|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Грошово-кредитна політика держави
|
|
.
Під грошово-кредитною політикою (ДКП) розуміється комплекс заходів економічного регулювання грошового обігу, спрямованих на забезпечення сталого економічного зростання шляхом впливу на рівень і динаміку інфляції, інвестиційну активність і інші найважливіші макроекономічні процеси. Грошово-кредитна політика - це найважливіший метод державного регулювання суспільного відтворення з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для розвитку ринкової економіки. Провідником ДКП є Центробанк країни, а об'єктом регулювання є грошовий обіг. До основних інструментів ДКП відносяться: операції на відкритому ринку (державний кредит); зміна облікової ставки і зміна норми обов'язкових резервів.
Якщо Центробанк активно розміщує в обороті державні цінні папери, роблячи їх найбільш привабливими, то вільні грошові кошти банківської системи йдуть з обігу на купівлю цих паперів, знижується інвестиційна активність і сповільнюється економічне зростання. Якщо Центробанк, навпаки буде зменшувати кількість державних цінних паперів, викуповуючи їх у банківської системи, то грошова маса в обігу збільшиться, зросте інвестиційна активність, і виростуть темпи економічного зростання.
Облікова ставка також є важливим інструментом ДКП. У практиці її частіше називають ставкою рефінансування. Це та ставка, за якою Центробанк кредитує комерційні банки. Якщо Центробанк знижує облікову ставку, кредитні ресурси стають більш дешевими і доступними, збільшується інвестиційна активність, збільшується сукупний попит і пропозицію і зростають темпи економічного зростання. Підвищення облікової ставки веде до зниження інвестиційної активності, а отже і до скорочення темпів економічного зростання.
Третім інструментом ДКП є норма обов'язкових резервів. Збільшення цієї норми призводить до того, що велика частина готівкових коштів банків буде йти в резерви, знизиться, а інвестиційна активність знизиться. Зниження номи обов'язкових резервів призведе до зростання інвестиційної активності і економічному зростанню.
Уряд через Центробанк проводить жорстку ДКП, при якій обсяг грошової маси не змінюється, або гнучку ДКП, при якій крім зміни інструментів ДКП змінюється і обсяг грошової маси.
Згідно монетаристському підходу зміна на грошовому ринку не впливає на зміну в реальному секторі економіки.
У кейнсіанської теорії Облікова ставка відсотка виконує функцію імпульсу, що надходить на всі ринки. Якщо держава зловживає розширенням грошової маси з метою стимулювання інвестиційної активності, то в економіці може виникнути ефект «ліквідної пастки». Зростання грошової маси викличе зниження облікової ставки відсотка до певного рівня, після нього подальшого зниження не послідує, а значить і підвищення інвестиційної активності не відбудеться. Дана міра приведе до інфляційних процесів.
