Чи не відправити ВВП у відставку?

За величиною ВВП оцінюють результат суспільного виробництва тому, що він являє собою суму цінностей всіх вироблених за певний період товарів і послуг. Однак, як з'ясовується при вивченні «Мікроекономіка», ціни не завжди повністю відображають корисність блага: в ціні абонемента фітнес клубу не враховується виграш суспільства від скорочення витрат на охорону здоров'я внаслідок зміцнення здоров'я любителів фітнесу, а в ціні прального порошку можуть не виявитися витрати на усунення забруднення довкілля його виробником. Громадські блага, виробництво яких фінансується за рахунок податків, включаються в ВВП в розмірі державних витрат на їх виробництво, так як грошову оцінку їх користі ринок не дає. Крім виробництва для продажу в більшості країн існує виробництво для власного споживання, результати якого ринок не оцінює. «Послуги дружини - домашньої господині ніколи не враховуються у складі ВВП. Отже, якщо людина одружується на своїй економці, то розміри ВВП можуть знизитися! Або якби моя дружина домовилася з сусідкою про прибирання один одному будинків і вони платили б за ці назви одна одній по 4 тис. Дол, в рік, тоді ВВП виріс би на 8 тис. Дол. ». Те, що зміна сімейного статусу дійсно може вплинути на величину ВВП показують результати статистичних обстежень британських сімей в 2012 р, після вивчення яких економічний оглядач газети «The Guardian» робить висновок: «Сьогодні є економічний сенс в тому, щоб переконати народ жити на самоті. Одинаки споживають на 38% більше продуктів, на 42% більше пакувального матеріалу, на 55% більше електрики і на 61% більше газу на людину, ніж сім'ї з 4 осіб ».

Все це призводить до того, що динаміка ВВП не достовірно відображає кінцеві результати економічної діяльності; цей недолік проявляється все очевидніше при сучасному зміні структури цінностей, що визначають добробут людей.

У 2008 р президент Франції Ніколя Саркозі попросив Джозефа Стігліца створити комісію з метою визначення можливостей отримання більш точної оцінки результатів функціонування національних економік. Звітна доповідь цієї комісії, що отримала назву «Комісія по вимірюванню ефективності економіки і соціального прогресу», російською мовою опублікував державний НДІ системного аналізу Рахункової палати РФ.

Основний висновок з роботи комісії полягає в тому, що «прийшов час перемістити акцент в нашій системі вимірювання з вимірювання економічного виробництва на вимір добробуту людей. Вимірювання добробуту повинно бути пов'язане зі стійкістю розвитку. Зміна акценту не означає відмову від ВВП і показників виробництва, які продовжують відігравати важливу роль у моніторингу економічної діяльності. Але перенесення акценту на показники добробуту важливий тому, що зростає розрив між інформацією, що міститься в агрегованих даних по ВВП, і тим, що дійсно значимо для добробуту простих людей. Це означає необхідність створення статистичної системи, яка доповнювала б показники діяльності ринку показниками добробуту людей і показниками сталого розвитку. Така система повинна, по необхідності, бути багатовимірної, включати цілий спектр різних показників, тому що ніякої єдиний показник не може адекватно відобразити таке складне явище, як добробут членів суспільства »¹.

У червні 2012 р в Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН зі сталого розвитку за участю представників 192 країн. Вона прийняла підсумковий документ під назвою «Майбутнє, яке ми хочемо», в якому п. 38 говорить: «Ми визнаємо необхідність розробки більш широких показників оцінки прогресу в додаток до показників валового внутрішнього продукту, щоб приймати більш зважені стратегічні рішення, і в зв'язку з цим просимо Статистичну комісію ООН в консультації з відповідними структурами системи ООН та іншими відповідними організаціями приступити до здійснення програми роботи в цій області, спираючись на вже існуючі ініціатив ви ».

ООН не тільки закликає, але вже діє в цьому напрямку. З 1990 р вона публікує «Індекс людського розвитку» (ІЛР) (International Human Development Indicators) країн світу. Концепцію побудови ІЛР розробив індійський економіст Амартія Сіна, який отримав Нобелівську премію з економіки в 1998 р за внесок в економіку добробуту. Індекс розраховується за трьома показниками: очікувана тривалість життя, рівень грамотності населення, величина національного доходу на душу населення за паритетом купівельної спроможності. Чим ближче ІЛР до 1, тим вище вважається якість життя в країні. Про те, що порівняльна оцінка результатів розвитку країн по ВВП і ІЛР, як правило, не збігається, свідчить наведена нижче таблиця.

Таблиця. Ранжування країн за ІЛР і ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності в 2015 р²

¹ Доповідь комісії по вимірюванню ефективності економіки і соціального прогресу. С. 13.

16-17 вересня 2016 року Комітет з економіки при уряді і парламенті Швеції зібрав в Стокгольмі 13 провідних економістів світу, включаючи лауреата Нобелівської премії Джозефа Стігліца і чотирьох колишніх головних економістів Світового банку, для обговорення поточної економічної кон'юнктури і вироблення рекомендацій провідникам економічної політики. Вони були представлені у вигляді 8 загальних принципів, в першому з яких відзначається, що зростання ВВП повинен розглядатися як засіб для досягнення мети, а не самоціллю.

