. Процес деградації грунтів особливо інтенсивно протікає на посушливих землях, які займають близько 6 млн. км2 і в найбільшій мірі притаманні Азії та Африці. У межах посушливих земель розташовані і головні райони опустелювання, де перевипасання худоби, зведення лісів і нераціональне зрошуване землеробство досягли максимального рівня. За існуючими оцінками, загальна площа опустелювання аридних земель у світі становить в наші дні 4,7 млн. км2, в тому числі територія, на якій відбулося антропогенне опустелювання, оцінюється в 900 тис. км2. Щорічно вона приростає на 60 тис. км2. Інша причина деградації світової екологічної системи - забруднення її відходами виробничої та невиробничої діяльності людини. Кількість цих відходів дуже велика і останнім часом прийняло розміри, що загрожують існуванню людської цивілізації. Відходи діляться на тверді, рідкі та газоподібні. В даний час не існує єдиної оцінки кількості твердих відходів, породжуваних господарською діяльністю людини. Не так давно для усього світу вони оцінювалася в 40 - 50 млрд. т на рік з прогнозом збільшення до 100 млрд. т і більше до 2000 р. За сучасними розрахунками, до 2025 р. обсяг таких відходів може зрости ще в 4-5 разів . При цьому слід також враховувати, що в даний час лише 5-10% всього видобутого і одержуваного сировини переходить в кінцеву продукцію та 90-95% його в процесі переробки перетворюється в прямі відходи. У структурі твердих відходів переважають промислові і гірничо-промислові відходи. У цілому і на душу населення вони особливо великі в Росії, США і Японії. За душового показником твердих побутових відходів лідерство »належить США, де на кожного жителя в рік припадає 500-600 кг сміття. Незважаючи на всі розширюється утилізацію твердих відходів, в багатьох країнах світу вона або знаходиться на початковій стадії, або відсутня. Рідкими відходами забруднюється передусім гідросфера, причому головними забруднювачами тут виступають стічні води і нафту. Загальний обсяг стічних вод на початку 90-х рр.. досяг 1800 км3. Для розведення одиниці обсягу забруднених стічних вод до прийнятного до використання рівня потрібно в середньому від 10 до 100 і навіть 200 од. чистої води. Таким чином, використання водних ресурсів для розведення та очищення стічних вод стало найбільшою статтею їх витрачання. У підсумку деградація водного середовища в наші дні прийняла глобальний характер. Приблизно 1,3 млрд. чоловік користуються в побуті тільки забрудненою водою, що служить причиною багатьох епідемічних захворювань. В силу забруднення річок і морів знижуються можливості рибальства. Велику тривогу викликає забруднення атмосфери пилоподібними і газоподібними відходами, викиди яких безпосередньо пов'язані зі згорянням мінерального палива і біомаси, а також з гірськими, будівельними та іншими земляними роботами. Масштабним і небезпечним аспектом екологічної кризи є вплив на нижні шари атмосфери парникових газів, насамперед діоксиду вуглецю і метану. Діоксид вуглецю надходить в атмосферу в основному в результаті згоряння мінерального палива (2/3 всіх надходжень). Джерелами надходження в атмосферу метану служать спалювання біомаси, деякі види сільськогосподарського виробництва, витік газу з нафтових і газових свердловин. За деякими підрахунками, тільки в 1950-1990 рр.. світовий обсяг викидів вуглецю виріс у чотири рази, досягнувши 6 млрд. т, або 22 млрд. т вуглекислого газу. Основну відповідальність за ці викиди несуть економічно розвинені країни Північної півкулі, на частку яких припадає велика частина таких викидів (на США - 25%, країни - члени ЄС - 14%, країни - члени СНД - 13%, Японію - 5%). Одним з головних наслідків екологічної кризи на планеті є зубожіння її генофонду, зменшення біологічного різноманіття. Біологічне різноманіття Землі оцінюється в 10-20 млн. видів, у тому числі на території колишнього СРСР - 10-12% від загальної кількості. Втрати в даній сфері вже досить відчутний. Це відбувається через руйнування середовища існування рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення навколишнього середовища. За підрахунками американських вчених, за останні 200 років на Землі зникло близько 900 тис. видів рослин і тварин. У другій половині XX в. процес скорочення генофонду різко прискорився. У результаті вчені прийшли до висновку, що при збереженні існуючих тенденцій у 1980-2000 рр.. можливе зникнення 1/5 всіх біологічних видів, що населяють нині кашу планету. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2. Екологічна проблема " |
||
|