|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
11.3. Міжнародний рух капіталу
|
|
Крім міжнародної торгівлі послугами і товарами, між країнами здійснюється активний рух капіталів, переміщення їх з однієї країни в іншу. Існують різні способи ввезення та вивезення капіталів. Капітали ввозять і вивозять підприємці допомогою надання кредитів іноземним партнерам, вкладаючи їх у нерухомість за кордоном, залишаючи фінансові кошти на рахунках в іноземних банках або купуючи зарубіжні цінні папери. У цьому процесі беруть участь і держави, надаючи іншим країнам або отримуючи кредити і позики, а також міжнародні організації. Тому стосовно будь-якій державі світу можна говорити про міжнародний рух капіталу, під яким розуміється двостороннє його рух, тобто ввіз і вивіз капіталу.
Міжнародний рух капіталу - це розміщення та функціонування капіталу за кордоном, насамперед з метою зростання його вартості. Вкладаючи капітал за кордоном, інвестор здійснює закордонні інвестиції.
Міжнародний рух капіталу відбувається:
| у формі приватного або державного капіталу в залежності від того, ким він вивозиться за межі країни: приватними або державними організаціями;
| у грошовій та товарній формах. Капіталом можуть бути машини та обладнання, патенти і нові технології, якщо вони вивозяться за кордон в якості внеску до статутного капіталу створюваних або купуються за кордоном фірм. До вивозу капіталу відносяться також товарні кредити;
| в короткостроковій і довгостроковій формах.
У світі, в тому числі і в Росії, в основному переважає рух короткострокового капіталу. Схема розподілу ввезення та вивезення капіталу на короткостроковий і довгостроковий показана на рис. 11.1;
Рис. 11.1. Розподіл ввезення та вивезення капіталу на короткостроковий і довгостроковий
Рис. 11.2. Розподіл ввезення та вивезення капіталу на позичковий і підприємницький
| в позикової і підприємницької формах. Схема розподілу капіталу на позичковий і підприємницький зображена на рис. 11.2.
Капітал в позичкової формі (позичковий капітал) приносить його власнику дохід головним чином у вигляді відсотка по вкладах, позиках і кредитах, а підприємницький - переважно у вигляді прибутку.
Підприємницький капітал включає в себе прямі і портфельні інвестиції.
Прямі інвестиції характеризуються тим, що інвестор бере участь в управлінському контролі над об'єктом вкладення (підприємством), в який інвестований його капітал. Зазвичай для цього достатньо володіти 10% акціонерного капіталу.
Портфельні інвестиції не надають права на участь у контролі за об'єктом. Вони представлені пакетами акцій або окремими акціями, на які припадає менше 10% власного капіталу фірми, а також облігаціями та іншими цінними паперами. Формальна межа між прямими і портфельними інвестиціями в різних країнах різна (як правило, це 10%).
У той же час межа між прямими і портфельними інвестиціями в чому умовна.
Можливість управлінського контролю може дати відносно невеликий пакет акцій фірми, особливо якщо її власний капітал розподілений між багатьма власниками або якщо в руках власника даного пакета перебуває важливий для неї ресурс.
До прямих інвестицій відносяться позики батьківських фірм своїм закордонним філіям. Шляхом здійснення прямих інвестицій інвестори засновують за кордоном нову фірму, набувають значну частку у вже діючої за кордоном фірмі, повністю купують цю фірму. За кордоном такі фірми називають закордонними філіями батьківських компаній. Філії в свою чергу поділяються на відділення, дочірні та асоційовані компанії.
Відділення зазвичай на паях належить іноземному інвестору і є його представництвом або офісом.
Дочірня компанія реєструється за кордоном як самостійна юридична особа, але контроль над нею здійснює батьківська фірма, так як вона має основною частиною акцій дочірньої компанії або всім її капіталом.
