| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Інтернаціоналізація господарського життя. Рівень участі країни у світовій економіці |
||
|
Термін «інтернаціоналізація господарського життя» означає посилення участі країни в світовому господарстві. Досягнутий рівень інтернаціоналізації вимірюється цілим рядом показників. Які ж це показники? У першу чергу це показники участі у світовій торгівлі. Так, часто підраховують експортну квоту, тобто відношення експорту до ВВП країни. Цей показник не можна трактувати як частку експорту у всьому обсязі ВВП, тому що експорт обліковується за цінами експортованих товарів і послуг, а ВВП - тільки за доданою вартістю. Проте величина експортної квоти говорить про важливість експорту для національної економіки. Часто експортну квоту обчислюють тільки по товарах, що експортуються (подібним чином розрахована експортна квота для Росії в 1997 р. склала близько 9%, якщо ВВП Росії перерахувати в долари за паритетом купівельної спроможності, тобто з урахуванням цін на товари та послуги в країні - см. 37.2). Нерідко обчислюють також імпортну квоту, а іноді складають разом експорт та імпорт ц співвідносять цю суму з ВВП країни, називаючи отриману величину зовнішньоторговельної квотою. За даними Світового банку, у другій половині 90-х рр.. зовнішньоторговельна квота склала: для США - 24%, Франції - 45, Південній Кореї - 67, Канади - 76, Бельгії - 137%, тобто розмір цієї квоти корелюється з розмірами внутрішнього ринку країни. У Росії зовнішньоторговельна квота становить близько 15-16% (якщо розраховувати ВВП за паритетом купівельної спроможності рубля). З інших відносних показників інтернаціоналізації на базі зовнішньої торгівлі нерідко розраховують частку імпорту в роздрібному товарообігу, яка у Росії перебуває на рівні 40%. Нарешті, іноді визначають співвідношення частки країни у світовому експорті з її часткою у світовому ВВП за паритетом купівельної спроможності, щоб визначити, наскільки активно країна бере участь у міжнародній торгівлі. Важливі й абсолютні показники інтернаціоналізації, наприклад, вартісний обсяг експорту товарів і послуг на душу населення. У Росії він становить близько 700 дол, у США - понад 3200, у Китаю - приблизно 150 дол При аналізі рівня участі країни в світовому господарстві необхідно звертатися не тільки до міжнародної торгівлі, але й до міжнародному руху факторів виробництва. Так, показниками участі країни в міжнародному русі капіталу є обсяг накопичених зарубіжних капіталовкладень країни стосовно її ВВП, обсяг накопичених у країні іноземних інвестицій по відношенню до її ВВП, частка іноземного капіталу в щорічних інвестиціях країни, обсяг державного зовнішнього боргу країни по відношенню до її ВВП і обсяг платежів з обслуговування цього боргу стосовно до надходжень від експорту товарів і послуг. Російські капіталовкладення за кордоном більшістю економістів оцінюються в 200-300 млрд. дол, що по відношенню до нинішнього обсягом ВВП Росії (за паритетом купівельної спроможності, рівному приблизно 1000 млрд. дол) складає 0, 2-0,3: 1,0. У свою чергу, обсяг накопичених в Росії іноземних інвестицій становить близько 15 млрд. дол, тобто співвідношення з ВВП становить 0,01: 1,0. Для порівняння зазначимо, що у США ці співвідношення складають відповідно 0,6: 1,0 і 0,7: 1,0. У зв'язку з невеликим обсягом іноземного капіталу в Росії невелика і його частка у щорічних капіталовкладень - близько 5% в кінці 90-х рр.. (Якщо рахувати тільки іноземні прямі інвестиції). Що стосується державного зовнішнього боргу, то по багатьох країнам він перевищує обсяг їх ВВП (за деякими - багаторазово), у розвинених країн він незначний, а у Росії становить на початку 1999 р. Показниками участі країни в міжнародному русі інших факторів виробництва можуть бути частка іноземної робочої сили у загальній чисельності зайнятих або чисельність зайнятої за кордоном вітчизняної робочої сили, частка іноземних патентів і ліцензій в загальній кількості, зареєстрованих в країні патентів і ліцензій, розміри експорту та імпорту технологій та управлінських послуг. Хоча рівень інтернаціоналізації національних економік зростає, цей процес не йде прямолінійно. Так, рівень експортної квоти, що існував у США в перші два десятиліття XX в., Відновився тільки в 70-80 рр.. Досі не досягнуто і навряд чи буде перевершено то співвідношення між вивозом капіталу і внутрішніми капіталовкладеннями в провідних країнах Західної Європи, яке існувало в зазначений період (наприклад, напередодні Першої світової війни Великобританія експортувала капіталу більше, ніж інвестувала у себе вдома). До того ж процес інтернаціоналізації йде з різною швидкістю в різних регіонах. Ймовірно, зараз він найбільш інтенсивний в найбільш динамічних регіонах світу - Східної і Південно-Східної Азії. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Інтернаціоналізація господарського життя. Рівень участі країни у світовій економіці " |
||
|
||