Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
І. Г. Блюмин. Історія економічних вчень, 1961 - перейти до змісту підручника

Лекція 3-тя Виникнення марксистської політичної економії

Дуже важливим етапам в історії формування марксіз-ма є робота Маркса «Убогість філософії », написаний-ная в 1847 р.
Місце, яке ця робота займає в історії марксизму, чітко визначив В. І. Ленін, називаючи її в« Державі і революції »в якості одного з перших творів зріло-го марксизму. Сам Маркс (підкреслював найважливіше значення цієї роботи. У «Передмові» до «Критиці політичної еко-номии» він писав: «Вирішальні пункти наших поглядів були вперше науково викладені, хоча тільки в полемічної формі, в моїй роботі« Убогість філософії »До На самому справі книг ^ була не тільки полемічним твором ^ спрямованим проти Прудона, але й найважливішим програмним документом.
Великий інтерес іредставляет лист Енгельса Марксу від 25 жовтня 1847 р. в цьому листі Енгельс розповідає про свою бесіду з відомим французьким діячем Луї Бланом. Енгельс говорив Луї Блану наступне: «Ви можете вважати Маркса вождем нашої партії, тобто найбільш передової частини німецької демократії, а його останню книгу про Прудона, т. е.« Злиденність філософії », Ви можете вважати нашою програмою »2.
Зупинюся на питанні про те, яку роль зіграла ця робота у розвитку марксистської політичної економії. При цьому слід зазначити, що в цій роботі Маркс ще не дає закінченого викладу своїх поглядів, розгорнутої критики вчення класичної школи, робіт Рікардо. Як відомо, Маркс, критикуючи Прудона, часто протиставляв йому тео-рію Рікардо як правильною. Тому на перший
*) К. Маркс і Ф, Енгельс. Соч., Т. 13, стор 8.
2 Див К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч. т. XXI, стр 78.
32
погляд може скластися уявлення, що Маркс виступає 8 «Убогості філософії» ще як захисник економічної тео-рії Рікардо. Але таке уявлення є абсолютно йеправільним. У цій роботі Маркс ще не дає розгорнутої Критики рікардіанства і розділяє деякі помилки Нікара-& о, наприклад, з питання про кількісної теорії грошей, але стоїть абсолютно на інших методологічних позиціях, ніж Рікардо, і виступає як представник пролетарського соціалізму. Навіть там, де Маркс цитує Рікардо, він вкладає абсолютно новий зміст у теорію трудової вартості. Розглядаючи ті ж економічні питання, що і Рікардо, Маркс трактує їх з абсолютно нових теоретичних позицій.
Робота «Убогість філософії» знаменує переворот в полі-тичної економії. Правда, цей переворот ще не закінчений, немає ще розгорнутої економічної теорії, але вже даються найважливіші економічні положення.
Зокрема в ній вже розгорнуто нове вчення про метод в політичній економії. З цієї точки зору особливий інтерес представляє друга глава і ряд зауважень, які Маркс робить з питання про метод. Так у другому зауваженні Маркс показує, що економічні категорії являють собою матеріальне втілення, (вираз громадських виробничих відносин; цим Маркс дає абсолютно нове трактування економічної категорії, розглядаючи її як ви-ражение виробничих відносин. Разом з тим у цьому зауваженні Маркс показує тісний залежність, яка існує між виробничими відносинами і вироб-водительности силами.
Економічні категорії трактуються Марксом як Вира-ються певних виробничих відносин і певного стану продуктивних сил. Тим самим покази-ється, що в русі економічних категорій відбивається протиріччя між продуктивними силами і виробниц-чими відносинами. Маркс, таким чином, через категорії виявляв рух соціальних протиріч, антагонізмів. Так, розглядаючи феодалізм, Маркс писав: «Щоб правиль-но судити про феодальному виробництві, потрібно розглядати його як спосіб виробництва, заснований на антагонізмі »До Таке трактування економічних категорій направляла ува-ня економістів на аналіз руху протиріч і антаго-низмов досліджуваного суспільства.
Дуже © ажним є третє зауваження Маркса, в кото-ром ом вказував , що в кожному суспільстві виробничі відносини утворюють одне ціле. Тут виступає інша сто-
г К. Маркс і Ф, Енгельс. <леч., т. 4, стор 143.
в-167. - 3 33
рона діалектичного методу. Окремі економічні явле-ня, самі економічні категорії розглядалися їм не відірвано один від одного, а в їх внутрішній єдності, в усіх їх взаємозв'язках. Суспільне виробництво аналізувалося, як єдиний процес, що виявляється в ряді протиріч і взаємопов'язаних економічних категорій.