Асоційована компанія відрізняється від дочірньої тим, що вона знаходиться не під контролем, а під впливом батьківської фірми за рахунок того, що їй належить істотна, але не основна частина акцій.
У Росії відділенням, дочірнім і асоційованим компаніям відповідають філія, дочірнє і залежне суспільства.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 11.3. Міжнародний рух капіталу " |
- Тема 58. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
міжнародного поділу праці. Воно виникло на основі міжкраїнових економічних зв'язків і відносин, які спочатку проявилися у сфері зовнішньої торгівлі, а потім поширилися на виробничу сферу, наукові дослідження і розробки, міграцію робочої сили, використання фінансових ресурсів. Світове господарство склалося на базі ринку вільної конкуренції до середини XIX в.,
- Форми кредиту
міжнародного руху капіталу (див. гл.
- Міжнародні економічні відносини і їх форми
міжнародні економічні відносини (зовнішньоекономічні зв'язки, світогосподарські зв'язки), тобто господарські зв'язки між різними країнами. Їх можна класифікувати за формами. Традиційно в окрему форму виділяють міжнародну (світову) торгівлю товарами і послугами. Переміщення факторів виробництва лежить в основі таких форм міжнародних економічних відносин, як міжнародний рух
- Етапи розвитку світової економіки
міжнародному руху капіталу. Так, в 1913 р. обсяг експорту товарів з Російської імперії становив трохи більше 1 млрд. дол і з США - 2,6 млрд. дол, в 1928 р. - 0,7 млрд. дол з СРСР і 5,8 млрд. дол з США, в 1938 р. - відповідно менше 0,3 і 3,1 млрд. дол і лише наприкінці 40-х рр.. експорт СРСР перевищив 1 млрд. дол, а США - 12 млрд. дол З урахуванням знецінення долара за це
- Інтернаціоналізація господарського життя. Рівень участі країни у світовій економіці
міжнародній торгівлі. У Росії цей показник становить 0,7 (2%: 3%), у США - також 0,7 (14%: 21%), у Японії-0, 9 (8%: 9%). Важливі й абсолютні показники інтернаціоналізації, наприклад, вартісний обсяг експорту товарів і послуг на душу населення. У Росії він становить близько 700 дол, у США - понад 3200, у Китаю - приблизно 150 дол При аналізі рівня участі країни в світовому господарстві
- Особливості регіоналізації по країнах і формам зовнішньоекономічних зв'язків
міжнародному русі капіталу. Наприклад, в експорті товарів з США на інші американські країни припадає близько 40%, а в експорті прямих інвестицій - менше 1/3. Це пов'язано з тим, що прямі інвестиції є не тільки знаряддям зрощування економік (як у вищезгаданому прикладі взаємних капіталовкладень в ЄС), але й способом проникнення на ті ринки, де зростання експорту товарів і послуг
- Зовнішньоекономічна лібералізація в різних регіонах світу
міжнародного руху капіталу, який також охопив насамперед розвинені країни, в результаті чого в них повністю лібералізований не тільки ввезення, а й вивезення капіталу. У цій групі країн практично повністю лібералізовано і валютно-розрахункові відносини, а зберігається валютний контроль використовується переважно в цілях отримання статистичних даних про рух валюти та стан
- Висновки
міжнародні економічні відносини (зовнішньоекономічні зв'язки, світогосподарські зв'язки), тобто господарські відносини між юридичними та фізичними особами різних країн. Їх можна класифікувати за такими формами: міжнародна (світова) торгівля товарами і послугами, міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародна торгівля знаннями (міжнародна
- Глава 35. Міжнародний рух капіталу
міжнародному русі капіталу стосовно до будь-якій країні, маючи на увазі двосторонній рух (але аж ніяк не те, що кожна країна ввозить капіталу рівно стільки, скільки
- 1. Поняття і форми міжнародного руху капіталу. Масштаби, динаміка і географія цього процесу
міжнародного руху капіталу. Масштаби, динаміка та географія цього
|