ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Очікувана інфляція при неполнойпріспособленності інститутів


Зміни в законодавстві та функционирова-ванні інститутів влади відбуваються дуже медленнодаже у разі очікуваної інфляції.
КОНТРОЛЬ НАД ставки відсотка і «ВИТРАТИ НА ВЗУТТЄВІ підметки». Максі-формальні номінальні ставки зазвичай контролиру-ються законодавчо і, отже, не вполнеоператівно реагують на інфляцію. Прімеромздесь служать Сполучені Штати, де процентниеставкі, що виплачуються банками за депозитами,
контролювалися з 1930-х років аж до 1986 р. У цей же період у багатьох штатах существовалізакони, спрямовані проти лихварства іогранічівающіе зростання призначуваних кредітораміпроцентних ставок
У разі коли номінальні процентні ставкіне можуть вільно реагувати на зміну еконо-вів умов, інфляція приносить додаткового-тільні витрати. Наприклад, якщо при зростанні ін-фляции банки не вправі самостійно подніматьпроцентную ставку по депозитах, тримати останнім гом стає невигідно. Люди намагаються найтіпуті більш ефективного використання мають-ся у них грошей. В результаті у населення постепеннопоявляются нові інституціональні возможностіполучать вищі відсотки на свої вкладений-ня. Так, в 70-ті роки у відповідь на посилення контроляза процентними ставками банків в умовах загально-го підвищення норми відсотка в економіці на де-ніжному ринку стали інтенсивно розвиватися раз-особисті фонди, що дозволяли дрібним інвесторам со-вместно володіти високоприбутковими активами, та- кими, наприклад, як казначейські векселі. До по-явища подібних інститутів контроль * над процен-тної ставкою створював додаткові витрати отінфляціі.
Чому ж становище людей погіршується в слу-чаї, якщо банки не платять ставку відсотка по депо-зітам, відповідну рівню інфляції? У кін-це-решт, якщо вкладники зазнають збитків через те-го, що отримують менше за своїми депозитами, тобанк повинен витягувати прибуток, оскільки платітменьше своїм вкладникам. Може бути, ці резуль-тати взаємно компенсують ефект свого осуще ствленія13? Це дійсно так, але в такій ситуа-ції існує і ще один вид витрат. Людітеперь змушені витрачати більше часу ісредства на те, щоб правильним чином розмі-стити свої грошові кошти.
Вони платять значні суми брокерам за те, що ті покупаютілі продають для них облігації, починають частіше хо-дить в банк Думка про те, як обійтися возможноменьшім кількістю грошей, мучить їх по ночам.Все ці зусилля, витрачені в спробах максималь-но економно витрачати свої грошові авуари, також становлять витрати від інфляції.
ПОДАТКИ. Інший важливий елемент витрат від ін-фляции (в умовах вірних очікувань, але неповної
13 Коли ми говоримо про взаємну компенсації двох явищ, ми игнори-руем існування ефекту розподілу; іншими словами, ми необращающіхся увагу на то, хто зазнав збитків, а хто витягнув прібиль.Возможно, співчуття з боку суспільства в більшій мірі заслуговуючи-ють клієнти банку, а може бути, і навпаки. У першому випадку потеріобщества тим більше, чим вище прибутку банків, отримані за счетсвоіх клієнтів.
пристосованості інститутів) виникає з-утруднити адаптації податкової системи до інфля-ційних процесів. Тут існують дві крупниепроблеми.
По-перше, із зростанням рівня цін частка налоговихвиплат в загальній величині реальних доходів повели-чивается, народжуючи, таким чином, ефект прогресивним зростання податків. Якби податки знаходилися впостоянной пропорції до номінальних доходамнезавісімо від величини останніх, у цьому не булоб жодної проблеми, оскільки в такому случаелюді виплачували б однаковий, не залежний отуровня цін відсоток своїх доходів у вигляді налогов.Но так як норма оподаткування при вико-вання його прогресивної форми має тенденціюрасті разом з рівнем номінальних доходів, тоінфляція, приводячи до зростання номінальних доходів, тим самим збільшує і частку податків в реальнихдоходах.
Друга проблема пов'язана з оподаткуванням ка-питала. Оподаткування доходів на капітал є-лось складною проблемою і в кращі часи Пріетом основним було питання, чи повинні прибутку откапітала обкладатися податком як доходи або ж поспеціальной, нижчою ставкою, як це робилося вСоедіненних Штатах до податкової реформи 1986 р. При появі в економіці інфляції ця проблемаеще більше ускладнюється, тому що зростання капіталу, свя-занний з приростом ринкової вартості активів, реагує на інфляцію більш оперативно, чемреальние прибутку.
Жодній країні не вдалося до-битися істотного успіху в нейтралізації по-наслідків впливу інфляції на налогообложеніекапітала. Деякі фахівці в області налоговдаже вважають, що найбільший збиток від інфляціізаключается саме в тому, що вона збільшує фактичне оподаткування капіталу.
Схожа проблема оподаткування капіталавознікает і щодо доходів у вигляді процентовна капітал. Візьмемо простий приклад. Предполо-жим, що інфляція збільшується з 5 до 10% іпроцентние ставки зростають разом з інфляцією впропорціі один до одного, як це і передбачає-ся залежністю Фішера Із збільшенням номінальною відсоткової ставки на 5 пунктів реальна процентної ставка до сплати податків не змінюється. Ноесли номінальний дохід на відсотки облагаетсяналогом в розмірі 28%, то уряд забирає у вигляді податку 1,4 (0,28 х 5%) процентного пункту ізсовокупних п'яти пунктів інфляційної надбавки, скорочуючи, таким чином, одержувану кредітораміреальную суму доходів за відсотками після сплата платником ти податків. У цьому випадку кредитор практично не-сет збитки в результаті дії інфляції, тогдакак уряд дістає прибуток. Такі умо-
вия дестимулюють кредиторів, що й є не-бажаним ефектом інфляції при неполнойпріспособленності інститутів до інфляціоннимпроцессам14.