Велике методологічне значення має і перший заме-чание Маркса, що дає докорінно відмінну постановку питань політичної економії в порівнянні з попередниками. Маркс писав, що економісти пояснюють нам, як відбувається виробництво при даних відносинах, тобто розглядають тог чи інший суспільний лад, скажімо, капіталістичний, як вже готовий, наявний у наявності. Але у них залишається не з'ясованим спосіб виробництва самих цих відносин, по-скільки абсолютно не досліджується, як утворюється цей загально-жавного лад, як він виникає. Якщо попередники Маркса розглядали капіталізм як щось дане від при-пологи, то Маркс досліджує процес виникнення капіталізму, його розвитку і неминучість його загибелі. Таким чином методо-логія Маркса глибоко відмінна від методології його предше-ників, бо Маркс до всіх суспільних явищ піді-йшов історично.
У роботі є цілий ряд положень щодо роз-витку капіталізму. У ній показуються необхідні умови виникнення капіталізму, даються елементи вчення про первісною накопиченні. Маркс говорить, що обов'язковою умовою виникнення капіталізму було накопичення капі-талів, відзначає роль колоніальної системи, показує шляхи виникнення пролетаріату.
У «Убогості філософії» є вже елементи вчення про простої кооперації, мануфактурі і великої промисловості. Маркс писав, що накопичення і концентрація знарядь вироб-ництва і робочих передувало розвитку поділу праці всередині майстерні. Отже, перш ніж виникла ма-нуфактура, потрібно було сконцентрувати робочих всередині майстерень, Маркс детально досліджував (виникнення ману-фактури, а потім показував процес розвитку машин. Тим самим предвосхищались найважливіші положення, дані Марк-сом в XI, XII, XIII главах першого тому «Капіталу».
У «Убогості філософії »Маркс робить дуже важливий висновок про те, що економічні категорії є історичними, тобто мають тимчасовий характер, і кожному суспільному ладу властиві свої економічні категорії. Це важливе методологічне положення, яке проводить розмежувач-ную лінію між теорією класиків, що виходять з вічності категорій капіталізму, і вченням марксизму.
34
Зокрема Маркс ілюстрував характер економічних категорій на прикладі ренти. Потрібна сказати, що в цій рабо-ті у Маркса ще не було вчення про абсолютну ренту. Сле-дмухаючи за Рікардо, Маркс враховував тільки диференціальну ренту. Але, розглядаючи ренту, він вкладав інший зміст у це вчення і писав, що рента є земельна власність, підпорядкована умовам буржуазного виробництва. Следова-тельно, Маркс показував, що рента відображає земельну соб-відальність, характерну для капіталізму, видозмінену від-повідно до вимог капіталізму. При цьому наголошувалося, що Рікардо розглядає буржуазне виробництво як не-необхідно умова існування ренти, а поняття про ренту переносить на поземельну власність всіх часів і наро - дов.
Маркс дорікає Рікардо у відсутності історичного по-нимания ренти. Це, як писав Маркс, загальне оману всіх економістів, яким відносини буржуазного виробниц-ства представляються у вигляді вічних категорій.
Розглядаючи питання про націоналізацію землі в умовах капіталізму, В. І. Ленін у статті «Аграрне питання і« крити-ки Маркса »посилався на« Злиденність філософії ». Вказуючи, що перші елементи марксистського вчення про 'націоналізації землі були подані в «Убогості філософії», він мав на увазі наступ-ного місце з «Злиденності філософії», де Маркс писав про вимоги націоналізації землі: «Це було лише откри-тим виразом ненависті промислового капіталіста до зе-мельних власнику, що є в його очах марний-ним і зайвим в загальному ході буржуазного виробництва »'"
Маркс тут показував, що націоналізація землі при ка-піталізме має буржуазне зміст, відображає ненависть капіталістів до земельному власнику, прагнення очистити капіталізм від усіх феодальних плям.
Таким чином, ми бачимо, що глибоке розуміння істо-ричної дріроди економічних явищ дозволило Марксу дати важливе зауваження і по настільки серйозного питання аграр-ної політики.
У «Убогості філософії» дана яскрава характеристика впливав-ня розвитку машин, фабричної промисловості на положен-ня робочого класу. Тут передбачається ряд положень з тринадцятої глави 1-го тому «Капіталу».
