Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
З . Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

4 ВНП і витрати


Звернемося тепер до петлі витрат на діаграммекругооборота (см . рис 24-1). ВНП - це сукупність-ная вартість виробництва кінцевих товарів іпослуг і одночасно сума покупок товарів і
послуг. Питання, що розглядаються в цьому параграфі, зводяться до наступних: які товари виробляються? хто їх купує?
Відповіді містяться в табл. 24-6. Ми ділимо економік на чотири сектори: домашні господарства, фірми, уряд. решта світу, або зовн-ний сектор. У табл . 24-6 показані витрати на това-ри і послуги в цих чотирьох секторах.
Найбільша частина витрат в економіці вироб-диться домашніми господарствами. Витрати домашніххозяйств на товари та послуги називаються спожиту-ем (consumption) і позначаються символом З Миуже бачили, що витрати на споживання в 1986 р. со-ставляли 2762 млрд. дол, або 65,6% ВНП.
Витрати фірм на товари і послуги, не являющіесяпромежуточнимі, за визначенням, представляють со-бій витрати на інвестування. Ці витрати віз-можна у двох формах. Фірми купують товари, що-б поповнити свій фізичний капітал, зокрема вигляді обладнання і будівель. Крім того, фірмипокупают або виробляють товари в цілях увеліченіясвоіх запасоа Під останніми розуміються запаситоваров, використовуваних у виробництві або для перед-стоїть продажу споживачам. Виробники ав-томобілів тримають резерви стали для поддержаніянормального ритму роботи. На складах магазіновхранятся запаси одягу і предметів домашнегообіхода, щоб завжди мати під рукою товари дляпродажі. Приріст цих запасів вважається частиною ін-вестицій. Ми будемо позначати інвестиції через /. У 1986 р. їх частка в ВНП склала 16,3%
Між валовими і чистими інвестиціями суще-няє важлива відмінність.
Про Валові інвестиції являють собойобщую суму продукції, спрямованої в те-чення даного періоду часу на збільшен-ня основного капіталу і запасів. Чисті ін-вестіціі рівні валовим інвестиціям за ви-четом амортизації.
ТАБЛИЦЯ 24-6. ВНП США і його складові, 1986 г.
ДоляСектор Компонент Символ МЛРД дол ВНП,%
Домашні Споживання З 2762 65,6
господарства
Бізнес Інвестиції I 686 16,3
Уряд Уряд G 865 20,6

