ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Фактичні дані


На рис ЗЗО-l показані рух ставок по скарбник-ським векселями і динаміка інфляції в США починаючи з 1950 р. Після війни в Кореї між темпами інфляції процентною ставкою спостерігалася проста залежність: обидва ці показники в основному росли. Таким чином, залежність Фішера, схоже, на практиці має вигляд «один до одного», ТА з кожним відсотком зростання темповінфляціі процентна ставка також піднімається на 1%. В табл 330-1 представлені інші дані, свідок-ціалу про існування цієї залежності, а саме

інфляціоннаянадбавка
(01)
Реальна номінальна
процентна=процентнаяставка ставка
Як випливає з цієї формули, для того щоб реальна
1 Рівняння (Ol) досить коректно лише тоді, коли рівень ін-фляции і відсоткова ставка досить малі, скажімо, нижче 20 %. Бо-леї правильної формулою буде наступна: (1 + реальна процентнаяставка) »(1 + номінальна процентна ставка) / (1 - темп інфляції). Останнє в точності відповідає принципу визначення реальнойпроцентной ставки.


РІС. 330-1. Інфляція і динаміка ставки по скарбник-ським векселями в Сполучених Штатах, 1950-1987 рр.. При-зауважень. Як норми інфляції прийнята погодовой дина-міка дефлятора ВНП. (Джерело Data Resources, Inc.)
Глава 33: Проблема інфляції 625
темпи інфляції і номінальні процентні ставки вкраїнах, в досить широких межах дифференциро-ванних за рівнем інфляції . У таблиці наведені про процентні ставки за кредитами, встановлені централь-ним банком наприкінці 1985 р., а також норми інфляціікак темпи зростання цін у період 1984-1985 гг.12
Дані таблиці підтверджують точку зору про те, що, чим вище темп інфляції, тим більше номінальнаяпроцентная ставка. Бразилія, наприклад, мала самийвисокій рівень інфляції і найвищі відсоток-ні ставки, тоді як у Німеччині та в Японії обидва поки-зателя знаходилися на найнижчому рівні Проте хотявзаімозавісімость між процентними ставками І ін-фляции досить сильна, це не означає, що підви -шення інфляції точно пункт в пункт сопровождаетсяповишеніем процентної ставки. Очевидно, що, помімоінфляціі, діють і інші фактори, визивающіеразлічія в рівнях процентних ставок по країнах.
У табл. 330-1 все номінальні процентні ставкіпревишалі темп інфляції. Отже, в 1985 р. ре-альна процентна ставка у всіх країнах була поклади-котельної. Однак така ж таблиця, заснована на дан-них 1981 р., показала б, що в деяких країнах тим-пи інфляції перевищували номінальні процентниеставкі. Таким чином, існування отріцательнихреальних ставок відсотка цілком імовірно.
В останні 50 років реальний середній дохід по скарбниця-чейскім векселями в Сполучених Штатах дорівнював ну-лю.
Проте в окремі періоди, зокрема по-сле 1981 г, фактичні виплати за відсотками на век-селя були позитивними - від 3 до 7%; з іншого сто-
12 Так як по Бразилії та Туреччини даних за 1985 р. не є, то тому двом країнам використовуються дані за 1984
рони, в середині 1970-х років ці виплати фактіческібилі в досить сильному ступені негативними.
Отже, виконаний аналіз приводить нас до висновку, що за інших рівних умов підвищення інфляцііозначает зростання номінальних процентних ставок. Однакона практиці розгортання подій по подобномупрінціпу «контрольованого експерименту», при кото-ром всі інші умови зберігаються постійними, на-блюдается досить рідко. Набагато частіше різке збільшен-ня інфляції виявляється несподіванкою або можетсопровождаться різного роду макроекономічними на-рушення, які також впливають на рівень ре-альної процентної ставки.
ТАБЛИЦЯ ЗЗО-l. Темп інфляції і номінальнаяпроцентная ставка (в% на рік, дані за 1985 р.)
Темп Номінальна Країна інфляції процентна ставка Бразилія * 196,7 215,3 Німеччина 2,2 4,0 Греція 19, 3 20,5 Ірландія 5,4 10,3 Італія 9,2 15,0 Японія 2,0 5,0 Нова Зеландія 15,4 19,8 Португалія 19,6 23,0 Туреччина * 48,4 52,0 Сполучені Штати 3,6 7,5 * Дані 1984
Джерело: International Financial Statistics Yearbook 1986.