Якщо метою короткостроковій ДКП є зміна інструментів впливу на грошовий обіг згідно ситуації, що складається в економіці, то метою довгострокової ДКП є підтримання стійких темпів зростання, при низькому контрольованому рівні інфляції. Засновник школи монетаризму М. Фрідмен зазначає умови довгострокової рівноваги на грошовому ринку: «довгостроковий (середньорічний) темп зростання пропозиції грошей дорівнює сумі довгострокового (середньорічного) темпу зростання реального сукупного доходу та очікуваного темпу зростання інфляції»
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна" Грошово-кредитна політика держави " |
- Тема 56. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
грошово-кредитної політики. Грошово-кредитна політика держави полягає в регулюванні грошового обігу з метою здійснення впливу на зростання виробництва і стримування інфляції та безробіття. Основним органом, що реалізує цю політику, є Центральний банк країни, який повинен: а) забезпечувати стійкість національної валюти; б) виробляти єдині правила для грошового ринку
- Коли ФРС приймає рішення про зменшення темпів зростання пропозиції грошей, керуючі повинні взяти до уваги як
грошовий ринок у стан рівноваги. Так як процентна ставка є ціна запозичень, більш високий її рівень приводить до зниження інвестицій, а значить, і обсягу попиту на товари і послуги. Зворотній залежність між рівнем цін і обсягом попиту обус-ловлівает негативний нахил кривої сово-купного попиту. Грошово-кредитна політика держави воздей-ствует на сукупний
- Кейнс запропонував концеп-цію переваги ліквідності, покликану пояснити фактори, що визначають рівень
грошовий ринок у стан рівноваги. Так як процентна ставка є ціна запозичень, більш високий її рівень приводить до зниження інвестицій, а значить, і обсягу попиту на товари і послуги. Зворотній залежність між рівнем цін і обсягом попиту обус-ловлівает негативний нахил кривої сово-купного попиту. Грошово-кредитна політика держави воздей-ствует на сукупний
- антициклічного регулювання
грошового обігу та розгортанню інфляційних процесів. У тому ж напрямку діяла «м'яка» грошово-кредитна політика держави, націлена на забезпечення низького рівня позичкового відсотка, благоприятствующего інвестиціям. Для цього також різними способами збільшувалася обращающаяся грошова маса, що давало інфляційні ефекти. Такі ефекти свідомо приймалися в розрахунок.
- Грошово-кредитна політика та валютний курс
грошово-кредитної політики держави і дій центрального банку тієї чи іншої країни з регулювання валютного курсу. При посиленні грошово-кредитної політики обмежується зростання грошової маси, а значить, відносно скорочується пропозиція національної валюти на валютних ринках, що відповідно повинно вести до підвищення її курсу. Пом'якшення грошово-кредитної політики створює
- 6.1. Фінансово-бюджетна політика та бюджетний процес
грошових коштів, створюваних у державі. У ході мобілізації до бюджету цих коштів та їх використання виникають фінансові відносини між державою, платниками податків та одержувачами бюджетних асигнувань. Ці відносини будуються відповідно з фінансово-бюджетною політикою, яка розробляється і здійснюваної органами влади. Фінансово-бюджетна політика включає дії державних
- Зростання грошової маси: інфляційний і неінфляційний варіанти
грошово-кредитній політиці. Сформовані протягом цього десятиліття стереотипи масової економічного мислення, а також державні підходи до вирішення накопичених проблем виявилися вкрай однобокими і непрофесійними. Вибудовувалася примітивна логіка: зростання грошової маси - єдина причина інфляції. Боротьба з нею, як і з породила її причиною, - головне і вирішальне у фінансовій та
- 4.Денежно - кредитна політика держави: зміст, напрямки, форми і основні інструменти
грошово кредитної системі можуть спричинити серйозні наслідки для всього суспільного виробництва. Тому не випадково, що у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою грошово - кредитна система знаходиться під контролем держави. Впливаючи на грошову пропозицію, держава може вплинути на відсоткову ставку, на інвестиційну активність, на інфляцію і зайнятість у країні.
- 9.3. Сутність, цілі та інструменти грошово-кредитної політики
грошово-кредитна, політика держави - це сукупність державних заходів в області грошового обігу та кредиту в цельях регулювання пропозиції грошово-кредитних ресурсів для забезпечення неінфляційного економічного зростання. Грошово-кредитна політика здійснюється шляхом стимулювання кредиту і грошової емісії або їх обмеженням і стримуванням. Стимулююча
- 9.4. Теоретичні підходи до грошово-кредитній політиці
грошової політики: а - відносно жорстка; б - щодо гнучка За допомогою інструментів, перелічених у попередньому параграфі, ЦБ РФ реалізує мету грошово-кредитної політики - підтримувати на певному рівні грошову масу (жорстка монетарна політика) або ставку відсотка (гнучка монетарна політика). Варіанти монетарної політики показані на рис. 9.1. Щодо жорстка політика
|