Примітка . Сума компонентів не збігається із загальним підсумком через
заокруглень.
Джерело: Survey of Current business, January 1987.
Показник чистих інвестицій вимірює велічінупріроста основного капіталу за рік. Посколькуосновной капітал схильний до процесу зносу іліпотері своєї вартості, велика частина валових ін-вестицій даного року просто заміщає зношений-ную частина капіталу і практично не увелічіваетстоімості основного капіталу. Враховуючи той факт, що амортизація зазвичай становить від 11 до 12% ВНП, сума чистих інвестицій займає лише 4-5% ВНП, тоді як валові інвестиції досягнень-гают 16% ВНП. Оскільки в якості основного з-вимірювача випуску продукції ми чаші іспользуемВНП, ніж ЧНП, показник валових інвестіційтакже застосовується частіше показника чистих інвестицій-стіцій, в тому числі і в табл. 24-6.
Іншим найважливішим покупцем товарів і услугявляется уряд, під яким понімаетсяне тільки федеральна адміністрація, але такжеправітельства штатів і органи місцевої влади. Уряд купує послуги своїх військових ігражданскіх службовців. Воно також купує това-ри, наприклад танки і шкільні приміщення. В1986 р. урядові витрати G составілі20, 6% ВНП5.
Останнім сектором, чиї витрати порождаютспрос на продукцію вітчизняного виробництва, є зовнішній світ. Нагадаємо, що нас інте-сунуть витрати на товари та послуги, вироблені спомощью внутрішніх ресурсоа Поки що ми пере-числі витрати, які виробляють домашніехозяйства, фірми і уряд. Деякі ізетіх витрат спрямовуються на оплату імпорту через кордони і, таким чином, не йдуть на закупкутоваров вітчизняного виробництва. відповідно-но ми не включали також витрати іноземців натовари, вироблені нашою економікою і ек-спортірованние за кордон.
Тепер ми внесемо поправку на существованіевнешней торгівлі , додаючи величину чистого ек-спорту до витрат на товари, вироблені по-засобом внутрішніх ресурсоа
| О-Чистий експорт дорівнює експорту (стоїмо-сті товарів, вироблених в нашій країні іпроданних іноземцям) за вирахуванням імпорту (вартості товарів, куплених нами у іност-ранців).
Чистий експорт позначений у табл. 24-6 як NX В1986 р. Сполучені Штати імпортували гораз-до більше, ніж експортували. Ми, таким обра -зом, витратили набагато більше на товари, вироблена-
5 Деякі урядові витрати, наприклад на шкільні примі-щення, збільшують основний капітал в економіці. Їх слід було биучітивать у складі інвестицій, але традиційна статистика цього неделает .
денние за кордоном, ніж іноземці на товари, зроблені в Сполучених Штатах. Чистий експортдостіг мінус 2,5% ВНП, що відображає превишеніеімпорта в Сполучені Штати над експортом з США. У 1986 р. експорт дорівнював 371 млрд. дол, у той час як імпорт - 521 млрд. дол
Покупки іноземців становили 8,8% [(371/4208) х 100%] від загального числа покупок това-рів і послуг , вироблених за допомогою американ-ських ресурсів в 1986 р. Аналогічний розрахунок поки-показують, що американці витратили суму, равную12, 4% ВНП, на товари, імпортовані з-за межі-ці. Отже, іноземна торгівля, складаючи-ет значну частину як сукупних продажів аме-риканської продукції, так і закупівель, виробляй-екпортувати американцями.
У табл. 24-6 показані всі категорії витрат натовари та послуги, виробництво яких включено вВНП. Витратні статті ВНП дають корисну ін-формацію про структуру економіки. У вікні 24-1представлени дані про економіку СоедіненнихШтатов та інших країн під час війни в 1944 р., що пояснюють, як і чому структура ВНП можетменяться в різних країнах в різні періодивремені.
Підсумовуючи компоненти витрат в табл.
24-6 вобозначеніях, які будуть використовуватися і дале цьому параграфі, отримуємо рівняння (1).
ВНП - С + I + G + NX (1)
Нагадаємо, що С - витрати на споживання, I-інвестиції, G - закупівлі урядом товарів іпослуг, NX - чистий експорт.
ВНП І ПОПИТ НА ТОВАРИ І ПОСЛУГИ. Потреб-ня, інвестиції, урядові витрати ічістий експорт є джерелами попиту натовари в економіці Під попитом ми маємо на відусумму товарів, яку кожен сектор хоче іпланірует придбати.
Припускаючи, що споживачі і правительстводействительно купують саме ту кількість то-варів, яке вони хочуть купити, ми устанавліваемтем самим, що фактичне споживання і факти-ческие урядові витрати рівні велічінеспроса на товари з боку населення і прави-тва. Навпаки, сума, яку фірми плани-руют інвестувати, може відрізнятися від суми, яку вони дійсно інвестують.
Припустимо, що фірми виробили товари дляпродажі, але покупців, які хотіли б ку-пити ці товари, немає. У цьому випадку фірми должнидобавіть ці товари до запасів на складах. Пріростзапасов відноситься до інвестування в термінах