Фляции протягом ряду наступних років буде склад-лять приблизно 10%, і припустимо, що вони ока-залісь праві. Очікувана 10%-я інфляція відобразить-ся на розмірі процентних ставок і темпах ростазаработной плати, які закладаються в трудові злагоди-шення на весь термін їх дії. І навіть у етомслучае існують витрати від інфляції.
«ВИТРАТИ НА ВЗУТТЄВІ підметки». У умо-вах інфляції тримати на руках готівку-дороге задоволення. Уявімо собі людину, яка має при собі в середньому 80 дол налич-ними грошима. Ці гроші могли б знаходитися вбанке або в іншому подібному місці і пріносітьпроценти, але для покупок в магазині удобнееіметь в кишені готівку.
Наскільки ж це дорого - мати налічностьпрі собі, замість того щоб тримати її там, де онапріносіт відсотки? Ціна цього - процентнаяставка. Припустимо, що інфляції не існує, а процентна ставка дорівнює 3. Тоді той, хто носить з собою в середньому 80 дол, втрачає на рік 2,48 дол на
неодержаних відсотках. Припустимо тепер, чтоуровень інфляції піднявся до 17% і процентнаяставка виросла до 20 (3 + 17). Тоді той, хто посто-янно має при собі 80 дол, міг би заробити наних 16 дол на рік, поклади він ці гроші в банкпод 20% Таким чином, зростання інфляції і відсоток-ної ставки збільшує ціну зберігання готівки де-шей.
І замість того щоб тримати на руках налич-ні гроші, домашні господарства, наприклад, могліби вкласти їх у високоприбуткові активи, такі, як казначейські векселі або паперу разлічнихвзаімних фондів.
Зважаючи підвищення вартості витрат при хра-нении готівки люди воліють держатьна руках менша їх кількість, скорочуючи реаль-ную вартість своїх готівки авуарів замість 80, скажімо, до 40 дол Тепер, однак, вони повинні бу-дуть частіше ходити в банк, вилучаючи всякий раз суммименьшего розміру (у реальному вираженні).
У цьому випадку витрати від інфляції включаютізлішніе незручності від того, що потрібно частіше хо-дить в банк. У свою чергу банку доведеться найняти
більше людей, щоб справитися із збільшеним обсягів по-мом роботи. Подібні витрати від інфляції миоб'едіняем в поняття «витрат на взуттєві під-мітки», оскільки інфляція, змушуючи людей всечастіше ходити в банк, призводить до зносу підметок наобуві кліентоа
«ВИТРАТИ МЕНЮ». Коли ціни ростуть, прихо-диться чаші міняти цінові ярлики. Каталоги так-же повинні передруковувати більш часто, чтобипоспевать за зміною цін. Точно так само з кожним новим підвищенням цін повинні коригувати-тися і меню. Тому всі витрати інфляцііподобного типу називаються «. Витратами меню *. Зауважимо, що такі ж« витрати меню »можуть віз-никнути і в результаті дефляції. Якщо середній уро-вень цін знижується, то й індивідуальні расценкідолжни переглядатися набагато частіше, ніж етопроісходіт при постійних цінах.
Наскільки істотні ці «витрати меню»? Всупермаркете, де ціни взагалі змінюються довольночасто, «витрати меню» становлять невелику ве-личину. У той же час для лічильників на стоянках, телефонних або торгових автоматів «витрати ме-ню» можуть бути набагато більш істотними. На-приклад, для того щоб переналаштувати таксофони, що працюють на монетах, на новий рівень расце-нок, потрібна велика робота Тому в країнах сочень високими темпами інфляції платні теле-фони зазвичай приймають не монети, а жетони, по-скільки зміна ціни жетонів - справа гораздоболее легке, ніж постійна переналагодження аппара-тов відповідно з новими розцінками.
Такі витрати від інфляції, як «витрати наобувние підметки» і «витрати меню», мають ме-сто навіть у тому випадку, коли інфляція являетсяожідаемой і всі інститути в економіці вже при-здатний до її існуванню . Адже навіть у етомслучае немає практично здійсненного способу на-числити відсотки по готівці або жеобойтісь без частого перегляду цін на товари.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Фактичні дані "
  1. 2.4. Аналіз позабюджетних коштів
    фактичних (табл. 2.4). Таблиця 2.4 Виконання плану по позабюджетних коштах ЛУ, млн руб. {Foto12} {foto13} За аналізований період фактичні доходи перевищили планові на 41 034 700 000 руб. Основним джерелом надходження була діяльність факультету західноєвропейських мов (+23 735 300 000 руб.), А також надходження коштів за денне платне навчання (+23 488 500 000 руб.).