В. І . Ленін в одній зі своїх статей писав: «Маркс ще в 1847 році в« Убогості філософії »вказував на це погіршення на-рідного харчування капіталізмом» 2. В. І. Ленін мав на увазі те місце з першої глави «Злиденності філософії», де Маркс
1 К Маркс і Ф Енгельс Соч, г 4, стр 174
2 В. І. Ленін. Соч, т. 13, стор 155.
3 * 25
зазначав, що при капіталізмі бавовна витісняє шерсть, кар-тофель - хліб, горілка - вино, тобто є ряд ознак, ха- рактеризует погіршення народного харчування.
Робота Маркса «Убогість філософії» має не тільки велике теоретичне, а й революційне значення. Як від відзначалося вище, Енгельс називав цю книгу програмою партії.
Особливе значення має розділ про коаліції, про робочі організаціях. Маркс, характеризуючи боротьбу профспілок проти підприємців, писав: «У цій боротьбі - справжньою громадянської війні - об'єднуються і розвиваються всі елементи для прийдешньої битви. Досягши цього пункту, коаліція при - нимает політичний характер »*. Тут Маркс підкреслював, що в економічній боротьбі робітники отримують виховання та підготовку для майбутньої війни проти капіталістичного ладу. Маркс вказував, що коаліція, спочатку створений ная для економічної боротьби, поступово набуває по-літичний характер. Цитуючи цей вислів Маркса, В. І. Ленін у статті «Карл Маркс» писав: «Тут перед нами програма і тактика економічної боротьби і професійно го руху на кілька десятиліть, для всієї довгої епохи підготовки сил пролетаріату« для прийдешньої битви »2.
Далі потрібно відзначити дуже важливе місце з «Злиденності філософії» щодо ліквідації класів і відмирання го-державу. Це місце цитувалася В. І. Леніним в роботі «Держава і революція». Були на увазі наступні сторінки, де Маркс писав : «Робочий клас поставить, у ході розвитку, на місце старого буржуазного суспільства таку ас-социации, яка виключає класи та їх протилежність» 3
Таким чином, в «Убогості філософії» був даний цілий ряд найважливіших вихідних положень для розвитку марксистської політичної економії, а також щодо тактики і стра-тегії робітничого класу.
Наступна робота, яка зіграла велику роль в раз-вітіі економічних ідей марксизму, була підготовлена ??не скільки пізніше ( наприкінці 1847 р.). Вона виникла на базі лекцій, прочитаних Марксом взимку 1847 р. в «Робочому союзі» в Брюсселі. Ця лекції були надруковані еа сторінках «Нової Рейнської Газети» в 1849 р., а потім видані Енгельсом під на- званням «Наймана праця і капітал».
Маркс припускав опублікувати ці лекції трьома випу-лаві. У першому випуску він збирався дати докладний аналіз взаємовідносин робітничого класу і капіталістів, у другому
1 К. Маркс і Ф. Енгельс Соч., т. 4, стор 183
2 В. І. Ленін. Соч., т. 21, стор 69.
3 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., т. 4, стор 184
36
випуск-розорення селянства, т . е. показати становище дрібних виробників при капіталізмі. Третій випуск дол * дружин був бути присвячений міжнародним відносинам і зокрема експлуатації Англією світового ринку.
На жаль, задум Маркса не вдався. Навіть перший випуск, присвячений проблемам найманої праці і капіталу,, не закінчений. З «Передмови» видно, що була опублікування-на тільки частина цих лекцій.
У шостому томі творів Маркса і Енгельса опублікований чернетку під назвою «Заробітна плата» , в ньому є ряд виписок з книг і кілька важливих положень, які Маркс припускав обробити і включити в перший випуск під назвою «Наймана праця і капітал».
Хоча робота «Наймана праця і капітал» не закінчена , проте це - дуже важлива робота, яка характеризує про-цес формування економічних поглядів Маркса. У ній розроблено ряд нових питань.
У роботі є вчення про вартість, хоча і немає ще за * кінчені аналізу проблеми товару, немає аналізу двойствен-ного характеру праці і форм вартості. Часто Маркс визна-ляєт ще вартість витратами виробництва і прямо пише! «Визначення ціни витратами виробництва рівносильно визначення ціни робочим часом, необхідним для про-виробництва товарів» *. Однак саме в цій роботі давалася дуже важлива формулювання щодо закону вартості, співвідношення ціни та вартості, яскравий і глибокий аналіз того, як закон вартості здійснюється у формі безперервних відхилень ціни від вартості.