Q
Вікно 24-1. КоАтонеіти RIШ
У табл. 240-1 на прикладі ряду країн показано, какойразной може бути структура ВНП. Графічно структу-ра ВНП цих країн (за винятком Лесото) представ-лена також на рис. 240-1. У першому рядку таблиці да-ється структура ВНП Сполучених Штатів в 1986 г, каки в табл. 24-6. У наступному рядку наводяться ці Жеда для Сполучених Штатів в 1944 р., в розпал вто-рій світової війни. У цей час уряд закупалооколо половини сукупного випуску в економіці навоенние потреби. Приватне споживання та інвестиції б-ли значною мірою заморожені. На самому Делєв період війни споживання було нормованим, а вотношении інвестицій існувала спеціальна систе-ма ліцензування, покликана відбирати тільки ті на-правління вкладень, які були доцільні з точки зору ведення війни.
Алжир в 1984 р. представляв собою протівоположнуюкартіну , яка характеризувалася надзвичайно висо-кою інтенсивністю інвестування. Алжирці бистроувелічівалі основний капітал, будуючи дороги і фабрик надії на майбутнє економічне зростання. Високаянорма капітальних вкладень сформувалася в значній мірі за рахунок зниження частки споживання, со-ставила в 1984 р. меншу величину, ніж у Сполучений-них Штатах у воєнний час.
Кувейт 1979 являє собою ще одну специфічну модель. В економіці цієї країни преобладаетнефть. У 1979 р. в результаті стрибка цін на нафту ку- вейтскій експорт настільки перевищив імпорт, що чи-
ТАБЛИЦЯ 24O-1. Компоненти ВНП в СоедіненнихШтатах та інших країнах (у%)

Сполучені Штати, 1986 г. 66 16 21 -3 Сполучені Штати, 1944 51 3 46 -1 Алжир, 1984 р. 45 38 16 січня Кувейт, 1979 р. 17 14 грудня 57 Швеція, 1984 р. 50 18 28 квітня Лесото, 1979 г. 143 29 16 -88 Примітка. Сума компонентів не збігається із загальним підсумком через
заокруглень.
Джерело: Survey of Current Business, January 1987, and World
Development Report, 1981 and 1986.

США-1986
США-1944
Алжир | 1984
Кувейт - 1979
Швеція | 1984
РІС. 240-1. Склад використаного ВНП.
Примітка. Темної фарбою показані отріцательниевелічіни NX
Стий експорт склав більше половини ВНП. Ізбитокпроізводства над витратами в економіці представляетсобой накопичення. Кувейт зберігає велику частьВНП, скуповуючи активи за кордоном.
Швеція включена в таблицю як приклад країни, гдеправітельственние витрати на товари та послуги що-до високі. Що стосується Лесото (1979 р. - послід-ний, для якого є достатньо повні відомості), топрімер цієї країни показує, що країна може по-споживати значно більше величини її ВНП. Такоестановітся можливим, якщо країна купує товари закордоном. Як ми бачимо з табл 240-1, отріцательнийчістий експорт Лесото в 1979 р. становив 88% ВНП.Такім чином, Лесото, імпортувала огромнийоб'ем товарів, вдавалося споживати більше, ніж вироб-водити самому.