  2. Думайте як економіст 45 Економіст як учений "-: номістів прагнуть ставитися до предмета дослідження з
    фактичні дані, а потім аналізують їх спробі підтвердити або спростувати теоретичні концепції. Початківцям здасться дивним, що економіка може бути предметом теоре-гческого вивчення, тим більше що економісти обходяться в дослідженнях без гобірок або телескопів. Сутність науки, однак, полягає не в томографах,: нхрофазотронах або мікроскопах, а в науковому методі -
  3. Д. Часто ці економічні змінні взаємозалежні. Коли зростає ціна на банани, потреби-тели обмежують їх покупки.
    фактичні дані, графіки допомагають розгледіти за деревами ліс. Математичні залежності графічно можуть бути виражені різними способу-ми, так само як і думка може бути висловлена ??самими різними словами. Хороший письменник вибирає слова, які зроблять його думка доступною, опис - приємним, а сцену - драматичної. Хороший економіст вибирає тип графіка, відповідаю-щий його
  4. Фактичні дані і додатки теорії
    Економічна наука вивчається зовсім не для того, щоб насолодитися красою теоретичних викл-док, а через її здатність пояснювати устройствореального світу З самого початку ми підкреслюємо , що економічна теорія породжена подіями, що відбуваються в реальному світі, і покликана по-Знавала і аналізувати цей світ, в якому мижівем У своєму викладі ми намагалися сочетатьтеорію з її додатками і
  5. Міжнародні зіставлення
    фактичні дані і прімерибазіруются як на американському, так і на закордон-ном матеріалі Зокрема, при розгляді проб-лем зростання грошової маси та інфляції ми аналізі-руем часові ряди даних по СоедіненнимШтатам, а також дані по інших країнах. Пріобсужденіі ролі держави ми порівнюємо факти-ческие дані про функціонування амеріканскойекономікі із зарубіжними даними. Вводячи
  6. 4. Побудова економіческіхзавісімостей
    фактичні дані Наприклад, теорія може передбачити, що падіння цін на ри-бу призведе до зростання споживання рибних продук-тоа Для перевірки цього прогнозу можна вико-ти фактичні дані і, якщо прогноз окажетсяверним, виміряти, наскільки зросте потребленіепрі зниженні цін. У цьому параграфі ісследуетсяпроблема використання фактичних даних длярешенія завдань такого роду і обговорюється
  7. ЗРУШЕННЯ У пропозиціях
    фактична си-туація на ринку вугілля не перечила рис. 5-11. Реаль-ная ціна вугілля майже подвоїлася з 1972 по 1975 г, а затеммедленно знижувалася. Тим часом виробництво угляпродолжало збільшуватися. (Низький обсяг проізводстваугля в 1978 р. був обумовлений страйком шахтарів.) Збільшення ціни нафти мало призвести до со-ності споживання нафти з плином часу, поміряв того як
  8. 4 ВНП і витрати
    практично не увелічіваетстоімості основного капіталу. Враховуючи той факт, що амортизація зазвичай становить від 11 до 12% ВНП, сума чистих інвестицій займає лише 4-5% ВНП, тоді як валові інвестиції досягнень-гают 16% ВНП. Оскільки в якості основного з-вимірювача випуску продукції ми чаші іспользуемВНП, ніж ЧНП, показник валових інвестіційтакже застосовується частіше показника чистих
  9. Інфляція в умовах полногопріспособленія до неї і вернихінфляціонних очікувань
    фактіческіостаться в тій же економічної ситуації, в кото-рій вона була б за відсутності інфляції та процентної ставкою, що дорівнює 3% річних. Все сказане про реальну і номінальною про-процентних ставках ми підсумовуємо в наступному Урава-нении: Номінальна інфляційна реальнаяпроцентная=+ процентна (1) ставка надбавка ставка Інфляційна надбавка дорівнює тому рівню інфля-ції, який
  10. Проблеми торговельної політики
    дані, представлені в табл. з 36-1по 36-6, створюють необхідну базу для обсужденіямеждународной торгівлі в цій і трьох подальші-щих главах. Особливо важливими є четирефакта: 1. Обсяг міжнародної торгівлі зростав швидше, ніж світовий ВНП. У 1986 р. він становив более2000 млрд. дол, тобто приблизно 50% ВНП США. 2. Світова торгівля зосереджена в промисло-но розвинених країнах. Внугрі цієї