  Маркс писав наступне: «Тільки в ході цих коливань ціни і визначаються витратами виробництва », а« совокуп * ве рух цього безладу є його порядок »2. Це дуже глибока думка. Своєрідність законів стихійного виробляй ства полягає в тому, що порядок там здійснюється через диспропорцію, закон вартості здійснюється шляхом свого нездійснення. У ході економічної анархії конкуренція компенсує одну крайність інший.
  Вище зазначалося, що у своїх конспектах Маркс, а Енгельс в «начерки критики політичної економії» ще не могли дозволити цієї проблеми про ставлення цін і вартості, Сей- годину Маркс дає глибокий аналіз цього питання.
  Робота Маркса «Наймана праця і капітал» являє великий інтерес і тому, що в ній ми маємо виклад проблеми про додаткової вартості. Правда, у цій роботі ще
  1 К. Маркс і Ф Енгельс Соч, т. б, стор 439.
  2 Там же, стор 438
  37
  немає остаточного рішення настільки складної проблеми, так як Маркс поки ще виходив з того, що робітник продає свій праця, а не робочу силу. Тут немає виразного розмежування поняття праці і робочої сили, немає вчення про перетворення додаткової вартості в прибуток і вчення про середнього прибутку. Але дається дуже яскрава характеристика капіталістичної експлуатації. Маркс вказував, що робочий створює нову вартість, яка перевищує заробітну плату, або те, що Маркс називав ціною праці. Він наводив приклад, коли рабо- чий, скажімо, отримує п'ять зільбергрошей, а виробляє вар- тість на десять. Звідси випливає висновок, що робітник не тільки відшкодовує те, що він отримує, а й виробляє для свого господаря додатково вартість, рівну п'яти зільбергрошам.
  Дуже важливим моментом в роботі «Наймана праця і капі- тал »є те, що в ній дано класичне визначення ка- живила.
 Маркс показав, що капітал є насамперед вироб- вальних ставлення, що характеризує капіталістичне суспільство, і підтверджував це таким прикладом. Якщо говорять, що негр є раб, то це невірно. Насправді, негр є негр, і лише за певних суспільних умовах він стано- вітся рабом. Деякі вважають, що бавовнопрядильна ма- шина є капітал, але вона лише за певних умов звертається <в нього. Сутність капіталу в певних загально- дарських відносинах, які передбачають наявність найманого тру- да. Значить, існування капіталу пов'язане з певними класовими відносинами. Маркс пише, що наявність класу, нічим не володіє, крім здатності до праці, є необхідної шредпосилкой капіталу. Тому капітал не- мислимо без найманої праці, як найману працю немислимий без капіталу 1.
  У цій роботі дається також глибокий аналіз відносин між капіталом і вартістю. Маркс показує, що капі- тал не може не бути вартістю, хоча вартість не орга- тельно повинна бути капіталом, вона може існувати і в простому товарному виробництві.
  У роботі глибоко аналізувалося зубожіння робочого класу. У цьому © опитуванні «Наймана праця і капітал» безпосереднім- ственно передбачав важливі висновки I тому «Капіталу». Більше того, сам хід аналізу економіки капіталізму перед- захоплював хід аналізу в «Капіталі».
  "Маркс починає досліджувати вплив нагромадження капіталу на становище робітничого класу за умови, що технічний рівень залишається незмінним. (У цій роботі ще немає вчення
  1 Див К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч, т. 6, стор 441-443 38
  Про постійному і змінному капіталі, про органічне ладі- нии капіталу, про те, як впливає на накопичення капіталу тех- нический прогрес.) Маркс показує, що у випадках швидкого збільшення продуктивного капіталу становище робітничого може тимчасово покращитися, оскільки зростає попит на рабо-* чие руки і підвищується заробітна плата, але відносне положення пролетаріату погіршується. «Якщо капітал зростає швидко, заробітна плата може підвищитися; але незрівнянно швидше підвищується прибуток капіталіста. Матеріальне поло- ються робочого покращився, але за рахунок його громадського поло- вання. Громадська прірву, яка відокремлює його від капита- аркуша, розширилася »*. Отже, Маркс показував про- цес відносного зубожіння робітничого класу.
  На закінчення Маркс переходить до питання про абсолютне зубожінні робітничого класу і показує, що в дійсності ності техніка не залишається незмінною, розвивається розділі- ня праці, розвивається машинна техніка. Все це сприяє посиленню конкуренції серед робітників, зниження заробітної плати.