ВНП. Але фірми не збиралися збільшувати об'емтоварних запасів. Отже, частина Фактичні-го ВНП, а саме небажане накопичення товар-них запасів, не є джерелом попиту на то-вари, оскільки фірми не планували вироб-дить це інвестування
Хоча ми вважаємо статті витрат, перераховані в
табл. 24-6, що формують попит на продукцію, що випускається в масштабах всієї економіки, намследует усвідомлювати, що частина інвестицій у запаси, можливо, зовсім не була потрібна. Навпаки, ці НЕ-заплановані, небажані інвестиції є-ються результатом помилок фірм при планірованііпроізводства.
443
Щоб згодом було легше відновити в пам'я-ти елементи національних рахунків, ми підсумовуємо нарис 24-2 найбільш важливі взаємозв'язки, ізученниеранее. Разом з табл. 24-4 і 24-5, иллюстрирующимисоотношение особистого наявного доходу з наці-онального доходом , рис 24-2 дає повну картінувнутренніх зв'язків у національних рахунках.
Як ми вже відзначали на початку цієї глави, ВНПшіроко використовується на практиці як пока-зателя функціонування економіки. У цьому і сле-ступному параграфах ми відійдемо від елементів на-нальних рахунків, з тим щоб обговорити сферупрімененія і недоліки ВНП. Для цього ми оста-новімся на трьох моментах. По-перше, проаналізує-руем істотні відмінності між реальним і но-мінальної ВНП: реальний ВНП являє со- бій номінальний ВНП, скоригований з урахуванням те темпів інфляції. Таким чином, дінамікареального ВНП більш точно відображає зміни ввиробництві товарів і послуг, ніж це робить по-казатель номінального ВНП. По-друге, ми поки-
жем спосіб подолання труднощів при формую-вання часових рядів ВНП. Нарешті, по-третє, слідом параграфі ми використовуємо дані ВНПдля порівняння рівня доходів у різних країнах іпоказателей їх економічного зростання.

У гол 23 ми показали відмінність між номінальнимВНП, або ВНП у поточних цінах, і реальним ВНП, тобто ВНП, вимірюваним у постійних цінах. В табл24-7 представлений приклад розрахунку реального і номінального ВНП в простій умовної економіці, вироб-водящей тільки банани і курчат . НомінальнийВНП - це вартість обсягу виробництва в каж-дом році, виміряна в цінах цього року. РеальнийВНП - це вартість обсягу виробництва, вимірюв-ренная з використанням базисних цін по визначений-ному колі товарів. У табл 24-7 базисним роком яв-ляется 1982 г, і реальний ВНП тому ісчісляетсяс використанням цін 1982 г, т.е в доларах 1982
Як ми бачимо з таблиці, в нашій гіпотетічен-ської економіці є істотна різницяміж динамікою номінального і реального ВНПза період 1982-1989 рр.. Причина, звичайно, в тому, що протягом цього періоду зростали ціни всехтоваров. Використання показника реального ВНП, при розрахунку якого для вимірювання випуску про-



Структурарасходовв ВНП
Определениеваловоговнутреннегопродукта
Визначення Визначення
чистого національного
національного доходапродукта
ДолифакторовпроизводствавНД
РІС. 24-2. Національні рахунки: короткий виклад
ТАБЛИЦЯ 24-7. Розрахунок реального і номінального ВНП
Випуск продукції Ціна , Вартість випуску продукції Вартість випуску продукції
дол за одиницю в поточних цінах в цінах 1982
1982 1989
1982 1989
1982 1989
1982 1989
Банани 100 150 2 4 200 600 200 300 Курчата 100140 6 квітень
Номінальний ВНП
  Реальний ВНП дукции в різні роки застосовуються одні й ті жецени, не дозволяє коливанням цін впливати на оціню-ку величини випуску. Таким чином, реальнийВНП - це показник випуску продукції, враховувати-вающий інфляцію.
  На рис 24-3 показані реальний і номінальнийВНП Сполучених Штатів починаючи з 1970 р. Раз-ница між поведінкою реального і номінальногоВНП тут також досить велика. У період 1970-1986 рр.. номінальний ВНП зріс з 1016 до 4208млрд. дол, або більш ніж в 4 рази. У той же времяреальний ВНП, виміряний в цінах 1982 р., відвели-чился з 2406 до 3677 млрд. дол, тобто лише на 53%. Велика частина зростання номінального ВНП була ре-зультатом збільшення цін, а не виробництва това-рів і послуг. Відзначимо також, що, хоча номінальнийВНП постійно зростав протягом усіх цих років, реаль-ний ВНП знижувався в періоди спадів 1973-1975 гг.і 1981-1982 рр..
  Всякий раз, коли ми хочемо порівняти випуск то-варів і послуг у фізичному, а не грошовому висловлю-ванні, ми повинні використовувати показник реальногоВНП. Тут, однак, ми не розглядаємо збільшен-ня цін в результаті поліпшення якості товарів.
  Дефлятор ВНП. Різниця між номінальним іреальним ВНП дає нам другий найбільш широковживаних показник інфляції - дефляторВНП6.
  Про Дефлятор ВНП - це відношення номінального ВНП до реального ВНП, вираженноев вигляді індексу.
  Індекс означає, що ставлення номінальногоВНП до реального ВНП множиться на 100.
  У нашій гіпотетичній економіці, по даннимтабл. 24-7, дефлятор ВНП для 1989 составляет167, 4 [(1440/860) х 100]. Відповідно до дефлято-ром ціни між 1982 р. і 1989 р. в нашій простойекономіке виросли на 67,4% [(167,4 - 100)%]. Ec-
  'Найбільш широко використовуваним показником інфляції є індекспен на споживчі товари (CPI), вже обговорювався раніше в гол. 2І 23.
  Чи ми подивимося на темпи зростання окремих цін, то виявимо, що дефлятор дає нам хорошеепредставленіе про поведінку цін в середньому Ціна ба-наново за цей період зросла на 100%, тоді какцена курчат - тільки на 50%. З величини індек-са випливає, що ціни в середньому виросли немногімболее ніж на 67%, що свідчить про вполнепріемлемом результаті підсумовування змін, що сталися з двома базовими ценамі7.