Як ми бачимо, навіть очікувана інфляція викликають кість втрати в економіці, якщо інститути властіадаптіровани до неї не повністю. Подібні поті-ри стають особливо істотними в условіяхконтроля над процентною ставкою, неадекватногоналогообложения доходів на капітал і прогресив-ного зростання податкових ставок, що збільшують реаль-ні податкові виплати. Під адекватним налогооб-ложением в умовах інфляції ми подразумеваемтакой порядок справляння податків, при якому на-логом не обкладається інфляційний компонент при-зростання активів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Очікувана інфляція при неполнойпріспособленності інститутів "
  1. 5. Коріння ідеї стабілізації
    несподіваних коливань пропозиції грошей. Золото, а до середини XIX в. срібло дуже добре задовольняли всіх цілях економічного розрахунку. Зміни в попиті і пропозиції дорогоцінних металів і викликані цим зміни протікали так повільно, що економічний розрахунок підприємців міг знехтувати ними, не побоюючись відхилитися далеко вбік. Точність недосяжна в економічному розрахунку, навіть
  2. 15. Міжрегіональні курси валют
    очікуються зміни. Якщо вони помиляються, якщо їх думка про те, що почалася інфляція, помилково, то структура цін і курсів іноземних валют не буде відповідати їх передчасним діям і вони заплатять за свої помилки збитками. Доктрина, згідно з якою курси іноземних валют визначаються платіжним балансом, грунтується на невиправданому узагальненні особливого випадку. Якщо в двох місцях,
  3. 16. Процентні ставки і грошове відношення
    очікуване падіння ціни срібла проти ціни золота. Тенденція вирівнювання ринкової ставки відсотка на короткострокові позики, існуюча, коли А і В мають один грошовий стандарт, порушується у разі різних грошових стандартів. Якщо і А, і В мають один і той же грошовий стандарт, то банки А не зможуть розширити кредит, якщо банки В не будуть проводити таку ж політику. Кредитна експансія в А
  4. 19. Золотий стандарт
    очікували його організатори. На щорічних сесіях МВФ завжди багато суперечок, а іноді доречних зауважень і критики з приводу грошової і кредитної політики, що проводиться урядами і центральними банками. Сам МВФ займається кредитними угодами з урядами та центральними банками. Він вважає своєю основною функцією підтримку нереалістичного обмінного курсу їх надмірно експансірованих
  5. 9. Вплив циклів виробництва на ринкову економіку
    очікуваним обсягом споживчого попиту. Булочник враховує той факт, що кожен день домогосподарці потрібен новий батон хліба, а виробник трун враховує, що річні продажі трун не можуть перевищити кількість померлих за той же період. Станкостроительная промисловість бере до уваги середню тривалість життя своєї продукції, точно так само, як це роблять кравці, шевці,
  6. 3. Нерівність
    очікування того, що плоди сьогоднішніх заощаджень в рівній мірі дістануться всьому майбутньому поколінню, направить егоїзм кожного на збільшення заощаджень. Вона стає жертвою наслідків ілюзії Платона, що якщо людям не давати знати, батьками яких дітей вони є, то вони запалають батьківськими почуттями до всього підростаючому поколінню. Школа добробуту вчинила б мудріше, якби
  7. РИНОК КАПІТАЛУ
    очікуваний прибуток від інвестування як обгрунтування для вкладення коштів. Інвестиційні ресурси в цьому випадку найчастіше направляються політичним партнерам, або в проекти, які приносять вигоду окремим людям і їхнім політичним об'єднанням. Коли політика замінює ринок, інвестиційні проекти частіше скорочують багатство, а аж ніяк не примножують його. Ілюстрацією цього положення
  8. ІНФЛЯЦІЯ: згаслої ВУЛКАН
    очікується збільшення облікової ставки в 1994 р. завдало збитків у сотні мільйонів доларів деяким з найвитонченіших інвесторів у світі (Джордж Сорос, «Сіті-бенк»), які зробили ставку на те, що обліковий відсоток буде спадати або залишиться незмінним. Якби вони вважали, що на горизонті є якась інфляція, вони не зробили б таку ставку. Теоретично немає також причин, за якими інфляція
  9. 2. Економічна нестабільність і безробіття
    очікуваних темпів інфляції. По-друге, включають показник шокових змін пропозиції. По-третє, враховують вже усвідомлений факт, що економіка може виходити на рівень повної зайнятості (природний рівень безробіття) за будь-яких темпах інфляції, що в тривалому періоді інфляція і безробіття не кореспондують один з одним. 4. Організаційно-економічні фактори - зміни
  10. Типи і види сучасної інфляції
    очікувати розкручування інфляційної спіралі, тобто аналогічно інфляції попиту: - у короткостроковому періоді зростання цін і реального випуску; - у довгостроковому - тільки зростання цін. Якщо проводиться політика жорстких обмежень, то виробництво реагує спадом, який протягом відомого часу зводить інфляцію нанівець. Однак у силу особливостей конкретних чинників зростання витрат тривалість
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний