| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.4. Аналіз бюджету |
||
|
У ході бюджетного року і по закінченні його річного циклу центральні і територіальні фінансові органи постійно проводять аналітичну роботу за результатами складання і виконання бюджету. Цілі бюджетного аналізу: - оцінка кінцевих результатів складання і виконання бюджету; - обгрунтування фінансово-бюджетної політики уряду та адміністрацій територій ; - обгрунтування параметрів показників при формуванні бюджетів; - виявлення факторів і причин, що зробили вплив на невиконання планових показників бюджету; - обгрунтування прийняття та перевірка виконання постанов і рішень органів влади у сфері управління; - виявлення резервів при складанні та виконанні бюджету; - забезпечення повного, своєчасного і стабільного виконання плану мобілізації до бюджету доходів; - забезпечення повного і своєчасного виконання плану фінансування заходів, передбачених у бюджеті; - виявлення недоліків у діяльності одержувачів бюджетних коштів, що призводять до нераціонального , нецільового та неефективного використання бюджетних асигнувань; - визначення економічної та соціальної ефективності бюджетних витрат; - виявлення недоліків у роботі фінансових органів у ході складання і виконання бюджету та підготовка пропозицій щодо їх усунення; - вдосконалення бюджетного процесу і міжбюджетних відносин. Крім перерахованих вище загальних для всіх бюджетів завдань, аналіз територіальних бюджетів дозволяє: - визначити рівень фінансової самодостатності території, стан бази її власних доходів; - визначити рівень стійкості територіального бюджету; - виявити фактори, що впливають на фінансове положення території, і ступінь впливу цих факторів на територіальний бюджет; - визначити прийнятність і справедливість з точки зору населення проведеної місцевою адміністрацією бюджетної політики. Слід зазначити, що в сучасній практиці роботи фінансових органів застосовується головним чином аналіз виконання бюджетних показників. Питання ж, пов'язані з аналізом стану бюджетів, їх стійкості, ще недостатньо розроблені. У той же час в умовах кризового стану економіки в країні і в регіонах, підвищення ролі територіальних органів влади та територіальних бюджетів у вирішенні економічних і соціальних завдань проблеми стійкості територіальних бюджетів, а отже, і аналіз цих проблем дуже актуальні. Для проведення аналізу бюджету використовуються певні методи та інструментарій. Найбільш простий метод - порівняння, коли бюджетні показники звітного періоду порівнюються або з плановими, або з показниками за попередній період (базисними). При порівнянні показників за попередній період необхідно домогтися їхньої сумісності, тобто показники слід перерахувати з урахуванням однорідності складових елементів, інфляційних процесів в економіці, методів оцінки та ін Наступний метод - групування, коли показники групуються і зводяться в таблиці. Це дозволяє проводити аналітичні розрахунки, виявити тенденції розвитку окремих явищ та їх взаємозв'язку, фактори, що впливають на зміну показників. Метод ланцюгових постановок, або елімінування, полягає в заміні окремого звітного показника базисним. При цьому всі інші показники залишаються незмінними. Цей метод дозволяє визначити вплив окремих факторів на сукупний бюджетний показник. Як інструментарій для бюджетного аналізу можуть використовуватися бюджетні коефіцієнти - відносні показники фінансового стану території, які виражають відносини одних абсолютних бюджетних показників до інших. Бюджетні коефіцієнти можуть використовуватися для порівняння показників фінансового стану конкретної території з аналогічними показниками інших територій, для виявлення динаміки розвитку показників і тенденцій зміни фінансового стану території. Аналіз бюджету повинен вестися окремо по доходах і видатках. Для бюджетного аналізу можуть використовуватися: 1) горизонтальний аналіз, в ході якого порівнюються поточні показники бюджету з показниками за минулий період, а також планові показники з фактичними; 2) вертикальний аналіз, в результаті якого визначається структура бюджету, частка окремих бюджетних показників у підсумковому показнику та їх вплив на загальні результати; 3) трендовий аналіз, який проводиться з метою виявлення тенденцій зміни динаміки бюджетних показників. У ході цього аналізу порівнюються планові або звітні показники за ряд років. На основі ретроспективного аналізу можливе прогнозування бюджетних показників на майбутнє; 4) факторний аналіз, суть якого полягає у виявленні впливу окремих факторів на бюджетні показники (наприклад, вплив на величину показників видатків на соціально-культурні заходи таких факторів, як чисельність контингенту бюджетних установ, період функціонування цих установ, рівень