  Нормаінфляціі (дефлятор ВНП '
  Норма інфляції обчислюється як темп пріростаіндекса цен8. Наведемо приклад розрахунку норми ін-фляции, використовуючи фактичні дані. Дефлятордля 1986 дорівнює 114,5, тоді як для 1985 г.он склав 111,5. Норма інфляції в 1985-1986 рр.., Розрахована за допомогою дефлятора, становить:
  Темп зростання дефлятора ВНП широко використовуєтьсядля вимірювання інфляції, оскільки він относітсяко всім товарам, виробленим в економіці. Етотпоказатель інфляції, таким чином, має оченьшірокую базу. Навпаки, показник CPI включаетінформацію лише про ціни на товари, споживана-вані усередненим споживачем.
  7 Технічне зауваження. Дефлятор ВНП використовує в якості ваг пріісчісленіі індексу цін частку різних товарів у вартості продук-ції у поточному році (в даному прикладі - в 1989 р.). Навпаки, індекситіпа CPI використовують для цієї мети показники базового року. У цьому со-стоїть одна з причин відмінності CPI і дефлятора ВНП. Інша прічінасостоіт в тому, що дефлятор включає інформацію про всі виробляй-екпортувати товарах, тоді як CPI відображає зміну цін лише тих товарів, які споживаються усередненим споживачем.
  8 У вітчизняній літературі поряд з терміном «індекс» часто вжив-ляють термін «темп зростання». В обох випадках мається на увазі отношеніезначеній деякого показника в поточний і базисний моменти време-ні, виражене у відсотках. На відміну від цього темп приросту (нормароста) якогось показника являє собою відношення приросту, т.е.разності значень показника в поточний і базисний моменти часу, до значення показника в базисний момент часу. (Прим. науч. Ред.)

  1970
  1975
  1980
  1985
  РІС. 24-3. Реальний і номінальний ВНП, Сполучені Штати, 1970-1986. Примітка-ня. Затінені періоди спадів. {Джерело: Economic Report of the President, 1987.)

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4 ВНП і витрати"
  1.  2.2. ВНП І ВВП, МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ
      витратами (метод кінцевого використання); 2) за доданою вартістю (виробничий метод); 3) за доходами (розподільний метод). Розрахунок ВНП за видатками. В даному випадку, підсумовуються витра-ти всіх економічних суб'єктів: домашніх господарств, фірм, дер-жави та закордону: Y (ВНП)=C + I + G + Xn, де C - особисті споживчі витрати (витрати домашніх господарств на
  2.  Глава 4. Державами смешаннойекономіке
      витрачають зазвичай не-скільки більше тієї суми, яку вони получаютот збору податків. Оскільки державні орга-ни грають настільки велику роль в економіческойжізні, то для того, щоб зрозуміти функціонування ня сучасної економіки, ми повинні зрозуміти нетільки механізм роботи ринків, але також і спосо-би впливу держави на функціонування еко-номіки. У цій главі порушені три
  3.  Резюме
      витрачається на різні види рекла-ми. Наслідки впливу реклами, мабуть, весь-ма різні, і не існує переконливих доказів того, що реклами занадто багато або, наобо-рот, занадто
  4.  Наукові дослідження та розробки
      витрати на наукові дослідження та дослідно-кон-рукторської розробки (НДДКР) в останні го-ди становили приблизно 2,6% ВНП. Результати витрат на НДДКР в точності неіз-Вестн. Коли вчені намагаються просунутися впе-ред у фундаментальних наукових дослідженнях, онінікогда не знають напевно, що вони відкриють, есліоткроют взагалі. Іноді відкриття робляться благо-10 David S. Landes, The
  5.  8. Концептуалізація і розуміння
      розходяться в оцінці теорій неісторичних наук. Тоді, звичайно, можуть виникнути розбіжності з приводу критичного дослідження документів і отриманих висновків. Виникає нерозв'язний конфлікт. Але його причина не в довільному поводженні з конкретним історичним явищем. Він виникає внаслідок наявності невирішених проблем в неісторичних науках. Припустимо, стародавній китайський історик повідомляє,
  6.  4. Економічний розрахунок і ринок
      витрати і заощадження, витрати і доходи. Практичне застосування цих понять, а також всіх понять, виведених з них, нерозривно пов'язане з роботою ринку, на якому товари і послуги всіх порядків обмінюються на універсальний засіб обміну, а саме гроші. У світі з іншою структурою діяльності вони будуть носити суто академічний характер і не будуть мати ніякого відношення до
  7.  5. Коріння ідеї стабілізації
      витрати, чи то для того, щоб викликати тимчасове зниження ставки відсотка, руйнують всю сферу грошового обігу та засмучують економічний розрахунок. Найпершою метою грошової політики має бути недопущення розв'язування урядом інфляції і створення умов, що заохочують кредитну експансію з боку банків. Однак ця програма сильно відрізняється від плутаних і внутрішньо суперечливих
  8.  1. Визначення меж проблем каталлактики
      витрати. Такі міфи потенційного достатку і достатку. Право пояснювати популярність такого роду видавання бажаного за дійсне і потурання мріям економісти можуть надати історикам і психологам. Економісти можуть сказати з приводу подібних пустопорожніх розмов наступні: економічна теорія займається проблемами, з якими змушений стикатися людина внаслідок того, що
  9.  3. Чистий ринкова економіка
      витрачання частини доходу комерсанта. Правильніше вважати це споживанням, а не витратами, що мають на меті збільшити прибуток фірми [Подібні перетину ділових витрат і споживчих витрат часто заохочуються інституційними умовами. Витрати, віднесені на собівартість, зменшують чистий прибуток і, відповідно, податки. Якщо податки поглинають 50% прибутку, то з власної кишені
  10.  3. Капіталізм
      розходиться у поглядах з оточуючими. Як ініціатор нового і нечуваного, він вступає в конфлікт з їх некритичним сприйняттям традиційних стандартів і цінностей. У його очах усталена практика нормального громадянина середнього, або рядового людини просто тупість. Для нього буржуа синонім недоумства [Гі де Мопассан в Etude sur Gustave Flaubert (перевидано в Oeuvres compl?? Та?? Tes de Gustave