  У чернетці про заробітну плату Маркс прямо писав, що заробітна плата знижується двояко: по-перше, по відношенню- нію до прибутку, а, по-друге, абсолютно.
  У «найману працю і капіталі» маються елементи вчення про так звану надлишкової додаткової вартості. У по- гонах за збільшенням прибутку окремі капіталісти вводять технічні удосконалення, які дають їм тимчасово більш високий прибуток. Кожен капіталіст постійно ста- рается перехитрити конкурентів, результатом чого є безперервне зростання техніки.
  Маркс дає яскраву характеристику важких наслідків технічного прогресу для робітників. Він писав, що кожне удосконалення виробництва погіршує все більш і більш становище робітників.
  Наступна робота Маркса «Мова про свободу торгівлі» від- носиться до самого початку 1848 р. У цій промові, виголошеній 9 січня 1848 в «Демократичному суспільстві», Маркс рас- подивлявся питання, що займало велике місце в літературі того часу у зв'язку з боротьбою між прихильниками свобод- ної торгівлі і прихильниками дротекціонізма. У ній Марксом давався аналіз дуже важливої ??проблеми переваг різних форм економічної політики.
  У той час в Англії існувала так звана «Ман- Честерському ліга », яка намагалася вселити робочим иллю-
  1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч, т. 6, стор 451.
  39
  зию, ніби корінь всіх лих робочих полягає в суще- ствованию протекціонізму, а скасування митних зборів є засіб ліквідації всіх зол робітничого класу. Боротьба навколо мит досягла найбільшої гостроти. Вона закінчилася зазна- ної хлібних мит в 1846 р.
  Маркс у своїй роботі, торкаючись цього питання, показує, що суперечка між захисниками вільної торгівлі та сторонни- ками протекціонізму є внутрішня суперечка між двома груп- пами буржуазії, що та й інша зацікавлена ??в посиленні експлуатації робітників. Маркс викривав лицемірство фрітре- деров, що розхвалювала на всі лади гасло вільної торгів- чи. Він говорив, що це буржуазне гасло, і підкреслював: «Панове, не давайте обманювати себе абстрактним словом свобода! Чия це свобода? Це - не свобода кожної окремої особистості по відношенню до іншої особистості. Це - свобода для капіталу вичавлювати останні соки з робітника »*.
  Розкривши буржуазну суть гасла вільної торгівлі, Маркс ставив питання, чи можна сказати, що для робочих соб- ственно байдуже, яка система економічної політики проводиться в державі: протекціонізму або вільної тор- говли. Відповідаючи на нього, Маркс казав: «Не думайте, однак, панове, що, критикуючи свободу торгівлі, ми маємо намір захисту пра- щать покровительственную систему »2.
  Дуже цікава постановка питання, як треба для рабо- чих вирішувати питання про переваги тієї чи іншої форми еко- номической політики. Маркс вказував, що потрібно виходити з інтересів революційної боротьби.
  Основний висновок Маркса наступний: система протекції- нізма є консервативною, між тим як система сво- бодні торгівлі діє руйнівно, доводить до крайньої протилежності відносини між пролетаріатом і бур- жуазіей. Система вільної торгівлі прискорює соціальну революцію. І тільки тому слід висловитися за свобод- ную торгівлю.
  Трохи раніше Енгельс виступив зі статтею під назва-» ням «поблажливим мит або система вільної торгівлі ». У статті він розглядав це питання з точки зре- ня економічного розвитку Німеччини того часу і тому писав, що німецька буржуазія потребує покровитель- жавної системі, щоб покінчити з королівською владою, а робітники повинні підтримувати таку систему.
  Деякі товариші іноді запитують: чи немає розбіжність- дення в поглядах Маркса і Енгельса з цього питання?
  1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. 4, стор 416.
  2 Там же, стор 417.