цін, індекси інфляції і т. д.); У ході аналітичної роботи можуть використовуватися абсолютні показники доходної та видаткової частин бюджету, відносні показники - бюджетні коефіцієнти (бюджетної автономії, забезпеченості власними доходами, співвідношення власних і регулюючих доходів тощо); виявлятися тенденції розвитку бюджетних показників, кількісні та якісні сторони впливу окремих факторів на процес формування та виконання бюджету. Як приклад бюджетного аналізу наведемо метод аналізу стійкості територіального бюджету. Рівень стійкості територіального бюджету може визначатися обсягом коштів, необхідних для забезпечення мінімальних, детермінованих бюджетних витрат. Мінімальні бюджетні витрати - поняття, неодноразово відбите в законодавчих актах Російської Федерації. Це кошти, передбачені в бюджеті для фінансування конституційно гарантованих заходів щодо життєзабезпечення населення. Це бюджетні кошти, що направляються на утримання установ, підприємств і організацій, що перебувають на бюджеті та надають безкоштовні або на пільгових умовах послуги та товари населенню. Стійкість бюджету характеризується чотирма типами його стану: 1) абсолютно стійким; 2) нормальним; 3) нестійким; 4) кризовим. Нами пропонуються такі методи визначення ступеня стійкості територіальних бюджетів. 1) Абсолютно стійкий стан бюджету можливо за умови, якщо Рм <Дс + Др, де Рм - мінімальні витрати бюджету ; Дс - власні доходи бюджету; Др - регулюючі доходи бюджету. 2) Нормальний стан РМ=Дс + Др. 3) Нестійкий стан РМ=Дс + Др + ДД, де ДД - додатково залучені фінансові ресурси (вільні залишки бюджетних коштів, позабюджетні кошти та ін.) 4) Кризовий стан: Рм> Дс + Др Можливі й такі кількісні критерії для визначення ступеня стійкості бюджету. 1) Абсолютно стійкий стан бюджету можливо за таких умов: Дс: Д=60-70%, Др: Д=30-40%, З: Р=10-15%, де Д - загальна сума бюджетних доходів; Р - загальна сума бюджетних витрат; З - бюджетна заборгованість (у% до планованих витрат бюджету). 2) Нормальний стан бюджету: Дс: Д=40-50%, Др: Д=50-60% , З: Р=30-35%, 3) Нестійкий стан: Дс: Д=5-10% , Др: Д=90-95%, З: Р=40-50%, Для аналізу бюджету в Як інструментарій можуть використовуватися бюджетні коефіцієнти. Вони дозволяють порівнювати характеристики бюджету за різні періоди часу, порівнювати показники бюджету конкретній території з аналогічними показниками бюджетів інших територій. Такі коефіцієнти можуть бути використані як нормативів (критеріїв) стану бюджету. Ці критерії можуть розроблятися на базі найбільш успішно складених і виконаних бюджетів, на базі груп бюджетів, сформованих за територіальною ознакою, і т.д. Для аналізу бюджету пропонуємо використовувати наступні бюджетні коефіцієнти: 1) Коефіцієнт співвідношення регулюючих і власних бюджетних доходів: Кр.с=Др: Дс 2) Коефіцієнт автономії: Ка=Дс: Д. 3) Коефіцієнт забезпеченості мінімальних витрат власними доходами: Ко.р=Дс: РМ 4) Коефіцієнт бюджетного покриття: Кб.п=Д: РМ 5) Коефіцієнт бюджетної заборгованості Кб.з=З: Р. 6) Коефіцієнт бюджетної результативності регіону: Кб.р=Дт: Ч, де Дт - територіальні бюджетні доходи, Ч - середньорічна чисельність населення регіону. 7) Коефіцієнт бюджетної забезпеченості населення Кб.о=Р: Ч. За допомогою цих інструментів досягається об'єктивізація в оцінці стану територіальних бюджетів, виявляються фактори, що впливають на цей стан. У свою чергу знання цих чинників і заходи їх впливу на бюджет дозволяють визначити причини негативних явищ у бюджетній сфері та більш якісно готувати заходи щодо їх усунення. Бюджетний аналіз може проводитися за результатами як складання, так і виконання бюджету. Аналіз складання бюджету включає наступні напрямки досліджень: - аналіз фінансового стану галузей сфери матеріального виробництва; - аналіз очікуваного виконання бюджету поточного року; - аналіз показників зведеного фінансового балансу; - аналіз доходної частини проекту бюджету за джерелами доходів; - аналіз видаткової частини проекту бюджету за напрямами використання бюджетних коштів. Аналіз виконання бюджету включає: - аналіз виконання показників надходження доходів за окремими джерелами і галузям господарства; - аналіз виконання плану витрат за напрямками фінансування і галузям виробничої та невиробничої сфери; - аналіз виконання боргових бюджетних зобов'язань; - аналіз касового виконання бюджету. Проведення комплексного аналізу бюджету дозволяє отримати необхідну інформацію представницьким і виконавчим органам влади для прийняття рішень при формуванні та здійсненні фінансової політики, виявлення резервів у мобілізації коштів до бюджету, підвищення ефективності їх використання, посилення контролю за їх освоєнням . |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 7.4. Аналіз бюджету " |
||
|
||