| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
24.1 Реформування в охороні здоров'я |
||
|
З 1993 р. відповідно до чинного законодавства відбувається поетапне реформування систем організації, фінансування та управління охороною здоров'я на основі програмно-цільових методів планування з поступовим впровадженням механізму медичного страхування. В даний час модель фінансового забезпечення охорони здоров'я включає бюджетні ресурси, ресурси фондів обов'язкового медичного страхування (ОМС), фондів медичних страхових організацій та інші джерела (рис. 24.1). Реформа передбачає розробку і реалізацію на регіональному, міському рівнях цільових програм забезпечення населення медичною допомогою. Провідними напрямами таких програм визначені: - забезпечення гарантованих обсягів і підвищення якості медичної допомоги; - розвиток високоспеціалізованих видів медичної допомоги; - оптимізація існуючих і впровадження нових організаційно-господарських форм діяльності медичних організацій в умовах бюджетно-страхового фінансування галузі та формування ринку медичних послуг за участю недержавних медичних установ. Наприклад, Програма забезпечення медичною допомогою населення Москви на 1996-1997 рр.. містила кілька найважливіших блоків (цільових програм). 1. Державне гарантування населенню медичного забезпечення на основі щорічно певних цільових медичних програм для окремих категорій населення за медичними показаннями, що фінансуються з міського бюджету. Джерелами фінансування таких програм є кошти міського бюджету, фінансові ресурси адміністративних округів, позабюджетні кошти міської адміністрації та ін 2. Гарантована медична допомога, здійснювана за системою обов'язкового медичного страхування для забезпечення дитячого та дорослого населення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної допомогою. Фінансування медичної допомоги визначається за no-душовим нормативам, розмір яких залежить від фінансових можливостей територіальних бюджетів. Так, в Москві надходження подушним нормативів на працюючих і непрацюючих громадян мало наступне співвідношення: 1996 р. 1:0,76 проти 1:1,04 в 1995 р. і 1:1,31 в 1994р. Джерела фінансування цього блоку - кошти обов'язкового медичного страхування, що складаються з страхових внесків підприємств та інших юридичних осіб, бюджетні платежі за непрацююче населення та інші надходження. 3. Недержавні форми медичного забезпечення населення - добровільне медичне страхування та приватна медична практика. Відповідно до бюджетної класифікації консолідованого бюджету на 1999 р. передбачено виділення на витрати охорони здоров'я і фізичну культуру 82280,5 млн. руб., Або близько 7% всіх витрат консолідованого бюджету. * * З них 1,7% - витрати федерального бюджету і 13% - видатки бюджетів територій. У фінансуванні та управлінні охороною здоров'я існує велика кількість проблем, які потребують вирішення. Так, фінансові ресурси, спрямовані в галузь в даний час, не принесли відчутного підвищення якості медичної допомоги, не створена конкуренція на ринку медичних послуг, не змінена система оплати праці медичних працівників, не подолано роз'єднаність дій структур, відповідальних за здоров'я населення, не відповідає сучасним вимогам матеріально-технічна база медичних установ. Необхідно подальше реформування систем функціонування та фінансування охорони здоров'я із залученням механізму медичного страхування, яке передбачає наступний порядок фінансової взаємодії суб'єктів у системі обов'язкового медичного страхування (ОМС): 1) платники (підприємства, організації та інші господарюючі суб'єкти) перераховують страхові платежі на ОМС до фондів (федеральний і територіальні) медичного страхування; 2) органи виконавчої влади перераховують платежі на ОМС непрацюючого населення два рази на місяць у розмірі 1/6 квартальної суми коштів, передбаченої в територіальному бюджеті; 3) територіальний фонд щомісяця перераховує на рахунки страховиків ОМС кошти для оплати медичних послуг з урахуванням середньодушових нормативів і кількості застрахованих. Страховики здійснюють оплату, перевіряють обгрунтованість рахунків за медичну допомогу, контролюють обсяг, терміни і якість її надання; 4) оплата рахунків-фактур медичних установ проводиться щомісячно в режимі «аванс - остаточний розрахунок». Остаточний розрахунок здійснюється відповідно до фактично виконаними обсягами медичної допомоги. У разі необхідності проводиться взаєморозрахунок за раніше авансованих засобів. На додаток до обов'язкової (державної) системі медичного страхування діє додаткова система добровільного медичного страхування, організована, як правило, на «змішаної», акціонерній формі власності. Функціонує вона на комерційних засадах, на яких побудовані страхові тарифи. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 24.1 Реформування в охороні здоров'я " |
||
|
||