  40
  Справа в тому, що Маркс і Енгельс з'ясували різні пи- си. Маркс ставив питання про капіталізм в цілому, маючи на увазі найбільш розвинуті капіталістичні країни, які вже не потребують системі покровительства промисловості. І тому висловлювався за систему вільної торгівлі. Це не виключало того, що в окремих країнах, де тільки начи- нался процес розвитку великої промисловості і создава- лись нові галузі промисловості, може виявитися більш доцільною система поблажливим мит. Іншими словами, питання про те, яку політику робочий клас повинен віддавати перевагу, вирішується а юонкретно-історичних умовах. У міру розвитку капіталізму, коли вже є національна промисловість і вона досить зміцніла, про- текціонізм стає реакційним. Маркс мав на увазі більш розвинену стадію капіталізму, кажучи про те, що потрібно давати перевагу вільну торгівлю. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Лекція 3-тя Виникнення марксистської політичної економії "
  1.  Лекція 1-я Історичні умови виникнення марксизму
      виникнення марксизму. Певною ленінської роботі «Матеріалізм і емпірії-критицизм» є наступна чудова формулювання, що «ще в 1843 році, коли Маркс тільки ще ставав Марксом, тобто засновником соціалізму, як науки, засновником сучасного матеріалізму, незмірно» багатшого содер- жаніем і незрівнянно більш послідовного, ніж всі пре-дидущей форми
  2.  Лекція 2-я Формування економічних ідей марксизму
      виникнення пролетаріату і встановив, що сучасний індустіральіий пролетаріат мало схожий на підмайстрів, ремісників, мануфактурних робітників. У книзі давалася точна характеристика 'пролетаріату, показувалося відміну пролетаріату від рабів і їх спільні риси. Так, на відміну від раба пролетар може вільно змінити господаря, але не може скинути свою залежність від всього класу
  3.  Лекція 7-я. Пізні роботи основоположників марксизму
      виникненні класів. У цьому відно-шении «Анти-Дюрінг» безпосередньо передбачав після-дмуть роботи Енгельса. Велике значення книга мала для висвітлення питань по-літичної економії капіталізму, особливо друга глава 3-й частині, де Енгельс дає узагальнюючий аналіз економічних криз. Саме в «Анти-ДюрІнгу» була дана класична характеристика основної суперечності
  4.  Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії
      виникнення ка-піталізма була дуже важливою. Ця проблема не могла стояти перед класиками, раз капіталізм вони розглядали як вічний спосіб виробництва. Третій висновок, який випливає з нової постановки Марксом проблем політичної економії, полягає в тому, що він по-іншому підходив і до розуміння самих економічних зако-нів. Маркс виходив з того, що кожному способу виробниц-ства
  5.  Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
      виникнення вульгарної австрійської школи потрібно трактувати як реакцію на появу марксіз-ма, реакцію серед економістів буржуазного табору. При цьому буржуазні економісти висували різні методи боротьби з марксизмом. Ці методи можна звести до трьох груп. Перший метод, найбільш поширений, полягав у по-тортури протиставлення марксизму такої економічної теорії, яка
  6.  Лекція 11 я Економічні погляди В. Зомбарта
      виникнення капіталізму, про первісною накопиченні. На противагу матеріалістичного пояснення генезису капіталізму Зомбарт дає чисто ідеали-стическими трактування. По суті Зомбарт ні оригінальний. Такий прийом прак-тіковалі і ревізіоністи. Не випадково Зомбарт виступав майже в один і той же час з Бернштейном - найбільшим предста-вителем ревізіонізму, автором самого терміна
  7.  Лекція 12-я Неокантіанство і «соціальний напрям»
      виникнення «соціального напряму», корисно со-поставити його з австрійською школою. Австрійська школа в якості вихідного пункту своєї теорії брала індивідуума, ізольованого суб'єкта, індиві-дуальне господарство, відірване від суспільства, не пов'язане з суспільним виробництвом. Для австрійської школи типовий метод індивідуалізму. Вона розглядала економічні кате-горії
  8.  Лекція 16-я Каутськіанства - його буржуазна сутність. Р. Гільфердінг
      виникнення війни між ними. Для обгрунтування концепції ультраімперіалізму Каут-ський використовував свою теорію імперіалізму. Оскільки импе-ріалізм визначався ним як політика промислового капіталу, спрямована до захоплення аграрних країн, то звідси Каутський робив висновок, що промислові країни мають спільні інтереси, які створюють можливість для об'єднання цих країн в одну державу
  9.  1. Сутність перехідної економіки, її головні завдання
      виникненню в майбутньому знову єдиної світової цивілізації. Облік тенденцій в рамках глобальної перехідної економіки прискорює перехідні процеси на локальному рівні. За характером перехідних процесів виділяють також два типи перехідної економіки: - природно-еволюційний; висловлює природний хід історичної еволюції; - реформаторсько-революційний; складається у відомому регулюванні
  10.  І. Г. Блюмин. Історія економічних вчень, 1961
      виникнення і розвиток як марксистської політичної економії, так і сучасної буржуазної політичної економії у нас ще