Відзначимо ще одна обставина, що перешкоджає але величиною ВВП судити про підсумки функціонування національних економік. Це наявність в них тіньових секторів - не зареєстрованої державними органами господарської діяльності. Тіньова економіка існує майже у всіх країнах. За оцінками міжнародної консалтингової групи Л. Г. Кеатеу, обсяг тіньової економіки варіює в діапазоні від 9-10% ВВП у Великобританії, США і Швейцарії до понад 40% ВВП у багатьох країнах, що розвиваються. У Росії за оцінками експертів РАНХиГС в 2016 р протягом року в тіньовому ринку так чи інакше брали участь близько 30 млн осіб - це 40,3% економічно активного населення. Для виявлення результатів господарської діяльності тіньового сектора використовуються різні непрямі методи: зіставлення доходів і витрат населення, співвідношення кіль-

³

пра зареєстрованих і незареєстрованих безробітних, обсяг споживаної електроенергії та ін.

Збільшення споживання електроенергії і у виробництві, і в побуті в міру розвитку економіки лежить в основі оригінального пропозиції співробітників американського Національного бюро економічних досліджень (NBER) В. Хендерсона, А. Сторігарда і Д. Уейл визначати динаміку ВВП за допомогою виміру штучного освітлення¹. Для цього можна використовувати штучні супутники Землі, велика кількість яких в даний час постійно фотографує майже всі райони світу. Як приклад вони наводять дані про висвітлення в Східній Європі і пострадянських країнах в 1992-2002 рр. Протягом цього десятиліття середньодушовий дохід в Молдавії і Україні впав на 30 і 35% відповідно, що відповідало падіння інтенсивності освітлення на 68 і 47%. З іншого боку, в Угорщині, Польщі і Румунії доходи зросли на 41,56 і 23%, що відповідало зростанню освітленості на 46, 80 і 112%. Перевагою такого способу є можливість збирати дані про економічну активність в державах і територіях, які взагалі не збирають скільки-небудь надійних статистичних даних, таких як Північна Корея та Сомалі.

Незважаючи на зазначені недоліки, ВВП як і раніше застосовується в якості основного показника результативності функціонування суспільного господарства, так як він відображає суть ринкової економіки - обсяг послуг, що надаються економічними агентами один одному за певний період, т. Е. Економічну активність в країні. Саме тому економістів і політиків турбують повідомлення про зниження темпу зростання ВВП на 0,5 або навіть 0,2%: досягнутий рівень добробуту в розвинених країнах це змінює не сильно, зниження ж економічної активності - явище інерційне і швидко його зупинити важко.

1

1. Економічні процеси в епоху глобалізації, фактори світового економічного зростання
   Ще в 1961 році американський економіст Н. Калдор в статті, присвяченій накопичення капіталу, прийшов до висновку про те, що в світовій економіці спостерігаються певні закономірності в зміні випуску, капіталу і їх співвідношень в довгостроковій перспективі. Довгострокова тенденція збільшення
2. Економічне зростання і економічні цикли, модель Солоу
   В результаті вивчення матеріалу даного розділу студент повинен: знати основні фактори, що впливають на економічне зростання; основні методи моделювання економічного зростання; модель Солоу в базовій формулюванні; модель Солоу з технічним прогресом, нейтральним але Харроду; вміти прогнозувати
3. Економічна політика в моделі AD-AS, економічна політика в короткостроковому і довгостроковому періоді
   У гл. 11 ми вже бачили, що в короткостроковому періоді, коли сукупна пропозиція описується кривої SRAS, будь-який вид державної політики, яка впливає на сукупний попит, повністю транслюється в збільшення випуску при збереженні колишнього рівня цін. У той же час в більш тривалому періоді, коли
4. Економетричні моделювання інфляції
   У параграфі 10.3 була представлена структурна модель інфляції, заснована на описі поведінки кожного макроекономічного суб'єкта і результату їх взаємодії. Як наукової концепції вона повинна бути придатна для короткострокового прогнозу і сприяти реалізації цілей грошово-кредитної політики грошової
5. Ефективний контракт
   Профспілка і фірма узгоджують чисельність зайнятих членів профспілки (L ) І ставку зарплати (Ш). Загальна чисельність профспілки дорівнює Z, 0, він максимізує середньозважену корисність зайнятих і незайнятих членів профспілки: де U (w) - змінна корисність працівника; U {) - фіксована корисність
6. Два типи економічного зростання і два типи кредитних циклів
   Останні 50 років світовий ВВП в середньому зростав на 3,6% в рік. Половина зростання було забезпечено приростом робочої сили, а інша половина - підвищенням продуктивності праці. В наші дні середній працівник виробляє в 2,4 рази більше, ніж в 1964 р В результаті за півстоліття світова економіка
7. Доходи від продажу іноземної валюти., доходи від підприємницької діяльності
   Обсяг продажу населенням іноземної валюти визначається, з одою боку, загальними надходженнями її на територію Росії, а також швидкістю її обігу, динамікою курсу долара щодо динаміки грошових доходів та індексу споживчих цін. Моделювання цих взаємозв'язків являє собою досить складну задачу
8. Динаміки обсягу капіталу і часткою доходу (флашель)
   Виробництво ВВП описується функцією Леонтьєва: де а - регульована середня продуктивність капіталу; / - оптимальне число робочих на одиницю капіталу (чисельність бригади); К - обсяг капіталу; L - чисельність робітників; L / I - кількість бригад. У рівновазі працю і капітал витрачаються повністю